Ухвала суду № 95785193, 25.03.2021, Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд

Рівненської області

_______________ Справа № 572/1784/20

Провадження № 1-кс/572/145/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2021 року м.Сарни

Слідчий суддя Сарненського районного суд Рівненської області, Рижий О.А., за участю секретаря Мороз Ю.М., прокурора Чеберяка Є.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника адвоката Волнянського Г.Н. розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Сарненського РВП Головного управління Національної поліції в Рівненській області капітана поліції Красько А.А. погодженого прокурором Сарненської окружної прокуратури Чеберяком Є.В. про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12020180000000138 від 15.06.2020, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, не одруженого, на утримані має двох малолітніх осіб, не депутата, не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.307, ч.2 КК України -

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий СВ Сарненського РВП Головного управління Національної поліції в Рівненській області капітан поліції Красько А.А. за погодженням прокурора Сарненської окружної прокуратури Чеберяка Є.В. звернулись до Сарненського районного суду Рівненської області з клопотанням про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.307, ч.2 КК України у кримінальному провадженні № 12020180000000138.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що 26 січня 2021 року, приблизно о 15 год. 15 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи на вилиці Белгородській в місті Сарни Рівненської області поблизу приміщення станції технічного обслуговування, що розташовано за адресою: м. Сарни, вул. Белгородська, 31 Рівненської області, маючи умисел на незаконний збут психотропної речовини - амфетамін, який згідно з "Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року, відноситься до психотропних речовин, обіг яких обмежено, всупереч Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" № 60/95-ВР від 15 лютого 1995 року, порушуючи вимоги Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 589 від 03 червня 2009 року, діючи з корисливих мотивів, умисно, незаконно збув особі зі зміненими анкетними даними - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_2 , психотропну речовину - амфетамін, яка знаходилася в поліетиленовому пакетику загальною масою 0,1932 г, за що отримав від ОСОБА_2 гроші в сумі 1000 (одна тисяча) гривень.

Умисні та протиправні дії ОСОБА_1 за даним фактом, які виразились у незаконному збуті психотропної речовини - амфетамін, масою 0,1932 г, обіг якої обмежено, органом досудового розслідування кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

25.02.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Ухвалою слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 26.02.2021 року було застосовано до підозрюваного запобіжний захід - тримання під вартою з можливістю внесення застави.

Прокурор в судовому засіданні, клопотання підтримав повністю, надав відповідні пояснення.

Захисник Волнянський Г.Н. в судовому засіданні, щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив, просить застосувати більш м`який запобіжний захід. Під час розгляду клопотання просив переглянути відеозапис передачі наркотичних речовин.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечив проти задоволення клопотання, повністю заперечує свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя приходить до наступного.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом серед усіх запобіжних заходів, передбачених Кодексом. Відповідно до частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, в тому числі незаконно впливати на потерпілого та свідків; підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті; слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених Кодексом (частина друга).

Крім наявності вказаних ризиків, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (стаття 178 КПК України).

Визначивши такі критерії застосування слідчим суддею до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, законодавець дотримав міжнародних стандартів щодо тримання під вартою, збалансував необхідність у забезпеченні ефективного здійснення кримінального провадження та права особи, щодо якої воно відкрито, на свободу та особисту недоторканність і передбачив тримання такої особи під вартою виключно на підставі вмотивованого судового рішення.

При цьому, у пункті 57 рішення Європейського суду з прав людини у справі Корнійчук проти України наголошено, що обґрунтування будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки воно коротке, має бути переконливо продемонстроване органами влади; обов`язок посадової особи, яка відправляє правосуддя, надавати відповідні та достатні підстави затримання на додаток до наявності обґрунтованої підозри.

У рішенні у справі Харченко проти України ЄСПЛ зазначив, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (пункт 80). У рішенні у справі Хайредінов проти України вказаний суд, зокрема, дійшов висновку, що національні суди порушили пункт 1 статті 5 Конвенції, оскільки при ухваленні рішень не було розглянуто можливості застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою (§ 29, § 31).

Водночас слід врахувати юридичну позицію Конституційного Суду України, згідно з якою тримання під вартою за вмотивованим рішенням слідчого судді у розумінні частини другої статті 29 Конституції України відповідає принципу верховенства права та мінімізує ризик допущення свавілля, чого неможливо досягти, враховуючи виключно тяжкість злочину та не оцінюючи конкретних обставин справи, реальних причин, що обумовлюють необхідність у триманні особи під вартою, неможливість застосування інших, більш м`яких, запобіжних заходів (абзац дев`ятийпункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 червня 2019 року № 7-р/2019).

Частиною другою статті 181 КПК України передбачено можливість застосування домашнього арешту до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

В судовому засіданні захисник наполягав на перегляді відеозапису, яикй міг би підтвердити чи спростувати доводи прокурора про причетність ОСОБА_1 до вчиненого злочину, проте прокурором не було надано такий відеозапис для перегляду. В матеріалах доданих до клопотання, не надано достатніх доказів, щодо існування ризиків для застосування запобіжного заходу - тримання під вартою.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, та яке, враховуючи зміст статті 12 КК України, є тяжким злочином.

Встановлені обставини вказують на існування суспільної потреби у застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу, пов`язаного із обмеженням свободи, тому жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж домашній арешт,не буде дієвим і не зможе запобігти існуючому ризику вчинити інше кримі нальне правопорушення.

Керуючись статтями 131, 176, 177, 178, 181, 184, 194 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Сарненського РВП Головного управління Національної поліції в Рівненській області капітана поліції Красько А.А. погодженого прокурором Сарненської окружної прокуратури Чеберяком Є.В. про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_1 - відмовити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці.

Заборонити ОСОБА_1 цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокуратури та суду.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним обов`язків, покладених судом, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Строк дії ухвали закінчується 23 травня 2021 року.

Доставити ОСОБА_1 до місця проживання за адресою: квартира АДРЕСА_1 та звільнити з-під варти.

Виконання ухвали доручити органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в даному кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя Рижий О.А.