ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
справа № 5020-12/089 Господарський суд міста Севастополя в складі судді Харченка І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу
за позовом Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ален”
про стягнення заборгованості по сплаті штрафу та пені у розмірі 68 000,00 грн.
за участю представників:
позивача – Дорофєєва Д.А., довіреність №9/183 від 15.02.2010;
відповідача – не з’явився.
08.04.2010 Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі - Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Ален” (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті штрафу та пені у розмірі 68 000,00 грн.
Позовні вимоги заявлено у зв’язку з несплатою Відповідачем штрафу у розмірі 34000,00 грн., накладеного рішенням Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України №27/24-09-РШ від 27.08.2009 у справі №27/23-08 у двомісячний строк з дня одержання зазначеного рішення Відповідачем, та на підставі статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», якою встановлений порядок виконання рішень органів Антимонопольного комітету України.
У зв'язку з несвоєчасною сплатою штрафу Відповідачем, Позивач на підставі частини п’ятої статті 56 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" нарахував пеню у розмірі 34 000,00 грн.
Представник Позивача у судовому засіданні 13.05.2010 позовні вимоги підтримав, просить суд позов задовольнити в повному обсязі на підставах, викладених в позовній заяві.
Відповідач у судове засідання 13.05.2010 явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 09.04.2010 не виконав, у тому числі відзив на позов не надав.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.
Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез’явлення представника Відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними в справі матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані Позивачем докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.08.2009 у справі №27/23-08 (далі –Рішення) визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Ален” вчинило порушення, передбачене пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку рітейлу, шляхом вчинення дій, що призвели до обмеження конкуренції і ущемленню інтересів інших суб’єктів господарювання, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку, та накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн.
Також, товариством з обмеженою відповідальністю “Ален” вчинено порушення передбачене пунктом 2 статті 50, пунктом 3 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку рітейлу, шляхом обумовлення укладання угод прийняття суб’єктом господарювання додаткових зобов’язань, які за своєю природою або, згідно з торговим та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності, не стосуються предмету договору, та накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн.
У позовній заяві Позивач зазначає, що копія Рішення про накладення штрафу отримана Відповідачем 27.08.2009, про що свідчить наявність вхідного номеру 01/1381 на супровідному листі /а.с.17/.
Відповідно до частини першої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.
В порядку, передбаченому статтею 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»рішення Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України Відповідачем не окаржувалось.
Причиною виникнення спору у даній справі з’явилась несплата Відповідачем штрафу за Рішенням, та пені за прострочення сплати цього штрафу.
При вирішенні спору суд керується положеннями Закону України «Про Антимонопольний комітет України»та чинного законодавства про захист економічної конкуренції.
Статтею 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Порядок виконання рішень про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органів Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, встановлено статтею 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», згідно з частиною першою якої рішення органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Відповідно до частини третьої статті 56 цього Закону, особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Частиною п’ятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»встановлено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.
Відповідно до частини сьомої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення штрафу, накладеного Рішенням, у розмірі 34 000,00 грн. та пені, нарахованої за період з 29.10.2009 по 06.04.2010 включно, у розмірі 34 000,00 грн.
Суд, перевіривши розрахунок, наданий Позивачем, визнав його правильним та встановив, що розмір пені за один день прострочення сплати штрафу складає 510,00 грн. (34 000,00 грн. х 0,015), а за період з 29.10.2009 по 06.04.2010 включно (160 днів) –81 600,00 грн. (510,00 грн. х 160 = 81 600,00 грн.).
Однак, як зазначає Позивач, та як передбачено частиною п’ятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Таким чином, Позивач просить стягнути пеню у розмірі 34000,00 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, а саме, підлягає стягненню штраф у розмірі 34000,00 грн. та пеня у розмірі 34000,00 грн., всього 68000,00 грн.
Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються, у тому числі державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.
Таким чином, державне мито у розмірі 680,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. покладаються на Відповідача.
Керуючись статтями 1, 3, 22, 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», статтями 56, 60, 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції», статтями 49, 75, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ален” (вул. Леніна, 42-А, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 19182647, відомості про банківські реквізити не відомі) в доход державного бюджету України (Державний бюджет Ленінського району, ідентифікаційний код 24035598, р/р 31110106700007 у ГУ ДКУ у місті Севастополі, МФО 824509, код бюджетної класифікації доходів 21081100) суму заборгованості у розмірі 68 000,00 грн. (шістдесят вісім тисяч грн. 00 коп.), з яких: штраф –34 000,00 грн., пеня –34 000,00 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ален” (вул. Леніна, 42-А, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 19182647, відомості про банківські реквізити не відомі) в доход державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, р/р 31113095700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополі, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22090200) державне мито у розмірі 680,00 грн. (шістсот вісімдесят грн. 00 коп.).
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ален” (вул. Леніна, 42-А, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 19182647, відомості про банківські реквізити не відомі) в доход державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, р/р 31216259700007 у ГУ ДКУ у м. Севастополі, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.А. Харченко
Рішення оформлено відповідно до вимог
ст. 84 Господарського процесуального
кодексу України і підписано 14.05.2010
Судове рішення № 9579301, Господарський суд м. Севастополя було прийнято 13.05.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5020-12/089. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: