Рішення № 9578702, 21.05.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" травня 2010 р. Справа № 12/23

за позовом Приватне підприємство "Спека"

до відповідача Державне підприємство "Володимирецьке лісове господарство"

про стягнення в сумі 558 343,27 грн.

за зустрічним позовом Державного підприємства "Володимирецьке лісове господарство"

до відповідача Приватне підприємство "Спека"

про визнання договору № 04/01-06 від 03.01.2006р. та додатків недійсними

Суддя

Представники:

Від позивача : представник по довіреності Бордюженко М.М.

Від відповідача : представник по довіреності Рижий І.Л.

В засіданні приймали участь: прокурор відділу прокуратури рівненської області Криворучко А.О.

В засіданні оголошувалась перерва з 18 по 21 травня 2010 року.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснена

СУТЬ СПОРУ : Приватне підприємство "Спека" (надалі Позивач або ПП "Спека") звернулося до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Володимирецьке лісове господарство" (надалі Відповідач або ДП "Володимирецьке лісове господарство") в якому просить стягнути з останнього заборгованість по договору поставки № 04/01-06 від 03.01.2006р. у сумі 181296,95 грн. та проценти по товарному кредиту у сумі 377046,32 грн.

До винесення рішення зі спору представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог в якій суму основного боргу просить стягнути з Відповідача в розмірі 541 грн.99 коп., посилаючиьс на те, що Відповідач частково сплатив заборгованість.

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги заперечує. Зазначає, що накладні на отримання товару підписані неуповноваженими особами сторін договору. Вважає, що договір поставки від 03.01.2006р. № 04/01-06 є недійсним, оскільки не відповідає вимогам Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти». Також представник Відповідача в судовому засіданні зазначив, що заборгованість Позивачу сплатив повністю.Просить в позові відмовити.

Відповідачем подано до суду зустрічну позовну заяву від 20.03.2009р. № ЮР-196, згідно з якою останній просить визнати недійсним договір поставки від 03.01.2006р. № 04/01-06 та додатки до нього. В обгрунтування зустрічного позову зазначає, що державне підприємство «Володимирецьке лісове господарство» засноване на державній власності, джерелом формування фінансових ресурсів є бюджетне фінансування та прибуток, амортизаційні відрахування, кошти одержані від продажу цінних паперів, тощо, а тому згідно зі ст.1, 2 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» закупівля товарів має здійснюватися на умовах тендеру. Тендер на закупівлю нафтопродуктів не проводився, відповідно договір від 03.01.2006р. № 04/01-06 є недійсним на підставі част.3 ст.34 зазначеного Закону.

Відповідач за зустрічним позовом позовні вимоги заперечує, оскільки на час укладення спірного договору від 03.01.2006р. № 04/01-06 ДП «Володимирецьке лісове господарство» не підпадало під дію Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти». Окрім того, поставка нафтопродуктів відбулася у червні-липні 2008 року, тобто у період, коли зазначений Закон втратив свою дію.

Відповідачем за зустрічним позовом у відзиві та його представником у судовому засіданні зроблено заяву про застосування строків позовної давності, оскільки договір № 04/01-06 укладено 03 січня 2006 року і, відповідно, трирічний строк позовної давності закінчився 03.01.2009р., а зустрічний позов подано до суду лише 20.03.2009р..

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов первісний позов підлягає задоволенню, а в зустрічному позові слід відмовити.

При цьому суд керувався наступним.

03 січня 2006 року між приватним підприємством «Спека», як Постачальником та державним підприємством «Володимирецьке лісове господарство», як Покупцем, укладено договір поставки № 04/01-06, згідно з умовами якого постачальник зобов'язався поставити та передати покупцю у власність нафтопродукти в асортименті, кількості, за ціною, що зазначені в накладних, які підписуються представниками сторін Договору, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору. Найменування товару: нафтопродукти в асортименті. /а.с.8-9/.

Пунктом 2.4 Договору поставки від 03.01.2006р. № 04/01-06 передбачено загальну суму поставки товару: 10000000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 %.

Відповідно до преамбули Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (в редакції, що діяла на час укладання спірного договору): цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів. Метою цього Закону є створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та досягнення оптимального і раціонального їх використання.

Відповідно до ст.73 ГК України, державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова "державне підприємство". Державні унітарні підприємства діють як державні комерційні підприємства або казенні підприємства.

Відповідно до ст.75 ГК України (в редакції чинній на момент укладення договору), для закупівель матеріально-технічних ресурсів, державне комерційне підприємство застосовує процедури закупівель, визначені Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", з урахуванням особливостей та в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.77 ГК України (в редакції чинній на момент укладення договору), для закупівель матеріально-технічних ресурсів казенне комерційне підприємство застосовує процедури закупівель, визначені Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".

Відповідно до Статуту Державного підприємства "Володимирецьке лісове господарство" останнє є державним підприємством.

Відтак суд погоджується з твердженням Відповідача, що до спірних правовідносин (стосовно укладення договору поставки) підлягали застосуванню норми Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (в редакції, що діяла на час укладання спірного договору) і, що договір поставки № 04/01-06 від 03 січня 2006 року, укладений між приватним підприємством «Спека» та державним підприємством «Володимирецьке лісове господарство» не відповідає нормам вищевказаного Закону.

Однак суд зазначає, що з позовом про визнання договору поставки № 04/01-06 від 03 січня 2006 року ДП «Володимирецьке лісове господарство» звернулося до суду після спливу трьохрічного строку позовної давності.

Відповідачем за зустрічним позовом у відзиві на вказаний позов (63-64 а.с.) заявлено про застосування строків позовної давності до позовних вимог про визнання Договору поставки від 03.01.2006р. № 04/01-06 недійсним.

Відтак, на підставі пункту 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу /ст.256 ЦК України/.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки /ст.257 ЦК України/.

Відповідно до част.3, 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, перебіг строку позовної давності в частині позовних вимог про визнання договору недійсним розпочався з моменту укладання договору - з 03.01.2006р. і, відповідно, сплив - 03.01.2009р.. ДП «Володимирецьке лісове господарство» звернулось до суду із зустрічним позовом про визнання договору недійсним 20.03.2009р., тобто після спливу строку позовної давності, що є підставою для відмови у зустрічному позові.

Відповідно до пункту 5 статті 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Надавши належну оцінку підставам заявленого зустрічного позову суд не встановив, що причини пропущення позовної давності є поважними.

Крім того Відповідач зі своєї сторони не доводив того, що причини пропущення ним позовної давності є поважними і не звертався до суду з клопотанням про поновлення пропущеного строку.

Навпаки Відповідач протягом трьох років з моменту укладення договору поставки приймав виконання за ним від Позивача та зі своєї сторони виконував його умови, що теж свідчить про неповажність причини пропущення строку позовної давності.

За наведених обставин суд позбавлений можливості та правових норм для захисту порушеного права Відповідача.

Статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Враховуючи те, що на підставі вищенаведеної норми, Договір поставки від 03.01.2006р. № 04/01-06, укладений між приватним підприємством «Спека» та державним підприємством «Володимирецьке лісове господарство» є правомірним, то, відповідно до статті 526,629 ЦК України ат статті 193 ГК України вказаний договір є обов"язковим до виконання сторонами.

Згідно з п.2.2 Договору поставки від 03.01.2006р. № 04/01-06 загальна кількість товару, асортимент і ціна товару погоджується сторонами при формуванні замовлення та визначаються в накладних, які виписуються постачальником.

Сторони Договору поставки від 03.01.2006р. № 04/01-06 погодили, що накладні на товар є невід’ємною частиною Договору.

Так, відповідно до умов Договору поставки від 03.01.2006р. № 04/01-06 позивачем поставлено нафтопродукти на загальну суму 314296,95 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товару:

-          накладна на відвантаження палива № 000357 від 27.06.2008р. на суму 55855,50 грн., довіреність серія НБК № 374808 від 27.06.2008р. /а.с.18,19/;

-          накладна на відвантаження палива № 000358 від 27.06.2008р. на суму 36229,50 грн., довіреність серія НБК № 374808 від 27.06.2008р. /а.с.18,19/;

-          накладна на відвантаження палива № 000396 від 07.07.2008р. на суму 47502,90 грн., довіреність серія НБК № 374813 від 04.07.2008р. /а.с.16,17/;

-          накладна на відвантаження палива № 000397 від 07.07.2008р. на суму 48450,00 грн., довіреність серія НБК № 374813 від 04.07.2008р. /а.с.16,17/;

-          накладна на відвантаження палива № 000410 від 14.07.2008р. на суму 27017,25 грн., довіреність серія НБК № 374827 від 14.07.2008р. /а.с.14,15/;

-          накладна на відвантаження палива № 000453 від 23.07.2008р. на суму 58140,00 грн., довіреність серія НБК № 374840 від 23.07.2008р. /а.с.12,13/;

-          накладна на відвантаження палива № 000454 від 23.07.2008р. на суму 41101,80 грн., довіреність серія НБК № 374840 від 23.07.2008р. /а.с.12,13/.

Відповідно до п.5.1 Договору поставки від 03.01.2006р. № 04/01-06 покупець має право здійснити повну або часткову оплату отриманого товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 15 календарних днів з дати відвантаження, зазначеного в накладних.

Відповідачем оплата за товар проводилася несвоєчасно та не в повному обсязі. Однак на момент винесення вказаного рішення Відповідачем оплата за товар здійснена в повній мірі про що останнім подано відповідні докази.

Представник Позивача в судовому засіданні підтвердив факт оплати Відповідачем за товар.

Таким чином провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 181296,95 грн. підлягає припиненню із-за відсутності предмету спору.

За змістом розділу 5 Договору поставки від 03.01.2006р. № 04/01-06 сторони погодили, що у разі не сплати покупцем вартості поставлених нафтопродуктів протягом 15 днів весь товар надається на умовах товарного кредиту з нарахуванням 1 % за кожен день його використання.

Статтею 694 Цивільного кодексу України передбачений продаж товару в кредит з відстроченнями або розстроченням платежу.

Відповідно до пункту 5 вказаної статті якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня фактичної оплати.

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов"язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Договором поставки від 03.01.2006р. № 04/01-06 сторони погодили, що у разі не сплати покупцем вартості поставлених нафтопродуктів протягом 15 днів весь товар надається на умовах товарного кредиту з нарахуванням 1 % за кожен день його використання.

Оскільки прострочення відповідачем оплати за поставлений товар мало місце, то позовні вимоги про стягнення з останнього відсотків за користування товарним кредитом у сумі 377046,32 грн. є підставними та підлягають задоволенню за обгрунтованим розрахунком позивача /а.с.4/.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати по первісному позову покладаються на відповідача, так як спір виник внаслідок його неправильних дій.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, п.1-1 ст.80, ст.82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства "Володимирецьке лісове господарство" (вул.Партизанська, 23, с.Антонівка, Володимирецький район, Рівненська область, 34380, код ЄДР 00992757) на користь Приватного підприємства "Спека" (вул.Стрілецька, м.Луцьк, Волинська область, 43021, код ЄДР 20134464) відсотки за користування товарним кредитом у сумі 377 046 грн. 32 коп., державне мито 5583 грн. 43 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн 00 коп.

3. Припинити провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 181296,95 грн..

4. В зустрічному позові - відмовити в задоволенні.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно зі статтею 91 Господарського процесуального кодексу України, сторона у справі, не згідна із рішенням суду має право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга або подання подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Суддя

підписано "25" травня 2010 р.