Вирок № 95796063, 24.03.2021, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/397/20

Справа № 1-кп/951/16/2021

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2021 року смт. Козова

Козівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючої судді Гриновець О.Б.

з участю: секретаря судового засідання Скавінської Г.І.

прокурора Фаль Л.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

представника потерпілого Кулініч Т.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в смт. Козова обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 14 квітня 2020 року за №12020210110000055 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не одруженого, не працюючого, з середньою освітою, раніше судимого: 28.11.2006 р. Козівським районним судом Тернопільської області за ч.1 ст.122, ч.1 ст.296, ст.70 КК України до двох років позбавлення волі, на підставі ст.104 КК України від відбування покарання звільнено у зв`язку із випробувальним терміном на 1 рік; 12.12.2007 р. Козівським районним судом Тернопільської області за ч.3 ст.15, ч.1 ст.186, ч.1 ст.122, ч.1 ст.70 КК України до двох років позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання шість місяців до вироку Козівського районного суду від 28.11.2006 р. і всього разом до відбування два роки шість місяців; 18.07.2008 р. Бережанським районним судом Тернопільської області за ч.3 ст.296 КК України до двох років позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України частково приєднано сім місяців до вироку Козівського районного суду від 12.12.2007 р. і всього разом до відбування покарання два роки сім місяців позбавлення волі; 17.02.2012 р. Козівським районним судом Тернопільської області ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі; 31.12.2015 р. Козівським районним судом Тернопільської області ч.3 ст.185 КК України, п.2,3 ч.4 ст.76 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням один рік; 13.03.2017 р. звільнений за рішенням Бережанського районного суду Тернопільської області по закінченню випробувального терміну,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, не одруженого, не працюючого, з середньо-спеціальною освітою, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним від 29.05.2020р., -

в с т а н о в и в:

за обвинувальним актом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються в тому, що 14.04.2020 року у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме чавунного трубопроводу стічних вод, що є частиною колектора з головного корпусу Козівського підрозділу ТзОВ «Радехівський цукор» розташованого по вул.Заводська, 1, в смт.Козова, Козівського району, Тернопільської області, про наявність якого йому було відомо раніше, з метою здачі на пункт прийому чорних металів.

Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 14.04.2020 року близько 08 год.00 хв. взяв із собою необхідні для демонтажу чавунної труби знаряддя, молоток і ручну лопату та засіб для її поміщення сумку, після чого направився до вказаного трубопроводу, коли дорогою зустрів ОСОБА_2 , якому запропонував вчинити крадіжку чужого майна, на що останній погодився. Прийшовши до вказаної території, де умисно, шляхом вільного доступу, переконавшись, що за ними ніхто не спостерігає, з корисливою метою, усвідомлюючи, що посягають на чужу власність почергово за допомогою молотка розпочали наносити удари по чавунному трубопроводу стічних вод, що є частиною колектора з головного корпусу вказаного вище товариства, діаметром 200 мм, товщиною стінки 15мм, вагою 60 кг., та із розрахунку закупівельної ціни 1 кг металобрухту - 3 гривні 80 коп., вартістю 228 грн., а відламані частини якого поміщали у сумку, наповнивши, яку перемістили з території товариства на пункт прийому брухту чорних металі, за адресою: АДРЕСА_3 де реалізували за грошові кошти, заподіявши ТзОВ «Радехівський цукор» шкоду на суму 228 грн..

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, крадіжка, вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, крадіжка, вчинена за попередньою змовою групою осіб.

На підставі ч.1 ст. 471 КПК України, до суду разом із обвинувальним актом, надійшла угода про примирення між сторонами кримінального провадження, укладена 29.05.2020 року між представником потерпілого Кулініч Т.М. та підозрюваними - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..

Зі змісту угоди про примирення вбачається, що під час досудового розслідування підозрювані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повністю визнали свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та зобов`язалися беззастережно визнати свою винуватість в цьому діянні під час судового провадження. Крім того, підозрюваними повністю відшкодована матеріальна шкода.

Під час укладення угоди про примирення представник потерпілого Кулініч Т.М. та підозрювані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 узгодили міру покарання останнім за вчинення ними кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, а саме: ОСОБА_1 у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк, тривалістю якого буде визначено судом та покласти на нього обов`язки згідно ст.76 КК України, які будуть визначенні судом; ОСОБА_2 у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, встановивши йому іспитовий строк, тривалістю якого буде визначено судом та покласти на нього обов`язки згідно ст.76 КК України, які будуть визначенні судом.

В підготовчому судовому засіданні прокурор Фаль Л.В., вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, просить угоду затвердити і призначити обвинуваченим узгоджену міру покарання та інші передбачені угодою заходи. Окрім цього, долучила свою промову до матеріалів даної справи.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд затвердити укладену 29.05.2020 року угоду про примирення.

Представник потерпілого Кулініч Т.М. в підготовчому судовому засіданні вказала на те, що наслідки затвердження угоди про примирення їй зрозумілі, просить затвердити зазначену угоду.

Розглядаючи в порядку ч.3 ст.474, ч.5 ст.474 КПК України питання про можливість затвердження угоди про примирення суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.469 КПК України, угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що дії які інкримінуються ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсно мали місце та були скоєні ними, тобто вони обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, який згідно з ст.12 КК України є не тяжким злочином.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 цілком розуміють права, передбачені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до них у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою про примирення.

Також судом перевірено угоду про примирення на відповідність вимогам КПК України (в тому числі, щодо змісту та порядку укладення угоди) та КК України (в тому числі щодо узгодженої міри покарання); підстав для відмови в її затверджені не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши думку сторін про можливість затвердження угоди, враховуючи осіб обвинувачених, які примирися із потерпілою стороною, щиро розкаялися у вчиненому, активно сприяли розкриттю кримінального правопорушення, попросили вибачення за вчинене кримінальне правопорушення, суд дійшов до висновку що угоду про примирення, слід затвердити, призначивши обвинуваченим узгоджену сторонами міру покарання.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не обирався.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 468, 474, 475 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

затвердити угоду про примирення, укладену 29 травня 2020 року між представником потерпілого Кулініч Тамарою Миколаївною та підозрюваними ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12020210110000055 від 14.05.2020 року.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Відповідно до ст.75 КК України, ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, і встановити йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

Покласти на ОСОБА_1 обов`язки, передбачені пунктами 1,2 ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Відповідно до ст.75 КК України, ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, і встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_2 обов`язки, передбачені пунктами 1,2 ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази, а саме:

-джутовий мішок, який Ѕ наповнений чавунними частинами, які схожі на частини від трубопроводу стічних вод ТзОВ «Радехівський цукор» Козівський підрозділ, вагою 54 кг., якого було вимовлено тв. вилучено з неогородженої території ТзОВ «Радехівський цукор» Козівський підрозділ, за адресою: вул.Заводська, 1, смт.Козова, який згідно з постановою про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 14.04.2020 року зберігаються в камері зберігання речових доків Козівського відділення поліції Бережанського відділу поліції ГУ Національної поліції в Тернопільській області - повернути потерпілому;

-ручний молоток, який упакований у сейф-пакет з написом «України Національна поліції 0010491» та пара рукавиць, які упаковані у сейф-пакет з написом «України Національна поліції ЕХР299451», які вилучені в ході огляду місця події з неогородженої території ТзОВ «Радехівський цукор» Козівський підрозділ, за адресою: вул.Заводська, 1, смт.Козова, які згідно з постановою про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 14.04.2020 року зберігаються в камері зберігання речових доків Козівського відділення поліції Бережанського відділу поліції ГУ Національної поліції в Тернопільській області - знищити;

-чорну трапчану сумку із вставками червоного кольору вміст якої наповнений чавунними частинами, які схожі на частини від труби, вагою 60 кг., яку принесли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на пункт прийому брухту чорних металів до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 та яку добровільно видав останній, які згідно з постановою про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 14.04.2020 року зберігаються в камері зберігання речових доків Козівського відділення поліції Бережанського відділу поліції ГУ Національної поліції в Тернопільській області - знищити.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Козівський районний суд Тернопільської області.

Суддя О.Б.Гриновець