ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
справа № 5020-7/060-12/060 Господарський суд міста Севастополя в складі:
судді Харченка І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі господарську справу за позовом Прокурора Гагарінського району міста Севастополя
(99014, м. Севастополь, вул. Корчагіна, 16)
в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради
(вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99001)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Борей-ЛТД”
(99007, м. Севастополь, вул. Музики, 2)
про стягнення 104744,18 грн. та розірвання договору,
за участю представників:
прокурора –Шульги А.М., посвідчення №574 від 18.11.2008;
позивача –Ігнатенко В.В., довіреність б/н від 11.01.2010;
відповідача –Поліщук Г.О., довіреність №2 від 15.03.2010.
Прокурор Гагарінського району м. Севастополя звернувся до господарського суду міста Севастополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Борей-ЛТД” про стягнення 104744,18 грн., з яких: 13811,19 грн. – пеня, 81249,80 грн. –неустойка, 9683,19 грн. –30 % річних, та розірвання договору купівлі-продажу комунального майна №40-09/КП від 08.09.2009, укладеного між сторонами.
Позовні вимоги обґрунтовані не виконанням Відповідачем умов договору купівлі-продажу комунального майна від 08.09.2009 №40-09/КП, щодо внесення вартості придбаного майна у визначений договором строк.
Заявою від 18.02.2010 (вх. №1531-д від 24.02.2010) прокурор Гагарінського району міста Севастополя уточнив позовні вимоги шляхом усунення арифметичних помилок у зазначених у прохальній частині позовної заяви сум, які стягуються /а.с. 18/.
Відповідач надав заперечення проти позову (вх.№7693-д від 18.03.2010), у якому позовними вимогами погодився частково: визнав вимогу про стягнення пені у розмірі 11781,22 грн., в іншій частині проти позову заперечує, - вважає, що договір купівлі-продажу вже розірваний й в цій частині відсутній предмет спору, а для застосування 30 ; річних від простроченої суми підстав немає, оскільки відсутній факт оплати; також зазначив, що розрахунок штрафних санкцій, у тому числі неустойки, складений Позивачем з порушенням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» /а.с. 31-33/.
Заявою від 26.03.2010 (вх. №8153-д від 06.04.2010) прокурор Гагарінського району міста Севастополя збільшив розмір позовних вимог й просить стягнути з Відповідача 156732,58 грн., з яких: 35080,48 грн. –пеня, 81249,80 грн. –неустойка, 40402,30 грн. –30 % річних, а також просить розірвати договір купівлі-продажу комунального майна від 08.09.2009 №40-09/КП /а.с. 57-58/.
В судовому засіданні 11.05.2010 представники прокурора та Позивача заявлені вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні.
Представник Відповідача в судовому засіданні 11.05.2010 проти позовних вимог частково заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позов.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників прокурора та сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
08.09.2009 між територіальною громадою міста Севастополя в особі Севастопольської міської ради, від імені якої діяв Фонд комунального майна Севастопольської міської ради (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фірма “Борей-ЛТД” (Покупець) укладений договір купівлі-продажу комунального майна №40-09/КП (далі –Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Продавець продає, а Покупець купує вбудоване нежиле приміщення (з № ІV-2 по № ІV-10), загальною площею 123,20 (сто двадцять три цілих двадцять сотих) кв. м., що розташоване у житловому будинку літ «А»за адресою: м. Севастополь, вулиця Миколая Музики, буд. 2 (два) (далі –Майно) /а.с.9/.
Розділом 3 Договору передбачений такий порядок розрахунків за придбане майно: Покупець зобов’язаний внести 406249 (чотириста шість тисяч двісті сорок дев’ять) гривень 00 копійок за майно протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання цього Договору. Плата за майно, що набувається, вноситься на підставі цього Договору (пункт 3.1 Договору); строк розрахунків може бути продовжений на 30 (тридцять) календарних днів за умови внесення Покупцем 50 % (п’ятдесят відсотків) від ціни Договору за письмовою заявою Покупця (пункт 3.2 Договору); розрахунки за придбане майно здійснюються Покупцем шляхом безготівкового перерахування всієї суми зі свого рахунку на рахунок за вказівкою Продавця (пункт 3.3 Договору).
Набрання договором сили визначено сторонами з моменту його державної реєстрації (пункт 10.1 Договору).
Як стверджує Позивач до теперішнього часу умови пункту 3.1 Договору щодо внесення 406249,00 грн. за придбане майно, Відповідачем не виконані. Останнім докази на спростування твердження Позивача суду не надані.
Невиконання Відповідачем умов договору купівлі-продажу комунального майна від 08.09.2009 №40-09/КП й з’явилось підставою для звернення Позивача до господарського суду з відповідним позовом.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Судом встановлено, що Відповідач в порушення умови пункту 3.1 Договору оплату за придбане майно не вніс.
У зв’язку з порушенням Відповідачем умов Договору Позивач, з посиланням на пункт 6.3 Договору, відповідно до якого у разі порушення строку оплати за придбане майно Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі 200 (двісті) відсотків від облікової ставки Національного банку України, що діє в період, за який буде нараховуватися пеня, за кожний день прострочення, просить стягнути з нього пеню у розмірі 35080,48 грн.
Перевіривши розрахунок пені, здійснений Позивачем за період з 09.10.2009 по 09.03.2010 /а.с. 59/, суд визнає його вірним, а вимогу про стягнення пені у розмірі 35080,48 грн. такою, що підлягає задоволенню.
Також Позивач, з посиланням на пункт 6.4 Договору, відповідно до якого у разі, якщо Покупець не сплатить за майно протягом 60 (шістдесят) днів з моменту укладення цього договору, він сплачує на користь Продавця понад збитки неустойку в розмірі 20% (двадцять відсотків) ціни, за яку придбане майно, протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту закінчення строку сплати коштів за майно, просить стягнути з Відповідача неустойку у розмірі 81249,80 грн. (406249,00 грн. х 20%).
Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За правилом частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
З огляду на вказані положення Господарського кодексу України та розрахунок суми неустойки суд визнає вимогу про стягнення з Відповідача неустойки у розмірі 81249,80 грн. обґрунтованою, й такою, що підлягає задоволенню.
У зв’язку з невиконанням Відповідачем умов договору Позивач також просить стягнути з першого 30 відсотків річних від простроченої суми за період прострочення.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, зобов’язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
За умовою пункту 6.5 Договору у випадку, якщо прострочення платежу буде продовжуватися більш ніж 61 календарний день, Продавець вправі вимагати, а Покупець зобов’язаний сплатити Продавцю 30 відсотків річних від простроченої суми за весь період прострочення.
Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 30 % річних /а.с.57, оборотна сторінка/ за період з 09.11.2009 по 09.03.2010, суд визнає його вірним, а вимогу про стягнення 30 % річних у розмірі 40402,30 грн. –такою, що підлягає задоволенню.
На підставі частини п’ятої статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна»та з огляду на невиконання Відповідачем умов договору купівлі-продажу комунального майна від 08.09.2009 №40-09/КП, Позивач просить розірвати вказаний договір.
Згідно з частиною п’ятою статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна»на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.
Відповідно до абзацу 1 частини четвертої статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;
Умова пункту 6.6 Договору щодо того, що у разі якщо Покупець не сплатить за майно протягом 60 (шістдесят) днів з моменту нотаріального посвідчення Договору, Покупець зобов’язаний повернути та звільнити майно, яке є предметом цього Договору протягом 15 календарних днів, а цей Договір вважається розірваним, суперечить положенню частини п’ятої статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна», у зв’язку з чим до спірних відносин застосуванню підлягає вказана вище норма Закону України «Про приватизацію державного майна».
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову у повному обсязі покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82, 84, 85, Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Борей-ЛТД” (вул. М. Музики, 2, м. Севастополь, 99007, ідентифікаційний код 20751547, р/р 26002575304001 у Севастопольській філії КБ «Приватбанк», МФО 324935, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення суду) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 25750044, р/р 37188003000416 у ГУ ДКУ у м. Севастополі, МФО 824509) заборгованість у розмірі 156732,58 грн. (сто п’ятдесят шість тисяч сімсот тридцять дві грн. 58 коп.), з яких: 35080,48 грн. - пеня, 81249,80 грн. - неустойка, 40402,30 грн. –30 % річних.
3. Розірвати договір купівлі-продажу комунального майна №40-09/КП від 08.09.2009, укладений між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 25750044) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фірма “Борей-ЛТД” (вул. М. Музики, 2, м. Севастополь, 99007, ідентифікаційний код 20751547).
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Борей-ЛТД” (вул. М. Музики, 2, м. Севастополь, 99007, ідентифікаційний код 20751547, р/р 26002575304001 у Севастопольській філії КБ «Приватбанк», МФО 324935, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення суду) на користь Державного бюджету України (одержувач –державний бюджет Ленінського району м. Севастополя, р/р №31113095700007, банк одержувача –ГУ ДКУ у м. Севастополі, МФО 824509, ідентифікаційний код 24035598, код платежу 22090200) державне мито у розмірі 1 652,33 грн. (одна тисяча шістсот п’ятдесят дві грн. 33 коп.).
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Борей-ЛТД” (вул. М. Музики, 2, м. Севастополь, 99007, ідентифікаційний код 20751547, р/р 26002575304001 у Севастопольській філії КБ «Приватбанк», МФО 324935, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення суду) на користь Державного бюджету України (одержувач - державний бюджет Ленінського району м. Севастополя, р/р 31216259700007, банк одержувача - ГУ ДКУ у м. Севастополі, МФО 824509, ідентифікаційний код 24035598, код платежу 22050000) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.А. Харченко
Рішення оформлено відповідно до вимог
ст. 84 Господарського процесуального
кодексу України і підписано 12.05.2010
Судове рішення № 9579242, Господарський суд м. Севастополя було прийнято 11.05.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5020-7/060-12/060. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: