Ухвала суду № 95786793, 18.03.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/7222/20

Провадження № 1-кс/202/1394/2021

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

18 березня 2021 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

адвоката ОСОБА_5 ,

адвоката ОСОБА_6

розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні прокурором Дніпродзержинської місцевої прокуратури ОСОБА_7 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020040000000703,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040000000703від 21 вересня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

16 березня 2021 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні прокурором Дніпродзержинської місцевої прокуратури ОСОБА_7 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020040000000703.

Дане клопотання, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано слідчому судді 16 березня 2021 року.

Відповідно до матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , разом з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , у невстановленому досудовим слідством місці та часу,з метоюзаволодіння чужим майном, розробили злочинний план, направлений на таємне викрадення чужого майна та розподілили ролі кожного.

Згідно розробленого плану ОСОБА_9 , який працює на посаді сторожа відділу охорони управління з охорони та безпеки, під час своєї робочої зміни, з цехів на території ПрАТ «ДТРЗ», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 7, мав прибути до цеху. В свою чергу ОСОБА_8 , мав надати усну вказівку комірнику про надання ОСОБА_9 доступу до цеху, в якому знаходиться майно. ОСОБА_9 повинен під`їхати на своєму авто до цеху. ОСОБА_10 за допомогою комірника, маючи доступ до майна в цеху, повинен завантажити майно належне ПрАТ «ДТРЗ» до автомобіля «Opel Astra», державний номерний знак НОМЕР_1 . ОСОБА_11 надати усну вказівку охороні ПрАТ «ДТРЗ» для безперешкодного виїзду з території та не перевірки автомобіля ОСОБА_9 «Opel Astra», державний номерний знак НОМЕР_1 . ОСОБА_9 прибути з викраденим майном у вказаному автомобілі до свого місця мешкання за адресою АДРЕСА_1 . Де, ОСОБА_10 за місцем мешкання ОСОБА_12 повинен виконувати роботи пов`язані зі складанням та сортуванням по типу деталей, які викрадені, після чого відповідно до плану ОСОБА_9 повинен продати ОСОБА_4 . Гроші від продажу деталей та іншого майна належного ПрАТ «ДТРЗ» розділити.

Встановлено, що ОСОБА_8 , у період з квітня по грудень 2020 року (більш точного часу досудовим слідством не встановлено) знаходячись на території ПрАТ «ДТРЗ», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 7, керуючись корисливим мотивом, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , з єдиним умислом на таємне викрадення чужого майна, дотримуючись спільного злочинного плану, розуміючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, зловживаючи своїми посадовими обов`язками, діючи спільно, виконуючи свою відведену роль, маючи доступ до цеху ПрАТ «ДТРЗ», таємно, за допомогою автомобіля «HYUNDAIACCENT», державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить та фактично перебуває в користуванні ОСОБА_8 , до якого завантажував майно ПрАТ «ДТРЗ», будучи впевненим, що вказаний автомобіль при виїзді з території ПрАТ «ДТРЗ», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 7, ніхто з працівників не буде перевіряти, переслідуючи загальну мету незаконного збагачення, діючи в особистих інтересах, таємно викрав запасні частини до тепловозів, які вивозив на власному автомобілі, та в подальшому реалізовував шляхом продажу.

16.12.2020 року на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська в ході обшуку домоволодіння ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 07:00 год. по 08:40 год. виявлено та вилучено частини від тепловозу, які належать ПрАТ «ДТРЗ» та грошові кошти в сумі 149 500 грн. та 1000 доларів США, походження яких ОСОБА_4 не зміг пояснити.

Постановою слідчого від 19 лютого 2021 року вилучені грошові кошти в сумі 149 500 грн. та 1000 доларів США по кримінальному провадженні визнано речовим доказом.

18 грудня 2020 року, в порядку ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України.

31.12.2020 року слідчим суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська прийнято рішення про повернення клопотання про арешт майна в кримінальному провадженні № 12020040000000703 для усунення недоліків протягом 72 годин.

03.02.2021 року прокурором отримано рішення слідчого суді про повернення клопотання для усунення недоліків протягом 72 годин. Строк 72 годин починається з моменту отримання такого клопотання.

17.02.2021 слідчим суддею Індустріального районного суду м. Дніпропетровська клопотання про арешт майна повернуто прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що з метою належного забезпечення конфіскації майна, та об`єктивного проведення досудового розслідування даного злочину, та встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, збереження речового доказу, необхідним є накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4 , а саме на грошові кошти в сумі 149500 грн. та 1000 доларів США, що були вилучені в ході обшуку за місцем мешкання останнього, які належать ОСОБА_4 .

Наведене зумовило слідчого за погодженням з прокурором звернутись до слідчого судді з відповідним клопотанням.

Слідчий в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні, обґрунтувавши доводами, що наведені у клопотанні.

Адвокат ОСОБА_5 , що діє в інтересах ОСОБА_4 та в інтересах ОСОБА_13 , яка є власником вилучених в ході обшуку грошових коштів, судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання слідчого та просила відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що на даний час відсутні передбачені законом підстави для задоволення клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про арешт майна, вилученого у ОСОБА_4 16.12.2020року під час обшуку за місцем його мешкання, оскільки: клопотання не відповідає процесуальним вимогам; викладені в клопотанні про арешт майна фактичні обставини не відповідають дійсності; майно, на яке слідчий просить накласти арешт, належить стороннім особам, які не були і не є підозрюваними в справі; позовні вимоги по справі не заявлені; процесуальні строки на звернення з таким клопотанням щодо тимчасово вилученого майна закінчилися і відновленню не підлягають.

Звернула увагу на те, що слідчий просить накласти арешт на вилучені під час обшуку грошові кошти в сумі: 146000грн. та на 100 доларів США, тобто на майно, яке є тимчасово вилученим, при цьому в прохальній частині клопотання, слідчий зазначив мету застосування арешту - «конфіскація майна», в той час як санкція статті, за явою проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, не передбачає конфіскацію майна. Зазначила, що оскільки ухвалою слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, дозвіл на вилучення грошових коштів не надавався, то вказане майно є тимчасово вилученим та ОСОБА_4 , у якого проводився вказаний обшук, не є власником вилучених грошових коштів та надані останньому на відповідальне зберігання від громадян ОСОБА_13 у розмірі 110000,00 грн. та ОСОБА_14 у розмірі 1000 доларів США. Таким чином, клопотання слідчого про арешт грошових коштів не може бути задоволено, оскільки ці грошові кошти належать іншим особам, які не є учасниками кримінального провадження, не мають статусу підозрюваних і не мають обов`язку нести відповідальність за дії підозрюваних у справі. В клопотанні слідчого відсутня і доказово не підтверджена, передбачена ч.1 та ч.2 ст. 170 КПК України обов`язкова мета такого арешту майна.

Окрім цього, адвокат ОСОБА_5 особливу увагу звернула на те, що слідчим при зверненні до слідчого судді з відповідним клопотанням про арешт майна, порушено процесуальні строки на його звернення, оскільки як вбачається з клопотання про арешт майна та доданих до нього матеріалів, майно було вилучено 16.12.2020 року, в свою чергу клопотання про арешт майна надійшло на адресу суду у березні 2021 року та таким чином тимчасово вилучене майно до теперішнього часу безпідставно утримується органом досудового розслідування.

Адвокат ОСОБА_5 в інтересах власника майна ОСОБА_13 також пояснила, що на підставі договору зберігання № б/н від 01 серпня 2020 року, укладеного між громадянкою ОСОБА_13 та громадянином ОСОБА_4 , останній зобов`язався зберігати грошові кошти в сумі 110000,00 грн., які належать на праві власності громадянці ОСОБА_13 та повернути їх на першу вимогу в повному обсязі. Зазначила, що згідно письмових пояснень ОСОБА_13 , вказані грошові кошти, які належать їй на праві приватної власності, вона отримала на протязі декількох років роботи приватним підприємцем та вказані накопичування побоювалась зберігати в банківській установі через недовіру до банків, а в себе вдома через високу криміногенну обстановку та через відсутність у неї умов безпечного їх зберігання. Дізнавшись, що у раніше їй знайомого громадянина ОСОБА_4 вдома є міцний сейф, вона уклала з ним відповідний письмовий договір і передала йому на зберігання грошові кошти в сумі 110000,00 грн. різними купюрами. Приблизно в грудні 2020 року від ОСОБА_4 їй стало відомо, що в нього вдома 16 грудня 2020 року слідчим відділу РОВС ГУНП ОСОБА_15 було здійснено обшук, під час якого останнім були вилучені належні їй грошові кошти, які зберігав ОСОБА_4 в сумі 110000,00 грн. Зазначила, що оскільки грошові кошти, вилучені в ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 належить іншим особам, які не є учасниками кримінального провадження, у задоволенні клопотання слідчого має бути відмовлено.

Адвокат ОСОБА_6 , яка діє в інтересах власника вилучених в ході обшуку грошових коштів громадянки ОСОБА_14 в судовому засіданні також заперечувала проти задоволення клопотання слідчого та просила відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що слідчим порушенні строки звернення до слідчого судді із клопотання про арешт тимчасово вилученого майна. В свою чергу саме клопотання не містить мети застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна. Також зазначила, що на підставі договору зберігання б\н від 16 жовтня 2020 року, укладеного між громадянкою ОСОБА_14 та громадянином ОСОБА_4 , останній зобов`язувався зберігати грошові кошти в сумі 36 000 грн. та 1 000 доларів США, які належать їй на праві приватної власності і повернути їй їх на першу її вимогу в повному розмірі. Вказані грошові кошти належать ОСОБА_14 на праві приватної власності, ці збереження вона отримала на протязі декількох років їх збирання та економії. Приблизно в грудні 2020 року, від сина - ОСОБА_4 їй стало відомо, що в нього вдома 16.12.2020року було здійснено обшук, під час якого були вилучені, в тому числі й належні їй грошові кошти, які зберігав ОСОБА_4 в сумі 36 000грн. та 1 000 доларів США. Як пояснив їй син, оскільки дозволу суду на вилучення грошових коштів не було зазначено в ухвалі суду про обшук, то слідчий в найближчий час їх поверне, тому вона не переймалась і чекала повернення їй її грошей. Однак до теперішнього часу грошові кошти, вилучені в ході обшуку, їх законному власнику ОСОБА_14 не повернуті, що порушує її право як власника. Адвокат ОСОБА_6 вважає, що клопотання слідчого про арешт грошових коштів не може бути задоволено, оскільки ці грошові кошти належать іншим особам, які не є учасниками кримінального провадження.

ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав доводи своїх захисників та також просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Слідчий суддя, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання,переглянувши відеозапис обшуку, доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні прокурором Дніпродзержинської місцевої прокуратури ОСОБА_7 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020040000000703з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів;2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як встановлено в судовому засіданні, СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040000000703від 21 вересня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження, 09 грудня 2020 року ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надано дозвіл на проведення обшуку за фактичним місцем проживання громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, належить на праві приватної власності ОСОБА_16 , з метою відшукання та вилучення речових доказів у кримінальному провадженні у вигляді: викраденого майна належного ПрАТ «ДТРЗ», а саме: запасні частини до тепловозів, лом дорогоцінних кольорових металів, лом чорних металів, мобільні телефони за допомогою яких вчинялись злочини, чорнові записи, флеш носії на яких може бути інформації щодо викраденого майна.

16 грудня 2020 року на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2020 року про надання дозволу на проведення обшуку, було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 07:00 год. по 08:40 год., в ході якого, серед іншого, виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 149 500 грн. та 1000 доларів США.

16 грудня 2020 року постановою слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 вилучені в ході обшуку грошові кошти визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12020040000000703.

18 грудня 2020 року, ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 185 КК України.

Вперше клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_7 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12020040000000703 від 21.09.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, надійшло на адресу суду 31 грудня 2020 року та ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська ОСОБА_17 від 31 грудня 2020 року клопотання слідчого було повернуто прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин.

Після усунення недоліків, клопотання слідчого про арешт майна повторно надійшло на адресу суду 09 лютого 2021 року, в ході розгляду якого прокурором було заявлено клопотання про повернення вказаного клопотання прокурору для усунення певних недоліків, у зв`язку із чим 17 лютого 2021 року ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська клопотання слідчогоСУ ГУНП в Дніпропетровськійобласті ОСОБА_3 ,погоджене прокуроромвідділу Дніпропетровськоїобласної прокуратури ОСОБА_7 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020040000000703 було повернуто прокурору для усунення недоліків у строк, протягом семидесяти двох годин з моменту отримання ухвали.

19 лютого 2021 року постановою слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про уточнення, визнання та долучення речових доказів до матеріалів кримінального провадження, вирішено в постанові про визнання та долучення речових доказів до матеріалів кримінального провадження від 16 грудня 2020 року в рамках кримінального провадження № 12020040000000703 вірним рахувати суму грошових коштів 149500 грн. та 1000 доларів США.

Повторно клопотання слідчого надійшло на адресу суду 16 березня 2021 року, яке було направлено слідчим кур`єрською службою ТВІН-ДМ 19 лютого 2021 року, накладна № 216392.

Відповідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки накладення арешту майна для інших осіб; 5) розумність та спів розмірність обмеження права власності завдання кримінального провадження.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя доходить висновку про невідповідність клопотання слідчого вказаним вимогам кримінального процесуального закону, з огляду на наступне.

З матеріалів клопотання вбачається, що слідчий просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно та безпосередньо метою застосування запобіжного заходу у вигляді арешту є конфіскація майна, натомість ч.3 ст.185 КК України, за якою проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020040000000703 на час проведення обшуку, не передбачає конфіскації майна.

Крім того, як було встановлено в ході судового розгляду, 01 серпня 2020 року між громадянкою ОСОБА_13 та громадянином ОСОБА_4 , було укладено договір зберігання № б/н від 01 серпня 2020 року, згідно умов якого ОСОБА_4 зобов`язався зберігати грошові кошти в сумі 110000,00 грн., які належать на праві власності громадянці ОСОБА_13 та повернути їх на першу вимогу в повному обсязі. Крім того, на підставі договору зберігання б\н від 16 жовтня 2020 року, укладеного між громадянкою ОСОБА_18 та громадянином ОСОБА_4 , останній зобов`язувався зберігати грошові кошти в сумі 36 000 грн. та 1 000 доларів США, які належать їй на праві приватної власності та повернути їх на першу її вимогу в повному розмірі.

Таким чином, громадяни ОСОБА_14 та ОСОБА_13 в рамках кримінального провадження № 12020040000000703 є третіми особами в розумінні положень ч. 1, 2 ст. 64-2 КПК України, яка є спеціальною нормою по відношенню до норм ст. 171 КПК України.

А отже, слід зазначити, що після встановлення всіх обставин справи, в даному випадку мало місце звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна неналежною особою та самі матеріали клопотання не містять належних доказів, які обґрунтовують необхідність арешту зазначеного у клопотанні майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

З тексту клопотання вбачається, що воно складається з викладення скороченого змісту фактичних обставин кримінального правопорушення (фабули), встановлених органом досудового розслідування та формального посилання на положення ст. ст. 131, 132, 170, 171 КПК без належного обґрунтування співвідношення вказаних положень процесуального закону з фактичними обставинами даного кримінального провадження.

На підставі вище викладеного, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню .

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні прокурором Дніпродзержинської місцевої прокуратури ОСОБА_7 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12020040000000703 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.

Особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5-ти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Слідчийсуддя ОСОБА_1