Рішення № 95779392, 11.03.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2021Справа № 910/9681/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Волковій Д. Р., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод будівельних матеріалів"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про зобов`язання вчинити певні дії

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод будівельних матеріалів" (дал - ТОВ "ДЗБМ", позивач) з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця", відповідач) про зобов`язання вчинити певні дії.

У обґрунтування своїх вимог ТОВ "ДЗБМ" посилається на неправомірність дій АТ "Українська залізниця" зі списання з позивача коштів в сумі 820 195,47 грн. за понаднормове зберігання вантажу та користування вагонами, оскільки простій був спричинений настанням обставин непереборної сили (пожежі, внаслідок якої згоріла трансформаторна підстанція ТМЗ-1000 6/04 кВт № 214260, яка забезпечувала електропостачання гірничо-транспортного цеху підприємства), внаслідок чого сталась зупинка роботи обладнання, зокрема, електричного портального крана, який безпосередньо завантажував та розвантажувва вагони, що прибувають на адресу позивача (станцію Самарівка, Придніпровською залізниці).

У позові ТОВ "ДЗБМ" просило зобов`язати АТ "Українська залізниця" внести зміни до особового рахунку позивача (код платника № 8215611) шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 820 195, 47 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 р. вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче провадження, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у визначений законом строк надав суду відзив, у якому проти позову заперечив, вказав, що списання з позивача грошових коштів за понаднормовий строк зберігання вантажу та користування вагонами залізниці здійснено правомірно, оскільки факт настання форс-мажорних обставин належними доказами позивачем не доведено, а наданий позивачем сертифікат Торгово-промислової палати України стосується іншого договору.

Також у підготовчому засіданні відповідачем було заявлене клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2020 р. у справі № 910/17077/19 за позовом ТОВ "ДЗБМ" до АТ "Українська залізниця" про стягнення неправомірно списаних коштів за зберігання вантажу та користування вагонами у сумі 820 195,47 грн. Розглянувши вказане клопотання, суд ухвалою від 26.11.2020 р., занесеною до протоколу судового засідання, відмовив у його задоволенні, як у необґрунтованому, оскільки розгляд справи № 910/17077/19 не є перешкодою для розгляду даної справи.

У судове засідання, призначене на 11.03.2021 р., представники сторін не з`явились, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи. Розглянувши вказані клопотання, суд вважає за можливе вирішити спір без участі представників сторін, які в минулих судових засіданнях надали суду пояснення по суті спору.

Так, під час розгляду справи по суті представники позивача свої вимоги підтримали та обґрунтували, просили їх задовольнити. Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві, також вказав на сплив строку позовної давності та просив відмовити у задоволенні позову.

Отже, розглянувши заяви учасників справи по суті позову та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Установлено, що 30.03.2017 між ТОВ "ДЗБМ" та АТ "Українська залізниця" був укладений договір № ПР/ДН-1-17-165/НЮдч (далі - договір), предметом якого є подача, розставлення на місця, навантаження, вивантаження та забирання вагонів користувача з під`їзної колії, яка належить залізниці та примикає стрілкою № 5 до ходової колії № 38/1 станції Самарівка регіональної філії "Придніпровська залізниця" і обслуговується локомотивом залізниці ( п. 1).

Положеннями п. 2.1.6, 2.1.6.1 договору сторони погодили, що замовник (ТОВ "ДЗБМ") зобов`язаний оплачувати перевізнику послуги, пов`язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної передоплати за кодом платника. Замовник самостійно визначає розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов цього договору, при цьому зобов`язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, термін перебування вагону за межами України та інші послуги перевізника.

Відповідно до п. 4.2, 4.3 договору оплата послуг за умовами цього договору здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний в п. 14.2 розділу 14 договору. Одержані кошти перевізник зараховує на особовий рахунок замовника.

Також судом встановлено, що 05.04.2019 о 18 год. 06 хв. на ТОВ "ДЗБМ" сталась пожежа, внаслідок якої згоріла трансформаторна підстанція ТМЗ-1000 6/04 кВт № 214260, що забезпечувала електропостачання гірничо-транспортного цеху підприємства, спричинивши тривале відключення електроенергії та зупинення роботи обладнання, зокрема, був пошкоджений електричний портальний кран, який безпосередньо завантажує та розвантажує вагони, що прибувають на адресу позивача - станцію Самарівка Придніпровської залізниці.

Про виникнення аварійної ситуації на підприємстві позивач повідомив станцію Самарівка Придніпровської залізниці з проханням не подавати на територію позивача прибулі вагони для розвантаження.

Проте, починаючи з 05.04.2019, вагони з сировиною (вапном) надходили на адресу ТОВ "ДЗБМ" на станцію Самарівка в звичайному режимі відповідно до поданих раніше планів, ставали там на зберігання (без розвантаження) до ліквідації наслідків пожежі (монтажа та введення в експлуатацію нового трансформатора) та відновлення електропостачання гірничо-транспортного цеху.

10.04.2019 р. наслідки пожежі були ліквідовані, на заміну сгорівшого трансформатора був встановлений і введений в експлуатацію новий трансформатор, роботу трансформаторної підстанції та електропостачання гірничо-транспортного цеху було відновлено.

Разом з тим, у період з 06.04.2019 р. по 13.04.2019 р. залізницею були складені акти загальної форми ГУ-23 про затримку вагонів на станції призначення з вини ТОВ "ДЗБМ", які були підписані позивачем без зауважень.

У подальшому, на підставі вказаних актів та Переліків відомостей плати за користування вагонами, Придніпровською залізницею з особового рахунку ТОВ "ДЗБМ" № 8215611 були списані кошти у сумі 820 195,47 грн., з яких: за зберігання вантажу - 490 189,83 грн., за користування вагонами - 330 005,64 грн.

Звертаючись із даним позовом до суду, ТОВ "ДЗБМ" вказує, що порушення термінів розвантаження вагонів, що прибули на його адресу сталось внаслідок настання форс-мажорних обставин - пожежі, про що був складений висновок Торгово-промислової палати № 3100-19-0303 від 17.09.2019 р., тому за відсутності вини позивача залізниця протиправно списала кошти у сумі 820 195,47 грн. з рахунку ТОВ "ДЗБМ". Способом захисту в даному позові ТОВ "ДЗБМ" обрало зобов`язання відповідача внести зміни до вказаного особового рахунку позивача, шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошових коштів у вказаній сумі.

Разом з тим, судом встановлено, що на розгляді Господарського суду міста Києва перебувала справа за позовом ТОВ "ДЗБМ" до АТ "Українська залізниця" про стягнення коштів у сумі 820 195,47 грн., предметом якого є стягнення неправомірно списаних коштів за зберігання вантажу та користування вагонами у сумі 820 195,47 грн. Зазначений позов був обгрунтований ТОВ "ДЗБМ" тими ж обставинами, що встановлені вище судом у даній справі.

Матеріали справи свідчать, що рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2020 р. у справі № 910/17077/19 у задоволенні позовних вимог ТОВ "ДЗБМ" про стягнення коштів у сумі 820 195,47 грн. було відмовлено, з підстав обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 цього Кодексу.

Визначаючи предмет позову, як спосіб захисту права чи інтересу, важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 ЦК України, за приписами якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

У той же час, надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту слід зважати і на його ефективність. Це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Судом встановлено, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 р. рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2020 р. у справі № 910/17077/19 було скасоване та прийняте нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "ДЗБМ" про стягнення 820 195,47 грн. задоволені у повному обсязі, з АТ "Українська залізниця" стягнуто неправомірно списані з позивача плату за користування вагонами у сумі 330 005, 64 грн. та 490 189, 83 грн. плати за зберігання вантажу.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції у вказаній справі (№ 910/17077/19), господарський суд апеляційної інстанції зазначив, що обраний ТОВ "ДЗБМ" спосіб захисту порушених прав позивача у вигляді стягнення із залізниці неправомірно списаних коштів є єфективним, а задоволення позову у такий спосіб відновить та захистить порушені права позивача.

Відповідно до ч. 6 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Ураховуючи викладене, зважаючи на те, що суд вже встановив неправомірність дій залізниці у спірних відносинах та захистив права ТОВ "ДЗБМ" у справі № 910/17077/19, а позивач фактично задовольнився прийнятим рішенням, суд вважає, що питання про зобов`язання залізниці вчинити дії з відображення коштів у сумі 820 195,47 грн. на рахунку позивача вже вирішено судом у іншій спосіб, а тому підстав для задоволення позову у даній справі немає.

З урахування цього також задоволенню не підлягає клопотання представника відповідача про застосування строків позовної давності, оскільки позовна давність застосовується лише у разі задоволення позову (п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів").

Щодо клопотання відповідача (від 11.03.2021 р.) про закриття провадження у справі з тих підстав, що у даній справі та у справі № 910/17077/19 розглядався той самий спір, між тими сторонами та існує рішення, яке вже набрало законної сили з того самого предмету, суд зазначає, що підстав для задоволення вказаного клопотання немає, оскільки предмет спору у даній справі не припинився (зобов`язання вчинити певні дії), а у справі № 910/17077/19 розглядались інші предмет та підстави позову - про стягнення коштів у сумі 820 195,47 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі відмови у задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод будівельних матеріалів" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про зобов`язання вчинити певні дії.

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені в нарадчій кімнаті в судовому засіданні 11 березня 2021 року.

Повний текст рішення складений 23 березня 2021року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.