Рішення № 9579375, 17.05.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

справа № 5020-10/062 Господарський суд міста Севастополя в складі: судді Юріної О.М., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом Альтера»

(вул. Університетська, 80-В, м. Донецьк, 83114)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Опт-Индустрія»

(вул. Адм. Октябрського, 12, м. Севастополь 99011)

(вул. Маяковського, 5, м. Севастополь, 99011)

про стягнення 15326,54 грн., у тому числі: 12000,03 грн. –основний борг, 3326,51 грн. –пеня,

за участю представників сторін:

позивача –Болобан В.Г., довіреність №б/н від 30.12.2009;

відповідача – Монько С.В., довіреність № 1 від 25.05.2009.

15.03.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом Альтера»звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Опт-Индустрія»про стягнення 15326,54 грн., у тому числі: 12000,03 грн. –основний борг, 3326,51 грн. –пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем договору на поставку продукції №832/ПКС від 26.01.2009, а саме, обов’язку щодо внесення плати за поставлений товар.

          Відповідач надав відзив на позовну заяву (Вих. №37) від 14.05.2010 /а.с.64-66/, у якому просить позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом Альтера» задовольнити частково у сумі 14520,64 грн., у тому числі: 12000,03 грн. –основний борг, 2520,61 грн. –пеня.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

          26.01.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом Альтера» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Опт-Индустрія» (Покупець) укладений договір поставки №832/ПКС від 26.01.2009 (далі –Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов’язується поставляти іншій стороні –Покупцю алкогольні напої (далі товар) партіями згідно замовленням останнього, а Покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити його на умовах зазначеного договору (пункт 1.1 Договору) /а.с.9-11/.

          У пункті 1.2 Договору зазначено, що найменування, асортимент, ціна, кількість товару кожної партії вказуються у видаткових та товарно-транспортних накладних.

Згідно з пунктом 3.5 Договору право власності на поставлений товар переходить до Покупця в момент підписання накладної уповноваженими представниками сторін зазначеного договору.

Пунктом 4.3 Договору та Додатком №1 до Договору /а.с.11/ визначений порядок оплати за поставлений товар –відстрочка за кожну партію товару до 15 (п`ятнадцяти) календарних днів, починаючи з дати поставки, що вказана у накладній.

Набрання Договором сили визначено сторонами з моменту його підписання до 31.12.2009, а по грошовим зобов`язанням до їх повного виконання (пункт 6.1 Договору).

Судом встановлено, що Договір чинний та недійсним не визнаний.

                    Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом Альтера»отриманий товар від Товариства з обмеженою відповідальністю «Опт-Индустрія»на загальну суму 42 223 грн., що підтверджується накладними: №1ТДАСФ0562 від 29.01.2009 на суму 2422,50 грн. у тому числі з ПДВ, №1ТДАСФ0565 від 29.01.2009 на суму 3170,64 грн. у тому числі з ПДВ, №1ТДАСФ0564 від 29.01.2009 на суму 2606,52 грн. у тому числі з ПДВ, №1ТДАСФ0639 від 02.02.2009 на суму 2751,06 грн. у тому числі з ПДВ, №1ТДАСФ0638 від 02.02.2009 на суму 416,00 грн. у тому числі з ПДВ, №1ТДАСФ0796 від 09.02.2009 на суму 1471,92 грн. у тому числі з ПДВ, №1ТДСФ00177 від 19.02.2009 на суму 2685,14 грн. у тому числі з ПДВ, №1ТДСФ00176 від 19.02.2009 на суму 636,88 грн. у тому числі з ПДВ, №1ТДСФ00764 від 26.03.2009 на суму 4168,45 грн. у тому числі з ПДВ, №1ТДСФ00765 від 26.03.2009 на суму 2395,80 грн. у тому числі з ПДВ, №1ТДСФ01300 від 30.04.2009 на суму 1973,30 грн., №1ТДСФ01301 від 30.04.2009 на суму 11515,40 грн. у тому числі з ПДВ, №1ТДСФ01302 від 30.04.2009 на суму 5125,92 грн. у тому числі з ПДВ, №1ТДСФ01753 від 05.06.2009 на суму 2255,96 грн. у тому числі з ПДВ /а.с.12-24/.

Таким чином, зобов’язання з поставки товару Позивач виконав у повному обсязі, але, як встановлено судом та визнано Відповідачем, останній умови пункту 4.3 Договору належним чином не виконав –за отриманий товар розрахувався не в повному обсязі.

          Згідно з актом звірки взаємних розрахунків/а.с. 67-68/, що підписаний представниками обох сторін без зауважень, заборгованість станом на 01.04.2010 складає 12000,03 грн.

          Відповідач у відзиві за вих. № 37 суму основного боргу 12000,03 грн. Визнав.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Цивільного кодексу України (Закон України №435-ІV від 16.01.2003, далі –ЦК України) та Господарського кодексу України (Закон України №436-ІV від 16.01.2003 України, далі –ГК України), що набрали чинність з 01.01.2004, тому підлягають застосуванню при вирішенні цього спору.

Зобов'язання, що виникають на підставі договору поставки є господарськими зобов'язаннями, до яких застосовуються положення статей 264-271 ГК України та положення глави 54 ЦК України.

                    Згідно з частиною першою статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

                    До договору поставки, згідно з частиною другою статті 712 ЦК України, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.           

                    Згідно з частиною першою статті статтею 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.          

Статті 525 та 526 ЦК України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині першій статті 193 ГК України.

                    На підставі вищевказаного, заборгованість у розмірі 12000,03 грн. визнається Відповідачем, є доведеною та обґрунтованою.

Таким чином, позов          в частині стягнення з Відповідача 12000,03 грн. заборгованості за поставлений товар підлягає задоволенню.

                    У зв’язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов’язань Позивач, просить суд стягнути з Відповідача 3326,51 грн. пені за період з 14.02.2009 по 22.02.2010.

                    В силу частини другої статті 20 ГК України, захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 610, частини третьої статті 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 549 ЦК України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

                    Пунктом 7.3 Договору передбачено, що у разі прострочення виконання зобов’язання Покупцем, Постачальник має право стягнути пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки від вартості поставленої партії товару.

                    Пунктом 4.3 Договору визначений порядок оплати за поставлений товар –відстрочка за кожну партію товару до 15 (п`ятнадцяти) календарних днів, починаючи з дати поставки, що вказана у накладній.

                    Проте, у відзиві за вих. № 37 від 14.05.2010 на позовну заяву Відповідач заявив клопотання про застосування позовної давності до вимог позивача про стягнення пені /а.с. 65/.

                    Відповідно до частини третьої статті 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони спорі, зробленою до винесення ним рішення.

                    Згідно з частиною другою статті 258 ЦК України позовна давність в 1 (один) рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

                    Частиною п’ятою статті 261 ЦК України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

                    Позовна заява подана до установи зв’язку 09.03.2010, що підтверджується штампом установи зв’язку на конверті /а.с.22/.

                    Отже, позовні вимоги про стягнення пені, нараховані Позивачем за прострочення оплати за накладними №1ТДАСФ0562 від 29.01.2009 на суму 2422,50 грн. у тому числі з ПДВ, №1ТДАСФ0565 від 29.01.2009 на суму 3170,64 грн. у тому числі з ПДВ, №1ТДАСФ0564 від 29.01.2009 на суму 2606,52 грн. у тому числі з ПДВ, №1ТДАСФ0639 від 02.02.2009 на суму 2751,06 грн. у тому числі з ПДВ, №1ТДАСФ0638 від 02.02.2009 на суму 416,00 грн. у тому числі з ПДВ, №1ТДАСФ0796 від 09.02.2009 на суму 1471,92 грн. у тому числі з ПДВ, №1ТДСФ00177 від 19.02.2009 на суму 2685,14 грн. у тому числі з ПДВ, №1ТДСФ00176 від 19.02.2009 на суму 636,88 грн. у тому числі з ПДВ задоволенню не підлягають.

                    Крім того, Позивачем не враховані положення законодавства, що підлягає застосуванню відносно спірних правовідносин, а саме, частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

                    Судом при перерахунку пені враховані положення пункту 4.5 Договору, відповідно до якого оплата за поставлений товар проводиться у наступному порядку: в першу чергу погашається заборгованість за раніше проведену поставку і далі по кожній наступній.

                    Згідно з вказаними нормами пеня, яка підлягає стягненню з Відповідача в межах позовних вимог, складає 2428,61 грн.:

                    По накладним №1ТДСФ00764 від 26.03.2009 на суму 4168,45 грн., №1ТДСФ00765 від 26.03.2009 на суму 2395,80 грн.:

                    11.04.2009 - 14.06.2009 (65 днів) 6564,25 грн.х24%х65:365 = 280,55 грн.;

                    15.06.2009 –22.07.2009 (38 днів) 6564,25 грн.х22%х38:365 = 150,35 грн.;

                    23.07.2009 –11.08.2009 (20днів) 1687,82 грн.х22%х5:365 = 20,35 грн.;

                    12.08.2009 –16.08.2009 (5днів) 1687,82 грн.х20,5%х5:365 = 4,74 грн.;

По накладним №1ТДСФ01301 від 30.04.2009 на суму 11515,40 грн., №1ТДСФ01302 від 30.04.2009 на суму 5125,92 грн., №1ТДСФ01300 від 30.04.2009 на суму 1973,30 грн. з урахуванням положень частини шостої статті 232 Господарського кодексу України:

                    16.05.2009 –14.06.2009 (30 днів) 18614,62 грн.х24%х30:365 = 367,19 грн.;

                    15.06.2009 - 11.08.2009 (58 днів) 18614,62 грн.х22%х58:365 = 650,75 грн.;

                    12.08.2009 –16.08.2009 (5днів) 18614,62 грн.х20,5%х5:365 = 52,27 грн.;

                    17.08.2009 –25.08.2009 (9днів) 18302,44 грн.х20,5%х9:365 = 92,52 грн.;

                    26.08.2009 –09.09.2009 (15днів) 17302,44 грн.х20,5%х15:365 = 145,77 грн.;

                    10.09.2009 –14.09.2009 (5днів) 14302,44 грн.х20,5%х5:365 = 40,16 грн.;

                    15.09.2009 –15.09.2009 (1день) 12802,44 грн.х20,5%х1:365 = 7,19 грн.;

                    16.09.2009 –25.10.2009 (40 днів) 11802,44 грн.х20,5%х40:365 = 265,15 грн.;

                    26.10.2009 –15.11.2009 (21 день) 9744,07 грн.х20,5%х21:365 = 114,93 грн.;

                    По накладній №1ТДСФ01753 від 05.06.2009 на суму 2255,96 грн. з урахуванням положень частини шостої статті 232 Господарського кодексу України:

                    21.06.2009 - 11.08.2009 (52 дні) 2255,96 грн.х22%х52:365 = 70,71 грн.;

                    12.08.2009 - 20.12.2009 (131 день) 2255,96 грн.х20,5%х131:365 = 165,98 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню у розмірі 2428,61 грн.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за рахунок другої сторони, а при відмові в позові судові витрати покладаються на позивача.

Таким чином, витати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Опт-Индустрія»(вул. Адм. Октябрського, 12, м. Севастополь 99011, вул. Маяковського, 5, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 24696590, р/р 26000945114351 в ХОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195 або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дом Альтера» (вул. Університетська, 80-В, м. Донецьк, 83114, ідентифікаційний код 36167449, р/р 26004001000642 в ТОВ КБ „Український фінансовий світ”, МФО 377777) заборгованість в розмірі 14428,64 грн. (чотирнадцять тисяч чотириста двадцять вісім грн. 64 коп.), у тому числі: 12000,03грн. –основний борг, 2428,61 грн. –пеня, а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 144,29 грн. (сто сорок чотири грн. 29 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 222,17 грн. (двісті двадцять дві грн. 17 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.М.Юріна

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

та підписано 20.05.2010.