Рішення № 9579306, 12.05.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

справа № 5020-5/044 За позовом: Прокурора Балаклавського району міста Севастополя (99042, м. Севастополь, вул. 7-го Листопада, 3) в інтересах держави в особі Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 2),

до відповідача –Севастопольської міської організації соціал-демократичної партії України (об’єднаної) (99011, м. Севастополь, вул. 6-та Бастіонна, 46),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Севастопольська міська Рада (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3)

про стягнення заборгованості в розмірі 8779,46 грн.

Суддя Євдокімов І.В.

Представники:

Прокурор (Прокуратура Балаклавського району м. Севастополя) - не з’явився,

Позивач (КП “Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради) - Іванов Павло Павлович, юрисконсульт, довіреність № 5127 від 14.12.2009;

Відповідач (Севастопольська міська організація соціал-демократичної партії України (об’єднана)) - не з’явився;

Третя особа (СМР) - не з’явився.

Суть спору:

Прокурор Балаклавського району міста Севастополя звернувся до суду в інтересах держави в особі Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради з позовом до відповідача - Севастопольської міської організації соціал-демократичної партії України (об’єднаної) про стягнення за договором купівлі-продажу теплової енергії №1135 від 01.06.2006 в розмірі 8779,46 грн., у тому числі 7585,03 грн. - заборгованості зі сплати за спожиту теплову енергію, 421,74 грн. - пені, 616,07 грн. - індексу інфляції та 3% річних у розмірі 156,62 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов’язки щодо оплати отриманої енергії.

Відповідач в судове засідання неодноразово не з’являвся, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у встановленому порядку, за адресою вказаною у позовній заяві та у довідці статистики (а.с. 56).

Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв’язку з позначками „адресат вибув”, „адресат не значиться” і таке інше, можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Крім того, відповідно до пункту 23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/164 від 18.03.2008 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році”, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, проте звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у його відсутність.

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Суд визнав можливим розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши надані позивачем докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави у випадках, передбачених законом.

Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України передбачає право звернення прокурора в господарський суд в інтересах держави.

Севастопольська міська Рада відповідно до статті 5 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” входить до системи місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 16 Закону України „Про теплопостачання” до повноважень центрального органу виконавчої влади у сфері теплопостачання при регулюванні господарської діяльності суб'єктів відносин у сфері теплопостачання, крім систем з теплоелектроцентралями, ТЕС, АЕС, іншими когенераційними установками та установками, що використовують нетрадиційні або поновлювані джерела енергії, належать: розробка методик розрахунків тарифів на виробництво теплової енергії та плати за її транспортування та постачання; забезпечення проведення єдиної тарифної політики у сфері теплопостачання; здійснення загального контролю за додержанням ліцензійних умов; розгляд справ про порушення ліцензійних умов і за результатами розгляду прийняття рішень у межах своїх повноважень; захист прав споживачів; інформування громадськості про свою роботу, здійснення у встановленому законодавством порядку видавничої діяльності у сфері теплопостачання.

Згідно з пунктом 1.2 Статуту Комунального підприємства „Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради засновником підприємства є територіальна громада в особі Севастопольської міської Ради, яка є оралом місцевого самоврядування.

01.06.2006 між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії №1135.

Відповідно до розділу 1 Договору продавець зобов’язується надати покупцю теплову енергію до межі експлуатаційної відповідальності, балансової належності теплових мереж та купівлі-продажу теплової енергії своєчасно та відповідної якості, а покупець, у свою чергу, зобов’язався прийняти та оплатити отриману теплову енергію за встановленими тарифами.

Згідно з розділом 2 Договору тарифи за одиницю теплової енергії (з ПДВ), а саме централізоване опалення для населення за цілий рік складає 2,63 грн/м2.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (пункт 4.1 Договору).

Відповідно до пункту 4.7 Договору остаточний розрахунок за теплову енергію здійснюється у строк до 15 числа місяця, наступного за звітним, згідно з тарифами, діючими на день отримання теплової енергії. Рахунок вважається доставленим на адресу відповідача у випадку, якщо останній до 15 числа місяця, наступного за звітним, не заявить про неотримання рахунку.

Пунктом 5.2.1 відповідач зобов’язався оплачувати теплову енергію у встановлені договором строки.

Зобов’язання з постачання енергії позивачем виконувались належним чином, та своєчасно, але оплата за отриману енергію відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не повному об’ємі, у зв’язку з чим його заборгованість перед позивачем за період з червня 2008 року по грудень 2008 року, з січня 2009 по січень 2010 включно склала 7585,03 грн.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення суми боргу обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою НБУ.

Пунктом 4.8 Договору передбачено, що у разі несвоєчасного внесення плати відповідачем за теплову енергію з нього стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 421,74 грн.

Перевіривши розрахунок пені, суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суму основного боргу позивач просить стягнути з урахуванням збитків від інфляції в розмірі 616,07 грн., та 3% річних в сумі 156,62 грн.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотку річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Перевіривши розрахунок 3% річних та збитків від інфляції, суд вважає, що вказані розрахунки здійснені з урахуванням вимог діючого законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 8779,46 грн., з яких: 7585,03 грн. - заборгованість зі сплати за спожиту теплову енергію, 421,74 грн. - пеня, 616,07 грн. - збитки від інфляції, 156,62 грн. - 3% річних.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 102,00 грн. і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 49, 75, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Севастопольської міської організації соціал-демократичної партії України (об’єднаної) (99011, м. Севастополь, вул. 6-та Бастіонна, 46, ідентифікаційний код 25624664, відомостей про наявності поточних рахунків в установах банків немає) на користь Комунального підприємства “Севтеплоенерго” Севастопольської міської Ради (99011 м. Севастополь, вул. Павліченко, 2, код ЄДРПОУ 03358357, п/р 26030945206831 в СФ АКБ УСБ м. Севастополя, МФО 324195) заборгованість в сумі 8779,46 грн., з яких: 7585,03 грн. - заборгованість зі сплати за спожиту теплову енергію, 421,74 грн. - пеня, 616,07 грн. - збитки від інфляції, 156,62 грн. - 3% річних.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          Стягнути з Севастопольської міської організації соціал-демократичної партії України (об’єднаної) (99011, м. Севастополь, вул. 6-та Бастіонна, 46, ідентифікаційний код 25624664, відомостей про наявності поточних рахунків в установах банків немає) державне мито в сумі 102,00 грн. на р/р 31113095700007, одержувач - Державний бюджет Ленінський район у м.Севастополі, код ЄДРПОУ 24035598, банк одержувача –ГУ ДКУ у м.Севастополі, МФО 824509, код платежу 22090200.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          Стягнути з Севастопольської міської організації соціал-демократичної партії України (об’єднаної) (99011, м. Севастополь, вул. 6-та Бастіонна, 46, ідентифікаційний код 25624664, відомостей про наявності поточних рахунків в установах банків немає) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. на р/р 31216259700007, одержувач - Ленінський район, код ЄДРПОУ 24035598, банк одержувача –ГУ ДКУ у м.Севастополі, МФО 824509, код бюджетної класифікації 22050000.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.В. Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

17.05.2010