Ухвала суду № 95781901, 24.03.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 186/347/21

Провадження № 1-кп/185/360/21

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду

24 березня 2021 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі колегії суддів:

головуючого судді Косюка А.П.,

суддів: Самоткан Н.Г., Щербини О.О.,

за участі секретаря Губа О.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040380000373 від 07 листопада 2020 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених положеннями п. 5 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України,

за участю:

прокурора Скиба Я.В.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Усольцева М.В.,

В С Т А Н О В И В:

17 березня 2021 року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з Дніпровського апеляційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040380000373 від 07 листопада 2020 року відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України.

Ухвалою суду від 17 березня 2021 року по вказаному провадженню було призначено підготовче судове засідання.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив призначити обвинувальний акт у кримінальному провадженні до судового розгляду. Зазначив, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України і поверненню в порядку ст. 314 КПК України не підлягає, підстав для закриття кримінального провадження не має, кримінальне провадження підсудне Павлоградському міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Заперечень проти призначення обвинувального акту до судового розгляду від потерпілого, обвинуваченого та його захисника не надійшло.

Заслухавши прокурора, потерпілого, обвинуваченого, його захисника, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.

Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Павлоградському міськрайонному суду Дніпропетровської області.

Крім того, 22 березня 2021 року від ОСОБА_2 , яка є матір`ю загиблого ОСОБА_3 , надійшла заява про залучення її в даному кримінальному провадженні в якості потерпілої, так як їй у зв`язку зі смертю сина завдана моральна шкода.

Щодо заявленої заяви про залучення в якості потерпілої матері загиблого ОСОБА_3 – ОСОБА_2 , прокурор вважає за необхідне залучити вказану особу в якості потерпілої.

Потерпілий ОСОБА_2 підтримав заяву ОСОБА_2 та просив залучити останню в якості потерпілої.

Під час проведення підготовчого судового засідання ОСОБА_2 підтримала раніше подану заяву, та наполягає на залученні її в якості потерпілої.

Захисник обвинуваченого Усольцев М.В. не заперечував проти залучення ОСОБА_2 в якості потерпілої за даним кримінальним провадженням. Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.

Крім того, 24 березня 2021 року від ОСОБА_4 , яка є рідною сестрою загиблого ОСОБА_3 , надійшла заява про залучення її в даному кримінальному провадженні в якості потерпілої, так як їй у зв`язку зі смертю брата завдана моральна шкода.

Щодо заявленої заяви про залучення в якості потерпілої сестри загиблого ОСОБА_3 – ОСОБА_4 , прокурор вважає за необхідне залучити вказану особу в якості потерпілої.

Потерпілий ОСОБА_2 підтримав заяву ОСОБА_4 та просив залучити останню в якості потерпілої.

Під час проведення підготовчого судового засідання ОСОБА_4 підтримала раніше подану заяву, та наполягає на залученні її в якості потерпілої.

Захисник обвинуваченого Усольцев М.В. не заперечував проти залучення ОСОБА_4 в якості потерпілої за даним кримінальним провадженням. Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.

Відповідно до ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім`ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб.

Враховуючи, що ОСОБА_2 є матір`ю, а ОСОБА_4 є рідною сестрою загиблого ОСОБА_3 , який ІНФОРМАЦІЯ_2 помер внаслідок злочину, від ОСОБА_2 та ОСОБА_4 надійшли заяви про залучення їх в якості потерпілих, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_4 потерпілими у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого положеннями п. 5 ч. 2 ст. 115КК України, і залучити для участі в судовому розгляді.

Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою. На думку прокурора, лише запобіжний захід в виді тримання під вартою здатний забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків під час розгляду справи, в іншому випадку цілком ймовірно, що обвинуваченим можуть бути прийнято спроби переховування від суду, а також може перешкоджати кримінальному провадженню в спосіб вчинення тиску на свідків, які недопитані у судовому засіданні, тому застосування альтернативних запобіжних заходів недоцільно.

Потерпілий підтримав клопотання прокурора, обвинувачений заперечував проти клопотання прокурора та просив змінити на домашній арешт, зазначивши, що до затримання працював не офіційно за наймом у сільському господарстві, хвороб не має, має дружину та малолітню дитину, які мешкають в орендованій квартирі, після вчинення цього злочину він виїхав за межі м. Першотравенська та переховувався у друзів, а потім з`явився 21 січня 2021 року, захисник також заперечував проти клопотання прокурора, зазначивши, підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не має та просив змінити на цілодобовий домашній арешт.

Суд, заслухавши думки учасників стосовно клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою приходить до такого.

Обвинуваченому ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 закінчується 26 березня 2021 року. По суті кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 до даної дати розглянуто не буде.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого, тяжкого та нетяжкого злочинів, передбачених п. 5 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років у виді позбавлення волі на строк до чотирьох років. Вказане свідчить, що обвинувачений, перебуваючи на волі зможе залишити місце проживання та ймовірніше за все прийме спроби переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Жодних стримуючих факторів, які б свідчили, що обвинуваченим не будуть вживатися перешкоди у відправленню правосуддя в спосіб неявки в судові засідання, - судом не встановлено.

При наданні оцінки ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що згідно п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на свідків може бути визнано на початкових стадіях процесу. Суд з огляду на вказане, з урахуванням, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 ще не призначений до розгляду, - вважає, що ризик прийняття обвинуваченим спроб незаконного впливу на свідків, які безпосередньо перед судом не допитані, з метою переконання або змушення останніх надати покази в вигідному для нього аспекті є реальним.

Перевіряючи наявність законних підстав вважати, що застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою буде достатнім для запобігання встановленим ризикам кримінального провадження, суд, відповідно до ст. 178 КПК України, оцінено в сукупності фактори, пов`язані з характером особи обвинуваченого, моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, особистими та соціальними обставини його життя, сімейними зв`язками та зв`язками з суспільством. Так, судом враховано, що:

1) за способом життя та економічним становищем: обвинувачений до затримання працював не офіційно, тобто не мав постійного джерела доходу;

2) за віком: обвинувачений є повнолітнім, тому має повну кримінально-процесуальну дієздатність;

3) за станом здоров`я: відсутні відомості про наявність захворювань у обвинуваченого, які унеможливлюють застосування до нього попереднього ув`язнення.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що ризики, що обвинувачений буде переховуватися від суду та впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, знайшли свого підтвердження. А тому жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не буде достатнім для запобігання вищезазначеним ризикам, також наявні обставини свідчать, що заявлений ризик не зменшився.

Обраний обвинуваченому ОСОБА_1 у запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, залишити без змін та продовжити на 60 днів.

Суд, відповідно до ч. 4 п. 2 ст. 183 КПК України, не визначає розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Потерпілий просив долучити до матеріалів кримінального провадження цивільний позов.

Суд, під час підготовки до судового розгляду, визначивши дату та місце проведення судового розгляду, з`ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з`ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчинивши всі необхідні дії, завершує підготовку до судового розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох суддів та трьох присяжних.

Обвинуваченому ОСОБА_1 було роз`яснено вимоги ч. 1 ст. 384 КПК України стосовно можливості заявити клопотання про розгляд даного кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. На, що обвинувачений ОСОБА_1 виявив бажання розглядати кримінальне провадження відносно нього колегіально судом у складі трьох суддів.

Таким чином, в наявності достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 314-316 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Призначити кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України до розгляду в судовому засіданні на 02 квітня 2021 року о 15.00 годині в приміщенні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Розгляд кримінального провадження здійснювати колегіально судом у складі трьох суддів у відкритому судовому засіданні.

Визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_4 потерпілими у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 115КК України.

В судове засідання викликати учасників судового провадження: прокурора, потерпілих, їх представників, обвинуваченого, його захисника.

Долучити до матеріалів кримінального провадження цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_2 .

Клопотання прокурора Скиба Я.В про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 у строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити.

В задоволені клопотання захисника Усольцева М.В. та обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу на цілодобового домашнього арешту – відмовити.

Обраний обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, залишити без змін та продовжити на 60 днів до 22 травня 2021 року включно.

Строк дії ухвали в частині продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – до 22 травня 2021 року включно.

Ухвала, в частині продовження дії запобіжного заходу може бути оскаржена обвинуваченим, його захисником, прокурором, безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, в іншій частині оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: А.П. Косюк

Судді: Н.Г. Самоткан

О.О. Щербина