Рішення № 95779605, 24.03.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.03.2021Справа № 910/768/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛ КОМПАНІ" (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, буд. 32-А)

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5)

про стягнення 12 667,68 грн.

за участю представників

від позивача: Накоп`юк Я.В.

від відповідача: Никипорець І.Ф.

У судовому засіданні 24.03.2021, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДСЛ КОМПАНІ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 12 667,68 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем на підставі Накопичувальної картки №28100488від 28.10.2019 було невірно розраховано збір за зберігання вантажу в очікуванні оформлення маршрутної відправки та неправомірно списано з особового рахунку позивача тарифну плату у розмірі 66 211,08 грн, що на 12 667,68 грн є більшою від суми, яка підлягає оплаті. За доводами позивача, безпідставно завищений відповідачем розмір збору за зберігання вантажу за Актами загальної форми ГУ-23№674 та №676 є підставою для повернення надмірно списаних грошових коштів у розмірі 12 667,68 грн.

У позовній заяві позивачем заявлене клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/768/21, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

28.01.2021 на електронну адресу суду надійшла заява представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 суд задовольнив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛ КОМПАНІ" та постановив забезпечити участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛ КОМПАНІ" в судовому засіданні у справі №910/768/21, яке відбудеться 24.02.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

15.02.2021 через загальний відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечуючи проти позову зазначає, що на підставі актів загальної форми на затримку вагонів з вини вантажоодержувача, в яких фіксується час затримки, кількість діб, за які нараховується збір за зберігання вантажу, працівниками станції Городенка-Завод складено накопичувальну картку №28100488 та стягнуто збір за зберігання вантажів з платника ТОВ "ДСЛ КОМПАНІ" у розмірі 55 175,90 грн. За доводами відповідача, ним було надано послуги щодо зберігання вантажу у вагонах на станційних коліях в очікуванні оформлення перевізного документа та стягнуто з позивача збір за зберігання вантажу відповідно до чинних нормативно-правових актів.

23.02.2021 на електронну адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що долученого до матеріалів справи відзиву не можливо встановити з яких підстав та мотивів відповідач заперечує проти позову, враховуючи, що додані документи додатково підтверджують правильність здійсненого позивачем розрахунку.

У судовому засіданні 24.02.2021, за участі представників сторін, суд на місці ухвалив відкласти судове засідання на 10.03.2021.

25.02.2021 до канцелярії суду надійшла аналогічна відповідь на відзив, яка була подана на електронну адресу суду 23.02.2021.

У судовому засіданні 10.03.2021 суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 24.03.2021.

23.03.2021 через загальний відділ діловодства суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач зазначає, що за Актами загальної форми ГУ-23 № 674 та № 676 було нараховано збір за зберігання вантажу відповідно до роз`яснення від 24.09.2009 №ЦМ-8/324, де зазначено, що у разі здачі документів після закінчення календарної доби збір за зберігання нараховується за кожну добу з моменту ввезення першої частини вантажу, при цьому неповна доба округлюється до повної, та відповідно до п. 2.1 розділу III Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги.

У судовому засіданні 24.03.2021 суд заслухав представника позивача, який підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору. Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

25 січня 2019 року між ТОВ «ДСЛ КОМПАНІ» (далі - позивач) та AT «Укрзалізниця» (далі - відповідач) було укладено договір про надання послуг № 00899/ЦТЛ-2019 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого предметом договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт/імпорт) у вагонах перевізника, вагонах інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п. 1.3 договору надання послуг за цим договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.

Відповідно до пункту 2.3.2 договору перевізник зобов`язаний приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або перевізника, надавати вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно з інформацією АС "Месплан", доставляти вантаж до станції призначення та видавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначено в додатках до цього договору.

Пунктом 2.3.3. договору передбачено, що перевізник відкриває для замовника особовий рахунок з наданням коду платника № 8136777 та присвоєнням коду вантажовідправника/вантажоодержувача №1823.

Згідно п. 2.3.4 договору перевізник зобов`язаний вести облік попередньої оплати, нарахованих і сплачених сум за здійсненні перевезення і надані послуги, пов`язані з перевезенням вантажу та надавати замовнику відповідні розрахункові документи в електронному вигляді, а у разі відсутності електронного зв`язку - в паперовому вигляді через Київську філію ЄРЦП.

Також згідно п. 2.3.5 договору перевізник зобов`язаний складати документи щодо нарахування сум платежів, передбачені п. 1.3 договору.

За умовами пункту 2.1.6 договору замовник прийняв на себе зобов`язання оплачувати перевізнику послуги, пов`язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передплати за кодом платника.

Сторони домовились, що розрахунки за цим договором здійснюються через Філію "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" ПАТ "Укрзалізниця" (далі - філія "ЄРЦ"). При цьому, оплата здійснюється у національній валюті на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання перевізника, з якого грошові кошти зараховуються на особовий рахунок замовника. По мірі виконання перевезень та надання послуг перевізником відображається в особовому рахунку використання замовником коштів за добу для оплати: вартості послуг за перевезення, зазначених в накладній; додаткових зборів (плату за користування вагонами (контейнерами), подавання, забирання вагонів, маневрову роботу, зберігання вантажів, інших додаткових послуг); додаткових послуг за вільними тарифами; штрафів та пені на підставі відповідних перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами (контейнерами) (пункти 4.1-4.3, 4.5 договору).

Відповідно до п. 4.6 договору щодобово протягом періоду виконання договору перевізник надає замовнику в електронному вигляді переліки перевізних документів на електронну адресу, а у разі відсутності електронного зв`язку - у паперовому вигляді.

Пунктом 12.1 договору визначено, що договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладенням ЕЦП в АС "Месплан" або АС "Клієнт УЗ", або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з моменту підписання до 31.12.2019 року. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги.

28.10.2019 на виконання умов договору відповідачем зі станції Городенка-Завод Львівської залізниці (код 389002) було прийнято до перевезення вантаж - 54 вагони зерна кукурудзи, що підтверджується перевізним документом № 36457513.

Згідно Акта загальної форми ГУ-23 № 674 вагони № 95615001, № 95539284, № 95528139, № 95641924, № 95621082, № 95643029, №95758967 та № 95327516 були ввезенні на станцію (час початку затримки) 27.10.2019 о 13 год 30 хв.

Згідно Акта загальної форми ГУ-23 № 676, вагони № 95527750, № 95678678, № 95646378, № 95760260 та № 95530325 були ввезенні на станцію 27.10.2019 о 16 год 00хв.

Вказані вагони прийняті до перевезення (час закінчення затримки) 28.10.2019 о 11 год 20 хв, що підтверджується проставленим працівником відповідача ЕЦП в графі 38 перевізного документа № 36457513.

На підставі вищевказаних актів загальної форми, працівниками станції Городенка-Завод було складено накопичувальну картку №28100488 та стягнуто з позивача збір за зберігання вантажів у розмірі 55 175,90 грн.

Вважаючи нарахування та списання вказаної суми неправомірною, позивач звертався до відповідача з претензією вих. №0603-ПР-004 від 06.03.2020, в якій просив останнього повернути на особовий рахунок позивача неправомірно стягнений збір за зберігання вантажу у розмірі 12 667,68 грн.

У відповідь на вищевказану претензію відповідач повідомив (лист ЦТЛ-19/1091 від 30.06.2020), що розрахунок збору за зберігання вантажу був проведений відповідно до нормативних документів, а тому претензійна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛ КОМПАНІ" щодо повернення 12 667,68 грн не підлягає задоволенню.

Позивач не погоджуючись з доводами відповідача та вважаючи, що списання з особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛ КОМПАНІ" було здійснена на 12 667,68 грн більше, ніж підлягало оплаті за зберігання вантажу, позивач просить суд стягнути вищевказану суму в судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За умовами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 306 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов`язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Відповідно до статті 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

У відповідності до статті 3 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під`їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.

Пунктом 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно з пунктом 62 Статуту та пункту 1.1 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року № 644 (далі - Правила), порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Залізницею згідно з чинним законодавством. Платежі за перевезення вантажів і надання додаткових послуг можуть уноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше не передбачено законодавством, на станціях або передоплатою через розрахункові підрозділи залізниць.

Відповідно до пункту 2.6 Правил розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг.

Облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).

Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Так, з наявної у матеріалах справи Накопичувальної картки №28100488 від 28.10.2019 вбачається, що збір за зберігання вантажу в очікуванні оформлення маршрутної відправки було нараховано на підставі Актів загальної форми ГУ-23 № 683, № 682, № 676, № 674, № 670 та № 669.

Однак, за доводами позивача, відповідачем при здійсненні розрахунку було безпідставно завищено розмір збору за зберігання по Актам загальної форми ГУ-23 № 674 та № 676.

Зокрема, з Акта загальної форми ГУ-23 № 674 вбачається, що вагони № 95615001, № 95539284, № 95528139, № 95641924, № 95621082, № 95643029, №95758967 та № 95327516 ввезенні на станцію (час початку затримки) 27.10.2019 о 13 год 30 хв.

Згідно Акта загальної форми ГУ-23 № 676, вагони № 95527750, № 95678678, № 95646378, № 95760260 та № 95530325 ввезенні на станцію 27.10.2019о 16 год 00 хв.

Вказані вагони прийняті до перевезення (час закінчення затримки) 28.10.2019 о 11 год 20 хв, що підтверджується проставленим працівником відповідача ЕЦП в графі 38 перевізного документа № 36457513.

Суд зазначає, що порядок визначення плати за зберігання вантажів встановлений Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644.

Пунктом 9 вказаних Правил визначено, що за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки.

Факт затримки вантажу засвідчується актом загальної форми.

Якщо вантаж для відправлення завозиться на місця загального користування частинами і в день завезення першої частини не був зданий повністю, то збір за зберігання нараховується за кожну ввезену частину вантажу. Збір у таких випадках визначається як сума зборів за ввезені частини вантажу. Час зберігання кожної частини завезеного вантажу визначається від моменту ввезення цієї частини до моменту оформлення перевізних документів.

Державною адміністрацією залізничного транспорту України було видано Роз`яснення щодо нарахування збору за зберігання вантажу № ЦМ-8/888 від 05.08.2013, згідно якого кількість діб, за які нараховується збір за зберігання вантажу, визначається діленням часу затримки (без часу безоплатного зберігання) на 24 години. Якщо у результаті ділення отримано неціле значення діб, то неповна доба округлюється до повної відповідно до пункту 2.1 розділу III Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги.

Таким чином, загальний час затримки вагонів № 95615001, № 95539284, № 95528139, № 95641924, № 95621082, № 95643029, № 95758967 та № 95327516 з 13 год 30 хв 27.10.2019 по 11 год 20 хв 28.10.2019 складає менше 24 год., тобто, затримка становить 1 добу.

Затримка вагонів № 95527750, № 95678678, № 95646378, № 95760260 та № 95530325 з 16 год 00 хв 27.10.2019 по 11 год 20 хв 28.10.2019 також складає менше 24 год, а тому затримка становить 1 добу.

Розмір збору за зберігання вантажів на місцях загального користування закріплено п. 2 Розділом III Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 26.03.2009 №317.

Так, згідно абз. 3 п. 2.1 Розділу III Збірника тарифів, після закінчення терміну безоплатного зберігання нараховується збір за кожну добу в розмірі 4,0 грн за одну тонну - при зберіганні вантажів у вагонах, у тому числі у контейнерах - за масу брутто, округлену до повних тонн.

Також наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 26.03.2009 №317 затверджено коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги.

Згідно п. 19 вказаних Коефіцієнтів, до ставки збору за зберігання вантажів, що вказана в Розділі III Збірника тарифів, підлягає застосуванню коефіцієнт 3,023.

З огляду на зазначене, розрахунок розміру збору за зберігання вантажу в очікуванні оформлення маршрутної відправки за Актом загальної форм и ГУ-23 № 674 становить 7 821,12 грн з ПДВ, із розрахунку: 539 т (маса вантажу у вагонах згідно відомості вагонів 538,5 т ~ 539 т (округлюється згідно п. 4.2 Розділу II Збірника тарифів)) х 4 грн/т х 3,023 = 6 517,60 грн (округлюється згідно п. 5 Розділу II Збірника тарифів).

За Актом загальної форми ГУ-23 №676 розмір збору за зберігання вантажу становить 4 817,4 грн з ПДВ, із розрахунку: 332 т (маса вантажу у вагонах згідно відомості вагонів 332,45 т ~ 332 т (округлюється згідно п. 4.2 Розділу II Збірника тарифів)) х 4 грн/т х 3,023 = 4 014,5 грн (округлюється згідно п. 5 Розділу II Збірника тарифів).

Таким чином, відповідачем було безпідставно завищено розмір збору за зберігання вантажу за вищевказаними Актами загальної форми ГУ-23 №674 (стягнуто 15 642,24 грн з ПДВ) та №676 (стягнуто 9 663,96 грн з ПДВ) на загальну суму 12 667,68 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛ КОМПАНІ" щодо стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" безпідставно списаних грошових коштів у розмірі 12 667,68 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСЛ КОМПАНІ" (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, буд. 32-А, ідентифікаційний код 42717192) грошові кошти у розмірі 12 667 (дванадцять тисяч шістсот шістдесят сім) грн 68 коп. та судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 25.03.2021

Суддя Л. Г. Пукшин