Вирок № 95792421, 23.03.2021, Приморський районний суд м. Одеси

23.03.2021

Справа №522/1057/21

Провадження №1-кп/522/293/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Циб І.В.,

за участі секретаря судового засідання – Маланчової В.С.,

здійснивши судовий розгляд, на підставі обвинувального акту, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020167500000717 від 11.12.2020 року стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, українки, громадянки України, яка має вищу освіту, не заміжньої, маючої на утриманні малолітню дитину, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштованої, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Думініки О.Ф.,

обвинуваченої – ОСОБА_1 , –

ВСТАНОВИВ:

10.12.2020 року ОСОБА_1 , перебуваючи у вечірній час у торговій залі магазину «ЄВА» розташованого за адресою: місто Одеса, вулиця Ніжинська, 33, помітила стелаж з чоловічими парфумами та товарами для немовлят.

В цей час, у ОСОБА_1 з корисливих мотивів, виник злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме: туалетної води чоловічої «Трусарді Блу Ленд» об`ємом 50 мл у кількості 1 шт. та пустушки силіконової «Натурал» у кількості 2 штук, належних ТОВ «РУШ» (код ЄДРПОУ 32007740).

Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, 10.12.2020 року приблизно о 18 годині 50 хвилин, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_1 перебуваючи в торговій залі магазину «ЄВА», власником якого є ТОВ «РУШ», підійшла до стелажу на якому розміщувались чоловічі парфуми та товари для немовлят, та продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, впевнившись, що за нею ніхто не спостерігає та її злочинні дії залишаться непомітними, умисно та з корисливих мотивів, викрала з вищевказаного стелажа:

- туалетну воду чоловічу «Трусарді Блу Ленд» об`ємом 50 мл у кількості 1 штуки, вартістю 1 359 гривні 20 копійок;

- пустушку силіконову «Натурал» у кількості 2 штуки, вартістю 183 гривні 20 копійок за 1 одиницю, загальною вартістю 366 гривень 40 копійок. Загальна сума викраденого майна, належного ТОВ «РУШ» (код ЄДРПОУ 32007740) складає 1 725 гривень 60 копійок.

Таємно викравши майно ТОВ «РУШ» (код ЄДРПОУ 32007740) на суму 1 725 гривень 60 копійок, ОСОБА_1 , намагалась покинути місце скоєного нею кримінального проступку, однак була затримана на виході із магазину співробітниками.

Таким чином, встановлені достатні підстави вважати винною ОСОБА_1 , у вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, за кваліфікуючими ознаками: закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Суд з`ясував, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи, та упевнився у добровільності їх позиції, їм було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини у апеляційному порядку.

При таких обставинах, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів по справі, докази у судовому засіданні не досліджувались, згідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 винною себе у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, визнала в повному обсязі та підтвердила обставини справи, які описані у обвинувальному акті та пояснила суду наступне. Вказала, що дійсно 10.12.2020 року ввечері, більш точного часу не пам`ятає, зайшла до магазину «ЄВА», що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська кут вул. Торгова, підійшла до стелажу з чоловічими парфумами та товарами для немовлят. Потім побачила чоловічу туалетну воду «Трусарді Блу Ленд» об`ємом 50 мл та пустушки силіконові «Натурал», після чого вирішила їх викрасти. Впевнившись, що за нею ніхто не спостерігає, вона взяла зі стелажу чоловічу туалетну воду «Трусарді Блу Ленд» об`ємом 50 мл у кількості 1 шт. та пустушки силіконові «Натурал» у кількості 2 штук, загальною вартість майна приблизно 1700 гривень, сховала в сумку та направилась до виходу з магазину, однак на виході була затримана співробітниками магазину.

У вчиненому щиро кається, просила вибачення, вказала, що зробила відповідні висновки та завіряла суд більше не порушувати закон.

Просила суд суворо її не карати, врахувати її щире каяття у вчиненому кримінальному проступку та призначити їй покарання не пов`язане із штрафом чи обмеженням волі.

Прокурор просив призначити обвинуваченій покарання у виді 80 годин громадських робіт.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, в поданій до суду заяві зазначив, що матеріальна шкода завдана ТОВ «РУШ» ОСОБА_1 відшкодована в повному обсязі, претензій матеріального характеру до обвинуваченої не має та просив розглядати справу без його участі.

Приймаючи до уваги вищевказане, суд вважає, що винність обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, повністю доведена.

Дії обвинуваченої ОСОБА_1 містять склад кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, та суд кваліфікує їх за ознаками: закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до абз. 3 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

Крім того, як неодноразово наголошував у своїх висновках Верховний Суд, що суди не повинні допускати спрощений та однаковий підхід до розгляду справи та застосовувати індивідуалізацію покарання, з урахуванням конкретних обставин кожної справи. Індивідуалізація покарання – конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта (постанова Верховного Суду від 22.03.2018 року у справі №207/5011/14-к (провадження №51-1985км 18)).

Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_1 покарання, суд керується положеннями ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до кримінального проступку, особу винної, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обтяжуючих покарання обставин.

Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_1 покарання, суд враховує її особу, яка є громадянкою України, не заміжня, має малолітню дитину на утриманні, у зв`язку з чим не працює, зареєстрована та мешкає в м. Одесі, офіційно не працевлаштована, у лікаря на наркологічному та психіатричному обліку не значиться, раніше не судима, та те, що вона обвинувачується у вчиненні кримінального проступку.

Заподіяна проступком майнова шкода усунута шляхом повернення потерпілій стороні викраденого майна.

Майно потерпілій особі повернуто та до обвинуваченої претензій будь-якого характеру, в тому числі матеріального, не має.

Як обставина, що пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_1 суд враховує те, що вона щиро розкаялась у вчиненні кримінального проступку.

Обставини, які обтяжують покарання не встановлені.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 КК України замах на вчинення кримінального правопорушення є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

За вчинення проступку, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 185 КК України, передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п`яти років.

Найбільш м`яким покаранням, яке передбачено за вчинений ОСОБА_1 проступок, є штраф.

Відповідно до абз. 4 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, призначаючи покарання у виді штрафу або виправних робіт і визначаючи розмір та строки відповідного покарання, суди мають враховувати майновий стан підсудного, наявність на його утриманні неповнолітніх дітей, батьків похилого віку тощо.

Таким чином з урахуванням майнового стану обвинуваченої суд доходить висновку, що покарання у виді штрафу в даному конкретному випадку буде надмірним тягарем для обвинуваченої та не відповідатиме меті покарання, оскільки вона офіційно непрацевлаштована та доглядає за малолітньою дитиною.

Згідно положень ст.57 КК України покарання у виді виправних робіт встановлюється на строк від шести місяців до двох років і відбувається за місцем роботи засудженого. Виправні роботи не застосовуються до вагітних жінок та жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною.

Відповідно до матеріалів провадження ОСОБА_1 офіційно не працевлаштована, та фактично перебуває у відпустці по догляду за малолітньою дитиною, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для призначення їй покарання у виді виправних робіт.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 КК України арешт не застосовується до жінок, які мають дітей віком до семи років.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 КК України обмеження волі не застосовується до жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років.

Враховуючи наведене покарання у виді арешту та обмеження волі не можуть бути застосовані до ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 56 КК України, громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Громадські роботи встановлюються на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин і відбуваються не більш як чотири години на день. Громадські роботи не призначаються особам, визнаним особами з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, особам, які досягли пенсійного віку, а також військовослужбовцям строкової служби.

Враховуючи обставини кримінального проступку, особу обвинуваченої, яка офіційно не працевлаштована, має малолітню дитину на утриманні, наявність пом`якшуючої покарання обставини, а саме щирого каяття, відсутність претензій будь-якого характеру з боку потерпілої особи, та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, яке суд вважає достатнім для попередження нових злочинів, а саме у виді громадських робіт.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням експертиз відсутні та цивільний позов не заявлено.

Питання щодо речових доказів судом вирішується в порядку вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 15, 50, 56, 65, 185 КК України, ст. ст. 100, 367-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Визнати винною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України у виді 80 (вісімдесяти) годин громадських робіт.

Речові докази по справі:

- туалетну воду чоловічу «Трусарді Блу Ленд» об`ємом 50 мл у кількості 1 штуки, що належить ТОВ «РУШ» (код ЄДРПОУ 32007740), – вважати повернутими їх власнику;

- пустушку силіконову «Натурал» у кількості 2 штуки, що належить ТОВ «РУШ» (код ЄДРПОУ 32007740), – вважати повернутими їх власнику;

- DVD-R диск з камер відеоспостереження розташованих в торговій залі магазину «ЄВА» за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 33, – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та на нього може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду.

Суддя Приморського районного

суду м. Одеси І.В. Циб