Рішення № 95777582, 25.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2021 року м. Київ №640/7856/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомІноземного підприємства «І-АР-СІ»доГоловного управління Держпродспоживслужби у м. Києвіпровизнання протиправними рішень та постановвстановив:

Іноземне підприємство «І-АР-СІ» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві, у якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві №04.1-0248, №04.1-0249, №04.1-0250 від 13 грудня 2019 року про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та постанову про накладення штрафу №276 від 21 грудня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що за результатами позапланової перевірки характеристик продукції відповідачем встановлено факт розповсюдження Іноземним підприємством «І-АР-СІ» неналежної продукції, а саме гризак Giulietta NV 7021, Виробник Мальта, Імпортер: ІП «ЛОГІН», м. Київ, вул. Марка Вовчка, 18-А, на продукції відсутній знак відповідності технічним регламентам, іграшка не супроводжується належною розбірливою попереджувальною інформацією на доступній для розуміння мові споживача, маркування повинно бути видиме, розбірливе та тривке, та містити інформацію: назва та/або торгова марка виробника; та/або торгова марка виробника та його адреса; маркування СЄ.

За результатами перевірки ГУ Держпродспоживслужби прийнято рішення: про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №04.1-0248, №04.1-0249, №04.1-0250 від 13 грудня 2019 року, яким вимагалося усунути формальну невідповідність.

Як зазначає позивач, останній не є виробником зазначеної продукції, а тому не міг усунути виявлені недоліки шляхом приведення продукції до встановлених вимог законодавства та усунути формальну невідповідність.

В той же час, позивач надав до перевірки копію висновку Державно санітарно-епідеміологічної експертизи від 31 січня 2018 року № 602-123-20-3/2556, в якому зазначено відповідність встановленим критеріям безпеки в Україні: іграшок-прорізувачів та інших подібних аксесуарів ТМ«NUVITA» та у Висновку ДСEE зазначено, що вказані у ньому об'єкти відносяться до коду УКТЗЕД 4014 (згідно ЗУ «Про митний тариф України»: Вироби гігієнічні або фармацевтичні (включаючи соски) з вулканізованої гуми, різні типи сосок та аналогічні вироби для дітей) та сюди, згідно ЗУ «Про митний тариф» - не включається група УКТЗЕД 95 (це код УКТЗЕД саме іграшок). Згідно положень Нац.стандарту Укр ДСТУ EN 71-1:2016 «Безпечність іграшок. Част.1», у категорії іграшок гризунки (прорізувачі) відсутні. Прорізувач, який став підставою для проведення перевірки у ІП «I- АР-СІ» був помилково промаркований як «іграшка-прорізувач». У зв'язку з цим ТОВ «Паритет- Смик» повернуло до ІП «І-АР-СІ» прорізувач, що підтверджується наданою копією накладної на повернення, для нанесення правильного маркування, що «ІП «І-АР-СІ» зробив, на підтвердження чого надає фотографії (2 шт.). Маркування «СЕ» на продукції законодавством України не передбачено».

З урахуванням наведеного позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав. В обґрунтування цієї позиції вказав, що пунктом 5 частини першої статті 9 Закону №2736-VI розповсюджувачам продукції заборонено постачання продукції, про яку їм відомо чи має бути відомо, що така продукція не відповідає вимогам щодо безпечності. Пунктом 27 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 28 лютого 2018 року №151 (далі Технічний регламент безпечності іграшок) встановлено обов`язок розповсюджувача продукції перевіряти наявність на іграшці знака відповідності технічним регламентам, необхідних документів, інструкцій з експлуатації та інформації щодо безпечності та виконання виробником та імпортером вимог, визначених у пунктах 9, 10 і 19 Технічного регламенту безпечності іграшок, а якщо іграшка не відповідає суттєвим вимогам, визначеним у пунктах 33-35 цього Регламенту і додатку 2, він не надає іграшку на ринку України до приведення її у відповідність з такими вимогами. Під час позапланової перевірки характеристик продукції, проведеної у період з 10 по 11 грудня 2019 року, встановлено, що позивачем вимоги Закону №2736-VI та Технічного регламенту безпечності іграшок при розповсюдженні дитячої-іграшки гризак Giulietta NV 7021, Виробник Мальта, Імпортер: ІП «ЛОГІН», м. Київ, вул. Марка Вовчка, 18-А виконані не були, оскільки розповсюджувалася іграшка, на якій чи на її упаковці був відсутній знак відповідності технічним регламентам, іграшка не супроводжується належною розбірливою попереджувальною інформацією на доступній для розуміння мові споживача, маркування повинно бути видиме, розбірливе та тривке, та містити інформацію: назва та/або торгова марка виробника; та/або торгова марка виробника та його адреса; маркування СЄ, що є порушенням ряду вимог Технічного регламенту безпечності іграшок.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

10-11 грудня 2019 року головним спеціалістом відділу ринкового нагляду Управління захисту споживачів Головного Управління Держпродспоживслужби в м. Києві Лисенком Михайлом Володимировичем, головним спеціалістом відділу ринкового нагляду Управління захисту споживачів Антоновою Наталією Борисівною, було проведено позапланову поєднану виїзну та невиїзну перевірку на Іноземному підприємстві "І-АР-СІ", місце розміщення: м. Київ, вул. Марка Вовчка, 18-А. Предметом перевірки було: гризак Giulietta NV 7021, Виробник: Мальта, Імпортер: ІП «ЛОГІН», м. Київ, вул. Марка Вовчка, 18-А; ш/к 5 350555 002604. В ході перевірки був складений Акт перевірки характеристик продукції від 10 грудня 2019 року №5990/289, згідно з яким перевіряючи вказали наступні обставини, які вони віднесли до порушень:

Під час проведення позапланової перевірки характеристик продукції, зазначеної в п.1. Додатку 1 до акту перевірки «Інформація щодо ідентифікації продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам», гризак Giulietta NV 7021, Виробник Мальта, Імпортер: ІП «ЛОГІН», м. Київ, вул. Марка Вовчка, 18-А; ш/к 5 350555 002604, що реалізується ІП «І-АР-СІ» з'ясувалось питання не відповідності вимогам Технічних регламентів, що розповсюджуються на неї, а саме за результатами лабораторних досліджень ДП «Харківстандартметрологія» (протокол випробувань №64317.19 від 01 липня 2019 року) на продукції відсутній знак відповідності технічним регламентам, іграшка не супроводжується належною розбірливою попереджувальною інформацією на доступній для розуміння мові споживача, маркування повинно бути видиме, розбірливе та тривке, та містити інформацію: назва та/або торгова марка виробника; та/або торгова марка виробника та його адреса; маркування СЄ (дане порушення зафіксовано в акті перевірки характеристик продукції від 13 червня 2019 року №1876 складеного ГУ Держпродспоживслужбою в Одеській обл. та зафіксовано в національній інформаційній системі державного ринкового нагляду під номером Р-3610-2019, № Р-3611-2019, № Р-3612-2019 від 16 вересня 2019 року). Також суб'єкт господарювання не надав декларацію про відповідність на зазначену в акті продукцію.

Суб'єкт господарювання надав:

Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи;

Фотофіксацію продукції та її маркування додається;

Копію накладної на повернення продукції від ТОВ «Паритет-СМИК» (м. Одеса, вул. Рішельєвська, 14).

Суб'єкт господарювання ІП «І-АР-СІ» не надав підтвердження того, що він не вводив зазначену в пункті 1 таблиці акту перевірки продукцію в обіг. Таким чином встановлено введення в обіг продукції гризак Giulietta NV 7021. Виробник: Мальта, Імпортер: ІП «ЛОГІН», м. Київ, вул. Марка Вовчка. 18-А; ш/к 5 350555 002604.

При перевірці позивачем надано копію Висновку державної санітарно- епідеміологічної експертизи, копію накладної на повернення продукції від ТОВ «Паритет-СМИК», фотографії розміщення маркування.

13 грудня 2019 року т.в.о. заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби України в м. Києві - В.Д. Карауловим, на підставі Акту перевірки характеристик продукції № 5990/289 від 10 грудня 2019 року прийнято три рішення за №04.1-0248; №04.1-0249; №04.1-0250 від 13 грудня 2019 року про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, та винесена Постанова про накладення штрафу №276 від 21 грудня 2019 року, а саме:

Рішення №04.1-0248 відповідно до статті 28-32 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 12 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» - а) обмеження надання продукції на ринку: - приведення продукції у відповідність до встановлення вимог шляхом нанесення відповідного маркування, яке повинно бути видиме, розбірливе та тривке, нанести розбірливу попереджувальну інформацію на доступній для розуміння мові споживача та назву та/або торгову марку виробника та його адресу та/або іншим шляхом в межах законодавства України.

Рішення №04.1-0249 відповідно до статті 28-32 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 12 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» - а) обмеження надання продукції на ринку: - тимчасова заборона надання продукції на ринку шляхом нанесення відповідного маркування, яке повинно бути видиме, розбірливе та тривке, нанести розбірливу попереджувальну інформацію на доступній для розуміння мові споживача та назву та/або торгову марку виробника та його адресу та/або іншим шляхом в межах законодавства України;

Рішення №04.1-0250 відповідно до статті 28-32 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 12 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» - а) обмеження надання продукції на ринку: - усунення формальної невідповідності шляхом нанесення відповідного маркування, а саме: нанесення знака відповідності на продукцію, надання декларації nop відповідність та/або іншим шляхом в межах законодавства України;

Постанова про накладення штрафу №276 за порушення вимоги введення в обіг продукції, гризак Giulietta NV 7021, Виробник: Мальта, Імпортер: ІП «ЛОГІН», м. Київ, вул. Марка Вовчка, 18-А; ш/к 5 350555 002604, яка не відповідає встановленим вимогам технічних регламентів, що розповсюджується на неї, а саме: за результатами лабораторних досліджень ДП «Харківстандартметрологія» (протокол випробувань №64317.19 від 01 липня 2019 року) на продукції відсутній знак відповідності технічним регламентам, іграшка не супроводжується належною розбірливою попереджувальною інформацією на доступній для розуміння мові споживача, маркування повинно бути видиме, розбірливе та тривке, та містити інформацію: назва та/або торгова марка виробника; та/або торгова марка виробника та його адреса; маркування СЄ, та ненадана декларацію про відповідність на зазначену в акті продукцію, чим порушено пп.10, 11, 27, 33, 34, 37, 40, 41, 42, 44, 45, Додаток 2 «Технічний регламент безпечності іграшок» затверджений Постановою КМУ від 28 лютого 2018 року №151 за що передбачена відповідальність згідно пункту 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», сплатити ІП «І-АР-СІ» штраф у розмірі 1330 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 22 610,00 гривен.

Вважаючи такі рішення та постанову протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначено Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (Закон №2735-VІ).

За змістом абзацу третього статті 1 вказаного Закону державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Стаття 4 Закону №2735-VІ визначає, що метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Відповідно до статті 5 Закону №2735-VІ основними принципи ринкового нагляду і контролю продукції є, зокрема, пропорційність заходів ринкового нагляду, що вживаються органами ринкового нагляду, рівню загрози суспільним інтересам; об`єктивність, неупередженість та компетентність органів ринкового нагляду і митних органів при здійсненні ринкового нагляду і контролю продукції; наявність законних підстав, визначених цим Законом та виданими відповідно до нього іншими нормативно-правовими актами, для вжиття заходів ринкового нагляду і контролю продукції; результативність та пропорційність відповідальності суб`єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та інших встановлених вимог, її спрямованість на попередження вчинення суб`єктами господарювання порушень, а також можливість посилення санкцій у разі повторного вчинення суб`єктом господарювання того самого порушення.

Згідно з частиною першою статті 22 Закону №2735-VІ заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Відповідно до частин першої-третьої статті 23 Закону №2735-VІ під час проведення перевірок характеристик продукції проводиться перевірка документів, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, за результатами яких приймається рішення про відбір та експертизу (випробування) зразків продукції, про що зазначається в акті, підготовленому відповідно до вимог статті 23-1 цього Закону. При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.

Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Як передбачено частиною дванадцятою статті 23 цього Закону, у разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб`єктом господарювання документів, передбачених пунктами 1 і 6 частини сьомої цієї статті, вживає заходів щодо визначення виробника такої продукції або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, особи, яка поставила відповідному суб`єкту господарювання цю продукцію, а також всіх осіб, яким відповідний суб`єкт господарювання поставив таку продукцію. Після визначення виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, орган ринкового нагляду розпочинає проведення перевірки характеристик такої продукції в її виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та визначає всю послідовність суб`єктів господарювання в ланцюгу постачання такої продукції.

Частина друга статті 1 Закону №2735-VІ для роз`яснення термінів, які вживаються у цьому Законі, кореспондує, зокрема, до Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 15 січня 2015 року №124-VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» (далі - Закон №124-VIII) у цьому законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: суб`єкти господарювання - виробник, уповноважений представник, імпортер та розповсюджувач; виробник - будь-яка фізична чи юридична особа (резидент чи нерезидент України), яка виготовляє продукцію або доручає її розроблення чи виготовлення та реалізує цю продукцію під своїм найменуванням або торговельною маркою. Положення цього Закону щодо виробників також застосовуються до монтажників ліфтів; імпортер - будь-яка фізична чи юридична особа - резидент України, яка вводить в обіг на ринку України продукцію походженням з іншої країни; розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка надає продукцію на ринку України.

У свою чергу, стаття 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (Закону №2736-VI) розкриває значення термінів: ланцюг постачання продукції - послідовність суб`єктів господарювання, які забезпечують постачання продукції від виробника до споживача (користувача). Такі терміни як «суб`єкти господарювання», «розповсюджувач» аналогічні тим, що наведені у Законі №124-VIII, або подібні за змістом як-от «виробник».

У свою чергу, надання на ринку передбачає будь-яке платне або безоплатне постачання продукції для розповсюдження, споживання чи використання на ринку України в процесі здійснення господарської діяльності; розповсюдження - надання продукції на ринку України після введення її в обіг (стаття 1 Закону №124-VIII). Цей Закон містить і таке поняття як введення в обіг - надання продукції на ринку України в перший раз. Подібні за змістом визначення містить стаття 1 Закону №2736-VI: введення продукції в обіг - перше надання продукції на ринку України; надання продукції на ринку - будь-яке платне або безоплатне постачання продукції для її розповсюдження, споживання (використання) на ринку України під час здійснення господарської діяльності.

У розглядуваному випадку ГУ Держпродспоживслуби проводилася позапланова перевірка характеристик продукції на підставі листа Держпродспоживслужби у Одеській області від 17 вересня 2019 року №Д-15.1/15048-19, де проводить підприємницьку діяльність позивач.

Стаття 24 Закону №2735-VІ, яка визначає особливості проведення перевірок характеристик продукції у її розповсюджувачів, обумовлює можливість проведення планових перевірок характеристик - згідно із секторальними планами ринкового нагляду; позапланових перевірок (пункти 1 та 2 частини першої названої статті).

За умовами частини другої статті 24 Закону №2735-VІ під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом «а» пункту 2 частини першої цієї статті:

1) на початковому етапі перевірки об`єктами перевірки є: а) наявність знака відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання вимог щодо форми, опису, правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам, а також правил його застосування; а-1) за ланцюгом постачання, якщо за результатами перевірки характеристик продукції є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції або будь-якого іншого суб`єкта в ланцюгу постачання; б) наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено технічними регламентами, та їх відповідність встановленим вимогам; в) наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією;

2) на наступних етапах перевірки можуть бути проведені: а) обстеження зразків відповідної продукції та ідентифікація виробника продукції; б) відбір та експертиза (випробування) зразків продукції (у разі якщо є підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам).

Актом перевірки характеристик продукції від 10 грудня 2020 року №5990/289 зафіксовано порушення Технічного регламенту безпечності іграшок, який визначає вимоги до безпечності іграшок та їх обігу на території України.

Порушення пунктів 6, 9, 10, 11 Технічного регламенту безпечності іграшок, про які вказано в акті перевірки характеристик продукції, стосуються невиконання обов`язків виробником (складати необхідну технічну документацію, нанесення позначення типу, номера партії, серійного номера чи моделі або іншого елемента, що дає змогу їх ідентифікувати, нанесення найменування, зареєстрованого комерційного найменування чи зареєстрованої торговельної марки (знаку для товарів і послуг) та контактної поштової адреси, супроводження іграшки інструкціями та інформацією щодо безпечності згідно з вимогами закону про порядок застосування мов).

Пункти 44, 45, 46 Технічного регламенту безпечності іграшок встановлюють вимоги до маркування знаком відповідності технічним регламентам, а пункти 48, 49 - Правила та умови нанесення знака відповідності технічним регламентам.

У свою чергу, актом перевірки від 10 грудня 2020 року №5990/289 виявлено також порушення пункту 27 Технічного регламенту безпечності іграшок, який стосується розповсюджувача продукції. Так перед наданням іграшки на ринку розповсюджувачі перевіряють наявність на іграшці знака відповідності технічним регламентам, необхідних документів, інструкцій з експлуатації та інформації щодо безпечності, що складені згідно з вимогами закону про порядок застосування мов, та виконання виробником та імпортером вимог, визначених у пунктах 9, 10 і 19 цього Технічного регламенту. Якщо розповсюджувач вважає або має підстави вважати, що іграшка не відповідає суттєвим вимогам, визначеним у пунктах 33-35 цього Технічного регламенту і додатку 2, він не надає таку іграшку на ринку України до приведення її у відповідність з такими вимогами. Крім того, якщо зазначена іграшка становить ризик, розповсюджувач повідомляє про це виробнику або імпортеру, а також відповідному органу державного ринкового нагляду.

Розділ II Закону №2736-VI визначає обов`язки виробника та розповсюджувача. Зокрема, згідно з пунктом 5 частини першої статті 9 Закону №2736-VI розповсюджувачі зобов`язані не постачати продукцію, про яку їм відомо або має бути відомо на підставі наявної в них інформації, що ця продукція не відповідає вимогам щодо забезпечення безпечності продукції.

Отже, перед наданням іграшки на ринку розповсюджувачі мають обов`язок перевірити наявність на іграшці знака відповідності технічним регламентам, необхідних документів, інструкцій з експлуатації та інформації щодо безпечності. Не відповідність іграшки суттєвим вимогам щодо безпечності, визначеним у пунктах 33-35 Технічного регламенту і додатку 2, зобов`язує розповсюджувача не надавати таку іграшку на ринку України до приведення її у відповідність з такими вимогами, а якщо іграшка становить ризик - розповсюджувач повідомляє про це виробнику або імпортеру, а також відповідному органу державного ринкового нагляду.

Фактично актом перевірки характеристик продукції від 10 грудня 2020 року №5990/289 встановлено недотримання виробником та імпортером вимог Технічного регламенту безпечності іграшок. Відповідач встановив, що за наявності таких порушень Іноземне підприємство «І-АР-СІ» не дотрималася пункту 27 Технічного регламенту безпечності іграшок та перед наданням іграшки на ринку не перевірила наявність на ній, на упаковці знака відповідності технічним регламентам.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, а саме висновку Державно санітарно- епідеміологічної експертизи від 31 січня 2018 року №602-123-20-3/2556, визначено, що пустушки, соски для пляшечок, іграшки-гризуни, гризуни-пустушки, іграшки-прорізувачі та інші подібні аксесуари ТМ «NUVITA» відносяться до коду УКТЗЕД 4014. Згідно Закону України «Про митний тариф України» товари під кодом 4014 це: Вироби гігієнічні або фармацевтичні (включаючи соски) з вулканізованої гуми, крім твердої (ебоніту), з фітингами з твердої гуми або без них, відносяться до Розділу VII (39-40) (Полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них; каучук, гума та вироби з них) Групи 40 (Каучук, гума та вироби з них) і включають в себе: оболонкові контрацептиви, різні типи сосок та аналогічні вироби для дітей та інші.

У пункті (f) частини 2 Примітки до Групи 40 в Законі України «Про митний тариф» вказано, що до цієї групи не включаються: вироби групи 95, крім спортивних рукавичок і виробів товарних позицій 4011-4013.

Згідно Закону України «Про митний тариф», вироби групи 95 УКТЗЕД це Іграшки, ігри та спортивний інвентар; їх частини та приладдя.

Згідно Закону України «Про митний тариф» товарні позиції 4011-4013 це Шини та покришки пневматичні гумові нові; Шини та покришки пневматичні гумові, відновлені або ті, що використовувалися; масивні шини (литі шини) або еластик-шини (подушкові шини), шинні протектори, ободові стрічки, гумові; Камери гумові.

Як вже зазначалось, відповідно до п.2. Технічного регламенту безпечності іграшок дія цього Технічного регламенту поширюється на продукцію, що розроблена або призначена для використання у грі дітьми віком до 14 років (далі - іграшки). Продукція, перелік якої наведений в додатку 1, не вважається іграшками відповідно до цього Технічного регламенту, серед яких соски для немовлят, тобто продукція, яка віднесена до товарів під кодом 4014 УКТЗЕД згідно ЗУ «Про митний тариф України».

Також, згідно положень Національного стандарту України ДСТУ EN 71- 1:2016 «Безпечність іграшок. Част.1», який дає більш розширене поняття категорій іграшок, до категорії іграшок відноситься зубне кільце (п.3.63), а гризак та прорізувач серед переліку іграшок не зазначений.

Більше того, в акті перевірки зазначено формулювання «гризак», а не «дитяча іграшка різак», як зазначає відповідач у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до вимог частин першої, третьої статті 29 Закону №2735-VI у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність: знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті; не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом; не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом; декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог; органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною; вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.

Як обумовлено пунктом 89 Технічного регламенту безпечності іграшок, орган державного ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів до усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність: знак відповідності технічним регламентам нанесено з порушенням вимог, визначених у пунктах 44-47 або 48 і 49 цього Технічного регламенту; не нанесено знака відповідності технічним регламентам; не складено декларації про відповідність; декларацію про відповідність складено з порушенням вимог; технічна документація є недоступною або неповною.

Згідно зі статтею 30 Закону №2735-VI обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом: 1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і четвертою статті 29 цього Закону); 2) усунення формальної невідповідності (згідно з частиною третьою статті 29 цього Закону); 3) тимчасової заборони надання продукції на ринку.

Обмеження надання продукції на ринку, визначені у пункті 1 частини першої цієї статті, застосовуються органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом, якщо існує можливість приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. Зазначені обмеження можуть застосовуватися до продукції, що надається на ринку, у тому числі тієї, що зберігається на складах виробників (імпортерів), та/або продукції, що перебуває у споживачів (користувачів).

Приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами здійснюється за місцем проживання (місцезнаходженням) споживачів (користувачів) або за місцезнаходженням розповсюджувачів, виробників (імпортерів) чи підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт продукції, а також в інших місцях, у яких можливо здійснити таке приведення. Суб`єкти господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції зобов`язані співпрацювати між собою з метою приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами. Приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами здійснюється за рахунок суб`єкта господарювання, внаслідок дій чи бездіяльності якого продукція стала такою, що не відповідає встановленим вимогам.

Тимчасова заборона надання продукції на ринку застосовується органами ринкового нагляду у разі прийняття ними рішення про: 1) відбір зразків продукції для проведення їх експертизи (випробування) - на строк проведення експертизи (випробування); 2) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами - на строк дії відповідного обмеження.

Тимчасова заборона надання продукції на ринку запроваджується одночасно з прийняттям рішень, зазначених у цій частині.

Отже, з наведеного слідує, що органом ринкового нагляду застосовується обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами якщо існує можливість приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами; суб`єкт господарювання, внаслідок дій чи бездіяльності якого продукція стала такою, що не відповідає встановленим вимогам, за свій рахунок приводить продукцію у відповідність встановленим вимогам; з цією метою суб`єкти господарювання в ланцюгу постачання співпрацюють між собою. Тимчасова заборона надання продукції на ринку запроваджується у разі прийняття рішення про приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами одночасно з прийняттям такого рішення на строк дії відповідного обмеження.

Частиною першою, п`ятою статті 33 Закону №2735-VI встановлено, що обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.

Будь-який захід щодо обмеження чи заборони надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання, що вживається відповідно до цього Закону або Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», має бути пропорційним рівню загрози відповідної продукції суспільним інтересам. У рішенні про застосування обмеження чи заборону надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу чи її відкликання мають бути зазначені підстави його застосування.

Відповідно до частини сьомої статті 33 Закону №2735-VI у рішенні органу ринкового нагляду про заборону чи обмеження надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу або її відкликання зазначаються: 1) обґрунтування підстав прийняття такого рішення; 2) конкретні обмежувальні (корегувальні) заходи та пов`язані з ними дії, що має виконати суб`єкт господарювання, до якого застосовуються такі заходи; 3) потреба у вжитті відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів щодо всього обсягу продукції певної марки (моделі, артикулу, модифікації) або її окремих партій чи серій; 4) строк виконання рішення; 5) способи, порядок і строки оскарження суб`єктом господарювання цього рішення; 6) строк повідомлення відповідним суб`єктом господарювання органу ринкового нагляду про виконання рішення.

Строк виконання рішення має бути обґрунтованим і визначатися з урахуванням характеру ризику та/або невідповідності встановленим вимогам, обсягу продукції, що підлягає приведенню у відповідність із встановленими вимогами, вилученню з обігу чи відкликанню, та реальних можливостей суб`єкта господарювання належним чином виконати це рішення. Строк виконання рішення може бути змінено органом ринкового нагляду за обґрунтованим клопотанням суб`єкта господарювання. Таке клопотання може бути подано у будь-який час виконання рішення, але до закінчення строку виконання такого рішення (частина десята статті 33 Закону №2735-VI).

Наявність у відповідача повноважень на прийняття таких рішень встановлена законом. Вимагати вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами та усунути формальну невідповідність орган ринкового нагляду має від відповідного суб`єкта господарювання, якими у розумінні Закону №124-VIII та Закону №2736-VI є виробник, уповноважений представник, імпортер та розповсюджувач.

За змістом положень частини дванадцятої статті 23 Закону №2735-VI орган ринкового нагляду на підставі наданих суб`єктом господарювання документів, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори), декларації про відповідність повинен визначити виробника продукції або особу, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, особу, яка поставила відповідному суб`єкту господарювання цю продукцію, а також всіх осіб, яким відповідний суб`єкт господарювання поставив таку продукцію.

Відповідно до частин п`ятої - сьомої статті 8 Закону №2735-VI суб`єкти господарювання зобов`язані надавати на запит органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: 1) суб`єкта господарювання, який поставив їм продукцію; 2) суб`єкта господарювання, якому вони поставили продукцію. Суб`єкти господарювання зобов`язані надавати документацію, визначену частиною п`ятою цієї статті, протягом строку, встановленого відповідним технічним регламентом, а якщо такий строк технічним регламентом не встановлено - протягом десяти років після того, як їм було поставлено відповідну продукцію, та протягом десяти років після того, як вони поставили відповідну продукцію. У разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом строку проведення перевірки не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію.

Позивач повідомив, що надав висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, копію накладної на повернення продукції від Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет-СМИК».

З наведеного вбачається, що позивачем вчинено дії щодо повернення неналежного товару.

Поряд з тим, частина сьома статті 33 Закону №2735-VI вимагає, щоб у рішеннях про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів органом ринкового нагляду було чітко вказано не лише конкретний вид заходу, а й пов`язані з ними дії, які особа (у даному випадку позивач) має вчинити, оскільки від цього залежить ефективність та результативність виконання таких рішень.

Згідно з частиною другою статті 34 цього Закону суб`єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб`єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.

Як встановлено пунктами 7, 9 Порядку здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 жовтня 2011 року №1017 (далі Порядок №1071), перевірка стану виконання рішення проводиться також у разі неподання суб`єктом господарювання повідомлення про його виконання в установлений у рішенні строк. Під час проведення перевірки стану виконання рішення орган ринкового нагляду визначає ступінь та результативність виконання суб`єктом господарювання такого рішення.

Стаття 44 Закону №2735-VI визначає відповідальність особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела в обіг продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам, розповсюджувача продукції.

Пунктами 2 та 3 частини четвертої статті 44 Закону №2735-VI встановлено, що до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених статтею 29 Закону, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьою статті 29 Закону, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів; в разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.

Згідно з частиною шостою статті 44 Закону №2735-VI справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками відповідно до їх компетенції. Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг. Протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду, які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою.

Як вбачається із змісту постанов від 21 грудня 2019 року про накладення штрафу №276, які прийнято з посиланням на пункт 2 частини другої статті 44 Закону №2735-VI відповідно, відповідач при його прийнятті керувався актом від 10 грудня 2019 року №5990/289, а також рішеннями від 13 грудня 2019 року №04.1-0248, №04.1-0249, №04.1-0250 про вжиття обмежувальних заходів шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Згідно зі статтею 5 Закону №2735-VI застосування адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу має відповідати принципу результативності та пропорційності відповідальності суб`єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону №2736-VI та інших встановлених вимог.

Суд вважає, що у зв`язку із вчиненням позивачем дій, спрямованих на повернення невідповідного товару, крім того, оскільки позивач не є виробником та не є особою, яка вводила товар у обіг, більше того, згідно з висновком Державної санітарно-епідеміологічної служби, наданим відповідачу, не відповідає принципу результативності та пропорційності відповідальності суб`єктів господарювання за порушення вимог цього Закону. Фактично Іноземне підприємство «І-АР-СІ» перед наданням товару на ринку допустила порушення пункту 27 Технічного регламенту та не перевірила наявність на іграшці чи упаковці наявність знака відповідності технічним регламентам.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що оскаржувані рішення та постанови відповідають встановленим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям правомірності рішенням суб`єкта владних повноважень, зокрема, критерію «пропорційності», адже у даному випадку не дотримано справедливої рівноваги між інтересами держави та інтересами особи позивача, який вжив заходів для того, щоб продукція, щодо якої у неї відсутня можливість привести у відповідність із встановленими вимогами, що по суті є обов`язком виробника, не становила загрози суспільним інтересам.

За таких обставин суд дійшов переконання, що рішення належить прийняти на користь позивача, а не суб`єкта владних повноважень, та позов задовольнити.

Як визначено частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки судом задоволено позов, то за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати, понесені у зв`язку із сплатою судового збору у сумі 8408,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Іноземного підприємства «І-АР-СІ» задовольнити.

2.Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві №04.1-0248, №04.1-0249, №04.1-0250 від 13 грудня 2019 року про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та постанову про накладення штрафу №276 від 21 грудня 2019 року.

3. Стягнути на користь Іноземного підприємства «І-АР-СІ» (04073, м. Київ, вулиця Марка Вовчка, 18-А, код ЄДРПОУ 38204199) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві (03151, м. Київ, вулиця Волинська, 12, код ЄДРПОУ 40414833) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 8408,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко