Рішення № 95795848, 24.03.2021, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/305/21

Номер провадження 2/585/389/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2021 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого судді - Євлах О.О., за участі: секретаря судового засідання - Безручко О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у спрощеному позовному провадженні цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 ,

представник позивача – ОСОБА_2 ,

до

відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна,

приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович,

вимоги позивача: про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню ,-

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

1. 08 лютого 2021 року позивач ОСОБА_1 (далі позивач), через свого представника – ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

2. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що у грудні 2020 року вона отримала від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової М.В. три постанови про відкриття виконавчого провадження № 63537717, з яких дізналась, що вказаним приватним виконавцем відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 29956, виданого 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., яким з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» стягнуто заборгованість в розмірі 9918 гривень. Вважає, що виконавчий напис № 29956 від 08.09.2020 р. вчинено з грубим порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами. Зокрема, між позивачем та відповідачем не укладалось будь – яких договорів. Позивачу невідомо, що ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» є правонаступником будь – яких договорів з участю позивача. Між позивачем та відповідачем було укладено договір № 002-1806-111113 від 11.11.2013 р. про відкриття банківського рахунку, кредитного обслуговування рахунку та встановлення кредитного ліміту терміном на 2 роки. За час користування кредитом позивач сплатила 11012 грн. Кредитний договір між позивачем та відповідачем нотаріально не посвідчувався, отже, між позивачем та відповідачем існували фактично кредитні правовідносини, оформлені правочином в простій письмовій формі. З 08.10.2015 року ПАТ «Дельта Банк» перебуває у стані припинення. Про те, що правонаступником за цим договором є ТОВ «Фінансова компанія «АЛАНД» позивачу не відомо. Кредитний договір між позивачем та відповідачем не укладався, нотаріально не посвідчувався, отже, між позивачем і відповідачем, якщо існують кредитні правовідносини, то оформлені правочином в простій письмовій формі. Протягом майже 4 років відповідач не пред`являв вимог до позивача з приводу наявності заборгованості і тому, взагалі, незрозуміло, з яких складових складається заявлена позивачем сума до стягнення. Окрім іншого, нотаріус не переконався в безспірності заборгованості, не вчинив жодних необхідних дій, які повинен був вчинити у відповідності до Закону України «Про нотаріат».

3. Відповідач заперечень проти позову не висловив.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. Від позивача заяв, клопотань чи відзивів не надходило.

5. Від відповідача заяв, клопотань чи відзивів не надходило.

Від третіх осіб заяв, клопотань чи відзивів не надходило.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

6. Ухвалою суду від 09 лютого 2021 року (а. с. 35) було постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

7. Оскільки справа розглядалася без виклику сторін, відповідач відзивів, заперечень не надав, Судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.

8. Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із розглядом справи в порядку спрощеного провадження, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

9. Судом встановлено, що до суду звернулася ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с.10 - 11, 12).

10. 11 листопада 2013 року ОСОБА_1 підписала заяву № 002 - 18106 – 111113, якою пропонує (надає оферту) ПАТ «Дельта Банк» на умовах визначених в Пропозиції, та відповідно до Правил банківського обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Дельта Банк» і Тарифів Банку, що є невід`ємною частиною цієї Пропозиції, укласти з нею договір на невизначений строк дії; ліміт Кредитної лінії визначено – 13000 грн., валюта рахунку – гривня; строк ліміту Кредитної лінії – 364 календарних дні (а. с. 13 15).

11. У 2014, 2015 році ОСОБА_1 сплачувала на користь ПАТ «Дельта Банк» кошти в рахунок погашення кредитного договору від 11.11.2014 року (а. с. 16-22).

12. Згідно з Витягом з реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, ПАТ КБ «Дельта Банк» з 08.10.2015 року знаходиться в стані припинення (а. с. 23-24).

13. На ім`я ОСОБА_1 було направлено Звіт стягнення заборгованості по справі № 17608715, з якого вбачається, що по результату дій, спрямованих на добровільне погашення боргу в розмірі 10141, 61 грн. по договору № 002 - 18106 – 111113, оформленому в АТ «Дельта Банк» виявлено – умисна несплата боргу та категорична відмова від добровільної співпраці щодо вирішення питання погашення заборгованості, граничний строк для добровільної сплати встановлено до 25.07.2018 року; сума до сплати – 10141, 61 грн. (а. с. 25).

14. Згідно виконавчого напису, вчиненого Гораєм О.С., приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу, загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 – 18748,20 гривень. (а.с.9).

15. Відповідно до постанови від 09.11.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою М.В. відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 29956, виданого 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованість в сумі 9918, 00 грн. (а.с.27-28).

16. Відповідно до постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 09.11.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою М.В. постановлено стягнути з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , основну винагороду у сумі 991, 80 грн. (а. с. 29, 30).

17. Постановою приватного виконавця Малковою М.В. від 09.11.2020 р. визначено для боржника ОСОБА_1 розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 669, 00 грн. (а. с. 31-32).

V. Норми права.

18. Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін.

Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до положень цієї статті нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (п.п. 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Отже, дії нотаріуса щодо посвідчення права стягувача на стягнення з боржника грошових сум не пов`язані зі встановленням прав або обов`язків учасників правовідносин, тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Таким чином, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також має бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ вказаного Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік документів), є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто, чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.

Відповідно до п.п. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому, цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Пунктом 6.2. Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо це передбачено умовами договору.

Пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 року встановлено стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин, як то кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору, засвідчена стягувачем виписка з рахунка із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою про непогашення заборгованості.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

VI. Оцінка суду.

19. Суд оцінив за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому, так і кожному окремо, враховує всі надані докази і вважає, що існують підстави для задоволення позову, виходячи з наступного.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Ні відповідачем, ні третьою особою - приватним нотаріусом, яким вчинений оскаржуваний виконавчий напис, не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що під час вчинення виконавчого напису нотаріусом перевірялась безспірність заборгованості. Хоча безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України «Про нотаріат»).

Разом з тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості, ці обставини встановлюються відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що заборгованість позивача перед відповідачем на час винесення оскаржуваного виконавчого напису була безспірною.

Суд погоджується з доводами позивача, що виконавчий напис вчинено на підставі розрахунку банку, який є одностороннім арифметичним розрахунком і не може вважатися безспірним.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Вказана правова позиція висловлена Верховним судом України в постанові від 05 липня 2017 року справа № 754/9711/14-ц.

Враховуючи викладене, виходячи із встановлених обставин, суд дійшов переконання, що на час винесення виконавчого напису нотаріусом, відносини між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» не були безспірні. За таких обставин, застосовуючи правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

VІІ. Розподіл судових витрат.

20. Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь держави судові витрати по сплаті судового збору у сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Крім того, у позові ОСОБА_1 визначила попередні витрати на правничу допомогу в сумі 2300,00 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Суд розподіляє судові витрати на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволених позовних вимог. Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Враховуючи, що позивачем надано до позовної заяви докази на підтвердження понесення нею витрат на правничу допомогу, зокрема, договір про надання правничої допомоги від 30.12.2020 р. з адвокатом Осіповим Ю.В., ордер адвоката, свідоцтво про зайняття адвокатської діяльності, детальний опис робіт та акт – звіт про виконані роботи відповідно до договору № 28 від 30.12.2020 р., в якому вказано, що адвокат Осіпов Ю.В. 05.02.2021 р. отримав від ОСОБА_1 2300 грн., позов у цій частині підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 5,12,13,76-81, 141, 158, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, Суд,

У Х В А Л И В :

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АЛАНД», треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова Марія Вікторівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

2. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 08.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за № 29956, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в розмірі 9918, 00 гривень.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» (код ЄДРПОУ42642578) на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок та 2300 (дві тисячі триста) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Роменський міськрайонний суд Сумської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», ідентифікаційний код юридичної особи - 42642578, місцезнаходження: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 14 оф.301.

Треті особи: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна, місцезнаходження м. Київ, вул. Поправки Юрія,6 офіс.14, індекс 02094.

Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, місцезнаходження: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 35, 10008.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ О. О. Євлах