Рішення № 95779155, 23.03.2021, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.03.2021р. Справа №905/1675/20 за позовом Фізичної особи - підприємця Добровольської Світлани Володимирівни, м.Маріуполь

до відповідача Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області, м.Маріуполь

за участю третьої особи 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Стандарт ЛТД", м.Маріуполь

за участю третьої особи 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокспецреклама", м. Маріуполь

за участю третьої особи 3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Олег Кірюхін", м.Маріуполь

за участю третьої особи 4 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна фабрика "Призма", м.Маріуполь

за участю третьої особи 5 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна справа", м.Маріуполь

за участю третьої особи 6 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Підприємства з іноземними інвестиціями "Автомобільне товариство Автоінвестстрой-Маріуполь", м.Маріуполь

за участю третьої особи 7 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофасад-Восток", м.Маріуполь

за участю третьої особи 8 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , м.Маріуполь

про стягнення заборгованості в сумі 1918300,00 грн.

Суддя Г.В.Левшина

при секретарі судового засідання Ламановій А.В.

Представники сторін:

від позивача: Мастепанов О.М.

від відповідача: Кравченко О.О.

від третіх осіб: не з`явились

В засіданні суду брали участь:

1. Стислий зміст позовних вимог:

Фізична особа - підприємець Добровольська Світлана Володимирівна, м.Маріуполь, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області, м.Маріуполь, про стягнення заборгованості в сумі 1918300,00 грн., що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором про надання послуг з демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами від 31.10.2018р. №27.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання послуг з демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами від 31.10.2018р. №27.

2. Стислий зміст відзиву відповідача та додаткових пояснень.

Виконавчий комітет Маріупольської міської ради вважає позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

- розрахунок суми, що стягується прорахований у загальній сумі з першого дня зберігання конструкцій, не зважаючи на те, що два місяці відповідно до договору, конструкції зберігаються безоплатно.

- до позовної заяви не додаються докази того, що рекламні конструкції дійсно знаходились на зберіганні у ФОП Добровольської С.В., у актах про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами відсутня інформація у графі «Демонтована рекламна конструкція передається на зберігання..», внаслідок чого неможливим є встановлення особи, на яку покладається відповідальність.

- п.3.3 договору містить положення про те, що оплата послуг здійснюється замовником поетапно на підставі актів здачі-приймання наданих послуг у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Проте, до позову не було додано акту здачі-приймання наданих послуг. Таким чином, як вказує відповідач, незрозумілим є, яким чином рекламні конструкції, які саме рекламні конструкції, у якій кількості було передано на зберігання до ФОП Добровольської С.В.

- в п.9.1 договору вказується на те, що строк дії договору до 31.12.2018р., тобто строк дії договору закінчився 31.12.2018р., додаткових угод щодо подовження строку дії договору не укладалося. Додаткова угода №1 від 06.11.2018р. до договору №27 від 31.10.2018р. містить зміни, що стосуються суми договору, решта пунктів залишається без змін. Таким чином, ФОП Добровольська С.В. може звернутися до суду за стягненням коштів тільки за період з 31.10.2018р. по 31.12.2018р., тобто за два місяці, інші два місяці відповідно до п.5.3.6 договору рекламні конструкції зберігаються безкоштовно. Таким чином, зобов`язання по виконанню умов договору Головне управління архітектури та містобудування виконало у повному обсязі.

- вимоги позивача щодо стягнення оплати за зберігання демонтованих спеціальних конструкцій зовнішньої реклами у кількості 33 шт. за весь фактичний час їх зберігання, не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до вимог п.5.4.4 договору №27 передбачено, що у разі залишення демонтованих конструкцій на складі після закінчення строку зберігання 2 місяці виконавець має право реалізувати демонтовані рекламні конструкції.

- 17.02.2020р. року ФОП Добровольська С.В. довідалась про те, що Головне управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради ліквідоване на підставі рішення Маріупольської міської ради №7/46-4468 від 23.10.2019 року, правонаступником всіх майнових та немайнових прав та юридичних обов`язків є виконавчий комітет Маріупольської міської ради. До виконавчого комітету Маріупольської міської ради ФОП Добровольська С.В. не зверталась.

- відповідно до п.2.19 Порядку демонтажу, обліку і зберігання рекламних конструкцій зовнішньої реклами на території м.Маріуполя, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 16.03.2011р. №95 (далі за текстом «Порядок»), у термін, який не повинен перевищувати тридцяти календарних днів з отримання розповсюджувачем зовнішньої реклами повідомлення про здійснення демонтажу, розповсюджувач зовнішньої реклами зобов`язаний відшкодувати витрати виконавчого комітету Маріупольської міської ради, пов`язані з демонтажем і зберіганням спеціальних конструкцій зовнішньої реклами.

- відповідно до Порядку власнику демонтованої рекламної конструкції направляється протягом п`яти робочих днів після демонтажу лист-повідомлення, що для отримання рекламних конструкцій йому необхідно в термін, який не повинен перевищувати тридцяти календарних днів з дня одержання повідомлення про здійснений демонтаж рекламних конструкцій, відшкодувати: 1) витрати Виконавчого комітету Маріупольської міської ради (із зазначенням розрахункового рахунку), пов`язані з демонтажем спеціальних конструкцій зовнішньої реклами; 2) витрати підрядника, пов`язані зі зберіганням спеціальних конструкцій зовнішньої реклами. Якщо власник рекламної конструкції оплатив витрати виконкому, то він повинен надати до Головного управлінням містобудування та архітектури міської ради лист з проханням повернути рекламну конструкцію і копію квитанції про оплату вказаної в листі-повідомленні суми. Після цього Головне управління містобудування та архітектури міської ради відсилає лист підряднику з проханням повернути власнику рекламну конструкцію, тому що він сплатив витрати по демонтажу. Суму за зберігання рекламних конструкцій визначає підрядник.

- виконавчий комітет Маріупольської міської ради звертався з позовом до господарського суду Донецької області стосовно стягнення вартості демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами у розмірі 29727,30 грн. з ТОВ «Востокспецреклама». Рішенням суду від 19.12.2019 року по справі № 905/1704/19 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

- рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.11.2019р. у справі №200/9232/19-а визнано протиправним та не чинним п.2.8 Порядку у новій редакції, затвердженій рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 16.03.2011 року №95, яким було визначено, що робочий орган приймає рішення про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами: у випадку невиконання розповсюджувачем зовнішньої реклами вимог припису у термін, зазначений в ньому. У випадках, передбачених підпунктами 2.1.3-2.1.5, пункту 2.1 Порядку, припис не видається. Судом у справі №200/9232/20-а встановлено, що нормами чинного законодавства не передбачено повноважень органів місцевого самоврядування стосовно нормативного врегулювання питання демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами. Таким чином, демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, який був здійснений ФОП Добровольскою С.В. за наказами Головного управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради, в неправомірний спосіб, що підтверджується рішеннями судів у справах №905/1704/19 та №200/9232/19.

3. Стислий зміст відповіді позивача на відзив та додаткових пояснень.

- демонтоване майно було передане на відповідальне зберігання саме позивачу, оскільки обов`язок зі зберігання демонтованого майна виникає з договору №27 від 31.10.2018р. у позивача. Позивач, підписавши акти про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, підтвердив отримання майна на відповідальне зберігання. Доказів передачі демонтованого майна на зберігання іншій особі, окрім як позивачу відповідачем суду не надано. До того ж майно й на даний час перебуває на зберіганні у позивача.

- у розпорядженні позивача залишилась копія одного з листів Головного управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради, які направляються власникам майна після демонтажу їх власності, зокрема, лист №30.5- 70888-30.1 від 18.12.2018р., згідно з яким демонтована спеціальна конструкція зовнішньої реклами (схема розміщення №1048) знаходиться на складі фізичної особи підприємця Добровольської С.В. за адресою пр. Миру, 120. Наприкінці 2018р. відповідач не заперечував відносно того, що демонтовані позивачем конструкції на підставі договору №27 від 31.10.2018р. були передані позивачу на зберігання.

- доводи відповідача, що заявлена до стягнення сума розрахована з першого дня зберігання конструкцій незважаючи на п.5.3.6. договору від 31.10.2018р. (безоплатне зберігання демонтованих конструкції у продовж 2 місяців з дня їх демонтажу), є помилковими. В позові визначено, що загальна плата за зберігання 33 спеціальних конструкцій зовнішньої реклами за період з 03.11.2018р. по 18.08.2020р. (день складання вимоги та її отримання відповідачем) (з урахуванням двомісячного безоплатного зберігання майна), яка на даний час не оплачена, становить 1918300,00 грн. Згідно з розрахунками позовної заяви період зберігання починається з 03.11.2018р., адже саме цього дня позивач отримав на відповідальне зберігання демонтовані конструкції у кількості 4 шт., що підтверджується актом про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами від 03.11.2018р.

- період нарахування оплати за послуги зі зберігання майна починається з 03.01.2019р. (для 4 конструкцій демонтованих і отриманих на зберігання за актом від 03.11.2018р.); 05.01.2019р. (для 4 конструкцій демонтованих і отриманих на зберігання за актом від 05.11.2018р.); 13.01.2019р. (для 7 конструкцій демонтованих і отриманих на зберігання за актом від 13.11.2018р.); 14.01.2019р. (для 8 конструкцій демонтованих і отриманих на зберігання за актом від 14.11.2018р.); 25.01.2019р. (для 10 конструкцій демонтованих і отриманих на зберігання за актом від 14.11.2018р.). Тобто, оплата за зберігання демонтованих конструкцій починається через 2 місяців з дня їх демонтажу, як передбачено у п.5.3.6 договору від 31.10.2018р.

- Порядком демонтажу, обліку і зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м.Маріуполя у новій редакції, чітко унормовано, що зберігання демонтованих конструкцій здійснюється безпосередньо особою, з якою укладений договір на підставі якого здійснювався їх демонтаж. Аналогічне зазначається і в договорі №27 від 31.10.2018р. Тобто, укладання окремого договору про надання послуг зі зберігання демонтованих спеціальних конструкцій зовнішньої реклами Порядком не передбачено.

- з огляду на фактичні обставини справи, які пов`язані з тим, що відповідач, після закінчення строку зберігання майна, який унормований в договорі №27 від 31.102.2018р., відмовляється його забрати, хоча поклажодавець зобов`язаний забрати річ від зберігача після закінчення строку зберігання (ст.948 ЦК України), то у такому випадку до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги ч.3 ст.946 ЦК України, за якою якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов`язаний внести плату за весь фактичній час її зберігання.

- за змістом договору до витрат відповідача входять і витрати, пов`язані з оплатою за зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами особі, яка є виконавцем за договором про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами та фактично отримала демонтовані конструкції на відповідальне зберігання.

- оплата за демонтаж і зберігання здійснюється за рахунок коштів міського бюджету м.Маріуполя (п.2.15 Порядку), внаслідок чого в повідомленні про здійснений демонтаж вказується виключно бюджетний рахунок для відшкодування витрат відповідача, пов`язаних з демонтажем і зберіганням спеціальних конструкцій зовнішньої реклами;

- витрати відповідача, в тому числі, за зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами підлягають компенсації за рахунок розповсюджувача зовнішньої реклами, чиї конструкції були демонтовані, тобто, залежить виключно від волі відповідача. Між особою, яка уклала з відповідачем договір про виконання робіт з демонтажу та особою, чиє майно демонтується, не виникає прямих правовідносин, які пов`язані як з оплатою вартості демонтажу, так й вартості за зберігання демонтованого майна.

- до додаткових пояснень відповідач долучив протокол засідання тендерного комітету №8 від 28.03.2018р. та №9 від 29.03.2018р. разом з тендерною документацією за закупівлею послуг ІД UA-2018-03-07- 000739-с. Також був долучений і лист тендерного комітету Маріупольської міської ради №15/1010126 від 17.04.2018р., з якого вбачається, що на закупівлю послуг ІД UA-2018-03- 07-000739-с, 10.04.2018р. між позивачем та відповідачем був укладений договір з демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами №13. Тобто, протокол засідання тендерного комітету №8 від 28.03.2018р. та №9 від 29.03.2018р., разом з тендерною документацією за закупівлею послуг ІД UA-2018-03-07-000739-с відносились до укладеного 10.04.2018р. договору з демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами №13, а не до договору №27 від 31.10.2018р. за яким виникли спірні правовідносини.

- п.3.5.3 Порядку унормовано, що одним з документів, які власник майна повинен надати (за текстом Порядку не можливо чітко встановити, кому саме підлягають наданню такі документи чи-то замовнику демонтажу, чи-то особі на зберіганні якої демонтоване майно перебуває) з метою повернення свого майна, це документ, що підтверджує факт компенсації в повному обсязі витрат відповідача пов`язаних із демонтажем і зберіганням спеціальних конструкцій зовнішньої реклами.

- неналежне трактування відповідачем свого же нормативно-правового акту та не реалізація права вимоги до розповсюджувача зовнішньої реклами здійснити компенсацію витрат за зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, не можуть обумовлювати звільнення відповідача від виконання взятих на себе зобов`язань за укладеним з позивачем договором №27 від 31.10.2018р.

- на даний час, після того як майно було передане позивачу на зберігання та позивач тривалий час забезпечує його зберігання у відповідності до договору №27 від 31.10.2018р. та діючого законодавства, відповідач посилається на те, що він не мав наміру укладати будь - який інший договір окрім договору, предметом якого є демонтаж майна. У той самий час, відповідачем жодних дій згідно ст.181 Господарського кодексу України вчинено не було.

4. Стислий зміст правової позиції третьої особи 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

- судом у справі №200/9232/20-а встановлено, що нормами чинного законодавства не передбачено повноважень органів місцевого самоврядування стосовно нормативного врегулювання питання демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами.

- як наслідок, демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, який був здійснений ФОП Добровольскою С.В. за наказами Головного управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради здійснено в неправомірний спосіб, що підтверджується рішеннями судів у справах №905/1704/19 та №200/9232/19.

5. Стислий зміст правової позиції третьої особи 4 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

- демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, який був здійснений на виконання наказу Головного управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради здійснений в неправомірний спосіб, що підтверджується рішенням судів.

6. Щодо порядку господарського судочинства під час розгляду справи судом.

Ухвалою суду від 18.09.2020р. відкрите провадження у справі №905/1675/20, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 12.10.2020р. о 12:15 год.

05.10.2020р. до суду через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про вступ у справу як представника від 05.10.2020р.

Ухвалою суду від 12.10.2020р. відкладено підготовче засідання на 17.11.2020р. о 12:15 год.

12.10.2020р. до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №31-9-56283 від 07.10.2020р. та клопотання про проведення судового засідання без участі представника відповідача.

16.11.2020р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив від 13.11.2020р.

16.11.2020. на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання №31.9-64340-31.9.1 від 12.11.2020р. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в Донецькому апеляційному суді.

17.11.2020р. на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання від 17.11.2020р. про проведення судового засідання без участі представника відповідача.

27.11.2020р. до суду від відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції №31.9-66645-31.8.1 від 23.11.2020р.

Ухвалою суду від 02.12.2020р. відкладено підготовче засідання на 17.12.2020р. о 12:00 год., залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Стандарт ЛТД", м.Маріуполь; Товариство з обмеженою відповідальністю "Востокспецреклама", м.Маріуполь; Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Олег Кірюхін", м.Маріуполь; Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламна фабрика "Призма", м.Маріуполь; Товариство з обмеженою відповідальністю "Рекламна справа", м.Маріуполь; Підприємство з іноземними інвестиціями "Автомобільне товариство Автоінвестстрой-Маріуполь", м.Маріуполь; Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврофасад-Восток", м.Маріуполь; ОСОБА_1 .

10.12.2020р. до суду від відповідача надійшло клопотання від 03.12.2020р. про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в Донецькому апеляційному суді.

Ухвалою суду від 14.12.2020р. у задоволенні клопотання від 03.12.2020р. виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області, м.Маріуполь про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено.

16.12.2020р. до суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі від 12.12.2020р. та клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи від 02.12.2020р.

17.12.2020р. на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання та додаткові письмові пояснення.

Ухвалою від 17.12.2020р. відкладено підготовче засідання на 13.01.2021 року о 12:30 год.; третіх осіб на стороні відповідача зобов`язано надати до суду письмові пояснення по суті спору; пояснення щодо внесення оплат за зберігання спірних конструкцій протягом п`яти днів з моменту утримання ухвали.

18.12.2020р. до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення №31.9-71786-31.9-1 від 14.12.2020р.

23.12.2020р. через підсистему "Електронний суд" від третьої особи 4 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна фабрика "Призма", м.Маріуполь надійшла заява про вступ у справу як представника.

11.01.2021р. на електронну адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення від 10.01.2021р.

13.01.2021р. на електронну адресу суду від третьої особи 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокспецреклама", м.Маріуполь надійшли пояснення по справі від 12.01.2021р.

Ухвалою суду від 13.01.2021р. відкладено підготовче засідання на 01.02.2021р. о 14:30 год.

13.01.2021р. до суду від позивача надійшли додаткові пояснення від 10.01.2021р.

Актом господарського суду від 20.01.2021р. повідомлено про неможливість здійснення відправки вихідної кореспонденції з 31.12.2020р. у зв`язку з недостатнім фінансуванням та неможливістю проведення процедури закупівлі знаків поштової оплати.

Телефонограмами суду від 27.01.2021р. та оголошеннями на офіційному сайті господарського суду Донецької області повідомлено сторони про відкладення підготовчого засідання на 01.02.2021р. о 14:30 год.

29.01.2021р. на електронну адресу суду від третьої особи 4 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна фабрика "Призма" надійшли пояснення від 28.01.2021р.

01.02.2021р. на електронну адресу суду від третьої особи 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Стандарт ЛТД" надійшла заява від 01.02.2021р. про розгляд справи без участі представника.

У підготовче засідання 01.02.2021р. представники сторін, третіх осіб не з`явились. Ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 02.03.2021 року о 12:00 год.

17.02.2021р. на електронну пошту суду від відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в Донецькому апеляційному суді.

Ухвалою суду від 18.02.2021р. відмовлено у задоволенні клопотання Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області, м.Маріуполь про розгляд справи в режимі відеоконференції.

24.02.2021р. на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання від 24.02.2021р. про відкладення судового засідання у зв`язку з неможливістю прибуття представника до суду.

У судове засідання 02.03.2021р. з`явився представник позивача, виступив зі вступним словом. Представники відповідача та третіх осіб не з`явились, в судовому засіданні оголошено перерву до 23.03.2021 року о 15:00 год.

В судове засідання 22.03.2021р. з`явилися представники сторін, треті особи не з`явилися. Судом та сторонами досліджено наявні у справі докази. Крім цього, позивачем зроблено заяву про відшкодування судових витрат після надання доказів.

7. Встановлені судом та неоспорені сторонами обставини справи.

31.10.2018р. між ФОП Добровольською С.В. (надалі позивач) та Головним управлінням містобудування і архітектури Маріупольської міської ради був укладений договір на надання послуг з демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами №27, до умов якого позивач зобов`язався за заявками відповідача надати послуги з демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на умовах визначених договором, а відповідач зобов`язався провести сплату належним чином наданих та прийнятих послуг.

Місцезнаходження (схема розташування) спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, що підлягають демонтажу, зазначаються замовником у письмових заявах (п.1.1).

Строк початку та закінчення надання послуг по демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами зазначається замовником у відповідних заявах. Зміст та терміни виконання послуг визначається календарним планом надання послуг (додаток 2 до договору).

Вартість послуг зазначених у п. 1.1 цього договору становить 180000,00 (сто вісімдесят тисяч грн. 00 коп.) грн. з ПДВ у т.ч. ПДВ 0,00 грн. і включає в себе усі витрати виконавця, пов`язані з виконанням договору і визначається калькуляцією витрат на виконання послуги (додаток №1). Вартість послуг за даним договором не може бути змінена після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ст.36 п.4 ЗУ «Про публічні закупівлі» (п.3.2 договору).

Оплата послуг здійснюється замовником поетапно на підставі актів здачі-приймання наданих послуг у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця (п.3.3).

3амовник здійснює оплату тільки за фактично надані послуги протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання наданих послуг, який відображає обсяг послуг та вартість, наданих виконавцем послуг.

Розрахунки за надані послуги здійснюються згідно із Бюджетним кодексом України при наявності та в межах бюджетних асигнувань (п.3.5 договору).

За вимогами п.5.3.6 договору виконавець зобов`язаний прийняти демонтовані рекламні конструкції на зберігання на термін два місяця з дати підписання акту здачі - приймання наданих послуг за договором. Вартість доби зберігання отриманого майна, понад двох місяців, становить 100,00 грн. за одну одиницю майна.

За змістом п.5.3.7 договору позивач забезпечує повне збереження демонтованих рекламних конструкцій, яке не може бути задіяне в господарському обороті виконавця або передане ним третім особам на період дії терміну зберігання.

У разі залишення демонтованих конструкцій на складі після закінчення строку дії вказаного у п.5.3.6 цього договору, виконавець має право реалізувати демонтовані рекламні конструкції (п.5.4.4).

Згідно з розділом 9 договору останній набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2018р.

Сторони зобов`язуються негайно інформувати одна одну про фактори, які ускладнюють виконання умов договору з метою своєчасного вжиття відповідних заходів. Припинення (закінчення) строку дії договору тягне за собою припинення зобов`язань сторін за ним, але не звільнює сторони від відповідальності за невиконання або неналежне виконання договору, якщо такі мали місце під час виконання умов договору.

В додатку№1 до договору підписано калькуляцію затрат на демонтаж одної рекламної конструкції.

В додатку №2 до договору узгоджено календарний план послуг, а саме: демонтаж спеціальних конструкцій з 01 листопада по 10 грудня 2018р., розрахункова вартість 180000,00 грн.

Додатковою угодою №1 від 06.11.2018р. внесені зміни у п.3.1 розділу 3 договору №27 від 31.10.2018р. та викладено його в наступній редакції: Вартість послуги зазначеної у п.1.1 цього договору зменшена на 16500,00 грн. (шістнадцять тисяч п`ятсот грн. 00коп), що передбачено ст.36 п.4 абз.5 ЗУ «Про публічні закупівлі».

1. Сума договору становить 163500,00 грн. (сто шістдесят три тисячі п`ятсот грн. 00коп.)без ПДВ.

2. Внести зміни в додаток №2 «Календарний план послуг» до договору №27 від 31.10.2018р. та визначити, що розрахункова вартість складає 163500,00 грн. (сто шістдесят три тисячі п`ятсот грн. 00коп.) без ПДВ.

3. Решта пунктів договору № 27 від 31.10.2018р. залишаються без змін.».

03.11.2018р., 05.11.2018р., 13.11.2018р., 14.11.2018р., 25.11.2018р., між позивачем та Головним управлінням містобудування і архітектури Маріупольської міської ради були підписані акти про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, у відповідності до яких на підставі наказів начальника головного управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради позивачем були виконані роботи по демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розповсюджувачами якої є, в тому числі, ТОВ Рекламна фабрика «Призма», ТОВ «Востокспецреклама», ФОП Афанасьєв Юрій Миколайович, ПзІІ «Автомобільне товариство Автоінвестстрой-Маріуполь», ТОВ «Рекламна справа», ПП «Єврофасад-Восток», ТОВ «Виробнича фірма «Стандарт ЛТД», ПП «Єврофасад», ТОВ «Компанія «Олег Кірюхін», а також декілька актів, за якими власник не встановлений.

ФОП Добровольська С.В. направила 04.02.2019р. на адресу Головного управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради вимогу забрати демонтовані засоби зовнішньої реклами з їх місця розташування за адресою м.Маріуполь, проспект Миру 120, оскільки за вимогам п.5.3.6 договору №27 від 31.010.2018р. остання взяла на себе зобов`язання зберігати демонтовані засоби зовнішньої реклами упродовж двох місяців з дня підписання акту здачі-приймання наданих послуг за договором, що закінчився 25.01.2019року.

У відповідь Головне управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради надіслало відповідь №2093254-30.6.1 від 06.03.2019р. про те, що згідно п.5.4.4 договору від 31.10.2018р. №27, у разі залишення демонтованих конструкцій на складі після закінчення строку дії вказаної у п.5.3.6 цього договору, виконавець має право реалізувати демонтовані рекламні конструкції.

В листі від 03.06.2019р. ФОП Добровольською С.В. викладено повторну вимогу, на яку остання отримала аналогічну вищевказаній відповідь.

02.01.2020р. позивач надіслала відповідачу вимогу про сплату вартості зберігання демонтованих засобів зовнішньої реклами, а саме протягом п`яти днів з дня отримання даної вимоги здійснити оплату ФОП Добровольській С.В. вартості зберігання майна у розмірі 1264900,00 грн. на банківські реквізити зазначені в договорі №27 від 31.102018р.

У листі відповіді №30.9-206-301 від 14.01.2020р. Головне управління містобудування і архітектури Маріупольської міської ради повідомило про те, що вимога не може бути задоволена з тих підстав, що останнє виконало всі зобов`язання за договором, дія якого припинилась 31.12.2018р., відповідні додаткові угоди щодо пролонгації договору не укладалися.

17.02.2020р. ФОП Добровольська С.В. направила відповідачу лист із питанням щодо дати його ліквідації та відповідного правонаступництва.

На вказаний запит виконавчий комітет Маріупольської міської ради надав відповідь, за змістом якої згідно з рішенням Маріупольської міської ради від 23.10.2019р. №7/46-4468 «Про внесення змін до структур та положень виконавчих органів міської ради», ГУ містобудування та архітектури з 01.02.2020р. припинено в результаті реорганізації шляхом приєднання до виконавчого комітету Маріупольської міської ради. Тому, виконавчий комітет Маріупольської міської ради є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та юридичних обов`язків наступних виконавчих органів місцевого самоврядування головного управління містобудування та архітектури (арк. спр.49-54 т.1).

Отже, з посиланням на те, що загальна плата за зберігання 33 спеціальних конструкцій зовнішньої реклами за період з 03.11.2018р. по 18.08.2020р. (день складання вимоги та її отримання відповідачем) (з урахуванням двомісячного безоплатного зберігання майна), яка на теперішній час не оплачена та становить 1918300,00 грн., позивач звернувся до суду із вимогами про її стягнення, виходячи із наступного розрахунку: (11200,00 грн. (28днів) (з 03.01.2019р. по 31.01.2019р.) х 4100 грн./доб.) + 10 400,00 грн. (26 днів (з 05.01.2019р. по 31.01.2019р.) х 4 шт. х 100 грн./доб.) + 12 600, 00 грн. (18 днів (з 13.01.2019р. по 31.01.2019р.) х 7 шт. х 100 грн./доб.) + 13 600, 00 грн. (17 дня (з 14.01.2019р. по 31.01.2019р.) х 8 шт. х 100 грн./доб.) + 6 000 (6 дня (з 25.01.2019р. по 31.01.2019р.) х 10 шт. х 100 грн./доб.) + 1 864 500, 00 грн. (565 днів (з 01.02.2019р. по 18.08.2020р.) х 33 шт. х. 100 грн./доб.).

8. Оцінка суду і визначені відповідно до встановлених обставин правовідносини:

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, враховуючи фактичні та правові підстави заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, встановлено Законом України "Про рекламу", Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. №2067 (далі - Типові правила) та іншими нормативними актами України.

Статтею 1 Закону України "Про рекламу" визначено, що зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Частиною 1 ст.16 Закону України "Про рекламу" визначено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Відповідно до п.2 Типових правил розміщення зовнішньої реклами місцем розташування рекламного засобу є площа зовнішньої поверхні будинку, споруди, елемента вуличного обладнання або відведеної території на відкритій місцевості у межах населеного пункту, що надаються розповсюджувачу зовнішньої реклами в тимчасове користування власником або уповноваженим ним органом (особою).

Згідно п.3 Типових правил зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

У відповідності до п.24 Типових правил виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов`язаних з розташуванням рекламного засобу.

За приписами п.46 Типових правил у разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням цих Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк.

Відносини між органами місцевого самоврядування та юридичними і фізичними особами, що виникають у процесі розміщення зовнішньої реклами на території м.Маріуполя врегульовані Положенням про порядок розміщення зовнішньої реклами на території м.Маріуполя, затвердженим рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 22.03.2017р. №46.

Згідно п.8.3 Положення самовільно розміщена зовнішня реклама та зовнішня реклама, термін дії дозволу якої скінчився, підлягає демонтажу.

За приписом п.3.4 Положення до повноважень робочого органу щодо регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами відноситься організація робіт щодо демонтажу рекламних засобів.

Демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами (у тому числі тих, власники яких не встановлені (безхазяйних), здійснюється в порядку, передбаченому Порядком демонтажу, обліку і зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м.Маріуполя, затвердженим рішенням виконкому міської ради від 16.03.2011р. №95 (п.8.4).

За приписами п.п.2.1.1-2.1.3 п.2.1 Порядку демонтажу, обліку і зберігання спеціальних конструкцій зовнішньої реклами на території м.Маріуполя, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Маріупольської міської ради від 16.03.2011р. №95, демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами здійснюється у наступних випадках, зокрема: закінчення строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами і не продовження строку його дії у встановленому законодавством порядку; порушення умов (вимог), передбачених дозволом на розміщення зовнішньої реклами та (або договором про тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів; припинення дії договору про тимчасове користування місцями розташування засобів з підстав, передбачених умовами цього договору або законом.

У п.п.2.2 -2.5, 2.7, п.п.2.8.1, 2.8.2 п.2.8, 2.9, 2.13, 2.15 - 2.20 Порядку встановлено, що у випадках, передбачених підпунктами 2.1.1, 2.1.3 пункту 2.1 Порядку, робочий орган звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунути виявлені порушення.

Робочий орган приймає рішення про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами: у випадку невиконання розповсюджувачем зовнішньої реклами вимог припису у термін, зазначений в ньому; у випадках, передбачених підпунктами 2.1.3, 2.1.5 пункту 2.1 цього Порядку (у випадках, передбачених підпунктами 2.1.3 2.1.5 пункту 2.1. Порядку, припис не видається).

Рішення про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами приймається у формі наказу керівника робочого органу. Рішення робочого органу про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами є підставою для здійснення демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами.

В рішенні робочого органу про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами зазначається перелік спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, що підлягають демонтажу, їх місця розташування, а також встановлюється термін проведення демонтажу.

У термін, який не повинен перевищувати п`яти робочих днів, робочий орган направляє рішення про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами розповсюджувачу реклами рекомендованим поштовим відправленням або вручає під його особистий підпис.

У термін, який не повинен перевищувати тридцяти календарних днів з дня отримання розповсюджувачем зовнішньої реклами рішення робочого органу про демонтаж спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, розповсюджувач зовнішньої реклами зобов`язаний демонтувати спеціальні конструкції зовнішньої реклами, зазначені у рішенні.

У разі нездійснення розповсюджувачем зовнішньої реклами демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами протягом терміну, визначеного у рішенні робочого органу, демонтаж спеціальних конструкцій здійснюється за рахунок коштів міського бюджету м.Маріуполя з наступним їх відшкодуванням за рахунок розповсюджувача зовнішньої реклами.

У випадку, передбаченому п.2.15 Порядку, виконавчий комітет Маріупольської міської ради укладає договір про виконання робіт з демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами з підприємством, яке має необхідну техніку і працівників для здійснення демонтажу, а також приміщення для зберігання демонтованих спеціальних конструкцій зовнішньої реклами.

За наслідками демонтажу, здійсненого за наявності підстав, передбачених п.2.15 Порядку, складається акт, який підписується представником підприємства, яке виконує роботи з демонтажу, представником робочого органу, а також іншими особами, які були присутні під час демонтажу. В акті зазначається дата та номер рішення робочого органу; які саме рекламні конструкції були демонтовані; їх місце розташування; характер проведених робіт, їх види, а також сума витрат.

Акт, передбачений п.2.17 Порядку, складається у трьох примірниках: перший залишається в робочому органі, другий у підприємстві, яке виконувало роботи з демонтажу, третій примірник разом із повідомленням про здійснений демонтаж, протягом п`яти робочих днів з дня демонтажу надсилається рекомендованим поштовим відправленням або вручається під особистий підпис розповсюджувачу зовнішньої реклами. У термін, який не повинен перевищувати тридцяти календарних днів з дня отримання розповсюджувачем зовнішньої реклами повідомлення про здійснений демонтаж, розповсюджувач зовнішньої реклами зобов`язаний відшкодувати витрати виконавчого комітету Маріупольської міської ради, пов`язані із демонтажем і зберіганням спеціальних конструкцій зовнішньої реклами.

Тобто, з наведеного вбачається, що у разі нездійснення розповсюджувачем зовнішньої реклами демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами у визначений робочим органом строк, демонтаж спеціальних конструкцій здійснюється за рахунок коштів міського бюджету м. Маріуполя з наступним їх відшкодуванням за рахунок розповсюджувача зовнішньої реклами. За наслідками такого демонтажу складається акт, в якому зазначається дата та номер рішення робочого органу; які саме рекламні конструкції були демонтовані; їх місце розташування; характер проведених робіт, їх види, а також сума витрат. Організацію робіт з демонтажу рекламних конструкцій здійснює відповідач, а однією з умов укладання робочим органом договору про виконання робіт з демонтажу згідно вимог п.2.16 Порядку є саме наявність у підприємства приміщення для зберігання демонтованих спеціальних конструкцій зовнішньої реклами. При цьому, діючим на час виникнення між сторонами правовідносин Порядком не передбачено обов`язку з відшкодування всіх витрат розповсюджувачами реклами безпосередньо підприємству, за Порядком такі зобов`язання виникають виключно між робочим органом та розповсюджувачем зовнішньої реклами.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як зазначено у ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 ст.626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.648 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Аналізуючи вищенаведені приписи діючого законодавства можливо зробити очевидний висновок, що принцип свободи правочину обумовлюється тим фактом, що сторони при укладанні правочину є вільними і на власний розсуд визначають та погоджують ті, чи інші умови майбутнього договору.

Відповідно до положень ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

За висновками суду, підписаний між сторонами договір від 31.10.2018р. №27 на надання послуг з демонтажу спеціальних конструкцій зовнішньої реклами є укладеним, в судовому порядку недійсним не визнавався. При цьому, останній виконаний з боку позивача у повному обсязі.

Претензій, рекламацій, оскаржень щодо якості його виконання до матеріалів справи не надано.

При цьому, посилання відповідача та третіх осіб (як розповсюджувачів реклами) на неправомірність демонтажу позивачем рекламних конструкцій не приймаються судом до розгляду, оскільки не входить до предмету спору по даній справі. Твердження третіх осіб про встановлення певних обставин іншими судовими рішеннями не беруться до уваги також в межах даної справи, оскільки у справі, зокрема, №905/1704/19 досліджувались заявлені до стягненні витрати та збитки, а не грошова заборгованість розповсюджувачів за законом, відмова у позові була обумовлена саме недоведеністю факту понесення відповідачем збитків.

Як було встановлено вище, в межах договору №27 від 31.10.2018р. про надання послуг з демонтажу рекламних конструкцій, сторонами узгоджено та передбачено п.5.3.6, що позивач взяв на себе зобов`язання прийняти демонтовані рекламні конструкції на зберігання на термін два місяця з дати підписання акту здачі - приймання наданих послуг за договором.

Отже, як вбачається спірний договір від 31.10.2018р. №27 за своєю природою є змішаним, оскільки містить елементи як правочину з надання послуг так і угоду про зберігання майна, щодо якого виконані послуги.

Згідно з положеннями ст.936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених ст.208 цього Кодексу.

Договір зберігання, за яким зберігач зобов`язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Відповідно до ст.943 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний виконувати свої обов`язки за договором зберігання особисто. Зберігач має право передати річ на зберігання іншій особі у разі, якщо він вимушений це зробити в інтересах поклажодавця і не має можливості отримати його згоду.

Про передання речі на зберігання іншій особі зберігач зобов`язаний своєчасно повідомити поклажодавця. У разі передання зберігачем речі на зберігання іншій особі умови договору зберігання є чинними і первісний зберігач відповідає за дії особи, якій він передав річ на зберігання.

Відповідно до ст.938 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Статтею 949 Цивільного кодексу України закріплений обов`язок зберігача повернути річ, якому кореспондує визначений статтею 948 Цивільного кодексу України обов`язок поклажодавця забрати річ після закінчення строку зберігання.

Згідно з вище встановленими обставинами судом, ФОП Добровольська С.В., виконавши свій договірний обов`язок з демонтажу рекламних конструкцій (демонтаж: 03.11.2018р., 05.11.2018р., 13.11.2018р., 14.11.2018р., 25.11.2018р.), також належним чином виконала свої зобов`язання зберігати демонтовані засоби зовнішньої реклами.

Факт передачі та прийняття на зберігання рекламних конструкцій також підтверджується підписаними з позивачем та представником Головного управління містобудування та архітектури Маріупольської міської ради без зауважень вищевказаними актами від 03.11.2018р., 05.11.2018р., 13.11.2018р., 14.11.2018р., 25.11.2018р. Зокрема, відповідно до відомостей останніх, після виконаних робіт з демонтажу - здійснюється транспортування до місця зберігання демонтованої конструкції, конструкція передається на зберігання.

Дослідивши всі представлені акти, суд дійшов висновку про те, що кожен містить відомості щодо сторін та ідентифікаційних даних рекламних конструкцій (білбордів), що спростовує відповідні заперечення відповідача.

За наслідками, позивачем направлено 04.02.2019р., 03.06.2019р., 02.01.2020р., 17.02.2020р. на адресу відповідача вимоги забрати демонтовані засоби зовнішньої реклами з їх місця розташування.

За змістом ст.946 Цивільного кодексу України зберігання є платним. Плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Якщо зберігання припинилося достроково через обставини, за які зберігач не відповідає, він має право на пропорційну частину плати. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов`язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

За вимогами домовленості сторін, викладеної у п.5.3.6 договору №27 від 31.10.2018р. вартість доби зберігання отриманого майна, понад двох місяців, становить 100,00 грн. за одну одиницю майна.

Отже, безкоштовний термін зберігання майна за вищевказаними актами закінчився 25.01.2019р.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Зазначене також кореспондується з нормами ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Станом на момент розгляду справи, відповідачем суду не надано жодного доказу, який би свідчив про належне виконання ним умов договору в частині оплати за зберігання майна, переданого позивачу.

За таких обставин, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо на підставі ст.ст.74-86 Господарського процесуального кодексу України, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про доведеність обставин щодо невиконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором.

Перевіривши представлений позивачем розрахунок, суд вважає його правомірним та арифметично вірним, періоди нарахування визначені позивачем також відповідно до узгоджених в договорі вимог.

Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на наявне у позивача право реалізації демонтованих конструкцій для відшкодування витрат зі зберігання. Зокрема, як вказують сторони, реалізація конструкцій є саме правом позивача, проте, не способом оплати. Одночасно, обов`язок зі зберігання як й, відповідно, обов`язок з оплати вартості такого зберігання, виник виключно між позивачем та відповідачем внаслідок укладання договору. Наявності будь-яких правовідносин між позивачем та встановленими розповсюджувачами зовнішньої реклами судом не встановлено.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини Справа «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29).

З урахуванням викладеного, решту аргументів відповідача суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують висновків суду про доведеність позовних вимог.

Як наслідок, позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1918300,00 грн. на користь позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 74, 76, 81, 129, 165, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Добровольської Світлани Володимирівни, м.Маріуполь до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області, м.Маріуполь за участю третіх осіб 1-8 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Стандарт ЛТД", м.Маріуполь, Товариства з обмеженою відповідальністю "Востокспецреклама", м.Маріуполь, Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Олег Кірюхін", м.Маріуполь, Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна фабрика "Призма", м.Маріуполь, Товариства з обмеженою відповідальністю "Рекламна справа", м.Маріуполь, Підприємства з іноземними інвестиціями "Автомобільне товариство Автоінвестстрой-Маріуполь", м.Маріуполь, Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофасад-Восток", м.Маріуполь, ОСОБА_1 , м.Маріуполь, про стягнення заборгованості в сумі 1918300,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Виконавчого комітету Маріупольської міської ради Донецької області (87500, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Мира, будинок 70, код ЄДРПОУ 04052784) на користь Фізичної особи-підприємця Добровольської Світлани Володимирівни ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) заборгованість в сумі 1918300,00 грн., судовий збір в сумі 28774,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 23.03.2021р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 25.03.2021р.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Г.В. Левшина