Рішення № 95790768, 23.03.2021, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/431/20

Провадження № 2/496/369/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2021 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Галич О.П.,

за участю:

секретаря – Ткаченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу

за позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 ,

представник позивача: Запорожець Антоніна Іванівна, яка діє на підставі ордеру серії ОД № 499218 від 04.11.2019 року та на підставі угоди б/н від 04.11.2019 року, до

відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Чорноморське», місце знаходження: 67624, Одеська область, Біляївський район, с. Дачне, вул. Колхозна, 1-а,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що знаходиться за адресою: 65007, м. Одеса, вул. Богдана Хмельницького, буд. 34

вимоги позивача: про визнання недійсним договору оренди землі та стягнення судових витрат,

позивач та представник – повідомлені належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з`явились, представник надала до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.

відповідач – повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання представник не з`явився.

третя особа - повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання представник не з`явився.

В С Т А Н О В И В:

І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

1.Представник позивача – адвокат Запорожець Антоніна Іванівна в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до судуз позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Чорноморське» (далі - відповідча), третьої особи: Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі- третя особа) з вимогами про визнання недійсним договору оренди землі та стягнення судових витрат.

2. Представник позивача заявлені вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 26 квітня 2018 року приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Кифоренко Р.Б., є спадкоємцем земельної ділянки площею 5,9421 га, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, Дачненська сільська рада, кадастровий номер 5121082400:01:001:1019, що належала його померлій матері - ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серія Р1 №495652, виданого Біляївською районною державною адміністрацією 24 жовтня 2002 року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер витягу 122030421) від 26 квітня 2018 року ОСОБА_1 є власником вказаної земельної ділянки. 01 березня 2016 року між ОСОБА_2 (Орендодавець) та СТОВ «Агрофірма Чорноморська» (Орендар) було укладений договір оренди землі №3-16 (Договір), який зареєстровано 16 березня 2016 року у Біляївському міськрайонному управлінні юстиції Одеської області, згідно умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування вищезазначену земельну ділянку. Договір було укладено строком на 7 (сім) років. Згідно з п.п. 12.6. Договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи — Орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.Згідно з п.п. 12.1. Договору зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Не допускається одностороння зміна умов Договору. Згідно п.п. 12.2. Договору у разі недосягнення згоди щодо зміни умов Договору спір розв`язується у судовому порядку. Проте, ретельно проаналізувавши умови договору оренди землі №3-16 від 01 березня 2016 року, позивач виявив, що Договір укладений з порушенням норм чинного законодавства, а саме положень Закону України «Про оренду землі» (станом на 01 березня 2016 року - дату укладення Договору). Істотні умови (у тому числі орендна плата) передбачені Типовим договором оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року №220. За змістом п.9 Типового договору орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі (розмір орендної плати: у грошовій формі- у гривнях із зазначенням способів внесення та земельні ділянки». За умовами п.п.4.1. Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі, що складає не менш ніж 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка вказана в пункті 2.4. цього Договору.Відповідно до п.п. 2.4. Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на дату укладання цього Договору становить 179 185,04 гривень. З наведеного вбачається, що у спірному Договорі належним чином не визначено розмір орендної плати (фактично відсутній), що не відповідає вимогам законодавства та є підставою для визнання Договору недійсним. Позивач неодноразово звертався до відповідача з приводу внесення змін до Договору оренди землі №3-16 від 01 березня 2016 року щодо перегляду п.п. 4.1. Договору та встановлення розміру орендної плати у грошовій формі, як передбачено чинним законодавством. Однак, ці звернення були залишені без реагування.На протязі 2016-2018 роках відповідач здійснював виплату орендної плати у розмірі на свій розсуд, з великими затримками, не дотримувавшись усних домовленостей. Орендна плата за 2019 рік відповідачем сплачена взагалі не була.Невиконання та неналежне виконання Орендарем умов Договору, а також недодержання певних норм законодавства при укладенні спірного Договору тягне за собою порушення законних прав та інтересів Орендодавця як власника земельної ділянки, зокрема, порушений принцип обґрунтованих сподівань позивача на отримання постійного стабільного прибутку, на який він має розраховувати. Таким чином, як вбачається з наведеного, існують всі підстави вважати, що в момент укладення Договору оренди землі №3-16 від 01 березня 2016 року було недодержано вимог ст. ст. 15, 21, 22 Закону України «Про оренду землі» в редакції, що діяла на той час, з підстав відсутності у Договорі істотної умови у вигляді орендної плати, її розміру, способу і умов розрахунків, порядку її внесення, чим порушені законні права Орендодавця.У зв`язку з вищевикладеним представником позивача подано зазначений позов до суду.

3. Відповідач до суду відзив на позов не надав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. Представник позивача у судове засідання не з`явилась, але надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та не заперечувала проти заочного розгляду справи. (а.с. 45)

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

5. Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 січня 2020 року, цивільну справу № 496/431/20, передано судді Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П.

6. Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П. від 03 лютого 2020 року було прийнято до провадження цивільну справу та призначену справу в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання.

7. Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П. від 14 січня 2021 року підготовче провадження по справі закрито та призначено до судового розгляду на 23 лютого 2021 року.

8. Відповідач в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строки не подав до суду відзив на позовну заяву, будучи повідомленим належним чином про наявність ухвали про відкриття провадження та необхідністю подання відзиву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

9. Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (ст. 128 Цивільно-процесуального кодексу України) та в судове засідання не з`явився без поважних причин, а представник позивача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи, Судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК України.

10. Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

11. Судом встановлено, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 495652 виданого на підставі розпорядження Біляївської районної державної адміністрації Ради народних депутатів Біляївського району Одеської області від 20 вересня 2002 року № 650/2002 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 5,94 га., що розташована на території Дачненської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва – ОСОБА_2 (а.с. 7).

12. Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 26 квітня 2018 року приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Кифоренко Р.Б., позивач є спадкоємцем земельної ділянки площею 5,9421 га., яка знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, Дачненська сільська рада, кадастровий номер 5121082400:01:001:1019, що належала його померлій матері – ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серія Р1 № 495652, виданої Біляївською районною державною адміністрацією 24 жовтня 2002 року для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (а.с. 9)

13. З витягу про реєстрацію в спадковому реєстру вбачається, що ОСОБА_1 є спадкоємцем земельної ділянки, площею 5,9421 га, кадастровий номер: 5121082400:01:001:1019, що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, Дачненська сільська рада. (а.с. 10)

14. На підставі договору оренди землі № 3-16 від 01 березня 2016 року (далі - Договір) ОСОБА_2 передала СТОВ «Агрофірма Чорноморська» в строкове платне користування вищезазначену земельну ділянку. Вказаний договір укладено строком на 7 (сім) років. (а.с. 13-14)

15. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 196446565– ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 5121082400:01:001:1019 (а.с. 15)

16. За умовами п.п. 4.1. Договору - орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі, що складає не менш ніж 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка вказана в пункті 2.4. цього Договору, яка становить 179 185, 04 гривень.

17. Відповідно до п.п. 4.2. Договору - за письмовою заявою орендодавця та за наявності згоди орендаря розрахунки щодо орендної плати можуть здійснюватися у натуральній формі в межах розміру орендної плати вказаної в п.п. 4.1. цього Договору та згідно наявного у орендаря асортименту сільськогосподарської продукції.

18. Згідно з п.п. 4.4. Договору - орендар вносить орендну плату один раз на рік, за перший рік оренди, орендна плата сплачується до 31 грудня року, в якому укладено цей Договір пропорційний фактичній кількості календарних днів оренди, в подальшому орендна плата сплачується раз на рік до 25 грудня поточного року.

19. Згідно з п.п. 9.4. Договору - орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату у терміни, визначені цим Договором.

20. У п.п. 12.4. Договору зазначено, що сторони договору також передбачили дію договору, яка припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Договором.

V. Оцінка Суду.

21. Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

22. Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

23. Згідно з статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі – ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

24. У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

25. Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

26. За приписами статті 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

27. У пункті «б» частини першої статті 90 ЗК України закріплено право власника земельних ділянок самостійного господарювання на землі.

28. Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

29. Частина 1 та 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачають, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

30. У ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі» зазначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

31. Частина 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачає, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

32. Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

33.Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

34. Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

35. Частинами третьою та четвертою статті 31 Закону України «Про оренду землі», який є спеціальним законом і має пріоритет перед іншими законами в застосуванні до спірних правовідносин, передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

36. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 420/504/16-ц, від 26 вересня 2018 року у справі № 623/2953/16-ц, від 16 січня 2019 року у справі № 420/550/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 623/2422/16-ц.

37. Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

38. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

39. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

40. Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

41. Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

42. За час розгляду справи відповідач будь-яких доказів, які б спростовували вимоги позивача щодо підстав для визнання недійсним договору суду не були надані.

43. При укладенні спірного договору оренди землі сторони погодили у п.п. 12.4 Договору, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Договором, однак відповідач взяте на себе зобов`язання щодо виплати орендної плати в установлений договором термін не виконав без поважних причин.

44. Таким чином судом встановлено, що позивач, як власник земельної ділянки виявив бажання розірвати в односторонньому порядку укладений з відповідачем спірний договір оренди землі і така вимога відповідає чинному законодавству та умовам укладеному сторонами договору оренди землі, оскільки у п.п.12.4. Договору - сторони договору також передбачили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених Договором, що не суперечить частині четвертій статті 31 Закону України «Про оренду землі», а відповідно до статті 41 Конституції України та частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а тому суд приходить до висновку про задоволення позову.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

45. Відповідно до статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні. Зокрема, згідно квитанції № 0.0.1597173841.1 від 27 січня 2020 року (а.с. 1) позивачем було сплачено 840,80 грн. судового збору, які підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 90 ЗК України, ст.ст. 215, 626, 628 ЦК України, ст. ст. 13, 81, 133, 141, 259, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Чорноморська», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання недійсним договору оренди землі та стягнення судових витрат– задовольнити.

2. Визнати недійсним Договір оренди землі №3-16 від 01 березня 2016 року, укладений між ОСОБА_2 та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Чорноморська» відносно земельної ділянки площею 5,9421 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області, кадастровий номер 5121082400:01:001:1019.

3. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Чорноморська» (код ЄДРПОУ 05528898) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати, пов`язанні з оплатою судового збору у розмірі 840,80 грн.

4. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

7. Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

8. Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

9. Повний текст рішення складено 23 березня 2021 року.

Суддя О.П. Галич