Рішення № 95796495, 18.02.2021, Каховський міськрайонний суд Херсонської області

Справа № 658/1361/20

(провадження № 2-а/658/5/21 )

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року м.Каховка

Каховський міськрайонний суд Херсонської області у складі суду:

головуючого судді: Рахімової О.В.,

за участю секретарів судових засідання: Марчук В.І.,Сурікової А.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора взводу № 1 відділу патрульної поліції в АР Крим та м. Севастополі ДПП Смагійчука Євгена Ігоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

встановив:

В провадженні Каховського міськрайонного суду Херсонської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, інспектора взводу № 1 відділу патрульної поліції в АР Крим та м. Севастополі ДПП Смагійчука Євгена Ігоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позовна заява мотивована тим, що 23.04.2020 року інспектором взводу № 1 відділу патрульної поліції в АР Крим та м. Севастополі Смагійчуком Є.І., було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 № 664759 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 гривень. Відповідно до змісту вказаної постанови, 23.04.2020 року о 09.30 годині, в Херсонській області, водій, керуючи транспортним засобом RENAULT TRAFIK, державний номерний знак НОМЕР_1 з причепом, державний номерний знак НОМЕР_2 , були відсутні бризговики, передбачені конструкцією, чим порушив п. 2.9. ПДР України. Позивач вважає, що дана постанова незаконна та підлягає скасуванню, оскільки, ОСОБА_1 , був зупинений на 500 км автодороги М-18, в Генічеському районі, Херсонської області, зі слів, відповідача, причиною зупинки було порушення правил перевезення габаритних вантажів. Після замірів вантажу, порушень не було виявлено, проте відносно позивача було складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за відсутність бризговиків на причепі, які передбачені конструкцією, проте якою конструкцією не зрозуміло. Окрім цього, інспектором порушено ст. 268 КУпАП, а саме не надалась можливість скористатись послугами захисника. Також, постанова порушує вимоги ст. 283 КУпАП, не зазначено місце вчинення правопорушення та не зрозуміло на якому транспортному засобі позивач рухався, та на якому транспортному засобі відсутні бризговики. Тому просить скасувати вказану постанову та стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір.

Ухвалою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 19.06.2020 року, відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду.

20.08.2020 року на адресу суду надійшов відзив, до змісту якого відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що 23.04.2020 року о 09.30 годині на автодорозі М-18 Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта 500 км, був зупинений автомобіль RENAULT TRAFIK , державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням позивача, який буксирував причіп, днз НОМЕР_2 , на якому був відсутній грязезахисний пристрій, а саме бризговик, передбачений конструкцією, чим порушив п. 31.4.7.е. ПДР України. Встановивши правопорушення, відповідачем було складено постанову у справі про адміністративне правопорушення ДПО 18 №664759 від 23.04.2020 року та накладено стягнення у розмірі 340,00 гривень. Відповідно до п. 31.4.7.е ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідностей таким вимогам:, а саме: відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризговики. Факт вчинення правопорушення зафіксовано на відеофайлах. Дійсно зупинено позивача було з метою перевірки наявності чи відсутності порушення вимог п. 22.4 ПДР України, за результатами вимірювання було встановлено, що порушення вказаного пункту ПДР України не виявлено, проте зафіксовано відсутність бризговиків на причепі, як передбачені конструкцією причепі. Постанова винесена з дотриманням законодавства. Тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач в судове засідання, призначене на 18.02.2021 року не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, на попередніх судових засіданнях пояснив, що позовні вимоги просить задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві та додатково пояснив, що вказаний причіп не передбачає своєю конструкцією наявність бризговиків.

Відповідачі в судове засідання не заявились, про дату та місце слухання справи належним чином сповіщенні, про причини неявки суд не повідомлено.

Відповідно до ст. 268 КАС України у справах, визначених, зокрема ст. 286 КАС України, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Судом встановлено, що постановою від 23.04.2020 року на автодорозі: АІД М-18, 500 км Херсонська область, Генічеський район, інспектором взводу № 1 ВПП в АР Крим та м. Севастополі лейтенантом поліції Смагійчуком Є.І., притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, в якій зазначено, що останній, рухаючись на транспортному засобі RENAULT TRAFIK, державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом, днз НОМЕР_2 , були відсутні бризговики, передбачені конструкцією, чим порушив п.п. 31.4.7.е, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

В матеріалах справи містяться роздруківки з мережі Інтернет, де вбачається, що аналогічні причепи не містять за своєю конструкцією бризговиків ( а.с.62-84).

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що у квітні їїздив з позивачем до Генічеську, по дорозі було зупинено позивача, спочатку з приводу неналежного перевезення матеріалів, щось виступало більш за допустиму норму, пізніше, вже, працівники поліції вказали, що приводів для складання протоколу завжди найдуть і склали, протокол за те, що не було бризговиків.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення позивача, свідка дослідивши відеофайли 20200423171925000007, 20200423172029000008,20200423172125000009, 20200423172245000012, 20200423172413000015, матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів влади.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до положень статті 1 КУпАП, основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з ст. 6 Закону України "Про Національну поліцію", поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Національну поліцію", під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію ", поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасникам дорожнього руху ставиться в обов`язок знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306 (із змінами та доповненнями).

Згідно з п. 1.1. ПДР, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п. 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення , інспектором встановлено, що 23.04.2020 року о 09.30 годині, на автошляху М-18, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки "RENAULT TRAFIK", державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом , днз НОМЕР_2 були відсутні бризговики, передбачені конструкцією транспортного засобу, чим порушив вимоги п. 31.4.7 е) ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу наведеної норми слідує, що відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП настає у разі керування водієм транспортним засобом, що має технічні несправності, з якими, відповідно до встановлених правил, експлуатація його забороняється.

Притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП відбулося через порушення, на думку відповідача, позивачем п. 31.4.7 (е) ПДР України, оскільки позивач керував транспортним засобом, у якого були відсутні грязезахисні фартухи та бризговики.

Пунктом 31 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306, встановлені вимоги до технічного стану транспортних засобів та їх обладнання.

Приписами п.п. 31.4 п. 31 ПДР України передбачено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності визначених цим пунктом технічних несправностей і невідповідності визначених цим пунктом вимогам.

У наведеному пункті Правил дорожнього руху викладений перелік технічних несправностей транспортних засобів, за наявності яких забороняється експлуатація таких транспортних засобів, до яких, зокрема, п.п. 31.4.7 (е) ПДР України віднесено відсутність передбачених конструкцією бамперу або заднього захисного пристрою, грязезахисних фартухів і бризговиків.

Отже, відсутність грязезахисних фартухів і бризговиків віднесено до технічних несправностей транспортного засобу, за наявності яких експлуатація його забороняється, а у разі такої експлуатації настає відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

При цьому, конструкція цієї норми права дає підстави для висновку, що словосполучення «відсутній передбачений конструкцією» відноситься як до бампера або заднього захисного пристрою, так і до грязезахисних фартухів і бризговиків.

Таким чином, якщо конструкцією транспортного засобу грязезахисні фартухи та бризговики не передбачені, то це не буде порушенням вимог п. 31.4.7 (е) Правил дорожнього руху України.

Настання відповідальності за порушення наведеного пп. (е) п. 31.4.7. Правил дорожнього руху можливе за наявності двох обставин: по-перше, конструкцією транспортного засобу має бути передбачений бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризговики; по-друге, зазначений елемент конструкції транспортного засобу має бути відсутній.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обов`язок доказування у цьому випадку про те, що конструкція транспортного засобу передбачає наявність грязезахисних фартухів та бризговиків покладено на відповідача.

Разом з тим, з оскарженої постанови не вбачається, чим передбачено наявність грязезахисних фартухів та бризговиків і як саме поліцейський встановив, що конструкція цього транспортного засобу їх передбачає (посилання на ДСТУ тощо).

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 20.02.2019 р. по справі № 524/9843/16-а.

Враховуючи зазначене, відповідачем не доведено наявність вини позивача у вчиненні ним адміністративного правопорушення.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. Відповідно до ст. 9 КУпАП України, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. В ній зокрема необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Суд, виконавши всі вимоги законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, приходить до висновку про необхідність скасування постанови ДПО 18 № 664659 від 23.04.2020 року та закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності в його діях адміністративного правопорушення.

Відповідно до 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись: ст.ст. 2, 77, 229, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, ст.ст. 7, 251, 256, 288, 289 КУпАП України суд, -

ухвалив :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції , інспектора взводу № 1 відділу патрульної поліції в АР Крим та м. Севастополі ДПП Смагійчука Євгена Ігоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО 18 № 664759 від 23.04.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції ( м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3, ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 420,40 гривень.

Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.121 КупАП - закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня отримання її копії до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду.

Суддя: О. В. Рахімова