Рішення № 95785601, 21.01.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 553/1584/20

провадження № 2/753/464/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Сирбул О.Ф.,

за участю секретаря: Лаптєвої Ю.М.

представника позивачів ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІАКОМПАНІЯ СКАЙАП» про стягнення коштів, моральної шкоди, -

встановив:

У серпні 2020 року позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІАКОМПАНІЯ СКАЙАП» та у вимогах просили: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІАКОМПАНІЯ СКАЙАП» грошові кошти за невикористані квитки на платіжну картку ОСОБА_3 у розмірі 13 686 грн. 00 коп., моральну шкоду у розмірі 25 000 грн. 00 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 11 000 грн. 00 коп.; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІАКОМПАНІЯ СКАЙАП» на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 25 000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги позивачами обґрунтовані тим, що 28.01.2020 ОСОБА_3 на офіційному сайті SkyUPAirlines придбав чотири авіаквитки: авіаквиток НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3 на рейс РQ601 Київ - Рим (дата польоту-28.04.2020); авіаквиток 000-0007142783 на ім`я ОСОБА_4 на рейс РQ601 Київ - Рим (дата польоту-28.04.2020); авіаквиток 000-0007142782 на ім`я ОСОБА_3 на рейс РQ602 Рим - Київ (дата польоту-03.05.2020); авіаквиток 000-0007142784 на ім`я ОСОБА_4 на рейс РQ602 Рим - Київ (дата польоту - 03.05.2020). Вартість даних квитків склала 13 686 грн.00 коп., які було списано з банківської карти позивач ОСОБА_3

11 березня 2020 року на електронну адресу позивача 1 з електронної адреси відповідача надійшло два повідомлення про скасування у зв`язку з поширенням епідемії коронавірусу рейсів РQ601 Київ - Рим та РQ602 Рим - Київ відповідно у період з 29.03.2020 по 31.05.2020 рік. В цих же повідомленнях містилася пропозиція безкоштовно змінити дати вильоту або повне повернення коштів за квиток, а також вказано електронну адресу, на яку необхідно було надіслати запит із обраним варіантом вирішення ситуації.

12 березня 2020 року на електронну адресу letstalk@skvuD.aero позивачем 1 було надіслано повідомлення, що у зв`язку з відміною рейсів просить повернути грошові кошти за білети у повному обсязі, а до повідомлення додавалися скан копії придбаних квитків. Цим же повідомленням було вказано номер банківської карти для перерахування коштів.

26 березня 2020 року на електронну адресу позивача 1 з електронної адреси відповідача letstalk@skvup.aero надійшло повідомлення, що запит оброблений, сума до повернення складає 13 686 грн. 00 коп. та що вказані кошти буде повернуто на карту з якої було здійснено оплату.

10 липня 2020 року на юридичну адресу відповідача позивачем 1 було надіслано претензію із вимогою у 7 денний строк з дня отримання претензії повернути сплачені кошти за квитки на рейси, що були скасовані, відшкодувати моральну шкоду за ухилення від виконання зобов`язання у добровільному порядку та відшкодувати витрати на юридичні послуги.

Станом на день подачі позову до суду кошти повернуто не було, хоча претензію було отримано відповідачем 13.07.2020.

Протягом всього часу-з березня 2020 року по час подачі позову ОСОБА_3 змушений спонукати відповідача до виконання своїх зобов`язань в частині повернення коштів шляхом постійних телефонних переговорів, відвідування офісів, направлення офіційних претензії, що призводить до постійного стресового стану та потягнуло проблеми зі здоров`ям. Він є інвалідом другої групи. Після нервових переговорів з відповідачем щодо повернення грошових коштів за невикористані квитки та їх свідоме ігнорування вимог, на фоні постійного стресу почалися проблеми зі здоров`ям (проблеми зі сном, болі в ділянці серця та скронь), через що позивач був змушений звернутися до лікаря. Розмір завданої відповідачем шкоди позивачем 1 оцінюється в 25 000 грн.

Позивач ОСОБА_4 також була учасником переговорів з відповідачем щодо повернення грошових коштів за невикористані квитки, на фоні постійного психоемоційного навантаження в неї також почалися проблеми зі здоров`ям, через що також вона змушена звернутися до лікаря. Розмір завданої відповідачем шкоди нею оцінюється у 25 000 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 21.10.2020 відкрито у справі спрощене позовне провадження з викликом сторін.

У судовому засіданні представник позивачів у поясненнях зазначила про те, що під час розгляду вказаної справи у суді, відповідачем було повернуто кошти за невикористані квитки. Проте підтримала та просила задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача моральну шкоду та витрати на правову допомогу.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, просила відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позов.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Пунктом 11 постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частини перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент: Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29-30).

Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (параграф 32 рішення у справі «Hirvisaari v. Finland» («Хірвісаарі проти Фінляндії»).

Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, проте зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Suominen v. Finland» («Суомінен проти Фінляндії») від 1 липня 2003 року, № 37801/97, пункт 36).

Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland» («Гірвісаарі проти Фінляндії») від 27 вересня 2001 року). Залишення без уваги ключових доводів сторони є прямим порушенням загальної вимоги про справедливість розгляду.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. 3 ЦПК України, суд, застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав та основоположних свобод 1959 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною радою України, та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на такі встановлені у судовому засіданні обставини та відповідні ним докази.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, щопозивачем ОСОБА_3 28.01.2020 на офіційному сайті SkyUP Airlines придбано чотири авіаквитки на переліт літаком: авіаквиток НОМЕР_1 на рейс РQ601 у напрямку Київ - Рим (дата вильоту-28.04.2020); авіаквиток 000-0007142783 на рейс РQ601 у напрямку Київ - Рим (дата вильоту-28.04.2020); авіаквиток 000-0007142782 на рейс РQ602 у напрямку (дата вильоту-03.05.2020); авіаквиток 000-0007142784 на рейс РQ602 у напрямку (дата вильоту-03.05.2020), на прізвище ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

За придбання даних квитків позивачем ОСОБА_3 було сплачено повну вартість на загальну суму 13 686 грн.00 коп. банківською картою.

Згідно до ст. 910 ЦК України за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов`язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов`язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його перевезення. Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 98 Повітряного кодексу України, повітряні перевезення виконуються на підставі договору між авіаперевізником та пасажиром або вантажовідправником. Кожний договір повітряного перевезення та умови його засвідчуються документом на перевезення, який видається авіаційним перевізником або уповноваженими ним організаціями (агентами). Документами на повітряне перевезення є: квиток (паперовий або електронний) - при перевезенні пасажира.

11 березня 2020 року на електронну адресу позивача 1 з електронної адреси відповідача надійшли повідомлення про те, що у зв`язку із поширенням епідемії корона вірусу, а також посиленням заходів з її обмеження різними країнами, зокрема Італією, авіакомпанія SkyUPAirlines скорочує польотну програму і скасовує виконання рейсів РQ601 Київ Рим та РQ602 Рим - Київ з 29.03.2020 по 31.05.2020.

У зв`язку із чим, позивачам запропоновано безкоштовне змінення дати вильоту або повне повернення коштів за квиток, а також вказано електронну адресу, на яку необхідно було надіслати запит із обраним варіантом вирішення ситуації.

Відповідно до п. 3 розділу 1 глави XVIII «Правил повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу», затверджених Наказом Державної авіаційної служби України 26 листопада 2018 року № 1239, повернення коштів здійснюється на підставі невикористаного повністю або частково перевізного документа, ордера різних зборів, квитанції про оплату наднормового багажу.

Відповідно до п. 4 розділу 1 глави XVIII Авіаційних правила, повернення коштів здійснюється за умови пред`явлення документів, що посвідчують особу, та документів, що підтверджують право на отримання грошових сум, визначених у пункті 3 цієї глави.

Відповідно до п. 6. Розділу 1 глави XVIII Правилами перевезення авіаперевізника може бути передбачена вимога обов`язкового письмового звернення щодо повернення коштів.

Відповідно до п. 19.1.5. Правил повітряних перевезень та обслуговування пасажирів багажу ТОВ «АВІАКОМПАНІЯ СКАЙАП» Повернення коштів Авіакомпанія здійснює у день розірвання договору повітряного перевезення (пред`явлення квитків до каси за місцем їх оформлення, отримання Авіакомпанією інформації від пасажира щодо бажання повернути кошти за невикористане повітряне перевезення, оформлене електронним квитком), а в разі неможливості повернути кошти у день розірвання договору повітряного перевезення в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.

Строк повернення коштів розраховується з дня, наступного за днем отримане Авіакомпанією або агентом з продажу документів, необхідних для здійснення операм повернення коштів.

Відповідно до п. 19.1.6. вказаних правил обов`язково необхідно направити письмове звернення пасажира щодо повернення коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 звертався до відповідача з претензією із вимогою у 7 денний строк з дня отримання претензії повернути сплачені кошти за квитки на рейси, що були скасовані, відшкодувати моральну шкоду за ухилення від виконання зобов`язання у добровільному порядку та відшкодувати витрати на юридичні послуги.

Проте, як вбачається з матеріалів справи позивачем не додано документів необхідних для здійснення операції повернення коштів, зокрема до претензії від 10.07.2020 не було додано документу, що посвідчує особу, яка має право на отримання коштів.

Таким чином, здійснення повернення коштів Авіакомпанією без наявності документів, що посвідчують особою є порушенням Авіаційних правил та Правил ТОВ «АВІАКОМПАНІЯ СКАЙАП».

Враховуючи, що у зв`язку з ненаданням позивачем документів необхідних для здійснення повернення коштів, умова для здійснення такої операції - не настала, як передбачено Авіаційними правилами та порушення прав позивачів не відбулося.

10 серпня 2020 року відповідачем було надіслано лист №2712 на адресу позивача з повідомленням про задоволення його претензії та необхідності надання документу, що посвідчує особу платника для можливості здійснення операції повернення коштів. Повернення коштів буде здійснено протягом семи днів з дня пред`явлення згаданих документів або отримання їх авіакомпанією.

Проте, вказана умова щодо надання документу, що посвідчує особу ОСОБА_3 , якій належить право на повернення коштів за авіаквитки залишилась останнім поза увагою.

Як вказував представник відповідача у судовому засіданні отримавши ухвалу Ленінського районного суду м. Полтава про відкриття провадження з примірником позову, у додатках до позовної заяви відповідач отримав документ, що посвідчує особу позивача ОСОБА_3 , якій належить право на повернення коштів за авіаквитки.

У зв`язку з чим, 19.08.2020 відповідачем ТзОВ «АВІАКОМПАНІЯ СКАЙАП» було повернуто кошти за авіаквитки ОСОБА_3 у сумі 13 686,00 грн.

Вказану обставину також підтвердив у судовому засіданні і представник позивача.

Таким чином, відповідач виконав свої зобов`язання перед позивачами з повернення коштів у повному обсязі та у відповідності до авіаційних правил. У зв`язку із чим позовні вимги в цій частині задоволенню не підлягають.

На підставі Закону України «Про захист прав споживачів» моральна шкода, яка заподіяна споживачу, виплачується лише у разі, якщо така шкода заподіяна продукцією, яка є небезпечною для життя і здоров`я людей.

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення моральної шкоди суд приходить до висновку про відмову у задоволення позову у цій частини, виходячи з наступного.

Позивачі посилаються на те, що їм була завдана моральна шкода у зв`язку з ненаданням туристичних послуг, що змушувало їх спонукати відповідача до виконання своїх зобов`язань в частині повернення коштів за придбані авіаквитки, шляхом постійних телефонних переговорів, відвідування офісів, направлення офіційних претензії, що призводить до постійного стресового стану та потягнуло проблеми зі здоров`ям. Розмір завданої відповідачем шкоди позивачами оцінюється у сумі 25 000 грн. на кожного.

Загальні положення про відшкодування моральної шкоди закріплені у ст.ст. 22, 23, 1167 ЦК України.

Відповідно до положень статей 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди тільки в разі її заподіяння небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією у випадках, передбачених законом (позиція ВС у справі №761/26293/16-ц від 20 березня 2019 р. та ВСУ у справі № 6-1575цс від 16 від 9 листопада 2016 року).

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діяти чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Проте, позивачами не доведено вини відповідача в заподіянні їм моральних страждань будь-якого роду, не встановлено будь-якого причинно-наслідкового зв`язку із заподіянням шкоди, а згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року, особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності з відшкодування моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України

Стаття 77. Належність доказів предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, оскільки у судовому засіданні не було надано доказів, які б підтверджували доводи позивачів щодо вчинення відповідачем неправомірних дій, направлених на заподіяння їм шкоди, тому, враховуючи встановлені обставини та вимоги закону суд не вбачає підстав для задоволення позову у цій частині також.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог судові витрати понесені позивачами стягненню з відповідача не підлягають.

У силу ст. 141 ЦПК України витрати по справі, понесені судом, слід компенсувати за рахунок держави, оскільки позивачі при подачі позову до суду були звільнені по закону від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 4, 12-13, 77-81, 141, 133, 137, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволені позову ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІАКОМПАНІЯ СКАЙАП» про стягнення коштів, моральної шкоди - відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: