Ухвала суду № 95794048, 24.03.2021, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/5739/17

провадження 1-в/462/81/21

У Х В А Л А

24 березня 2021 року Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючої судді Румілової Н.М., при секретарі Шиманській Я.І., за участю представника засудженого Джоха Р.В., представника потерпілих Кісь О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання вироку Залізничного районного суду м.Львова від 16 листопада 2020 року в частині задоволених вимог цивільного позову,

В С Т А Н О В И В:

Вироком Залізничного районного суду м.Львова від 16 листопада 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, призначено йому відповідне покарання та звільнено від покарання на підставі підставі п. "в" ст. 1 Закону України « Про амністію у 2016 році». Також даним вироком задоволено частково позовні вимоги цивільних позивачів та стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 200000грн., в рахунок відшкодування матеріальної шкоди -35814грн., на користь потерпілої ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди 100000 грн., матеріальної шкоди в виді витрат на правову допомогу – 5000грн.

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, якою просить відстрочити виконання зазначеного вирок на один рік, а саме до 16.11.2021р., мотивуючи тим, що в нього існують обставини, які істотно ускладнюють його виконання та роблять його виконання неможливим на даний час: він є безробітним, останні отриманні доходи по заробітній платі датуються січнем 2020 року, також має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_4 , 2017року народження, усі його грошові збереження ідуть на утримання та створення належних умов для життя малолітнього сина та сім`ї загалом.

Представник засудженого ОСОБА_1 – адвокат Джох Р.В. підтримав заяву, додав, що ОСОБА_4 фактично з дружиною не проживає, дитина проживає з дружиною, однак він намається допомогати малолітньому сину. Працевлаштуватися він не може, роботу шукає. Він не визнаний непрацездатним. На виконання вироку суду мати ОСОБА_1 , яка працює медичною сестрою, перерахувала 2000грн. потерпілим. Просив задовольнити вимоги про відстрочку виконання вироку.

Предствавник потерпілих ОСОБА_5 проти заявлених вимог заперечила, зазначила, що кримінальна справа перебувала на розгляді значно тривалий час. За весь час засуджений ОСОБА_1 не намагався відшкодувати спричинену його діями шкоду. Більше того, маючи у власності автомобіль, спромігся скасувати арешт та продати його під час розгляду справи, чим затруднив виконання вироку суду. Він не хворіє на тяжке захворювання, працездатний, відсутні докази, що він один утримує дитину. Просила відмовити у заявлених вимогах.

Заслухавши думку учасників провадження та дослідивши заяву про відстрочку з додатками, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення суду з наступних підстав.

Відповідно до ст. 537 КПК України суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання, пов`язані з виконанням вироку.

Згідно позиції, що викладена у п. 20 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, вирішуються відповідно до вимог розділу VIII КПК України. Питання, які виникають під час та після виконання вироку у потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та інших осіб, що стосуються цивільного позову, розглядаються судом за правилами КПК (стаття 539).

Згідно ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст. 435 Цивільного процесуального кодексу України, підставою для відстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, суд також враховує наявність тяжкого захворювання фізичної особи, або членів сім`ї, стихійного лиха, інших надзвичайних подій тощо.

Тобто задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

З матеріалів судового провадження №462/5739/17 вбачається, що ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286КК України, та частково задоволені заявлені цивільні позови. Вирок набув законної сили 17.12.2020 року.

При вирішенні заявлених вимог суд враховує, що засуджений не надав належних доказів про свій майновий стан, стан його родини, відомостей, що він один утримує малолітнього сина. Крім того, суд враховує, що він є працездатною особою, під час розгляду справи продав автомобіль, на якому скоїв злочин та за весь тривалий час розгляду справи не вчиняв ніяких дій щодо відшкодування шкоди. Суду не надано беззаперечних доказів на підтвердження відсутності майна, за рахунок якого можуть бути задоволені вимоги стягувачів.

В розуміння ст.435 ЦПК задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Засуджений ОСОБА_1 не надав суду обставин, якіб ускладнювали або виключали виконання вироку в частині задоволення цивільного позову, підстави для відстрочки відсутні. А відтак у заявлених вимогах щодо відстрочки вироку слід відмовити.

Керуючись ст. 128, 537, 539 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 про відстрочення виконання вироку Залізничного районного суду м.Львова від 16 листопада 2020 року в частині задоволених вимог цивільного позову.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Заліничний районний суд м.Львова протягом семи діб з дня її оголошення.

Повний текст складено 25.03.2021р.

Суддя: Н.М.Румілова