Ухвала суду № 95787469, 25.03.2021, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

25.03.2021

Провадження №2-з/389/14/21

ЄУН 389/3667/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді – Берднікової Г.В.,

при секретарі - Чукановій О.А.,

за участю заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам`янка Кіровоградської області заявуОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільній справі №2/389/809/20 (ЄУН 389/3667/20),-

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Знам`янського міськрайонного суду Кіровогрдської області знходиться справа №2/389/809/20 (ЄУН 389/3667/20) за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПІІ "ЛГ ЕЛЕКТРОНІКС УКРАЇНА" про визнання дій протиправними, визнання договору купілі-продажу товару недійсним, повернення сплачної за товар грошової суми, стягнення подвійної вартості товару, відшкодування моральної шкоди, визнання дій нечесною підприємницькою практикою, заборони використання рекламно показових стендів, спростування недостовірної інформації.

24 березня 2021 року позивачем ОСОБА_1 до суду подано заяву про забезпечення доказів, в якій він просить витребувати у відповідача: інформацію, яка була затребувана позивачами у зверненні від 12 вересня 2018 року, але так і не надана, зокрема щодо продажу пральних машин LG з прямим приводом загалом в світі, в країнах, в Україні, компанією із зазначенням року продажу, кількості, отриманого доходу. Інформацію про використання рекламних стендів щодо вказаної пральної машини, її відмінність від інших пральних машин, вартість рекламних стендів та інш.; інформацію про те, чи були аналогічні претензії (судові позови) до компанії в світі від інших покупців, інших виробників у світі та як вирішені питання; всі різновидності подібних рекламно показових стендів що використовуються в Україні, як на фото 2 та на фото, що відповідачем надруковані у своєму відзиві на позовну заяву та на відео, що ними перераховано в цій же заяві; заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії такі як: знищення, переобладнання, псування, продаж третім особам, відправлення їх за кордон, зміну режиму роботи, заміну будь-яких елеменів, тощо, та інших дій що унеможливлять або істотно ускладнять отримання відповідних доказів тощо стосовно рекламно показових стендлів, які використовуються в Україні, як на фото 2 та фото, що відповідачем надруковані у своїму відзиві на позовну заяву та на вказаних ними відео.

Заявник ОСОБА_1 у судовому засіданні заяву підтримав.

Заявник ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася.

Представник відповідача у судове засідання не викликався з огляду на положення ст.118 ЦПК України та клопотання заявника.

Заслухавши пояснення заявника ОСОБА_1 , проаналізувавши подану заяву про забезпечення доказів, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Зі вказаного положення вбачається, що доказом є інформація про певні обставини, які є предметом спору по конкретній справі, а форма їх закріплення виступає засобом доказування. Відомості про факти, що мають значення для справи, можуть бути сприйняті судом та учасниками провадження, лише через певні засоби, в яких ці відомості зафіксовані. Тому у процесуальній доктрині цілком логічно сформувався висновок про єдність в судових доказах інформації та її носія: відомостей про факт і засобу доказування. Цілком зрозуміло, що сам носій чи засіб, на (в) якому зафіксована інформація, не має доказового значення. Доказом може виступати не свідок, а ті відомості про обставини справи, що відомі свідку; не папір, а зміст викладеного на ньому тексту; не предмет як такий, а його властивості, залишені на ньому сліди, його належність певній особі, знаходження у певному місці в певний час тощо, які свідчать про те, що обставина відбулася в минулому чи продовжує існувати. Проте щоб стати судовим доказом, фактичні дані потребують наявності відповідного носія.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.116, ч.ч.2,5 ст.118 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Заява розглядається не пізніше п`яти днів з дня її надходження до суду.

За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.

Правовий інститут «забезпечення доказів» передбачає повноваження суду по збиранню доказів до відкриття провадження у справі або на стадії підготовчого провадження, чи розгляду справи, якщо надання цих доказів стане неможливим або ускладненим. Вказаний інститут створений для запобігання втрат чи пошкодження фактичних даних, які містять інформацію, що є важливою для встановлення об`єктивної істини в справі, для своєчасного і правильного її вирішення.

При цьому, забезпечення доказів здійснюється у випадках, коли є підстави побоюватися, що використання потрібних доказів стане згодом неможливим чи ускладненим.

Заявник повинен довести обґрунтованість своїх побоювань, що подача відповідних доказів стане згодом неможливою або ускладненою, зазначити конкретні факти щодо важливості збереження таких доказів, вказати, яку шкоду (збитки) може бути завдано у випадку невжиття судом заходів забезпечення доказів у справі. Суд не може здійснити заходи щодо забезпечення доказів лише на підставі нічим не обґрунтованих побоювань суб`єкта доказування.

Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема, шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безпідставно втрачено.

Тобто це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті в майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності всіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Отже, захід забезпечення доказів є виключним заходом, який може застосовуватись лише за наявності передбачених ЦПК України підстав.

Саме така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02 травня 2019 року в справі №Зд/9901/2/19.

У поданій заяві про забезпечення доказів не зазначено засоби доказування, на яких міститься інформація, яка була затребувана позивачами у зверненні від 12 вересня 2018 року та яку позивач просить наразі забезпечити як доказ шляхом її витребування та подання до суду. Також позивачем до суду взагалі не надано доказів на підтвердження того, що засоби доказування можуть бути втрачені або збирання доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Неможливість отримання і долучення до позову певних доказів на що вказує заявник як на підставу забезпечення доказів, є підставою для заявлення в порядку ст.84 ЦПК України, клопотання про витребування цих доказів, з наведенням відповідних мотивів того, чому не вдалося отримати їх самостійно.

Враховуючи викладене вище, те, що заявником не вказано про наявність передбачених цивільним процесуальним кодексом обставин, з існуванням яких законодавством пов`язано можливість забезпечення доказів, суд приходить до висновку, що у задоволенні заявиОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ч.4 ст.117, ст.ст.260, 353,354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільній справі №2/389/809/20 (ЄУН 389/3667/20), відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення, через Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження

Суддя Г.В. Берднікова