Ухвала суду № 95787327, 25.03.2021, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1283/21

Провадження № 1-кп/346/419/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області

Веселов В.М.

за участю: секретаря Максим`юк М.А.,

прокурора – Тарасенко В.

обвинуваченого – ОСОБА_1

Захисника – Луцака А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Коломия шляхом відеоконференції клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу по кримінальному провадженню про обвинувачення

ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується вчиненні умисних дій, які виразились у таємному викрадені чужого майна (крадіжці), поєднаному з проникненням у житло , а також у вчиненні умисних дій, які виразились у таємному викрадені чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у житло, тобто у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ст.185 ч.3 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 29 січня 2021 року щодо обвинуваченого ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 27 березня 2021 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого такого заходу.

Прокурор в судовому засіданні подав письмове клопотання,в якому наголосив на необхідності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого, оскільки вчинений злочин є тяжким, обвинувачений не працює, може ухилитись від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків , а також зважаючи тяжкість покарання за вчинене кримінальне правопорушення, за яке санкція відповідної статті 185 ч.3 КК України ,за якою обвинувачується ОСОБА_2 , передбачає покарання до шести років позбавлення волі.

Обвинувачений та його захисник заперечили щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просять застосувати до нього більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту,обгрунтовуючи тим,що обвинувачений має хронічне захворювання – гострий бронхіт.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обраний стосовно обвинуваченого слід продовжити, виходячи з наступного.

Згідно статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) нікого не може бути позбавлено свободи, крім такого випадку і відповідно до процедури, встановленої законом, як законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Підстави для арешту передбачені нормами КК України та КПК України, Конвенцією про захист прав людини і основних свобод людини, а саме ст.5 (право на свободу та особисту недоторканість), а також рішеннями Європейського суду по правам людини. Основна мета вказаної ст.5 Конвенції заключається в тому, щоб виключити необгрунтоване тримання під вартою особи (рішення ЄСПЛ по справі «Маккей проти Великобританії»). ЄСПЛ звертає увагу , що вимога законності тримання під вартою не може бути задоволена тільки шляхом дотримання національного законодавства,а національне законодавство повинно відповідати Конвенції, включаючи загальні принципи, які в ній відображені (справа «Плесо проти Угорщини»). В рішенні по справі «Джессіус проти Литви» ЄСПЛ роз`яснив , що в розумінні ст.5 Конвенції особа може бути взята під варту на підставі підпункта «с» пункта 1 цієї статті тільки в рамках кримінального судочинства з метою, щоб дана особа предстала перед компетентним органом за наявності обгрунтованої підозри. Суть терміну «обгрунтована підозра» полягає в існуванні фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Яку саме підозру слід вважати обгрунтованою залежить від обставин справи.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, висловленої судом у п. 79 рішення Суду у справі Харченко проти України та у п. 170 рішення Суду у справі Лабіта проти Італії, таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Арешт або затримання особи, передбачені законом, мають здійснюватися з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення. Гарантії ст. 5 Конвенції вкотре нагадав Європейський суд з прав людини у справі «Ішчі та інші проти Туреччини» (заява № 67483/12)

Крім цього, згідно практики Європейського суду з прав людини ,а саме §1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення у справах «Fox, Campbell and Hartley v. UK», «Dumont-Maliverg v. France»), підтверджують, що застосування такого заходу,як тримання під вартою, виправдовується тим, що була наявна обґрунтована підозра в тому, що підозрюваний скоїв злочин, в якому його обвинувачують. А отже, взяття під варту в даному випадку не порушує вимог §1 ст.5 конвенції.

Таким чином, тримання під вартою і доставка до компетентного правоохоронного органу особи, щодо якої існує підозра у вчиненні кримінального правопорушення, якщо особа ухиляється або може ухилитись від покладених на неї обов`язків , передбачених законом, є належним засобом.

Щодо обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ухвалою слідчого судді від 29 січня 2021 до 28 березня 2021 року. Підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу є те,що обвинувачений може ухилитись від суду, незаконно впливати на свідків і потерпілих, у обвинуваченого відсутнє нерухоме чи рухоме майно,міцні соціальні зв`язки, а також тяжкість покарання за вчинене кримінальне правопорушення, за яке санкція відповідної статті 185 ч.3 КК України ,за якою обвинувачується ОСОБА_2 , передбачає покарання до шести років позбавлення волі.

Крім цього, зазначено обставини, які послужили підставами для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Так, обвинувачений не працює,не має постійного доходу , не має міцних соціальних зв`язків, а також тяжкість покарання за вчинене кримінальне правопорушення.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

-усвідомлюючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та розмір покарання, передбачений за вчинення кримінального правопорушення у якому обвинувачується обвинувачений ОСОБА_2 , з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки в основу обвинувачення, ставляться свідчення потерпілих та свідків;

-також обвинувачений ОСОБА_2 може вчинити інше кримінальне правопорушення,

-обвинувачений, підтримуючи стосунки із кримінальним елементом району, може незаконно впливати на свідків та потерпілих з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєний злочин,а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

На даний час судовий розгляд даного кримінального провадження тільки розпочався, вищеперераховані обставини зазначені у вищезгаданій ухвалі не змінилися, інших обставин, які б надавали підстави до зміни запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою суд не вбачає.

Крім цього, суд зауважує,що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив ще інше кримінальне правопорушення за ст.121 ч.1 КК України, обвинувальний акт по якому перебуває на розгляді в Шосткінському міськрайонному суді Сумської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Суд враховує, що в даному випадку взяття під варту і обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, і вважає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, зокрема застосування запобіжного заходу у виді особистої поруки є неможливим через відсутність осіб, які згодні взяти на себе це зобов`язання, а застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, домашнього арешту чи застави є занадто м`яким запобіжним заходом, що не відповідає характеру вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Суд враховує також і ту обставину, що з незалежних від суду причин, а саме загальновідомої ситуації, яка складається наразі в Україні щодо розповсюдження короновірусної хвороби та введення локдауну через негативну епідеміологічну ситуацію, а також враховуючи ймовірність неможливості явки до суду учасників процесу чи доставки обвинуваченого, строк дії запобіжного заходу підлягає продовженню на термін 60 діб, але не довше розгляду справи у суді.

Крім того, на думку суду, суспільний інтерес, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи.

Тому суд вважає обґрунтованим клопотання прокурора про необхідність обрання щодо обвинуваченого виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За наведених обставин, слід обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст.183, 331, 369-372, ч. 2 ст. 392 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Обрати запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , громадянин України, не одружений, на утриманні нікого не має, з неповною середньою освітою, не працюючий, депутатом та інвалідом не являється, відповідно до ст. 89 КК України не судимий у вигляді тримання під вартою на строк на 60 днів, тобто до 23 травня 2021 року, до 17.00 год.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору після її проголошення та направити начальнику УВП-12 м. Івано-Франківська.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня проголошення через Коломийський міськрайонний суд.

Суддя: Веселов В. М.