Ухвала суду № 95782758, 25.03.2021, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/848/16-к

Номер провадження 1-кс/404/1858/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Завгородній Є.В. з участю секретаря судового засідання Ткачук Л.О., прокурора Солопова В.Ю., захисника підозрюваного-адвоката Холоденка Р.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши в приміщенні суду в місті Кропивницькому клопотання прокурора Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області Солопова В.Ю., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню 12015120020006414 стосовно:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Помічна, Кіровоградської області, українця, громадянина України, неодруженого, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15.09.2009 року за ч.2 ст.190 КК України до 6 років позбавлення волі; 18.07.2014 року згідно ухвали Арбузинського районного суду Миколаївської області звільненого від відбування покарання, на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію»,

підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 , якому вручено повідомлення про підозру в тому, що він: 11.09.2015 року приблизно о 23-30 год., за місцем тимчасового проживання в будинку АДРЕСА_2 , таємно, повторно викрав мобільний телефон «Nokia Asha 200» та грошові кошти, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду.

Прокурор заявлені у клопотанні вимоги підтримав.

ОСОБА_1 і його захисник заперечують щодо запропонованого слідчим виду запобіжного заходу-тримання під вартою, просять застосувати менш суворий вид запобіжного заходу.

Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає як вимогам ст.184 КПК України, так і практиці застосування рішень Європейського суду, оскільки сукупний зміст протоколів: допиту потерпілої та свідків, результати протоколів огляду місця події, пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, речові докази, містять достатньо даних про наявність обґрунтованої підозри по відношенню до ОСОБА_1 за ч. 2 ст.185 КК України.

На початковій стадії досудового розслідування з об`єктивних причин не можна дати остаточну оцінку належності, допустимості доказів та кваліфікуючим ознакам, а також з точки зору їх достатності. Перелічені обставини з`ясовує суд, тому твердження сторони захисту про оспорювання кваліфікації дій підозрюваного, не є предметом дослідження. При вирішенні цього клопотання достатньо встановити наявність обґрунтованості пред`явленої підозри, що виконав прокурор.

Згідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Так, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину (п.2 ч. 2 ст.183 КПК України).

Злочин, в якому пред`явлено особі повідомлення про підозру є: повторним, закінченим, корисливим, нетяжким, умисним, посягає на суспільні інтереси - проти власності. Підозрюваний 6 років знаходився у державному розшуку. Не подано доказів законності отримання ним доходу та визначеного місця проживання, раніше судимий, шкоду від злочину потерпілій не відшкодовав. Підозрюваний втрачає сталі соціальні зв`язки, не одружений, дітей не має, долею матері не цікавиться. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у вчиненні злочину передбачає покарання - до трьох років позбавлення волі а також його умисне тривале перебування у державному розшуку є реальним приводом продовження переховування від слідства. Через відсутність підозрюваного, останні шість років неможливо прийняти остаточне судове рішення.

Перелічені обставини істотно підвищують ступінь та характер суспільної небезпеки діяння.

Взято до уваги дані що характеризують особу підозрюваного, який шість років поспіль не цікавився в суді, у прокурора, слідчого та потерпілої про наслідки судового розгляду інкримінованого йому злочину. Умисно розірвав сталі соціальні зв`язки, не з`являвся до суду та за місцем реєстраційного обліку, постійно змінював місця проживання, переховувався від слідства та суду. Припинив стосунки з близькими та рідними. Варто зауважити, що інкримінована подія та фактичне затримання мали місце у нічний час, що зайвий раз свідчить про відсутність сталих соціальних зв`язків. Нічний конфлікт підозрюваного, після якого він був затриманий переконливо свідчить про неможливість вирішувати суперечки мирним шляхом. За таких умов, стосовно підозрюваного не може бути застосовано більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, через наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

У даному конкретному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження і завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню (ст.2 КПК України), які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. На виконання п.2 ч.2 ст.183 КПК України прокурор довів, що ОСОБА_1 після обставин, в яких він підозрюється, вчинив умисні дії, спрямовані на переховування від органу досудового розслідування та суду, залишив місце пригоди, викраденим розпорядився на власний розсуд, тобто свідомо активно перешкоджав встановленню істини по справі, що істотно підвищує ризик невиконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

У разі застосування ОСОБА_1 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, вказане не забезпечить на початковому етапі проведення досудового розслідування та у подальшому належного виконання останнім його процесуальних обов`язків: так, відстоювання власної правової позиції є передумовою для подальшого затягування досудового розслідування. Така кваліфікуюча ознака як повторність, є проявом ігнорування принципу мирного володіння майном. Тобто, перебуваючи на волі без законного джерела отримання ним доходу, підозрюваний буде мати можливість допустити вчинення нових кримінальних правопорушень. Менш суворі види запобіжних заходів не здатні забезпечити ризики передбачені ст.177 КПК України та належне виконання покладених на нього процесуальних обов`язків. Домашній арешт не забезпечить виконання процесуальних обов`язків, оскільки за місцем реєстрації підозрюваний має не вирішений тривалий конфлікт з матерію, а за місцем тимчасового проживання в місті Дніпро відсутня згода власника майна про перебування підозрюваного під домашнім арештом.

ОСОБА_1 підозрюється у нетяжкому злочині, не пов`язаному з застосуванням насильства. За правилами п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно визначити заставу, яка становить десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений Законом, станом на перше січня 2021 року, який буде достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваного, та зумовлений ступенем довіри, до нього при якому перспектива втрати внесеної застави, буде стримуючим фактором, щоб в особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь яким чином перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню. Враховуючи дані про особу підозрюваного, обставини кримінального провадження, тяжкість кримінальних правопорушень у вчиненні яких він підозрюється, правильним буде визначити підозрюваному саме такий розмір застави, як то вимагають положення п.п. 1-3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

За правилами ст. 209 КПК України, моментом фактичного затримання ОСОБА_1 буде вважатись час, коли останній підкорюючись правомірному наказу працівника правоохоронного органу був вимушений прослідувати для проведення процесуальних дій з його участю, тобто з 03:00 години 00 хвилин 24.03.2021 року.

Разом з тим, запобіжний захід не може перевищувати наявних строків досудового розслідування.

Так, 24.09.2015 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру.

30.09.2015 року обвинувальний акт направлено до Кіровського районного суду м. Кіровограда, тобто з цього часу строк досудового розслідування припинено та використано 7 днів досудового розслідування.

01.02.2016 року обвинувальний акт повернуто на доопрацювання.

23.02.2016 року підозрюваного ОСОБА_1 оголошено в державний розшук, досудове розслідування зупинено. Тобто, з 01.02.2016 року по 23.02.2016 року використано ще 30 днів досудового розслідування.

Тричі в зв`язку із призначенням слідчого у кримінальному провадженні відновлювалось досудове розслідування: 01.02.2016 року, 26.09.2016 року а 03.12.2018 року.

Таким чином, загальний використаний строк досудового розслідування складає 7+30+3=40 днів.

24 березня 2021 року досудове розслідування було відновлено, у зв`язку із затриманням підозрюваного.

За таких умов, на час розгляду цього клопотання залишилось 20 днів досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні (60 днів – 40 днів = 20 днів).

Початок строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання в м. Дніпро, тобто з 24.03.2021 року.

Безкоштовну медичну допомогу нададуть професійні лікарі медичної частини слідчого ізолятора.

Керуючись ст.ст.131-132, 176-178, 193-197, 309, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Застосувати підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання його під вартою строком на двадцять днів.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання,- з 03 години 00 хвилин 24 березня 2021 року.

Застосований запобіжний захід-тримання під вартою припиняє свою дію о 03 годині 00 хвилин, 12 квітня 2021 року.

Визначити ОСОБА_1 десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в якості застави, що в грошовому еквіваленті становить 21 020 грн. (двадцять одна тисяча двадцять гривень нуль копійок), яка ним або заставодавцем може бути внесена на депозитний рахунок UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ місто Київ; код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: «застава за ОСОБА_1 по клопотанню 404/848/16-к; 1-кс/404/1858/20, Кіровський районний суд міста Кіровограда, із зазначенням анкетних даних особи, яка вносить заставу».

У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 - прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками, носити електронний засіб контролю. Попередити підозрюваного ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього зобов`язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету.

Роз`яснити підозрюваному правила користування пристроєм, техніку безпеки поводження з ним та наслідки його зняття або неправомірного втручання в його роботу з метою ухилення від контролю. Відмова від носіння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання з метою ухилення від контролю, а рівно намагання вчинити зазначені дії є невиконанням обов`язків, покладених на підозрюваного при обранні запобіжного заходу.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Є. В. Завгородній