Рішення № 9578774, 23.03.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

23.03.2010 справа № 5020-2/167 За позовом:           Товариства з обмеженою відповідальністю „Стабил”

(98112, м. Феодосія, вул. Кримська, 84, прим.2)

до                     Товариства з обмеженою відповідальністю „СП „Онест”

(49000, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 135-б, кв.56)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації та державної

реєстрації об’єктів нерухомого майна”

(99001, м. Севастополь, вул. Папаніна, 1-А)

Регіональне відділення Фонду державного майна України в АРК та місті Севастополі (99008, м. Севастополь, пл. Повсталих,6)

про                     визнання права власності, зобов’язання здійснити державну реєстрацію

права власності

позивач –Юрченко Ю.В., довіреність № 09/01-10 від 27.012.10;

відповідач - не з’явився, ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Онест";

третя особа - не з’явився, КП "Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна";

третя особа - Яковенко Ю.В., довіреність № 1 від 11.01.10.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Стабил” (надалі –Позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „СП „Онест” (надалі –Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна”, Регіональне відділення Фонду державного майна України в АРК та місті Севастополі про визнання права власності на нерухоме майно: розташоване місто Севастополь, вул. Сапунгірська (російською мовою - вул. Сапунгорская), буд. 32 (тридцять два), та складається з: автозаправної станції літ. «А»з черепашника, металевого гаража літ. "Б", навісу літ, "В", інших споруд № 1-V, огорож 2, загальною площею 17,60 кв.м, зобов’язання КП „Бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об’єктів нерухомого майна” здійснити державну реєстрацію права власності на це майно.

Позивачем відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України подана позовна заява з метою захисту права власності на на АЗС, яка розташована за адресою: м. Севастополь, вул. Сапунгорська, 32, яка була придбана ним по договору купівлі-продажу об’єкту нерухомості від 25.10.2004, оскільки рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 15.10.2008 по справі №2-4420/08 визнано право власність на зазначений об’єкт нерухомості за ТОВ „СП „Онест”.

Ухвалою суду від 19.03.2009 провадження у справі зупинялось до розгляду апеляційним судом Дніпропетровської області апеляційної скарги на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 15.10.2008 по справі №2-4420/08 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „СП „Онест” до товариства з обмеженою відповідальністю „Стабил” про визнання договору №7 купівлі-продажу автозаправної станції від 22.09.2006 дійсним та про визнання права власності.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області по справі №22ц-1849/2009 апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Стабил” задоволена частково, рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 15.10.2008 по справі №2-4420/08 скасовано, справа направлена на новий розгляд до Балаклавського районного суду міста Севастополя.

Ухвалою Балаклавського районного суду міста Севастополя від 18.11.2009 провадження у справі за позовом ТОВ „Стабил” до ТОВ „СП „Онест” про стягнення боргу припинено, а зустрічну позовну заяву ТОВ „СП „Онест” до ТОВ „Стабил” про визнання права власності залишено без розгляду.

Ухвалою від 21.02.2010 провадження у справі поновлено та призначено до розгляду.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують викладені в ньому обставини.

Однак, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами без відкладення розгляду справи, оскільки наявні у справі матеріалами в достатній мірі відображують правовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи суд –

в с т а н о в и в:

25.10.2004 між приватним підприємством „Синтез-Юг” (надалі - Продовець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Стабил” (надалі - Покупець) укладений договір купівлі-продажу об’єкту нерухомості (надалі –Договір) (арк. с. 9-10).

Договір посвідчений нотаріально та вчинена його державна реєстрація, а також вчинена державна реєстрація права власності на нерухоме майно за ТОВ „Стабил”.

Відповідно до пункту 1.1. Договору Продавець, продав, а покупець купив споруди та будівлі АЗС-66 (далі - Нерухоме майно), що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Сапунгірська (російською мовою - вул. Сапунгорская), буд. 32 (тридцять два), та складається з: автозаправної станції літ. «А»з черепашника, металевого гаража літ. "Б", навісу літ, "В", інших споруд № 1-V, огорож 2, загальною площею 17,60 кв.м.

Майно передане Продавцем Покупцю по акту приймання-передачі від 01.11.2004 (арк. с. 13).

Земельна ділянка площею 0,2043 га, на якій розташоване Нерухоме майно, на момент укладання договору купівлі-продажу належить Продавцю на підставі Договору оренди від 27 вересня 2004 року на строк до першого березня дві тисячі двадцять дев'ятого року, зареєстрованого в Головному управлінні земельних ресурсів 18 жовтня 2004 року під № 275 (номенклатурний номер 4-И-01). Цільове призначення її: реконструкція і обслуговування автозаправної станції. Кадастровий номер земельної ділянки - 85 363 000 00: 15: 001: 0001.

          05.10.2007 між Севастопольською міською Радою (надалі –Орендодавець) та товариство з обмеженою відповідальністю „Стабил” (надалі –Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (надалі –Договір оренди земельної ділянки) (арк. с. 17-25).

          Відповідно до пункту 1.1 Договору оренди земельної ділянки Орендодавець відповідно до рішення Севастопольської міської Ради від 11.10.2006 № 836 та від 14.08.2007 № 2488 надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування автозаправної станції з віднесенням цих земель до категорії земель житлового та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: місто Севастополь, вул.. Сапунгірська, 32.

          Строк дії Договору оренди земельної ділянки –01.03.2029 (пункт 3.1).

Відповідно до статей 11, 15, 16 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд може захистити цивільне право або інтерес способом, встановленим Цивільним кодексом України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Відповідно до статті 4 Закону України “Про власність” власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності, зокрема передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування, а також у довірчу власність іншим особам.

Згідно статей 386 та 392 Цивільного кодексу України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню, а також власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтею 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом; переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

          Таким чином, суд вважає, що позивач правомірно набув право власності на майно, а саме: споруди та будівлі АЗС-66, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Сапунгірська (російською мовою - вул. Сапунгорская), буд. 32 (тридцять два), та складається з: автозаправної станції літ. «А»з черепашника, металевого гаража літ. "Б", навісу літ, "В", інших споруд № 1-V, огорож 2, загальною площею 17,60 кв.м. та є законим власником зазначеного майна.

Докази вибуття цього майна із власності ТОВ „Сабил” відсутні.

Також, судом встановлено, що на момент винесення рішення по справі № 5020-2/167 рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 15.10.2008 по справі №2-4420/08, яким визнано право власність на зазначений об’єкт нерухомості за ТОВ „СП „Онест” скасовано ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 12.05.2009 по справі №22ц-1849/2009, справа направлена на новий розгляд до Балаклавського районного суду міста Севастополя. Ухвалою Балаклавського районного суду міста Севастополя від 18.11.2009 провадження у справі за позовом ТОВ „Стабил” до ТОВ „СП „Онест” про стягнення боргу припинено, а зустрічну позовну заяву ТОВ „СП „Онест” до ТОВ „Стабил” про визнання права власності залишено без розгляду.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Беручи до уваги викладене та керуючись статтями 22, 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати право власності товариства з обмеженою відповідальністю „Стабил” (98112, м. Феодосія, вул. Кримська, 84, прим.2, код ЄДРПОУ 24862574) на майно: споруди та будівлі АЗС-66, що знаходиться за адресою: місто Севастополь, вул. Сапунгірська (російською мовою - вул. Сапунгорская), буд. 32 (тридцять два), та складається з: автозаправної станції літ. «А»з черепашника, металевого гаража літ. "Б", навісу літ, "В", інших споруд № 1-V, огорож 2, загальною площею 17,60 кв.м.

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „СП „Онест” (49000, м.Дніпропетровськ, пр. Кірова, 135-б, кв.56, код ЄДРПОУ 33669112) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Стабил” (98112, м. Феодосія, вул. Кримська, 84, прим.2, код ЄДРПОУ 24862574) витрати по сплаті державного мита в розмірі 599,81 грн. (п’ятсот дев’яносто дев’ять грн 81 коп); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн (сто вісімнадцять грн).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис Н.Г. Шевчук

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 29.03.2010.