Рішення № 95779175, 25.03.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.03.2021 Справа № 905/2195/20

Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при помічнику судді Гонтарі А.Д., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі", м.Краматорськ Донецької області,

до відповідача: Красногорівського міського комбінату комунальних підприємств “ВІТА”, м.Красногорівка, Мар`їнський район Донецької області,

про стягнення 337’ 600,05грн,

за участю представників сторін:

від позивача: Дем`яненко О.І. (на підставі довіреності №91/2021 від 21.12.2020 та посвідчення від 27.06.2018) - адвокат,

від відповідача: не з`явився,

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "ДТЕК Донецькі електромережі", м.Краматорськ Донецької області, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Красногорівського міського комбінату комунальних підприємств “ВІТА”, м.Красногорівка, Мар`їнський район Донецької області, про стягнення заборгованості за активну електроенергію у розмірі 288’ 518,77грн, інфляційних втрат у розмірі 28’ 174,09грн, 3% річних у розмірі 20’ 907,19грн (всього 337’ 600,05грн).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії №484 від 19.04.2013 в частині проведення своєчасної та в повному обсязі оплати електричної енергії за період січень - грудень 2018.

Ухвалою господарського суду від 28.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/2195/20; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; встановлено відповідачу строк до 19.01.2021 для подання відзиву на позов.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу №905/2195/20 до судового розгляду по суті на 09.03.2021.

Ухвалою господарського суду від 15.03.2021 призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 25.03.2021 року.

25.03.2021 у судове засідання з`явився представник позивача, який підтримав заявлені позовні вимоги.

25.03.2021 у судове засідання представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Станом на 25.03.2020 відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, з огляду на що суд розглядає справу по суті заявлених вимог за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Приймаючи до уваги, що явка представників сторін не була визнана судом обов`язковою, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд ВСТАНОВИВ:

19.04.2013 між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Донецькі електромережі" (Постачальник) та Красногорівським міським комбінатом комунальних підприємств “ВІТА”(Споживач) був укладений Договір №484 (далі - договір) про постачання електричної енергії, відповідно до змісту якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача із загальною (за всіма об`єктами) приєднаною потужністю 970,726кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору (п.1.1. договору).

Відповідно до п.2.2 розділу 2 Статуту Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» (затвердженого 20.04.2018 рішенням Загальних зборів акціонерів) Товариство є юридичною особою з новим найменуванням у результаті державної реєстрації змін до Статуту, які пов`язані з набранням чинності Законом України «Про акціонерні товариства» №514-VI від 17.09.2008 та зміною найменування з Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» (ідентифікаційний код 00131268) на Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго», в наступному на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» (рішення від 27.03.2012 загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго»). Товариство є правонаступником майна, прав та обов`язків Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго».

Факт внесення відомостей про реорганізацію позивача (Постачальника за договором) підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином, Постачальником за договором є позивач у даній справі.

Відповідно до п.2.1. договору під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

За умовами п.2.2.2 договору Постачальник зобов`язався постачати Споживачу електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 Договору (Додаток №1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу»).

Споживач зобов`язався, зокрема, оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» та №5 «Порядок розрахунків» (п.2.3.4. договору).

Відповідно до п.п.3.1.1., 3.1.4. договору Постачальник має право отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, інші платежі, обумовлені цим Договором; вимагати відшкодування збитків, завданих Постачальнику внаслідок порушення умов Договору.

Сторони у п.4.2.1. договору дійшли згоди, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3, 2.3.4 договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати; 3% річних з простроченої суми, суми боргу з урахуванням індексу інфляції. Сума пені, 3% річних, суми боргу з урахуванням індексу інфляції зазначається у розрахунковому документі окремим рядком, або в окремому розрахунковому документі.

За змістом п.7.5. договору розрахунки за електроенергію та інші платежі за розрахунковий період здійснюються за діючими тарифами у відповідності до діючого законодавства. Порядок здійснення розрахунків за активну електроенергію та оплати за перетікання реактивної електроенергії обумовлюються Додатками №5 «Порядок розрахунків» і №6 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» до Договору.

Відповідно до п.9.5. договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2013 року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Матеріали справи містять додаток №3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» до договору.

Відповідно до п.1 додатку №5 «Порядок розрахунків» до договору розрахунковим вважається період з 00-00год 14 числа попереднього місяця до 24-00год 13 числа поточного місяця.

За підсумками розрахункового періоду постачальник виписує споживачу рахунок для остаточного розрахунку. Період між датами початку та закінчення розрахункового періоду прирівнюється до періоду дії тарифу (календарного місяця) та сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію, що діяли на кінець розрахункового періоду та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних оформленого між постачальником та споживачем «Акта приймання-передавання товарної продукції (електроенергії)» (додаток №10 до договору) та/або інших умов договору. Обсяги спожитої електричної енергії визначаються за фактичними показами засобів обліку згідно порядку, обумовленого у додатку №3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії`до договору та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених договором і ПКЕЕ (п.3 додатку №5 «Порядок розрахунків» до договору).

У разі, якщо за підсумками розрахункового періоду вартість спожитої електричної енергії менше ніж сума оплати, що надійшла за такий календарний місяць, залишок коштів зараховується як попередня оплата споживача за наступні розрахункові періоди. Зазначений пункт діє виключно за умови відсутності заборгованості споживача за попередні розрахункові періодом.

Відповідно до п.9 додатку №5 «Порядок розрахунків» до договору остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також за інші платежі, передбачені договором та ПКЕЕ, здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка грошовими коштами на рахунки постачальника електричної енергії, які вказані в розділі 10 договору, у терміни, що не перевищують 5 операційних днів від дня отримання рахунку.

Для проведення остаточного розрахунку споживач не пізніше наступного дня з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати у постачальника за місцем надання звіту про обсяги спожитої електроенергії рахунок на оплату електричної енергії та інших платежів, що передбачені договором. У разі неявки споживача (уповноваженого представника споживача) для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом на адресу (юридичну або поштову), що вказана в договорі. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення. Розрахункові документи за недораховану електричну енергію споживач має оплатити протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Договір та додатки до нього підписані та скріплені печатками обох сторін без зауважень та заперечень.

Як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи, у виконання умов договору позивачем за період січень-грудень 2018 було поставлено, а відповідачем прийнято активну електричну енергію на загальну суму 513’ 419,76грн, за наслідком чого сторонами були підписані акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії):

- за січень 2018 на суму 47559,12грн;

- за лютий 2018 на суму 42969,36грн;

- за березень 2018 на суму 47397,84грн;

- за квітень 2018 на суму 46023,60грн;

- за травень 2018 на суму 47559,12грн;

- за червень 2018 на суму 36612,24грн;

- за липень 2018 на суму 37838,64грн;

- за серпень 2018 на суму 37838,64грн;

- за вересень 2018 на суму 36612,24грн;

- за жовтень 2018 на суму 37838,64грн;

- за листопад 2018 на суму 36612,24грн;

- за грудень 2018 на суму 58558,08грн.

Позивачем також представлено суду відповідні рахунки за активну ЕЕ №67/484 за періоди січень-грудень 2018, які були отримані представниками відповідача, про що свідчать відмітки про отримання на них.

Матеріали справи містять докази часткової оплати відповідачем отриманої активної електричної енергії на суму 224’ 900,99грн – банківські виписки за 16.02.2018, 01.03.2018, 28.03.2018, 27.04.2018, 10.05.2018, 27.06.2018, 05.07.2018, 31.07.2018, 30.08.2018, 26.09.2018, 29.10.2018, 27.11.2018, 26.12.2018.

Посилаючись на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов`язань в частині здійснення повної оплати отриманої електроенергії у встановлений договором строк, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та правочини.

Згідно зст.509 ЦК України,ст.173 Господарського кодексу України (далі – ГК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст.11, 509 ЦК України, ст.174 ГК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно частини 1 статті 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до ч.1 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Так, між позивачем та відповідачем було укладено договір №484 від 19.04.2013, який за своєю правовою природою є договором енергопостачання.

Як вже встановлено судом, на виконання умов вказаного договору позивачем за період січень-грудень 2018 було поставлено, а відповідачем прийнято активну електричну енергію на загальну суму 513’ 419,76грн, за наслідком чого сторонами були підписані відповідні акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії).

Оскільки суду не надано доказів неналежного виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов`язань, враховуючи підписання відповідачем актів без жодних заперечень та зауважень, суд дійшов висновку, що свої зобов`язання позивач виконав належним чином у відповідності з умовами договору на загальну суму 513’ 419,76грн.

У подальшому на підставі вказаних актів позивачем виставлялися відповідні рахунки на оплату за активну електроенергію №67/484:

- за січень 2018, який отримано представником відповідача 18.01.2018, про що свідчить відмітка на рахунку;

- за лютий 2018, який отримано представником відповідача 14.02.2018, про що свідчить відмітка на рахунку;

- за березень 2018,який отримано представником відповідача 14.03.2018, про що свідчить відмітка на рахунку;

- за квітень 2018, який отримано представником відповідача 18.04.2018, про що свідчить відмітка на рахунку;

- за травень 2018,який отримано представником відповідача 17.05.2018, про що свідчить відмітка на рахунку;

- за червень 2018, який отримано представником відповідача 14.06.2018, про що свідчить відмітка на рахунку;

- за липень 2018, який отримано представником відповідача 17.07.2018, про що свідчить відмітка на рахунку;

- за серпень 2018 який отримано представником відповідача 14.08.2018, про що свідчить відмітка на рахунку;

- за вересень 2018 який отримано представником відповідача 14.09.2018, про що свідчить відмітка на рахунку;

- за жовтень 2018 який отримано представником відповідача 16.10.2018, про що свідчить відмітка на рахунку;

- за листопад 2018 який отримано представником відповідача 14.11.2018, про що свідчить відмітка на рахунку;

- за грудень 2018 який отримано представником відповідача 02.01.2019, про що свідчить відмітка на рахунку.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Згідно зі ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч.1ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.7 ст.276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

За змістом п.9 додатку №5 «Порядок розрахунків» до договору остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також за інші платежі, передбачені договором та ПКЕЕ, здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка грошовими коштами у терміни, що не перевищують 5 операційних днів від дня отримання рахунку.

За приписами ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до постанови Національного банку України "Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями" №514 від 03.12.2003 банківський день - це робочий день банку в тому місці, в якому повинна виконуватися дія, передбачена Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів або іншими міжнародними документами, затвердженими Міжнародною торговельною палатою.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України" від 04.07.2018 №75 операційний день - частина робочого дня банку, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання та можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх оброблення, передавання та виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком самостійно та закріплюється в його внутрішніх нормативних актах.

Тобто, під операційним, банківським днем слід розуміти день, коли банківська система України дозволяє перераховування коштів.

Відтак, з урахуванням вищевикладеного:

- зобов`язання з оплати активної електроенергії за січень 2018 мали бути виконані до 25.01.2018, а з 26.01.2018 почалося прострочення виконання зобов`язання;

- зобов`язання з оплати активної електроенергії за лютий 2018 мали бути виконані до 21.02.2018, а з 22.02.2018 почалося прострочення виконання зобов`язання;

- зобов`язання з оплати активної електроенергії за березень 2018 мали бути виконані до 21.03.2018, а з 22.03.2018 почалося прострочення виконання зобов`язання;

- зобов`язання з оплати активної електроенергії за квітень 2018 мали бути виконані до 25.04.2018, а з 26.04.2018 почалося прострочення виконання зобов`язання;

- зобов`язання з оплати активної електроенергії за травень 2018 мали бути виконані до 24.05.2018, а з 25.05.2018 почалося прострочення виконання зобов`язання;

- зобов`язання з оплати активної електроенергії за червень 2018 мали бути виконані до 21.06.2018, а з 22.06.2018 почалося прострочення виконання зобов`язання;

- зобов`язання з оплати активної електроенергії за липень 2018 мали бути виконані до 24.07.2018, а з 25.07.2018 почалося прострочення виконання зобов`язання;

- зобов`язання з оплати активної електроенергії за серпень 2018 мали бути виконані до 21.08.2018, а з 22 .08.2018 почалося прострочення виконання зобов`язання;

- зобов`язання з оплати активної електроенергії за вересень 2018 мали бути виконані до 21.09.2018, а з 22.09.2018 почалося прострочення виконання зобов`язання;

- зобов`язання з оплати активної електроенергії за жовтень 2018 мали бути виконані до 23.10.2018, а з 24.10.2018 почалося прострочення виконання зобов`язання;

- зобов`язання з оплати активної електроенергії за листопад 2018 мали бути виконані до 21.11.2018, а з 22.11.2018 почалося прострочення виконання зобов`язання;

- зобов`язання з оплати активної електроенергії за грудень 2018 мали бути виконані до 10.01.2019, а з 11.01.2019 почалося прострочення виконання зобов`язання.

Як вже зазначалося, матеріали справи містять докази лише часткової оплати відповідачем отриманої активної електричної енергії на загальну суму 224900,99грн.

Згідно зі ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.2 ст.73 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74 ст.73 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказів повної оплати поставленої активної електричної енергії матеріали справи не містять. Тобто, станом на час звернення з позовом вже почалося прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов`язання щодо здійснення повного розрахунку.

Враховуючи вищевикладене, оскільки розмір боргу у заявленому розмірі не спростований відповідачем належними та допустимими доказами, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 288’ 518,77грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач також просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 20’ 907,19грн та інфляційні втрати у розмірі 28’ 174,09грн.

За змістом статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку, заявлені до стягнення 20’ 907,19грн 3% річних нараховані позивачем наступним чином:

- на заборгованість за спожиту у січні 2018 активну електричну енергію за період з 26.01.2018 – 02.11.2020, з урахуванням часткових оплат, – у розмірі 2’ 732,91грн;

- на заборгованість за спожиту у лютому 2018 активну електричну енергію за період з 22.02.2018 – 02.11.2020 – у розмірі 3475,79грн;

- на заборгованість за спожиту у березні 2018 активну електричну енергію за періоди з 22.03.2018 - 26.04.2018, 10.05.2018 – 02.11.2020, з урахуванням часткових оплат, – у розмірі 3084,25грн;

- на заборгованість за спожиту у квітні 2018 активну електричну енергію за період з 26.04.2018 – 02.11.2020, з урахуванням часткових оплат, – у розмірі 486,53грн;

- на заборгованість за спожиту у травні 2018 активну електричну енергію за період з 25.05.2018 – 02.11.2020, з урахуванням часткових оплат, – у розмірі 2577,09грн;

- на заборгованість за спожиту у червні 2018 активну електричну енергію за період з 22.06.2018 – 02.11.2020, з урахуванням часткових оплат, – у розмірі 1226,38грн;

- на заборгованість за спожиту у липні 2018 активну електричну енергію за період з 25.07.2018 – 02.11.2020, з урахуванням часткових оплат, – 427,09грн;

- на заборгованість за спожиту у серпні 2018 активну електричну енергію за період з 22.08.2018 – 02.11.2020, з урахуванням часткових оплат, – у розмірі 602,43грн;

- на заборгованість за спожиту у вересні 2018 активну електричну енергію за період з 22.09.2018 – 02.11.2020, з урахуванням часткових оплат, – у розмірі 1104,93грн;

- на заборгованість за спожиту у жовтні 2018 активну електричну енергію за період з 24.10.2018 – 02.11.2020, з урахуванням часткових оплат, – у розмірі 939,12грн;

- на заборгованість за спожиту у листопаді 2018 активну електричну енергію за період з 22.11.2018 – 02.11.2020, з урахуванням часткових оплат, – у розмірі 1063,69грн;

- на заборгованість за спожиту у груді 2018 активну електричну енергію за період з 10.01.2019 – 02.11.2020 – у розмірі 3186,98грн.

За наслідками дослідження розрахунку судом встановлено, що позивачем невірно визначений початок нарахування 3% річних на заборгованість за спожиту у грудні 2018 активну електричну енергію - з 10.01.2019, в той час як правомірним є нарахування 3% річних за вказаний період починаючи з 11.01.2019, враховуючи вищенаведені висновки суду щодо граничних строків оплати.

У даному випадку позивачем не враховано, що 7 січня (Різдво Христове) згідно зі ст.73 Кодексу законів про працю України є святковим днем. Отже, 07.01.2019 не може вважатися банківським днем.

З урахуванням викладеного, перевіривши розрахунок 3% річних, а також здійснивши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" власний розрахунок 3% річних на заборгованість за грудень 2018 за період з 11.01.2019 по 02.11.2020 (в межах обраного позивачем періоду нарахування), суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають 3% річних у загальному розмірі 20'902,37грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 28’ 174,09грн, суд зазначає наступне.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст.625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Заявлені до стягнення інфляційні втрати нараховані позивачем наступним чином:

- на заборгованість за спожиту у січні 2018 активну електричну енергію, з урахуванням часткових оплат, за період з 01.02.2018 по 01.10.2020;

- на заборгованість за спожиту у лютому 2018 активну електричну енергію за період з 01.03.2018 по 01.10.2020;

- на заборгованість за спожиту у березні 2018 активну електричну енергію, з урахуванням часткових оплат, за період з 01.04.2018 по 01.10.2020;

- на заборгованість за спожиту у квітні 2018 активну електричну енергію, з урахуванням часткових оплат, за період з 01.06.2018 по 01.10.2020;

- на заборгованість за спожиту у травні 2018 активну електричну енергію, з урахуванням часткових оплат, за період з 01.07. 2018 по 01.10.2020;

- на заборгованість за спожиту у червні 2018 активну електричну енергію, з урахуванням часткових оплат, за період з 01.07.2018 по 01.10.2020;

- на заборгованість за спожиту у липні 2018 активну електричну енергію, з урахуванням часткових оплат, за період з 01.08.2018 по 01.10.2020;

- на заборгованість за спожиту у серпні 2018 активну електричну енергію, з урахуванням часткових оплат, за період з 01.09.2018 по 01.10.2020;

- на заборгованість за спожиту у вересні 2018 активну електричну енергію, з урахуванням часткових оплат, за період з 01.10.2018 по 01.10.2020;

- на заборгованість за спожиту у жовтні 2018 активну електричну енергію, з урахуванням часткових оплат, за період з 01.11.2018 по 01.10.2020;

- на заборгованість за спожиту у листопаді 2018 активну електричну енергію, з урахуванням часткових оплат, за період з 01.12.2018 по 01.10.2020;

- на заборгованість за спожиту у груді 2018 активну електричну енергію за період з 01.02.2019 по 01.10.2020.

Суд, перевіривши за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "ЛІГА Закон" розрахунок інфляційних в межах обраних позивачем періодів встановив, що заявлена до стягнення сума не перевищує розмір, який може бути нарахований за обрані позивачем періоди, внаслідок чого вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому розмірі 28’ 174,09грн.

З урахуванням приписів статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються у даному разі на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 12, 46, 73, 74-79, 86, 91, 129, 236-238 ГПК України господарський суд, –

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі", м.Краматорськ Донецької області, до Красногорівського міського комбінату комунальних підприємств “ВІТА”, м.Красногорівка, Мар`їнський район Донецької області, про стягнення 337’ 600,05грн– задовольнити частково.

Стягнути з Красногорівського міського комбінату комунальних підприємств “ВІТА” (85630, Донецька область, Мар`їнський район, м.Красногорівка, вул.Охтирська, буд.14; код ЄДРПОУ 31120186) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" (84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Комерційна, 8; код ЄДРПОУ 00131268) заборгованість за активну електроенергію у розмірі 288’ 518,77грн, інфляційні втрати у розмірі 28’ 174,09грн, 3% річних у розмірі 20’ 902,37грн, судовий збір у розмірі 5’ 063,93грн.

В частині стягнення 3% річних у розмірі 4,82грн - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 ГПК України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень ГПК України).

У судовому засіданні 25.03.2021 підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25.03.2021.

Суддя Ю.В. Макарова