Рішення № 95777673, 25.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2021 року м. Київ № 640/14655/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши за правилами письмового провадження адміністративну справуза позовомКомунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства»до Головного управління ДПС у Київській областіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -ВСТАНОВИВ:

05.08.2019 Комунальне підприємство «Управління житлово-комунального господарства» (07101, Київська область, м. Славутич, вул. Військових будівельників, 8, код ЄДР: 31476318) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а, код ЄДР: 39393260) (правонаступник ГУ ДПС у Київській області), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.04.2019 № 0043385205 та № 0043395205.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у квітні 2019 року ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку КП «УЖКГ» з питань дотримання вимог податкового законодавства. За результатами перевірки складено акт № 2058/10-36-52-05/31476318 від 02.04.2019.

Пояснює, що в ході перевірки виявлено та відображено в Акті, порушення строку сплати суми грошового зобов`язання земельного податку з юридичних осіб в сумі 68 243,50 грн.

На підставі виявленого порушення ГУ ДФС у Київській області винесено податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області № 0043385205 від 26.04.2019 про нарахування штрафних санкцій в розмірі 20 % в сумі 367,32 грн. за затримку сплати грошового зобов`язання земельного податку з юридичних осіб та № 0043395205 від 26.04.2019 про нарахування штрафних санкцій в розмірі 10 % в сумі 6 640,69 грн. за затримку сплати грошового зобов`язання земельного податку з юридичних осіб.

Позивач наголошує на протиправності оскаржуваних рішень, з огляду на те, що 06.07.2017 Господарським судом Київської області винесена ухвала про порушення справи про банкрутство КП «УЖКГ» № 911/378/17, що також зазначено в актах перевірки.

Посилаючись на ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» позивач зазначив, що одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів за зобов`язаннями, що виникли до порушення провадження у справі, тобто до 06.07.2017, в тому числі щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій та не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Відтак, на думку позивача, КП «УЖКГ» заборонено виконання зобов`язань, в тому числі з земельного податку, що виникли до 06.07.2017. Податковому органу заборонено нараховувати неустойку (штраф, пеня), інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання таких зобов`язань.

Додає, що в даному випадку ГУ ДФС у Київській області податковими повідомленнями-рішеннями застосовано штрафні санкції за період на який розповсюджується дія мораторію, що є неправомірним, тому податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Зауважує, що ухвалою Господарським судом Київської області встановлено строки подання кредиторами, в тому числі ГУ ДФС у Київській області, своїх кредиторських вимог до Боржника, з огляду на що ГУ ДФС у Київській області зобов`язане у встановлені строки подати свої кредиторські вимоги в межах справи про порушення справи про банкрутство.

Пояснює, що згідно довідки наданої до заяви про кредиторські вимоги ГУ ДФС у Київській області боржник має заборгованість зі сплати земельного податку лише за графіком розстрочення податкового боргу, поточного боргу не має.

Крім іншого позивач зазначив, що примірник податкового повідомлення-рішення направляється (вручається) платнику податків не пізніше наступного робочого дня від дати його складання та реєстрації, що передбачено п. 1 розділу III Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затвердженого наказом МФУ № 1204 від 28.12.2015.

За висновком позивача, прийняття та направлення податкового повідомлення-рішення поза межами строку, встановленого п. 86.8 ст. 86 ПК України, є порушенням порядку оформлення результатів перевірок, що є підставою для визнання недійсним такого податкового повідомлення-рішення в судовому порядку.

Додає, що акт камеральної перевірки № 2058/10-36-52-05/31476318 від 02.04.2019, що став підставою винесення податкових повідомлень-рішень № 0043385205 від 26.04.2019 та № 0043395205 від 26.04.2019 згідно даних відомостей відстеження відправлення № 0740024625048 «Укрпошта» вручено 09.04.2019, з огляду на що враховуючи вимоги п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України та п. 1 розділу III Порядку податкові повідомлення-рішення повинні бути прийняті до 25.04.2019 та направлені платнику податків до 26.04.2019.

Тобто, за висновком позивача, в порушення даної вимоги податкові повідомлення-рішення № 0043385205 та № 0043395205 прийняті 26.04.2019 та направлені згідно даних відомостей відстеження відправлення № 0740024670817 «Укрпошта» рекомендованим листом 02.05.2019 - поза межами встановленого строку.

Підсумовуючи викладене позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

Позиція відповідача.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог.

Представник податкового органу пояснює, що податковим органом проведена камеральна перевірка КП «Управління житлово-комунального господарства» щодо своєчасності подання податкової звітності, повноти нарахування, своєчасності, якою встановлено порушення вимог п. 126.1 ст.126 ПК України, про що складено акт перевірки від 02.04.2019 № 2058/10-36-52-05/31476318).

Додає, що як свідчать обставини справи, при проведенні камеральної перевірки КП «Управління житлово-комунального господарства» встановлена несвоєчасна сплата узгоджених податкових зобов`язань визначених рішенням суду про розстрочення податкового боргу від 23.12.2013 по ППР від 26.04.2019 № 0043385205 з розрахунком штрафних санкцій та податкового розрахунку від 29.01.2019 № 9007545805.

Відповідач зазначає, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Посилаючись на п. 126.1 ст. 126 ПК України, представник відповідача зазначив, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відтак, представник податкового органу зазначає, що на підставі п. 126.1 ст.126 ПК України ГУ ДФС у Київській області прийнято податкові повідомлення - рішення: 1) від 26.04.2019 № 0043385205 на суму 367,32 грн. (штрафна санкція 20% своєчасно несплаченого податкового боргу по рішенню про розстрочення); 2) від 26.04.2019 № 0043385205 на суму 1164,00 грн. (враховуючи рішенням ДФС України від 10.07.2019 № 31771/6/99-99-11-06-01-25 про скасування ППР від 26.04.2019 № 0043395205 в частині подання уточнюючого розрахунку) про застосування до КП «Управління житлово-комунального господарства» штрафної санкції в розмірі 10% та на суму 11640,00 грн., які за твердженням відповідача, є правомірними та такими, що не підлягають скасуванню.

У відповіді на відзив позивач наполягав на протиправності спірних рішень, оскільки грошові зобов`язання з плати за землю були сплачені позивачем у строки, визначені податковим законодавством. За твердженням КП «УЖКГ» податковому органу заборонено нараховувати неустойку (штраф, пеня), інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань з земельного податку, що виникли до 06.07.2017.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.04.2018 позовну заяву позивача залишено без руху.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.04.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 25.03.2021 здійснено заміну відповідача на правонаступника - ГУ ДПС у Київській області.

Встановлені судом обставини.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

02.04.2019 податковим органом проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкової звітності, повноти нарахування, своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, за результатами якої складено акт № 2058/10-36-52-05/31476318, яким встановлено порушення позивачем терміну сплати узгоджених сум податкового зобов`язання, а саме:

1) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 13.02.2018 № 9019599651 у розмірі 10699,40 грн. з граничним терміном сплати 31.01.2019 фактично сплачена 22.02.2019 (затримка 23 дні);

2) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 13.02.2018 № 9019599651 у розмірі 7816.20 грн. з граничним терміном сплати 31.10.2018 фактично сплачена 21.11.2018 (затримка 28 днів);

3) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 91,8 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 27.11.2018 (затримка 10 днів);

4) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 91,8 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 27.11.2018 (затримка 10 днів);

5) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 91,8 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 27.11.2018 (затримка 10 днів);

6) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 91,8 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 27.11.2018 (затримка 10 днів);

7) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 91,8 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 27.11.2018 (затримка 10 днів);

8) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 91,8 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 27.11.2018 (затримка 10 днів);

9) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 91,8 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 27.11.2018 (затримка 10 днів);

10) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 91,8 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 27.11.2018 (затримка 10 днів);

11) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 91,8 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 27.11.2018 (затримка 10 днів);

12) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 91,8 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 27.11.2018 (затримка 10 днів);

13) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 91,8 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 27.11.2018 (затримка 10 днів);

14) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 91,8 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 27.11.2018 (затримка 10 днів);

15) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 91,8 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 27.11.2018 (затримка 10 днів);

16) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 91,8 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 27.11.2018 (затримка 10 днів);

17) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 91,8 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 27.11.2018 (затримка 10 днів);

18) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 91,8 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 27.11.2018 (затримка 10 днів);

19) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 91,8 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 27.11.2018 (затримка 10 днів);

20) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 91,8 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 27.11.2018 (затримка 10 днів);

21) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 91,8 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 27.11.2018 (затримка 10 днів);

22) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 91,8 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 27.11.2018 (затримка 10 днів);

23) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 91,8 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 27.11.2018 (затримка 10 днів);

24) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 91,8 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 27.11.2018 (затримка 10 днів);

25) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 1,8 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 27.11.2018 (затримка 10 днів);

26) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 91,8 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 27.11.2018 (затримка 10 днів);

27) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 91,8 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 27.11.2018 (затримка 10 днів);

28) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 91,8 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 27.11.2018 (затримка 10 днів);

29) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 91,8 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 27.11.2018 (затримка 10 днів);

30) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 91,8 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 27.11.2018 (затримка 10 днів);

31) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 91,8 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 27.11.2018 (затримка 10 днів);

32) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 81,9 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 27.11.2018 (затримка 10 днів);

33) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 10 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 27.11.2018 (затримка 10 днів);

34) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 336,7 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 27.11.2018 (затримка 10 днів);

35) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 3090,40 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 27.11.2018 (затримка 10 днів);

36) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 1315,00 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 27.11.2018 (затримка 10 днів);

37) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 68,1 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 27.11.2018 (затримка 10 днів);

38) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 702,8 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 30.11.2018 (затримка 13 днів);

39) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 2656,10 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 30.11.2018 (затримка 13 днів);

40) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 110,00 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 30.11.2018 (затримка 13 днів);

41) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 3228,10 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 30.11.2018 (затримка 13 днів);

42) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 3180,90 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 30.11.2018 (затримка 13 днів);

43) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 13.02.2018 № 9019599651 у розмірі 8677,50 грн. з граничним терміном сплати 01.12.2018 фактично сплачена 27.12.2018 (затримка 27 днів);

44) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 23.12.2013 № 810 у розмірі 459,15 грн. з граничним терміном сплати 31.12.2012 фактично сплачена 27.12.2018 (затримка 2188 днів);

45) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 13.02.2018 № 9019599651 у розмірі 9764,40 грн. з граничним терміном сплати 31.12.2018 фактично сплачена 25.01.2019 (затримка 26 днів);

46) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 91,8 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 27.11.2018 (затримка 10 днів);

47) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 91,8 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 27.11.2018 (затримка 10 днів);

48) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 91,8 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 27.11.2018 (затримка 10 днів);

49) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 31.10.2018 № 89625205 у розмірі 91,8 грн. з граничним терміном сплати 17.11.2018 фактично сплачена 27.11.2018 (затримка 10 днів);

50) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 29.01.2019 № 9007545805 у розмірі 11640,00 грн. з граничним терміном сплати 03.03.2019 фактично сплачена 29.03.2019 (затримка 27 днів);

51) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 23.12.2013 № 810 у розмірі 231,40 грн. з граничним терміном сплати 31.12.2012 фактично сплачена 25.01.2019 (затримка 2217 днів);

52) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 23.12.2013 № 810 у розмірі 227,75 грн. з граничним терміном сплати 31.01.2013 фактично сплачена 25.01.2019 (затримка 2186 днів);

53) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 23.12.2013 № 810 у розмірі 459,15 грн. з граничним терміном сплати 31.01.2013 фактично сплачена 25.02.2019 (затримка 2217 днів);

54) узгоджена сума податкового зобов`язання згідно документу від 23.12.2013 № 810 у розмірі 459,15 грн. з граничним терміном сплати 31.01.2013 фактично сплачена 29.03.2019 (затримка 2249 днів).

Відтак, податковим органом за порушення позивачем терміну сплати узгоджених сум податкових зобов`язань застосовано штрафні (фінансові) санкції, передбачені п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки від 02.04.2019 № 2058/10-36-52-05/31476318 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.04.2019:

№ 0043385205, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 367,32 грн., та

№ 0043395205. яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6640,69 грн.

Не погоджуючись з вказаними вище податковими повідомленнями-рішеннями позивачем 08.05.2019 до ДФС України подано скаргу № 01-07-16/544, в якому скаржник просив:

1) скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області № 0043385205 від 26.04.2019 про нарахування штрафних санкцій в розмірі 20 % в сумі 367,32 грн. за затримку сплати грошового зобов`язання земельного податку з юридичних осіб;

2) скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області № 0043395205 від 26.04.2019 про нарахування штрафних санкцій в розмірі 10 % в сумі 6 640,69 грн. за затримку сплати грошового зобов`язання земельного податку з юридичних осіб оскаржено в адміністративному порядку до ДФС України.

Рішенням ДФС України від 10.07.2019 №31771/6/99-99-11-06-01-25 скаргу позивача задоволено частково та скасовано податкове повідомлення рішення від 26.04.2019 №0043395205 в частині подання уточнюючого розрахунку.

Разом з тим позивач, не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 26.04.2019 № 0043395205 та від 0043385205 від 26.04.2019, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акциз накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акциз накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

В силу п.п. 14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

У свою чергу, відповідно до п/п. 14.1.136. ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата)ю

При цьому, відповідно до п.п. 14,1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

В силу п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Кодексу платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавство. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасне.

Відповідно до п. 288.7. ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п .285.1 ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно з п. 285.2 ст.285 ПК України базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Разом з тим, згідно з 87.9 ст. 87 ПК України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Згідно положень п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Таким чином, самостійно визначена у податковій декларації/податковому розрахунку сума податкового зобов`язання є узгодженою та не підлягає додатковому узгодження.

Слід додати, що згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 38.1 ст. 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

При цьому, суд звертає увагу позивача на положення п. 110.1 ст. 110 ПК України, відповідно до якого платники податків несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно п. 126.1 ст.126 ПК України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Проаналізувавши вказані норми податкового законодавства у сукупності суд додатково зазначає, що самостійно визначені платником податків у податковій декларації з плати за землю суми податкового та/або грошового зобов`язання що подається до контролюючого органу, вважаються узгодженими та мають бути сплачені кожного місяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, при цьому, за наявності у платника такого податку податкового боргу за інші (попередні) періоди, сума сплаченого грошового зобов`язання з податку за землю спрямовується контролюючим органом на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податку.

Суд звертає увагу позивача на те, що платник податку несе відповідальність за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов`язань у вигляді застосування до такого платника штрафних санкцій, які розраховується у відсотковому відношенні від погашеної суми податкового боргу залежно від кількості днів такої затримки.

В контексті наведеного слід зазначити, що ухвалою Господарського суду Київської області від 06.07.2017 порушено провадження у справі № 911/378/17 про банкрутство КП «УЖКТ» (позивача); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, інше.

Відповідно до п. 1.3. ПК України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

У свою чергу, враховуючи дату порушення провадження у справі про банкрутство позивача, на пов`язані із цим процедури поширюються правила Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» № 2343-XII (далі - Закон № 2343-XII).

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону № 2343-XII (в редакції, чинній на час порушення 06.07.2017 провадження у справі про банкрутство) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна (ч. 2 ст. 19 Закону № 2343-XII).

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону № 2343-XII протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв`язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов`язання, і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів. Дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що ж стосується зобов`язань поточних кредиторів, то за цими зобов`язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

Наведені правові висновки сформовані Верховним Судом у постанові від 21 серпня 2018 року у справі № 819/2484/13-а.

Аналогічна правова позиція висловлена і Київським апеляційним адміністративним судом у постанові від 19.06.2018 у справі №823/2027/17 (відносно ПАТ «Черкасиобленерго») зазначивши, що за своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов`язаннями, які забезпечують належне виконання основного і є похідними від нього, звертаючи при цьому увагу на правові позиції Верховного Суду України, викладені у постановах від 25.06.2011 року № 21-113а11, від 11.06.2012 року №21-179а12 та від 09.07.2013 у справі № 21-178а13.

В контексті наведеного суд наголошує на тому, що вказані норми ст. 19 Закону № 2343-XII не є самостійними для цілей застосування зазначеного Закону, не можуть застосовуватися відірвано від цілісного нормативного регулювання процедури відновлення платоспроможності боржника та самого значення «мораторій» та, відповідно, не можуть застосовуватися у значенні абсолютної заборони застосування штрафних санкцій відносно заборгованості, яка виникла після порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки профільний Закон окремо врегульовує відносини щодо заборгованості, яка виникла до порушення провадження у справі та щодо заборгованості, яка є поточною, виникла після порушення провадження у справі.

У даному випадку, як встановлено під час розгляду справи, після порушення справи про банкрутство (06.07.2017) та введення в дію мораторію позивачем 13.02.2018 подавалась декларація з плати за землю на 2018 рік, а також 01.03.2018 подавалась уточнююча податкова декларація з плати за землю, тобто, в контексті вимог Закону № 2343-XII, - поточні зобов`язання (не конкурсні), що, відповідно, не звільняло позивача від виконання обов`язку, визначеного п. 287.3 ст. 287 ПК України, а саме: сплачувати рівними частками щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця плату за землю, визначену у податковій декларації, відповідальність за несплату яких передбачена п. 126.1 ст.126 ПК України.

При цьому, відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акциз накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акциз накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (п. 76.2 ст. 76 ПК України).

Так, відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків (п. 86.8 ст. 86 ПК України, у редакції від 01.03.2019 - чинні на момент проведення перевірки).

Тобто, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. При цьому, на підставі такого акту камеральної перевірки протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків такого акту приймається податкове повідомлення-рішення.

Так, як видно з матеріалів справи, акт камеральної перевірки № 2058/10-36-52-05/31476318 було прийнято ГУ ДФС у м. Києві 02.04.2019 та, як підтверджується матеріалами справи (том 1 а.с. 11) та не заперечується позивачем такий акт перевірки отримано останнім 09.04.2019, з огляду на що, крайнім строком прийняття податкових повідомлень-рішень за таким актом було 30.04.2019, тоді як спірні податкові повідомлення-рішення відповідачем прийнято 26.04.2019, тобто у строк, передбачений п. 86.8 ст. 86 ПК України, з огляду на що доводи позивача про те, що оскаржувані рішення відповідачем прийнято поза межами десяти робочих днів, є помилковими. При цьому, варто звернути увагу позивача на те, що у позовній заяві позивач звертає увагу на норму п. 86.8 ст. 86 ПК України, якою передбачено десять робочих днів на прийняття податкового повідомлення-рішення, яка діяла до 01.01.2019, тоді як з 01.01.2019 такий строк збільшено до 15 робочих днів.

В той же час, перевіряючи факт сплати позивачем земельного податку на 2018 рік, суд виходить з наступного.

Як видно з матеріалів справи 13.02.2018 позивачем засобами електронного зв`язку було подано податкову декларацію з плати за землю за 2018 рік у розмірі річної суми 312344,17 грн. (по 26 028,68 грн. за кожен місяць) (том 1 а.с. 45-47), що підтверджується квитанцією № 2 (том 1 а.с. 44).

Разом з тим, 23.02.2018 (том 1 а.с. 49) позивачем надано відповідачу уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2018 рік (том 1 а.с. 50-52), в якій визначено (уточнено) розмір річної суми - 207320,99 грн. (січень у розмірі 26 028,68 грн., лютий у розмірі 19785,19 грн., березень-грудень у розмірі 16150,71 грн.).

Так, відповідно до платіжного доручення віл 28.02.2018 № 325 (том 1 а.с. 57) позивачем сплачено земельний податок за січень 2018 року у розмірі 26028,68 грн.

Відповідно до платіжного доручення віл 30.03.2018 № 529 (том 1 а.с. 58) позивачем сплачено земельний податок за лютий 2018 року у розмірі 19785,19 грн.

Відповідно до платіжного доручення віл 27.04.2018 № 751 (том 1 а.с. 59) позивачем сплачено земельний податок за березень 2018 року у розмірі 16150,71 грн.

Відповідно до платіжного доручення віл 16.05.2018 № 806 (том 1 а.с. 60) позивачем сплачено земельний податок за квітень 2018 року у розмірі 16150,71 грн.

Відповідно до платіжного доручення віл 20.06.2018 № 1071 (том 1 а.с. 61) позивачем сплачено земельний податок за травень 2018 року у розмірі 16150,71 грн.

Відповідно до платіжного доручення віл 23.07.2018 № 1282 (том 1 а.с. 62) позивачем сплачено земельний податок за червень 2018 року у розмірі 16150,71 грн.

Відповідно до платіжного доручення віл 13.08.2018 № 1441 (том 1 а.с. 63) позивачем сплачено земельний податок за липень 2018 року у розмірі 16150,71 грн.

Відповідно до платіжного доручення віл 19.09.2018 № 1654 (том 1 а.с. 64) позивачем сплачено земельний податок за серпень 2018 року у розмірі 16150,71 грн.

Відповідно до платіжного доручення віл 30.10.2018 № 1974 (том 1 а.с. 65) позивачем сплачено земельний податок за вересень 2018 року у розмірі 16150,71 грн.

Відповідно до платіжного доручення віл 27.11.2018 № 2201 (том 1 а.с. 66) позивачем сплачено земельний податок за жовтень 2018 року у розмірі 16150,71 грн.

Відповідно до платіжного доручення віл 27.12.2018 № 2520 (том 1 а.с. 67) позивачем сплачено земельний податок за листопад 2018 року у розмірі 16150,71 грн.

Відповідно до платіжного доручення віл 25.01.2019 № 179 (том 1 а.с. 68) позивачем сплачено земельний податок за грудень 2018 року у розмірі 16150,71 грн.

Тобто, суд зазначає, що плата за землю за 2018 рік позивачем була сплачена у строк, передбачений п. 287.3 ст. 287 ПК України.

В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, ухвалою суду від 12.08.2019 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі судом було витребувано у ГУ ДФС у Київській області було витребувано належним чином засвідчені копії всіх документів, на підставі яких прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.04.2019 № 0043385205 та № 0043395205.

Однак, в порушення вимог, передбачених ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем не надано суду жодних, у розумінні ст. 73 КАС України, доказів, на які містяться посилання в акті перевірки від 02.04.2019 № 2058/10-36-52-05/31476318 та, на підставі яких прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.04.2019 № 0043385205 та № 0043395205, у тому числі не надано інтегрованої картки Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» із земельного податку, з якої можливо було б встановити, що сплачені суми грошового зобов`язання за період сплати позивачем земельного податку за 2018 рік перераховувались в рахунок погашення податкового боргу, а також зважаючи на те, що судом встановлено сплату позивачем грошового зобов`язання з податку за землю за 2018 рік у строки, передбачені п. 287. 3 ст. 287 ПК України, суд приходить до висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень від 26.04.2019 № 0043385205 та № 0043395205 та, як наслідок їх скасування.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, відповідачем не доведено правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» (07101, Київська область, м. Славутич, вул. Військових будівельників, 8, код ЄДР: 31476318) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.04.2019 № 0043385205 та № 0043395205, прийняті Голосним управлінням ДФС у Київській області.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Голосним управлінням ДПС у Київській області на користь Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» (07101, Київська область, м. Славутич, вул. Військових будівельників, 8, код ЄДР: 31476318) судовий збір у розмірі 3842,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін