Рішення № 95796726, 18.02.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/18177/17

н/п 2/766/6201/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.,

за участю секретаря Романенко І.О.,

представника позивача за первісним позовом Лошкарьова Ф.А.,

представника відповідача за первісним позовом Бацокіна С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення страхового відшкодування та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа – приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Шевченко Наталія Вікторівна про визнання довіреності та договору добровільного страхування наземного транспорту недійсними,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 27.04.2017 року між позивачем та відповідачем було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №FO-00007690, за яким було застраховано транспортний засіб «AUDI Q7», номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 . 18.07.2017 року невстановлена особа, знаходячись за адресою: м.Херсон, дачний кооператив «Дорожній», біля дачної ділянки № НОМЕР_3 , вчинила умисне пошкодження зазначеного транспортного засобу, шляхом підпалу. По даному факту відкрите кримінальна провадження №1201723003002824 за ст.194 ч.2 КК України, а транспортний засіб доставлений на майданчик тимчасового затримання. 19.07.2017 року транспортний засіб було оглянуто суб`єктом оціночної діяльності за замовленням відповідача разом із аварійним комісаром. Внаслідок огляду фактично було встановлено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу не менше за його ринкову вартість, оскільки має місце фізичне знищення транспортного засобу. 20.07.2017 року була подана заява про настання страхової події за адресою Херсонської філії відповідача. 19.09.2017 року слідчим СВ Дніпровського ВП ХВП ГУНП в Херсонській області було вилучено ключ та свідоцтво про реєстрацію від зазначеного транспортного засобу. Відповідно до умов пункту 15.7 договору №FO-00007690, відповідач повинен був прийняти рішення про виплату страхового відшкодування протягом 10 календарних днів, в строк з 20.07.2017 року до 03.08.2017 року; відповідно до умов пункту 15.10.1 договору №FO-00007690, страхове відшкодування повинно було бути виплачено протягом 15 робочих днів, в строк до 24.08.2017 року. З урахуванням несплати відповідачем до теперішнього часу страхового відшкодування в розмірі 810 000,00 грн., позивач звернулася до суду з вказаним позовом та просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 810 000,00 грн.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 30.10.2017 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 15.11.2017 року звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору.

11.12.2017 року Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» звернулося до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа – приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Шевченко Наталія Вікторівна про визнання довіреності та договору добровільного страхування наземного транспорту недійсними, в якому просить визнати недійсною довіреність від 05.04.2017 року, видану від імені ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_1 , посвідчену приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Шевченко Н.В. за реєстровим №1044; визнати недійсним договір добровільно страхування наземного транспорту №FO-00007690 від 27.04.2017 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Страхова Група ТАС» та ОСОБА_1 ; стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» витрати по оплаті судового збору в розмірі 3200 грн. Свої вимоги обґрунтувало тим, що ОСОБА_1 на підтвердження свого страхового інтересу для укладення договору страхування разом з заявою на страхування надала страховику довіреність від 05.04.2017 року, видану від імені ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_1 , посвідчену приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Шевченко Н.В. за реєстровим №1044. Відповідно до вказаної довіреності ОСОБА_1 має право експлуатувати, керувати та розпоряджатися транспортним засобом «AUDI Q7», реєстраційний номер НОМЕР_2 , підписувати правочини, укладати цивільно-правові угоди (договори страхування), одержувати та сплачувати по таким угодам грошові суми. 27.04.2017 року на підставі заяви на страхування між Приватним акціонерним товариством «Страхова Група «ТАС» (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №FO-00007690 відповідно до умов якого застраховано транспортний засіб «Audi Q7», д/н НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_1 , рік випуску 2008. 01.08.2017 року ОСОБА_2 звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» з заявою, якою підтвердив, що він з ОСОБА_1 не знайомий. Генеральну довіреність по автомобілю «Audi Q7», д/н НОМЕР_2 нікому не надавав, у приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Шевченко Н.В. ніколи не був. З моменту втрати контролю над автомобілем «Audi Q7», д/н НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу перебувало у ОСОБА_3 , а 01.08.2017 року вилучене слідчим Семеновим В.А. Оскільки, ОСОБА_2 не надавав ОСОБА_1 права експлуатувати, керувати та розпоряджатися зазначеним транспортним засобом, підписувати правочини, укладати договори страхування, то у ОСОБА_1 не було майнового (страхового) інтересу щодо володіння, користування і розпорядження транспортним засобом «Audi Q7», д/н НОМЕР_2 . Отже, у ОСОБА_1 був відсутній страховий інтерес, який є обов`язковим елементом страхових відносин. Таким чином, коли автомобіль «Audi Q7», д/н НОМЕР_2 , згорів внаслідок пожежі, ОСОБА_1 не понесла жодних збитків, тому що не була власником та користувачем зазначеного автомобіля. Згідно договору страхування страхувальником та вигодобувачем є ОСОБА_1 ; предметом договору є майнові інтереси страхувальника пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом «Audi Q7», д/н НОМЕР_2 . З оспорваного договору вбачається, що він був укладений відповідачем саме від свого імені, а не від імені власника автомобіля. Відповідач також не був наділений повноваженнями на укладення договору страхування від імені власника автомобіля, тому наявні підстави для визначення оспорюваної довіреності недійсною. Згідно Витягу з державного реєстру обтяжень рухомого майна від 01.12.2017 року встановлено, що легковий автомобіль «Audi Q7», д/н НОМЕР_2 , з 03.03.2008 року по 08.02.2018 року перебував у заставі ЗАТ «Альфа-Банк» згідно договору застави від 29.02.2008 року. Отже, власник зазначеного автомобіля не мав права передавати його у користування ОСОБА_1 без згоди ЗАТ «Альфа-Банк». ОСОБА_2 у своїй заяві від 01.08.2017 року зазначив, що він з ОСОБА_1 не знайомий та не передавав їй права користуватися вищевказаним автомобілем. Крім вищевикладеного, позивач просить визнати спірний договір страхування з окремої додаткової підстави, а саме на підставі ч.1 ст.998 ЦК України, ст.29 Закону України «Про страхування». В заяві на страхування від 27.04.2017 року ОСОБА_1 заявила на страхування вказаний транспортний засіб та підписала декларацію, відповідно до якої обізнана з умовами страхування та правилами добровільного страхування наземного транспортного засобу, на підставі яких просить укласти договір страхування, заявила, що надана нею інформація щодо предмету страхування є повною, достовірною та дійсною. При огляді 27.04.2017 року транспортного засобу представником страховика, останнім було ідентифіковано т/з по даним вказаним ОСОБА_1 в заяві на страхування, оскільки дослідження VIN-код т/з, який заявляється на страхування на предмет його автентичності виходило за межі його компетенції, і є прерогативою кримінальної експертизи. Згідно Витягу з кримінального провадження №12015230020004596 від 15.11.2015 року з правовою кваліфікацією ст.194 ч.2 КК України розпочате розслідування кримінального правопорушення з фабуло: «15.11.2015 року близько 04:00 год. невстановлена особа, знаходячись за адресою: м.Херсон, вул.Вуйкова, 19, вчинила умисне пошкодження автомобіля «Audi Q7», д/н НОМЕР_2 , 2008 року випуску, що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом підпалу в результаті чого спричинила потерпілому матеріальну шкоду. Сума збитку встановлюється». Актом про пожежу від 15.11.2015 року підтверджується знищенням зазначеного автомобіля. Згідно протоколу огляду транспортного засобу від 18.11.2015 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 та фотографій до нього встановлено, що т/з згорів повністю та відновленню не підлягає.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 12.12.2017 року об`єднано в одне провадження позовні вимоги з зустрічними позовними вимогами під єдиним номером №766/18177/17.

22.06.2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про уточнення позовних вимог, якою просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» страхове відшкодування в розмірі 688250,00 грн. та витрати на проведення експертних досліджень 4 175,60 грн.

19.06.2018 року та 27.11.2018 року представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» подав відзив на позовну заяву та доповнення до відзиву, а також зазначив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню оскільки подія, яка трапилася, не може бути визнана страховим випадком тому, що ОСОБА_1 не є власником та законним користувачем автомобіля та не довела, що їй заподіяно збитків через пошкодження застрахованого транспортного засобу. Відзив обґрунтований тим, що позивач не надав страховику документи, передбачені пунктами 14.4, 14.5, 14.8 «В», а саме свідоцтво про реєстрацію ЗТЗ, документ, що підтверджує вартість відновлювального ремонту, оригінал свідоцтва про реєстрацію ЗТЗ та повний комплект ключів від ЗТЗ, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову. При цьому, до вилученого у ОСОБА_1 свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вносилися зміни та встановити первинний зміст його неможливо, що встановлено Висновком експертів НДІСЕ від 19.06.2018 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22.06.2018 року розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників судового розгляду.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 03.12.2018 року здійснено перехід розгляду справи зі спрощеного позовного провадження з викликом сторін в загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 27.09.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

20.03.2020 року відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_2 надав до суду письмові пояснення. В поясненні зазначив, що він з ОСОБА_1 не знайомий. Генеральну довіреність по автомобілю «Audi Q7», д/н НОМЕР_2 , нікому не давав, у приватного нотаріуса ОСОБА_6 ніколи не був. Автомобіль «Audi Q7», д/н НОМЕР_2 , вибув з власності ОСОБА_2 в 2012 року в результаті угону в м.Києві, в той час коли відповідач перебував за межами України. З моменту втрати контролю над зазначеним автомобілем свідоцтво про реєстрацію т/з перебувало у ОСОБА_7 , а з 01.08.2017 року вилучене слідчим Семеновим В.А. Також, зазначив, що після ознайомлення з довіреністю, яка видана приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Шевченко Н.В. від 05.04.2017 року, повідомив, що підпис на даній довіреності виконаний не ним, прізвище останнього написано з помилками та не його почерком. Також, зазначив, що в м.Херсоні жодного разу не був.

Представник позивача за первісним позовом – представник відповідача за зустрічним позовом в судовому засіданні первісний позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі. Зустрічний позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні.

Позивач за первісним позовом – відповідач за зустрічним позовом в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Представник відповідача за первісним позовом – представник позивача за зустрічним позовом первісний позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у відзиві. Зустрічні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, зустрічні позовні вимоги визнав в повному обсязі та не заперечував проти їх задоволення.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася у встановленому законом порядку.

Заслухавши осіб, що приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 27.04.2017 року між ОСОБА_1 та АТ «СГ «ТАС» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №FO-00007690, за яким було застраховано транспортний засіб «AUDI Q7», номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2

ОСОБА_1 на підтвердження свого страхового інтересу для укладення договору страхування разом з заявою на страхування надала страховику довіреність від 05.04.2017 року видану від імені ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_1 , посвідчену приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Шевченко Н.В. за реєстровим №1044. Відповідно до вказаної довіреності ОСОБА_1 має право експлуатувати, керувати та розпоряджатися транспортним засобом «AUDI Q7», реєстраційний номер НОМЕР_2 , підписувати правочини, укладати цивільно-правові угоди (договори страхування), одержувати та сплачувати по таким угодам грошові суми.

18.07.2017 року невстановлена особа, знаходячись за адресою: м.Херсон, дачний кооператив «Дорожній», біля дачної ділянки № НОМЕР_3 , вчинила умисне пошкодження зазначеного транспортного засобу, шляхом підпалу. По даному факту відкрите кримінальна провадження №1201723003002824 за ст.194 ч.2 КК України, а транспортний засіб доставлений на майданчик тимчасового затримання, що підтверджується актом про пожежу від 18.07.2017 року та Витягом з кримінального провадження №1201723003002824 від 18.07.2017 року.

20.07.2017 року ОСОБА_1 була подана заява за адресою Херсонської філії відповідача про настання страхової події, що відбулася 18.07.2017 року.

01.08.2017 року ОСОБА_2 звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» з заявою, в якій зазначив, що він з ОСОБА_1 не знайомий. Генеральну довіреність по автомобілю «Audi Q7», д/н НОМЕР_2 нікому не давав, у приватного нотаріуса Шевченка ніколи не був. З моменту втрати контролю над автомобілем «Audi Q7», д/н НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу перебувало у ОСОБА_3 , а 01.08.2017 року вилучене слідчим Семеновим В.А.

19.09.2017 року слідчим СВ Дніпровського ВП ХВП ГУНП в Херсонській області було вилучено ключ та свідоцтво про реєстрацію від зазначеного транспортного засобу.

Згідно Витягу з кримінального провадження №12015230020004596 від 15.11.2015 року з правовою кваліфікацією ст.194 ч.2 КК України розпочате розслідування кримінального правопорушення з фабуло: «15.11.2015 року близько 04:00 год. невстановлена особа, знаходячись за адресою: м.Херсон, вул.Вуйкова, 19, вчинила умисне пошкодження автомобіля «Audi Q7», д/н НОМЕР_2 , 2008 року випуску, що належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом підпалу в результаті чого спричинила потерпілому матеріальну шкоду. Сума збитку встановлюється». Актом про пожежу від 15.11.2015 року підтверджується знищенням зазначеного автомобіля. Згідно протоколу огляду транспортного засобу від 18.11.2015 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 та фотографій до нього встановлено, що т/з згорів повністю та відновленню не підлягає.

Згідно Витягу з державного реєстру обтяжень рухомого майна від 01.12.2017 року встановлено, що легковий автомобіль «Audi Q7», д/н НОМЕР_2 , з 03.03.2008 року по 08.02.2018 року перебував у заставі ЗАТ «Альфа-Банк» згідно договору застави від 29.02.2008 року.

Висновком експерта №139ТЗ від 07.08.2017 року Херсонського науково-дослідного експертно-кримінального центру, за результатами судової криміналістичної експертизи, призначеної в кримінальному провадженні №12015230020004596 встановлено, що ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , наданого на дослідження автомобіля «Audi Q7» є первинним, нанесеним у заводських умовах та змінам не піддавався.

07.08.2017 року AT «CT «ТАС» було подано заяву про кримінальне правопорушення, оскільки в діях ОСОБА_8 вбачається склад злочину передбачений ч.4 ст.190 КК України.

09.08.2017 року згідно Витягу з кримінальної о провадження № 12017230030003202 на підставі вказаної заяви Дніпровським відділенням поліції Херсонського відділу поліції Головного управління національної поліції в Херсонській області було внесено до ЄРДР інформацію про вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.190 КК України, та розпочато досудове слідство у кримінальному провадженні.

04.10.2017 року слідчим СВ Дніпровського ВП ХВП ГУНП в Херсонській області Сменовим В.О. направлено приватному нотаріусу Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Шевченко Н.В. вимогу за вих.№9243/36.1 про припинення дії довіреностей, згідно якого повідомляється: «Допитавши ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_9 було встановлено, що ніхто з них не здійснював нотаріальних дій стосовно автомобіля Audi Q7, д/н НОМЕР_4 , на користь третіх осіб. До того ж перевіривши документацію було встановлено, що вищезгадані особи не могли знаходитись в Херсоні в момент посвідчення довіреностей».

Згідно протоколу допиту свідка від 01.08.2017 року та письмових пояснень відповідача ОСОБА_2 , власник автомобіля ОСОБА_2 зареєстрований, проживає та працює в м.Дніпро. ОСОБА_2 наголосив, що автомобіль Audi Q7, д/н НОМЕР_4 , вибув з його власності в 2012 року в результаті угону в м.Києві, в той час, коли власник перебував за межами України, а автомобіль перебував у користуванні поручителя ОСОБА_3 . За показаннями, що отриманні в результаті допиту ОСОБА_2 в м.Херсоні він ніколи не був, громадянку ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не знає. Крім того, ознайомившись з копією довіреності від 05.04.2017, ОСОБА_2 наголосив, що підпис у довіреності виконаний не ним, прізвище написано з помилками та не його почерком.

З листа приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Шевченко Н.В. від 13.10.2017 року №157/01-16, вбачається, що 05.10.2017 року припинено дію довіреності в Єдиному реєстрі довіреностей, посвідчених 05.04.2017 року за реєстрованими №1044,1045.

Згідно ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно преамбули Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 року N85/96-ВР цей Закон регулює відносини у сфері страхування та в пункті 6 ч.4 ст.6 Закону відносить страхування наземного транспорту до добровільного страхування.

Згідно ч.1 ст.6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються згідно вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Згідно ч.4 ст.16 Закону України «Про страхування» умови здійснення страхової виплати; причини відмови у страховій виплаті; права та обов`язки сторін і відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору - є обов`язковими (суттєвими) умовами договору страхування.

Згідно ч.2 ст.989 ЦК України та ч.2 ст.21 Закону України «Про страхування» інші обов`язки страхувальника встановлюються умовами договору страхування.

Пунктом 14 Договору встановлено «Перелік документів, які страхувальник зобов`язаний надати страховику при настанні події, заявленій як страховий випадок», серед яких: 14.4. свідоцтво про реєстрацію ЗТЗ, 14.5 документ, що підтверджує вартість відновлювального ремонту, 14.8. «в» оригінал свідоцтва про реєстрацію ЗТЗ та повний комплект ключів від ЗТЗ.

Згідно п.14.11 Договору документи надаються страховику у формі оригінальних примірників або завірених належним чином копій.

Згідно п 15.7 Договору страховик приймає рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування, про що складає страховий акт, протягом 10 робочих днів з дати отримання від страхувальника всіх необхідних документів, передбачених розділом 14 цього договору.

З матеріалів справи встановлено, що позивач не надав відповідачу наступні документи: заяву на виплату страхового відшкодування (п.14.1 договору); свідоцтво про реєстрацію ТЗ (п.14.4 договору); документ, що підтверджує вартість відновлювального ремонту (п. 14.5 договору); оригінал свідоцтва про реєстрацію ЗТЗ та повний комплект ключів від ЗТЗ (пп. «В» п.14.8 договору). Тому, вимога позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування за фактом подання лише заяви про настання події не ґрунтується на умовах договору страхування та нормах чинного законодавства України.

Суд не приймає доводи позивача про те, що вона належним чином виконала усі зобов`язання за договором страхування та подала страховику усі передбачені п.14 договору документи, оскільки зазначене не підтверджене жодним доказом.

Неподання страховику передбачених п.14 договору документів унеможливило прийняття страховиком рішення про виплату або відмову у виплаті відповідно до п.15.7 договору.

Пунктом 14.4 Договору страхування сторонами погоджено, що страхувальник зобов`язаний надати страховику свідоцтво про реєстрацію застрахованого транспортного засобу, але позивач вказаного обов`язку не виконав, оскільки 19.09.2017 слідчим СВ Дніпровського ВП ХВП ГУНП в Херсонській області у позивача вилучене свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу та відповідно до висновку експертів за результатами проведення судово-технічної експертизи документів №9644/9645/18-33 від 19.06.2018 року, свідоцтво про реєстрацію т/з вилучене слідчим у ОСОБА_1 є підробленим.

Відповідно до п.15.7 Договору страхування у відповідача не настав обов`язок з прийняття рішення про виплату страхового відшкодування позивачу, у зв`язку з невиконанням позивачем обов`язку, передбаченого п.14.4 Договору страхування щодо надання страховику свідоцтва про реєстрацію застрахованого транспортного засобу, яким як встановлено висновком експертів від 19.06.2018 року позивач не володів, оскільки ОСОБА_1 віддала в матеріали кримінального провадження №12017230030002824 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, до якого вносилися зміни та встановити первинний зміст якого неможливо.

Транспортний засіб «Audi Q7», д/н НОМЕР_2 , VIN-код НОМЕР_1 , рік випуску 2008, який належить ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Пояснення ОСОБА_2 викладені в заяві від 01.08.2017, протоколі допиту свідка від 01.08.2017 року та поясненнях свідка від 06.05.2020 року, Висновок №82/83/19-32 від 10.01.2019 року та Висновок №9644/9645/18-33 від 19.06.2018 року підтверджують, що ОСОБА_2 , як власник ТЗ Audi Q7, д/н НОМЕР_2 , не надавав ОСОБА_1 вказаний транспортний засіб у користування та не передавав свідоцтво про реєстрацію вказаного ТЗ, а також не підписував довіреність від 05.04.2017 року за реєстровим №1044 на ім`я ОСОБА_1 .

Свідоцтво про реєстрацію т/з вилучене слідчим у ОСОБА_1 згідно висновку експертів за результатами проведення судово-технічної експертизи документів №9644/9645/18-33 від 19.06.2018 року є підробленим.

Підпис у довіреності, яка зареєстрована в реєстрі за №1044 від 05.04.2017 року, за висновком №82/83/19-32, за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 10.01.2019 року виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою.

Згідно ч.4 ст.3 Закону України «Про страхування», страхувальники мають право при укладанні договорів страхування інших, ніж договори особистого страхування, призначати фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів), які можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, для отримання страхового відшкодування.

Згідно ч.17 ст.9 Закону України «Про страхування», страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.

Враховуючі встановлені у справі обставини, між сторонами у справі виникли страхові правовідносини, а саме правовідносини майнового страхування. Згідно зі статтями 5, 6 Закону України «Про страхування» таке страхування належить за формою до добровільного, а за видом - до страхування наземного транспорту (крім залізничного).

Частиною 5 ст.6 Закону України «Про страхування» визначено, що характеристику та класифікаційні ознаки видів добровільного страхування визначає уповноважений орган.

Відповідно до підпункту 3.6. п.3 Характеристики та класифікаційних ознак видів добровільного страхування, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 09.07.2010 року №565, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.11.2010 №1119/18414, страхування наземного транспорту (крім залізничного) - вид страхування, за яким предметом договору страхування є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом, у тому числі причепом до нього, та всіма видами транспортних засобів спеціального призначення. Даний вид страхування передбачає обов`язок страховика за встановлену договором страхування плату (страховий внесок, страховий платіж, страхову премію) здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування шляхом відшкодування страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування (вигодонабувачу), збитку, понесеного ними у зв`язку з пошкодженням, знищенням або втратою застрахованого наземного транспортного засобу, у тому числі причепа до нього, та всіх видів транспортних засобів спеціального призначення, а також, якщо це передбачено правилами та договором страхування, додаткового обладнання до них.

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов`язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування настає у разі страхового випадку, пов`язаного із заподіянням збитків страхувальнику (вигодонабувачу) через пошкодження, знищення або втрату застрахованого наземного транспортного засобу.

Судом встановлено, що позивач за первісним позовом, не будучи власником автомобіля та законним його користувачем, не довів, що саме йому заподіяно збитків через пошкодження застрахованого транспортного засобу, не надав доказів на право вимагати відшкодування завданої матеріальної шкоди автомобілю належного третій особі.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що у задоволенні первісного позову слід відмовити за необґрунтованістю.

Щодо зустрічних позовних вимог, суд зазначає наступне.

Згідно Висновку №82/83/19-32 за результатами судово-почеркознавчої експертизи від 10.01.2019 року встановлено, що підпис у довіреності від 05.04.2017 року, виданої від імені ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_1 , посвідченої приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Шевченко Наталією Вікторівною за реєстровим №1044, виконано не ОСОБА_2 , а іншою особою.

Згідно ст. 43 Закону України «Про нотаріат» не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності осіб - її учасників або їх уповноважених представників. При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії. Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії

Частиною 1 ст.215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно частини 3 статті 203 Цивільного кодексу України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Встановлені обставини свідчать про те, що ОСОБА_2 не підписував оспорювану довіреність на ім`я ОСОБА_1 , а відтак у нього не було волевиявлення на її видачу, тому суд приходить до висновку, що відповідно до ч.3 ст. 203, ч.1 ст. 215 ЦК України оспорювана довіреність є недійсною.

Згідно ч.1 ст.998 ЦК України, ст. 29 Закону України «Про страхування» договір страхування визнається недійсним і не підлягає виконанню також у разі якщо його укладено після страхового випадку.

Згідно п.2 ст.21 Закону України «Про страхування» страхувальник зобов`язаний при укладанні договору страхування надати інформацію страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику.

Згідно ч.1 ст.18 Закону України «Про страхування» для укладання договору страхування страхувальник подає страховику письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє про свій намір укласти договір страхування.

Як встановлено з матеріалів справи, автомобіль «Audi Q7», д/н НОМЕР_2 , був знищений внаслідок пожежі, яка трапилася 15.11.2015 року. Власник транспортного засобу «Audi Q7», д/н НОМЕР_2 , добровільно не надав ОСОБА_1 транспортний засіб у керування та не передав реєстраційний документ на нього.

Згідно п.2 ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Згідно ст.1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно ст.4 Закону України «Про страхування» предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування).

Згідно ч.4 ст.3 Закону України «Про страхування», страхувальники мають право при укладанні договорів страхування інших, ніж договори особистого страхування, призначати фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів), які можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, для отримання страхового відшкодування».

Згідно ч.1 ст.6 Закону України «Про страхування» загальні умови і порядок здійснення страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються згідно вимог цього Закону.

Згідно ст.16 Закону України «Про страхування» договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.

Згідно зі ст.994 ЦК України, ст.22 Закону України «Про страхування» права та обов`язки страхувальника можуть перейти до третіх осіб лише за згодою страховика.

Згідно п.17.3 спірного договору страхування, дія договору припиняється з дати переходу права власності на ЗТЗ до іншої особи у випадку зміни власника ЗТЗ».

На підставі вищевикладеного, так як ОСОБА_1 не була законним власником чи законним набувачем транспортного засобу «Audi Q7», д/н НОМЕР_2 , остання не мала права укладати договір страхування наземного транспорту, будь-яких збитків в результаті настання страхового випадку ОСОБА_1 не зазнавала і не могла зазнати, тому не може бути вигодонабувачем. Позивач не наділений повноваженнями на укладення договору страхування. Отже, зміст договору страхування суперечить вимогам ч.1 ст.98 ЦК України, ст.29 Закону України «Про страхування, а тому на підставі ч.1 ст.203, ст.215 ЦК України його слід визнати недійсним.

Отже, проаналізувавши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що зустрічні позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»судові витрати по сплаті судового зборуу розмірі 3200,00 гривень.

Керуючись ст.ст.12,13,76,81, 89, 141, 259, 263-265, 355 ЦПК України, суд

вирішив:

У задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення страхового відшкодування відмовити.

Зустрічний позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа – приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Шевченко Наталія Вікторівна про визнання довіреності та договору добровільного страхування наземного транспорту недійсними задовольнити.

Визнати недійсною довіреність від 05 квітня 2017 року, видану від імені ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_1 , посвідчену приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Шевченко Наталією Вікторівною, за реєстровим №1044.

Визнати недійсним договір добровільного страхування наземного транспорту № FO-00007690 від 27 квітня 2017 року, укладений між Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» та ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (м.Київ, пр.Перемоги, 65, ідентифікаційний код 30115243) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3200,00 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою Херсонського міського суду Херсонської області: https://court.gov.ua/sud2125/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.І.Майдан

Повний текст рішення суду виготовлений 01.03.2021 року.

Суддя: С.І.Майдан