Рішення № 95786489, 26.02.2021, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/775/21

(2-а/199/29/21)

РІШЕННЯ

Іменем України

26.02.2021 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі головуючого судді – Авраменка А.М.,

при секретарі судового засідання – Завродській Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, –

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2021 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська звернулась позивач із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача серія РАП №283238947 від 19 січня 2021 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.152-1 ч.1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 200 гривень, також просила суд стягнути з відповідача судові витрати по справі, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. В обґрунтування свого позову позивач послалась на те, що вона не є суб`єктом вчиненого адміністративного правопорушення, за фактом якого складено спірну постанову, оскільки власником автомобіля є ОСОБА_2 , який і керував автомобілем в той день, здійснивши паркування авто за викладених у спірній постанові відповідача обставин та часу, і саме ОСОБА_2 , як власник автомобіля сплатив штраф за постановою відповідача. Послалась позивач і на те, що у спірній постанові зазначено лише модель технічного засобу, яким здійснювалось фотофіксування вчиненого адміністративного правопорушення, не вказано серійний номер, дату повірки та реквізити сертифікату цього технічного засобу.

В судове засідання позивач, її представник не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутністю, в якій також зазначено про підтримання позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, надіслав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з огляду на законність та правомірність дій інспектора з паркування та винесеної ним постанови, а також послався на те, що 08 грудня 2020 року інспектором з паркування було виявлено факт користування водієм автомобіля «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 майданчиком для платного паркування за адресою м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, в районі буд.22 з неоплатою вартості послуг за користування таким майданчиком більш як за 10 хвилин, здійснено фотофіксацію даного факту. Після встановлення відповідальної особи, а саме позивача, оскільки вона відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру транспортних засобів значиться належним користувачем зазначеного транспортного засобу, інспектором з паркування 19 січня 2021 року було винесено спірну постанову, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.152-1 ч.1 КУпАП. Вказав відповідач і на те, що спірна постанова за змістом та формою відповідає вимогам ст.283 КУпАП, а використаний для фіксації правопорушення технічний засіб є належним, пройшов необхідні повірки та сертифікацію. Відзначив відповідач і те, що заявлений позивачем розмір судових витрат не є співмірним із розміром накладеного на позивача штрафу, а тому покладення на відповідача даного виду судових витрат є неможливим.

За викладених обставин суд у відповідності до ст.ст.194, 205, 229 КАС України приходить до висновку про можливість проведення судового засідання та розгляду справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи, а також без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 27 липня 2018 року №779 внесено зміни до Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, у м. Дніпрі, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 30 листопада 2016 року №587. Зокрема перелік доповнено п.70, відповідно до якого майданчиком для паркування є також майданчик в районі буд.22 по пр. Дмитра Яворницького в м. Дніпро на 18 паркомісць, що працює з 08 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин щоденно, крім вихідних. Дані обставини підтверджуються копією відповідного рішення.

Рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 18 грудня 2018 року №1272 запроваджено з 03 січня 2019 року у межах м. Дніпра автоматизовану систему контролю оплати вартості послуг за паркування, програмно-технічний комплекс якої надає можливість в онлайн-режимі контролювати оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування, здійснювати фіксацію у режимі фотозйомки (відеозапису) порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів та має захист від несанкціонованого знищення, блокування та зміни інформації, що обробляється в зазначеній системі. Викладене підтверджується копією вказаного рішення органу місцевого самоврядування.

02 вересня 2020 року рішенням Дніпровської міської ради №90/60 вирішено тимчасово, до затвердження відповідних тарифів, затвердити вартість послуг паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування у м. Дніпрі в розмірі 10 гривень за годину паркування. Дані обставини підтверджуються так само копією відповідного рішення міської ради.

08 грудня 2020 року о 14 годині 06 хвилин інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням виявлено факт користування транспортним засобом «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 майданчиком для платного паркування за адресою Д1112 в районі буд.22 по пр. Дмитра Яворницького в м. Дніпро з неоплатою вартості послуг за користування таким майданчиком більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування. Дані обставини підтверджується матеріалами фотофіксації правопорушення, а також фактично не заперечувались стороною позивача.

За викладених обставин інспектором з паркування на вищевказаному автомобілі було залишено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серія ІД №00276208, що підтверджується копією зазначеного повідомлення (а.с.8).

19 січня 2021 року головним спеціалістом-інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Колісник І.І. було винесено оскаржувану позивачем постанову про накладення адміністративного стягнення серія РАП №283238947, якою визнано позивача винною у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152-1 ч.1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 200 гривень. (а.с.6-7)

При цьому, як слідує з пояснень представника відповідача, позивач була визначена суб`єктом вищевказаного адміністративного правопорушення на підставі даних з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, в якому вона значиться належним користувачем автомобіля «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 . Разом з тим, матеріали адміністративної справи не містять жодних доказів дійсності наведеної обставини, як і матеріали відзиву на позов, в яких відповідач лише посилається на вказану обставину, однак в порушення вимог ст.77 ч.2 КАС України не долучає на підтвердження жодного доказу.

Також судом встановлено, що визначений спірною постановою адміністративний штраф було сплачено 12 грудня 2020 року ОСОБА_2 , який відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є власником «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 . Викладене підтверджується копією відповідного свідоцтва, копіями квитанцій (а.с.8-12).

Правовідносини, які виникли між сторонами, окрім наведених вище рішень Дніпровської міської ради та її виконавчого органу, врегульовані нормами КАС України, КУпАП, Правилами паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1342 (далі – Правила паркування транспортних засобів), Правилами паркування транспортних засобів на території м. Дніпра, затверджені рішенням Дніпровської міської ради від 21 грудня 2016 року №38/17 (далі – Правила паркування транспортних засобів на території м. Дніпра), Законом України «Про дорожній рух».

Так, відповідно до ст.52-2 Закону України «Про дорожній рух» при розміщенні транспортних засобів на майданчику для платного паркування особи, які розміщують транспортні засоби на такому майданчику, оплачують вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортного засобу згідно з тарифом, встановленим органом місцевого самоврядування відповідно до порядку формування тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

За змістом п.п.2, 26 Правил паркування транспортних засобів визначено, що користувач (особа, яка розміщує транспортний засіб на майданчику для паркування) зобов`язаний, окрім іншого, сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування, після закінчення часу паркування, за який сплачено, звільнити місце паркування або сплатити вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування за час фактичного паркування. Допускається безоплатна стоянка транспортного засобу протягом 10 хвилин після закінчення часу паркування, за який сплачено. Аналогічні положення містять п.п.2.3, 6.4 Правила паркування транспортних засобів на території м. Дніпра.

Положеннями ст.9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Нормою ст.152-1 ч.1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі за неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування – у виді штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.

Приміткою до вищевказаної статті КУпАП визначено, що під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в`їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика). Суб`єктом правопорушення, передбаченого частинами першою, другою та восьмою ст.152-1 КУпАП, є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення (момент паркування), а в разі фіксації зазначеного правопорушення в режимі фотозйомки (відеозапису) – відповідальна особа, зазначена у ч.1 ст.14-2 КУпАП, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладання адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої ст.279-3 КУпАП, суб`єктом правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису).

В свою чергу, ст.14-2 ч.1 КУпАП встановлено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, – особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

За змістом ст.ст.219, 254, 258, 283 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.152-1 ч.1 КУпАП, розглядаються виконавчими комітетами (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, – виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад із винесенням за результатами такого розгляду постанов без попереднього складення протоколу про адміністративне правопорушення. Від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, – виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.152-1 ч.1 КУпАП, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.

Нормою ст.288 ч.1 п.4 КУпАП передбачена можливість оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.152-1 ч.1 КУпАП, в тому числі в районний в місті суд, в порядку визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Положеннями ст.286 ч.2 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, – протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до ст.20 ч.1 п.1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

За змістом ст.4 КАС України, ст.219 КУпАП суб`єктами владних повноважень є орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються ст.ст.279-1-279-4 КУпАП.

Нормою ст.286 ч.3 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Аналізуючи встановлені в судовому засіданні на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті наведених положень законодавства, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Так, за змістом ст.ст.9-12, 14-2, 16, 152-1, 245, 251, 280 КУпАП необхідною і обов`язковою умовою для визнання особи винною у вчиненні певного адміністративного правопорушення, зокрема передбаченого ст.152-1 ч.1 КУпАП, а отже і притягнення такої особи до адміністративної відповідальності із накладенням відповідного адміністративного стягнення, є встановлення події інкримінованого адміністративного правопорушення, а при її наявності – всіх обов`язкових ознак його складу. Останнє означає доведення належними, допустимими, достовірними, дійсними та достатніми доказами наявності в діянні цієї особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, всіх обов`язкових ознак складу саме даного адміністративного правопорушення, до яких належить об`єкт правопорушення, об`єктивна та суб`єктивна сторони, а також суб`єкт правопорушення. Стосовно останнього, то суб`єктом правопорушення, передбаченого ст.152-1 ч.1 КУпАП, зокрема у випадку, якщо таке правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), є відповідальна особа – фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, – належний користувач транспортного засобу. Якщо відсутня хоча б одна з ознак складу правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі №204/8036/16-а.

При цьому, з огляду на положення ст.77 КАС України при перегляді судом спірної постанови відповідача в порядку адміністративного судочинства за даною справою обов`язок доведення перед судом правомірності такої постанови процесуальним законом покладено саме на відповідача, який має надати суду докази, на підставі яких ним визначено позивача як суб`єкта правопорушення, передбаченого ст.152-1 ч.1 КУпАП, з огляду на положення примітки до цієї статті та норми ст.14-2 ч.1 КУпАП.

В той же час, відповідач, виносячи оспорювану постанову та надаючи відзив на адміністративний позов позивача, визначив позивача як належного суб`єкта адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152-1 ч.1 КУпАП, вказавши на те, що в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів наявні відомості про позивача як про належного користувача автомобілем «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , однак жодних доказів дійсності такої обставини відповідач суду не надав. Натомість, позивач не визнає даний факт та категорично заперечує свою причетність до події адміністративного правопорушення, описаного в спірній постанові.

Поряд з цим, в силу презумпції невинуватості, яка встановлена нормою ст.62 Конституції України та підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події та складу правопорушення, зокрема винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія, вина особи та/або інші обов`язкові ознаки складу інкримінованого адміністративного правопорушення мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. На означеній обставині наголосив у своїх правових висновках Верховний Суд у постанові від 08 липня 2020 року по справі №463/1352/16-а.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що матеріалами адміністративної справи не містять, відповідачем суду не подано, а судом в ході розгляду справи не встановлено доказів, на підставі яких можна б було стверджувати, що позивач за встановлених судом обставин є суб`єктом викладеного в спірній постанові відповідача адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152-1 ч.1 КУпАП, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність заявлених позовних вимог, а отже і можливість їх задоволення, однак частково – шляхом скасування спірної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Частково задовольняючи позов та відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправною постанови відповідача, суд виходив з того, що наслідки розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а отже і можливі рішення суду та способи захисту, які підлягають застосуванню, чітко та вичерпно визначено нормою ст.286 ч.3 КАС України, яка є спеціальною нормою відносно ст.5 КАС України, а отже саме вона підлягає застосуванню. Такою нормою не передбачено можливості визнання судом протиправною оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення.

При цьому суд критично оцінює та не приймає до уваги твердження сторони позивача про те, що спірна постанова не містить належного зазначення технічного засобу, яким здійснено фотофіксацію адміністративного правопорушення, оскільки норма ст.283 КУпАП, яка визначає зміст постанови про адміністративне правопорушення, не встановлює обов`язку зазначати серійний номер, дату повіри та реквізити сертифікату такого технічного засобу, про необхідність зазначення яких хибно стверджує позивач.

Також суд не приймає до уваги як належний та допустимий доказ протокол письмового опитування адвокатом особи за її згодою від 21 січня 2020 року, оскільки за змістом ст.ст.72, 90-92, 215 КАС України будь-які докази, а отже і показання свідка, сприймаються та досліджуються судом безпосередньо, а оголошення письмових показань свідка можливе лише у випадку отримання таких показань за судовим дорученням в порядку забезпечення доказів, а також в судовому засіданні, в якому було скасоване рішення, якщо участь свідка у новому судовому засіданні виявилась неможливою. Відтак, письмові показання особи, допитаної адвокатом, не відповідають наведеним критеріям показів свідка як одного із джерел доказів по справі, а отже не можуть бути прийняті судом до уваги.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат по справі, враховуючи результат розгляду справи та суб`єктний склад її учасників, керуючись положеннями ст.ст.132, 134, 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимоги, а саме в розмірі 227 гривень. При цьому, суд з огляду на положення ст.134 ч.4, ст.139 ч.7 КАС України, враховуючи неподання стороною позивача детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, тобто неподання належних та достатніх доказів дійсності та розміру витрат на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про відсутність достатніх підстав для стягнення з відповідача заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного та керуючись ст.52-2 Закону України «Про дорожній рух», п.п.2, 26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1342, п.п.2.3, 6.4 Правил паркування транспортних засобів на території м. Дніпра, затверджені рішенням Дніпровської міської ради від 21 грудня 2016 року №38/17, ст.ст.9, 14-2, 16, 152-1, 219, 245, 251, 254, 258, 280, 283, 288 КУпАП, ст.ст.2, 4, 7, 9, 19, 20, 72-78, 94, 132, 134, 139, 194, 205, 229, 241-246, 250, 255, 257, 268, 271, 272, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 42403446; адреса місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення серія РАП №283238947 до повідомлення серія ІД №00276208 від 19 січня 2021 року, винесену головним спеціалістом-інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Колісник Ігорем Івановичем, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152-1 ч.1 КУпАП, із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 200 гривень, – скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.152-1 ч.1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , – закрити.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

В порядку розподілу судових витрат стягнути Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 42403446; адреса місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75) за рахунок бюджетних асигнувань на корить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 227 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.М. Авраменко