Ухвала суду № 95779299, 25.03.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/26/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

25.03.2021 справа № 908/436/21

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., розглянувши матеріали

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», ідентифікаційний код юридичної особи 30859524 (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, буд. 32-А)

до відповідача Приватного акціонерного товариства “Українська акціонерна страхова компанія АСКА”, ідентифікаційний код юридичної особи 13490997 (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-а)

про стягнення 17 845 грн 32 коп.

Без виклику учасників справи.

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до Приватного акціонерного товариства “Українська акціонерна страхова компанія “АСКА” про стягнення страхового відшкодування в сумі 17 845 грн 32 коп., судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Позов заявлено на підставі ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України “Про страхування”, Закону України “Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

У позові позивач просив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2021, справу 908/436/21 визначено для розгляду судді Науменку А.О.

За клопотанням позивача розгляд справи № 908/436/21 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

02.03.2021 електронною поштою та 22.03.2021 до канцелярії суду від позивача у справі надійшла заява про закриття провадження у справі та стягнення судових витрат.

17.03.2021 до канцелярії суду від позивача у справі надійшла заява про долучення до матеріалів справи довідки про перерахування відповідачем позивачеві спірної суми страхового відшкодування та закриття провадження у справі, стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн 00 коп. та оплату судового збору в розмірі 2 720 грн 00 коп.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 Господасрького процесуального кодексу України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позов у даній справі направлено до суду 16.02.2021.

Провадження у справі № 908/436/21 відкрито ухвалою суду від 23.02.2021.

Копію ухвали суду від 23.02.2021, позивач отримав 01.03.2021, а відповідач – 26.02.2021, що підтверджується поштовими повідомленнями.

Відповідачем відзив на позовну заяву у строки встановлені в ухвалі не надано.

Розглянувши матеріали справи та заяви позивача, суд задовольнив заяви позивача, враховуючи нижчевикладене.

Обставини справи свідчать, що предметом спору у даній справі є сума страхового відшкодування у розмірі 17 845 грн 32 коп. по страховому випадку, що стався 02.08.2020

Станом на час звернення позивача до суду із цим позовом спірна сума 17 845 грн 32 коп. відповідачем сплачена не була.

Згідно із заявою та довідкою позивача, 24.02.2021 на розрахунковий рахунок позивача надійшли кошти від відповідача в розмірі 17 845 грн 32 коп. по страховому випадку, що стався 02.08.2020.

Враховуючи сплату відповідачем позивачу спірної суми після подання позову та відкриття провадження у справі, предмет спору у даній справі щодо стягнення 17 845 грн 32 коп. по страховому випадку, що стався 02.08.2020, відсутній.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена (ч. 5 ст. 231 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд постановляє ухвалу про задоволення заяви позивача про закриття провадження у справі та закриття провадження у справі № 908/436/21 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до Приватного акціонерного товариства “Українська акціонерна страхова компанія “АСКА” про стягнення страхового відшкодування в сумі 17 845 грн 32 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Згідно з ч.3 ст. 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

На підставі вказаної норми процесуального закону позивач звернувся до суду із заявою про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн 00 коп. та оплату судового збору в розмірі 2 720 грн 00 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 п. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” (зі змінами) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру належить до сплати – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року в розмірі 2270,00 грн.

Позивачем до суду подано позов з майновою вимогою про стягнення 17 845 грн 32 коп., а отже судовий збір за подання даного позову складає 2270,00 грн.

Позивачем помилково сплачено до суду за подання даної позовної заяви 2720 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 3458 від 11.02.2021. Переплата судового збору за цим позовом склала 450 грн 00 коп.

Відповідачем спірну суму страхового відшкодування у розмірі 17 845 грн 32 коп. дійсно сплачено після пред`явлення позову, а отже, суд за заявою позивача, на підставі ч. 3 ст. 130 ГПК України, присуджує стягнення понесених позивачем витрат зі сплати судового збору в розмірі 2270 грн 00 коп. з відповідача.

В свою чергу, позивач помилково сплативши судовий збір у більшому розмірі, має право звернення до суду із відповідною заявою про повернення надміру сплаченого судового збору у сумі 450 грн 00 коп.

На підставі заяви позивача, згідно з ч. 3 ст. 130 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню і витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 грн. 00 коп.

Так, згідно з позовною заявою позивач, відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України зазначав про попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3000 грн 00 коп.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Стаття 627 ЦК України закріплює принцип свободи договору.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналогічні положення містяться у ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До позову було додано довіреність № 0120-103 від 30.10.2020 на представництво інтересів позивача Гедз Ю.В., якою і підписана подана до суду позовна заява.

Також до позову, позивачем було додано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6153, видане 09.08.2018 на ім`я Гедз Юлії Володимирівни; договір № 1 на надання правової (правничої) допомоги від 05.11.2018, уколений між позивачем та АБ «Гедз» в особі керуючою бюро Гедз Ю.В.; додаток № 4 від 09.09.2020 до договору № 1 від 05.11.2018 про сплату гонорару за кожну справу у розмірі 3000 грн 00 коп.; акт виконаних робіт від 11.02.2021 та платіжне доручення № 3462 від 11.02.2021, у т.ч. щодо виконання правничої допомоги у даній справі.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану роботу, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Аналогічну правову позиції викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.

Також, суд зазначає, що розмір судових витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється згідно з умовами договору про надання правової допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачено) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Сторонами врегульовано порядок оплати наданих послуг.

Правомірність та дійсність понесення відповідних витрат підтверджується матеріалами справи.

Відповідачем жодних заперечень чи клопотань про зменшення витрат на професійну правничу допомогу не надано.

Підсумовуючи вищевикладене, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, суд вважає, що 3 000,00 грн становлять співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у даній справі.

Відповідач був обізнаний про понесення позивачем відповідних витрат, оскільки вимоги про їх стягнення та відповідні докази містяться в позовній заяві та ухвалі суду. Також, позивачем відповідачеві направлялись відповідні заяви, подані позивачем згідно з ч. 3 ст. 130 ГПК України.

Таким чином, суд задовольняє заяву позивача, подану згідно з ч. 3 ст. 130 ГПК України, та ухвалює про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3000 грн 00 коп.

Керуючись ч. 3 ст. 130, п. 2 ч. 1, ч. 3,4 ст. 231, ст. ст. 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву про закриття провадження у справі та стягнення судових витрат задовольнити.

2. Закрити провадження у справі № 908/436/21.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Українська акціонерна страхова компанія АСКА”, ідентифікаційний код юридичної особи 13490997 (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 97-а) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», ідентифікаційний код юридичної особи 30859524 (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, буд. 32-А) 3000 (три тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. судового збору.

4. Видати наказ на виконання даної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання 25.03.2021 та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня ухвалення до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області.

Повний текст ухвали складено та підписано 25.03.2021.

Суддя А.О. Науменко