Рішення № 9578221, 17.05.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" травня 2010 р.Справа № 16/51-10-1386 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від прокурора: Лянна О.А. згідно посвідчення № 98 від 04.11.1998р.

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора Татарбунарського району Одеської області в інтересах держави в особі Татарбунарського міжрайонного управління водного господарства до приватного підприємства „СПРУТ –8” про стягнення 2 155 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Татарбунарського району Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Татарбунарського міжрайонного управління водного господарства з позовом про стягнення з приватного підприємства „СПРУТ –8” (далі по тексту ПП „СПРУТ –8”) основного боргу у розмірі 2155 грн. та пені в сумі 6896 грн., а всього –9051 грн. за договором про надання послуг №4 від 18.04.2008р. Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем прийнятих на себе за вказаною угодою зобов’язань в частині своєчасної та повної оплати виконаних робіт.

При цьому, у пункті 3 позовної заяви прокурором було заявлено клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові суми, що належать ПП „СПРУТ –8”. В обґрунтування заявленого клопотання прокурором було покладено доводи про тривале ухилення відповідача від виконання договірних зобов’язань.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. При цьому, як вбачається з положень ст. 67 ГПК України, позов може забезпечуватись шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачу відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору.

Однак, враховуючи недоведеність з боку позивача існування обставин, що унеможливлять виконання рішення по даній справі, судом зазначене клопотання було відхилено як необґрунтоване та недоведене.

Згідно з уточненнями до позовної заяви, наданими представником прокурора у судовому засіданні 28.04.2010р., останнім розмір заявлених позовних вимог був зменшений, у зв’язку з чим прокурор Татарбунарського району Одеської області просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 2155 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вищенаведена редакція позовних вимог прокурора Татарбунарського району Одеської області, згідно з вказаними уточненнями є остаточною, у зв’язку з чим відповідно до ст. 22 ГПК України приймається господарським судом для розгляду по суті викладених в них вимог.

Під час розгляду даної справи згідно з усними поясненнями представника позивача, наданими у судовому засіданні 28.04.2010р., Татарбунарським міжрайонним управлінням водного господарства позов прокурора Татарбунарського району Одеської області був підтриманий повністю.

Відповідач про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, однак на вимогу суду в судове засідання представник відповідача не з'явився, ПП „СПРУТ –8” відзиву на позовну заяву не надало, у зв’язку з чим справа розглядається за наявними матеріалами в порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників прокуратури та позивача, суд встановив наступне.

Між ПП „СПРУТ –8” (Замовник) та Татарбунарським міжрайонним управлінням водного господарства (Виконавець) було укладено договір на надання послуг № 4 від 18.04.2008р., відповідно до умов п. 1.1, 2.1, 2.2 якого Замовник доручив, а Виконавець прийняв на себе зобов’язання виконати за плату наступні роботи: розрівняння майданчику курорту „Катранка” у строк до 01.05.2008р. Відповідно до п. 3.1 договору сторонами було обумовлено, що загальна вартість робіт становить 2155 грн. з урахуванням ПДВ.

Незважаючи на те, що сторонами договір № 4 від 18.04.2008р. був позначений як договір про надання послуг, аналіз умов зазначеної угоди дозволяє суду дійти висновку, що даний договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно з приписами ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

З наявної у матеріалах справи копії акту виконаних підрядних робіт № 3, складеного між сторонами по справі за квітень 2008р., вбачається, що позивачем в межах виконання зобов’язань за договором № 4 від 18.04.2008р.., були виконанні підрядні роботи на загальну суму 2155 грн. Зазначений акт був підписаний відповідачем без будь-яких зауважень. Доказів спростовуючих викладене ПП „СПРУТ –8” суду представлено не було.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін. Наведеним законодавчим положенням кореспондують умови пункту 2.3 договору № 4 від 18.04.2008р., згідно з якими Замовник зобов’язався оплатити виконані роботи в порядку, передбаченому даним договором на протязі 5-ти банківських днів після підписання акту виконаних робіт. При цьому, згідно з п.п. 3.3 договору остаточний розрахунок здійснюється Замовником протягом 30 днів після завершення виконання робіт.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Зобов’язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В порушення умов п.п. 2.3, 3.3 договору № 4 від 18.04.2008р.., вимог ст.ст. 525, 526, 879 ЦК України ПП „СПРУТ –8” по спливу встановленого даною угодою терміну оплата повної вартості виконаних позивачем робіт здійснена не була, внаслідок чого за Замовником утворилась заборгованість перед Виконавцем на суму у розмірі 2155 грн. за договором № 4 від 18.04.2008р., яка відповідачем до теперішнього часу у добровільному порядку не погашена.

Таким чином, приймаючи до уваги невиконання відповідачем договірних зобов’язань з оплати виконаних позивачем робіт за вказаною угодою, прокурор Татарбунарського району Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Татарбунарського міжрайонного управління водного господарства з позовом про стягнення з ПП „СПРУТ –8” основного боргу у розмірі 2155 грн., який виник за договором № 4 від 18.04.2008р.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, однак на вимогу суду в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав.

На думку суду, розмір заборгованості ПП „СПРУТ –8” перед Татарбунарським міжрайонним управлінням водного господарства у загальній сумі 2155 грн. за договором № 4 від 18.04.2008р.. витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, підтверджуються відповідним актом виконаних підрядних робіт, складеним між сторонами по справі за квітень 2008р. Доказів, спростовуючих викладене відповідачем до господарського суду не представлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості, правомірності заявлених прокурором Татарбунарського району Одеської області в інтересах держави в особі Татарбунарського міжрайонного управління водного господарства позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення у повному обсязі відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 629, 837, 875, 879 ЦК України, ст. 193 ГК України. Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь Татарбунарського міжрайонного управління водного господарства основного боргу у розмірі 2155 грн. за договором № 4 від 18.04.2008р.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу також слід покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 629, 837, 875, 879 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.           Стягнути з приватного підприємства „СПРУТ –8” / 68100, Одеська область, Татарбунарський район, с. Приморське, вул.. Прикордонна, 5, п/р 26002054405505 в АБ „Приватбанк”, МФО 328704, код ЄДРПОУ 34519914/ на користь Татарбунарського міжрайонного управління водного господарства /68100, Одеська область, м. Татарбунари, вул.. Степова, 7, п/р 35222004000706 в УДК в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 01034188 / основний борг у розмірі 2155 грн. 00 коп.. / дві тисячі сто п’ятдесят п’ять грн.. 00 коп./. Наказ видати.

3.          Стягнути з приватного підприємства „СПРУТ –8” / 68100, Одеська область, Татарбунарський район, с. Приморське, вул.. Прикордонна, 5, п/р 26002054405505 в АБ „Приватбанк”, МФО 328704, код ЄДРПОУ 34519914/ до Державного бюджету України через управління Держказначейства в Одеській області на код бюджетної класифікації 22090200, п/р 31114095700008 в управлінні Держказначейства в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 - держмито в сумі 102 грн. / сто дві грн. 00 коп./ Наказ видати.

4.          Стягнути з приватного підприємства „СПРУТ –8” / 68100, Одеська область, Татарбунарський район, с. Приморське, вул.. Прикордонна, 5, п/р 26002054405505 в АБ „Приватбанк”, МФО 328704, код ЄДРПОУ 34519914/ до Державного бюджету України через управління Держказначейства в Одеській області на код бюджетної класифікації 22050000, п/р 31217259700008 в управлінні Держказначейства в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460 / 236 грн. / двісті тридцять шість грн. 00 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 20.05.2010р.

Суддя