Ухвала суду № 95777539, 25.03.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

25 березня 2021 року м. Київ № 640/2142/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., Кармазін О.А., розглянувши матеріали, що надійшли через систему "Електронний суд" від

ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києвіпро визнання неправомірним рішення про відмову в обміні паспорта громадянина України (про визнання протиправним та скасування повідомлення про відмову в первинному оформленні паспорта громадянина України та зобов`язання вчинити дії),-В С Т А Н О В И В:

Перевіркою системи КП "ДСС" встановлено, що через підсистему "Електронний суд" 01.02.2021 від ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) надійшли матеріали із назвою "Позовна заява про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, їх посадових та службових осіб".

За вказаними матеріалами заявник просить:

- звільнити Позивача від сплати судового збору, відповідно до наданих пояснень та діючого законодавства України, та з урахуванням того, що бездіяльність Відповідача є незаконною і тільки його неправомірні дії призводять до звернення Позивачем до суду;

- прийняти цю позовну заяву подану засобами підсистеми "Електронний суд" до розгляду, відкрити спрощене провадження та задовольнити повністю, забезпечивши справедливе судочинство відповідно до приписів ст. 6 та ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод;

- визнати протиправним неврахування Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві (код ЄДР 42098368) довідки виданої архівною установою ТОВ "РК "Економічний та правовий консалтинг" (м. Донецьк) № 439 від 19.09.2014 для перерахунку пенсії ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 );

- скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (Код ЄДР 42098368 - О/р № 262640002261 від 07.12.2020 про відмову ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 у перерахунку пенсії - повністю;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві (код ЄДР 42098368) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_1 ) від 01.12.2020 про перерахунок пенсії з врахуванням довідки виданою архівною установи ТОВ "РК "Економічний та правовий консалтинг" код ЄДР 35711286 (83055, м. Донецьк, пр. Комсомольський, б. 8) № 439 від 19.09.2014 та врахуванням висновків суду;

- винести окрему ухвалу про для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону відповідно до ст. 249 КАС України;

- на підставі норми прямої дії, статті 129-1 Конституції України встановити судовий контроль за виконанням судового рішення;

- справу розглянути без участі позивача та/або його представника, але з повідомленням про результати розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.02.2021, викладеною на п`яти сторінках, матеріали із назвою: «Позовна заява», залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з вручення ухвали.

Зокрема, ухвалою судді від 02.02.2021, в порядку виконання обов`язку, визначеного ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позивача було зобов`язано надати суду:

відповідно до вимог п. 15. Розділу VII "Перехідні положення" КАС України - позовну заяву у паперовій формі (вигляді) із додатками, які мають бути засвідчені належним чином та надані копії вказаних документів - також для відповідача,

із однозначним формулюванням предмету оскарження (дій чи бездіяльності) та з визначенням суб`єктів - органу, чи службової чи посадової особи,

із наданням доказів сплати судового збору або з наданням доказів незадовільного майнового стану (документальні відомості податкової служби щодо доходів за минулий рік),

із наданням оригіналу ордеру для з`ясування фактичних повноважень адвоката та дійсного волевиявлення позивача.

Копія вказаної ухвали, яка була надіслана засобами телекомунікаційного зв`язку через підсистему «Електронний Суд», доставлена представнику позивача 02.02.2021, що підтверджується довідкою з бази «Діловодство спеціалізованого суду».

Також, копія вказаної ухвали була надіслана представнику позивача засобами поштового зв`язку та отримана ним 05.02.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за штриховим ідентифікатором № 0105106124333.

В той же час, у період з 04.02.2021 по 19.03.2021 суддя Кармазін О.А. перебував на лікарняному с проміжною короткою відпусткою.

09.02.2021 на виконання вимог ухвали суду від 02.02.2021 позивачем надано лише квитанцію про сплату судового збору № 5976 від 02.02.2021 на суму 908,00 грн.

Щодо подання позовної заяви засобами підсистеми «Електронний суд», представник позивача зазначив, що рішенням Ради суддів України від 02.03.2018 затверджено нову редакцію Положення про автоматизовану систему документообігу суду (АСДС), У п. 2.3 рішення РСУ від 12.04.2018 № 16 визначено, що окремі норми положення про АСДС, які втому числі стосуються використання підсистеми «Електронний суд», набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів та органів системи правосуддя, визначених пілотними згідно з відповідним наказом ДСАУ.

Представник позивача зазначає, що відповідний перелік пілотних судів для можливості тестування підсистеми «Електронний суд» визначено наказом ДСА України від 22.12.2018 № 628 (із змінами і доповненнями). На сьогодні до числа пілотних віднесено всі місцеві та апеляційні суди, а також Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.

Представник позивача наголошує, що наказ ДСА України від 22.12.2018 № 628 є чинним станом на теперішній час.

Додає, що наказом ДСА України № 247 від 01.06.2020 запроваджено в дослідну експлуатацію підсистему «Електронний суд» та «Електронний кабінет». Пілотними судами у ході проведення дослідної експлуатації визначено всі місцеві та апеляційні суди України (кпім Київського апеляційного суду) та Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.

Відтак, представник позивача у заяві на усунення недоліків робить висновок про те, що відсутність права подання представником позивача позовної заяви засобами підсистеми «Електронний суд» прямо суперечить правовим висновкам Верховного Суду та прямо суперечить діючому законодавству України та гарантіям наданим позивачу ст. 6 та ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та правовим висновкам Верховного Суду відповідно до приписів п. 5 та п. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Представник додав, що те що суперечить гарантіям дії закону, не може виконуватися на вимогу суду.

Щодо сплати судового збору, то представник позивача зазначив, що просив суд врахувати лист відповідача № 31751-30241/К-03/8-2800/20 від 21.12.2020, відповідно до якого місячний розмір пенсії позивача складає 1 946,15 грн. Тобто позивач отримує мінімальний розмір пенсії. Додає, що якщо позивач сплатить судовий збір, в нього не залишиться мінімального розміру грошових коштів для життєзабезпечення його існування.

При цьому, представник позивача зауважив, що оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63-64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»), однак, на думку представника позивача, суд в порушення процесуальних норма права взагалі не розглянув такий доказ наданий позивачем для розгляду питання звільнення або відстрочення сплати судового збору, та не надав йому оцінку, чому не приймає такий доказ.

Також представник позивача зазначив, що позивачем у позовній заяві по справі № 640/2142/21 висунуто всього 3 позовні вимоги.

На думку представника позивача, визнання діяльності протиправною по неврахуванню довідки, тягне за собою скасування рішення та зобов`язання перегляду відповідачем заяви позивача. Тобто, наголошує на тому, що дві вимоги похідні від першої.

Вважає, що вказані судом першої інстанції недоліки мають формальний характер і не перешкоджають суду вчинити дії, необхідні для відкриття провадження у справі.

Відтак, представник позивача просить суд переглянути питання відкриття провадження по справі з урахуванням виконання ухвали.

Ознайомлюючись з доказаними, наданими представником позивача на усунення недорікі позовної заяви, суд виходить з наступного.

Щодо подання позовної заяви в паперовому вигляді.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, крім іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з п. 15.1., 15.3. Розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка на даний час не функціонує:

подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.

Велика Палата Верховного Суду та Верховний Суд, посилаючись в ухвалах відповідно від 14.02.2019 та від 28.01.2019 (у справі № 9901/43/19) на положення п. 15.1., 15.16. Розділу VII "Перехідні положення" КАС України зазначили, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Констатовано також, що Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему не запроваджено, що унеможливлює прийняття позовної заяви в електронній формі без наявності власноручного підпису позивача або його представника.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі №160/2676/19 до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему не запроваджено, що унеможливлює прийняття апеляційної скарги та клопотань в електронній формі. Верховний Суд зазначив, що саме Законом передбачено, що вимога про подачу процесуальних та інших документів у письмовому вигляді, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, здійснюється у паперовій формі. Ця вимога, за висновком Верховного Суду, переслідує легітимну мету, яка полягає в дотриманні процесуальних прав інших учасників справи, як то отримання копій письмових документів. Крім того, за висновком Верховного Суду, не порушується принцип розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, тобто, відсутність процедури подачі документів в електронному вигляді до початку роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не позбавляє позивача можливості звернення до суду шляхом подання заяв та інших документів у письмовому вигляді. З цих самих підстав колегія судів зазначила, що не порушується принцип доступу до правосуддя. Звернута увага на те, що стаття 45 Регламенту Європейського суду з прав людини встановлює такі самі вимоги до форми скарги та передбачає, що будь-яка скарга, яка подана у відповідності до статей 33 або 34 Конвенції подається також у письмовій формі та повинна бути підписана заявником або його представником.

Суд акцентує увагу позивача та представника позивача на те, що на даний час ЄСІТС не розпочала своє функціонування.

Наказом ДСА України від 1096 від 07.11.2019 «Про забезпечення створення і функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», на виконання пункту 10 § 2 «Прикінцеві положення» розділу 4 Закону України від 03.10.21017 № 2147-VIII у частині створення та належного функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а також у зв`язку із відтермінуванням дати початку функціонування цієї системи, затверджено Концепцію побудови ЄСІТС у новій редакції.

Крім того, визнано такими, що втратили чинність:

наказ ДСА України від 02.03.2018 № 99 "Про забезпечення створення і функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" (зі змінами);

наказ ДСА України від 13.04.2018 № 168 "Про затвердження Концепції Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи".

Відповідно до затвердженої наказом від 07.11.2019 Концепції, передбачено наступні етапи створення ЄСІТС, зокрема: Етап 2 (I - II квартали 2020 року), Етап 3 (III квартал 2020 року - IV квартал 2021 року, у т.ч. "Запуск пілотних проектів ЄСІТС в дослідну експлуатацію у визначених судах, органах та установах системи правосуддя"); Етап 4 (2021 - 2023 роки, зокрема "Забезпечення комплексного функціонування ЄСІТС…).

Наведене вище свідчить про відсутність ЄСІТС як такої та відповідно будь-яких її модулів, що можуть використовуватися як складові системи.

Відповідно до наказу ДСА України від 22.12.2018 № 628 "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах" з 22.12.2018 у всіх місцевих та апеляційних судах розпочалась експлуатація підсистеми "Електронний суд" в тестовому режимі. Наказ втратив чинність з 1 червня 2020 року згідно з наказом ДСА України від 1 червня 2020 року № 247.

Пунктом 2 цього наказу передбачено, що у частині функціонування підсистеми "Електронний суд" судам у ході її експлуатації в тестовому режимі необхідно керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02.03.2018 № 17 зі змінами).

Оскільки ані системи ЄСІТС, ані її модулі не існують, порядок тестування Державної судовою адміністрацією України судам не надавався, кожен учасник правовідносин визначає межі тестового використання самостійно.

При цьому, відповідно до ст. 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, ані накази ДСА України, ані рішення Ради суддів України не можуть використовуватися як джерела права при здійснення адміністративного судочинства.

Проведення тестування підсистеми "Електронний суд", як і будь-які накази ДСА України жодним чином не скасовують дії прямих та недвозначних норм процесуального закону, які підлягають обов`язковому виконанню судом - в силу ч. 2 ст. 19 Конституції України та учасниками процесу - в силу ч. 2 ст. 44 КАС України, які мають неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Накази ДСА України не є замінниками процесуального закону.

Таким чином, неподання позовної заяви та доданих до неї матеріалів у паперовій формі свідчить про недотримання вимог п.п. 15.1., 15.3. Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Разом з тим, позивачем (представником позивача) не було надано позовної заяви із додатками відповідно до кількості учасників справи в паперовому вигляді, як того вимагають ч. 2 ст.160 КАС України та п. 15.1., 15.3. Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, що є наслідком не виконання позивачем (представником позивача) вимог ухвали суду від 02.02.2021 про залишення матеріалів без руху в частині надання позовної заяви із додатками відповідно до кількості учасників справи в паперовому вигляді.

Щодо сплати судового збору у розмірі 1816,00 грн., то суд зазначає про наступне.

Як видно з прохальної частини матеріалів із назвою «Позовна заява» та зазначається представником позивача, позивачем висунуто всього 3 позовні вимоги, а саме:

1) визнати протиправним неврахування Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві довідки виданої архівною установою ТОВ «РК «Економічний та правовий консалтинг» (м. Донецьк) № 439 від 19.09.2014 року для перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

2) скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві від 07.12.2020 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії - повністю;

3) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.12.2020 про перерахунок пенсії з врахуванням довідки виданою архівною установи ТОВ «РК «Економічний та правовий консалтинг» № 439 від 19.09.2014 та врахуванням висновків суду.

В той же час, суд зазначає, що вимоги про скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві від 07.12.2020 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.12.2020 про перерахунок пенсії з врахуванням довідки виданою архівною установи ТОВ «РК «Економічний та правовий консалтинг» № 439 від 19.09.2014 та врахуванням висновків суду, не є похідними від вимоги про визнання протиправним неврахування Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві довідки виданої архівною установою ТОВ «РК «Економічний та правовий консалтинг» (м. Донецьк) № 439 від 19.09.2014 для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , оскільки є самостійними вимогами, за розгляд яких передбачено сплату судового збору у розмірах, передбачених Законом України «Про судовий збір».

При цьому, в даному випадку, похідною вимогою є вимога про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.12.2020 про перерахунок пенсії з врахуванням довідки виданою архівною установи ТОВ «РК «Економічний та правовий консалтинг» № 439 від 19.09.2014 та врахуванням висновків суду від вимоги про скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві від 07.12.2020 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії - повністю, за звернення до суду з якими передбачена сплата судового збору у розмірі як за 1 (одну) немайнову вимогу для фізичних осіб. Тобто, похідні вимоги є однією вимогою.

Тоді як вимога про визнання протиправним неврахування Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві довідки виданої архівною установою ТОВ «РК «Економічний та правовий консалтинг» (м. Донецьк) № 439 від 19.09.2014 для перерахунку пенсії ОСОБА_1 є іншою немайновою вимогою, за яку передбачено сплата судового збору у розмірі як за 1 (одну) немайнову вимогу для фізичних осіб.

Так, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 ст. 6 «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2021 - 2270,00 грн.

Відтак, зважаючи на те, що позивачем заявлено 3 (три) немайнові вимоги, в якому вимога зобов`язального характеру є похідною від вимоги про скасування рішення, за звернення до суду з даними вимогами позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1816,00 грн. (908,00 грн. х 2 немайнові вимоги).

Як вже було зазначено судом, позивачем надано докази сплати судового збору лише у розмірі 908,00 грн., тобто за 1(одну) вимогу немайнового характеру.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відтак, для цілей звільнення позивача від сплати судового збору, позивачу необхідно було надати відомості з органів податкової служби щодо доходів позивача за минулий рік.

Разом з тим, позивачем не було надано суду відомостей з органів податкової служби щодо доходів позивача за минулий рік, тобто року, який передує зверненню позивача до суду з даними вимогами.

Щодо посилання представника позивача на лист відповідача № 31751-30241/К-03/8-2800/20 від 21.12.2020 та не врахування його судом при розгляді питання щодо визначення позивачу суми судового збору, то суд звертає увагу позивача на те, що, по-перше, такий лист від 21.12.2020 № 31751-30241/К-03/8-2800/20, в порушення вимог ч. 2 ст. 160 КАС України та вимог п.п. 15.1., 15.3. Розділу VII «Перехідні положення» КАС України наданий позивачем в електронному виді, через підсистему «Електронний суд», по-друге, як вбачається зі змісту такого листа пенсія ОСОБА_1 призначена з 18.09.2020, що відповідно не може свідчити про наявність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки доказами, які можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору є відомості з органів податкової служби щодо доходів позивача за минулий рік, тобто за весь 2020 рік.

Однак, позивачем таких відомостей надано суду не було.

Таким чином, зважаючи на те, що позивачем було сплачено судовий збір лише у розмірі 908,00 грн., тобто лише за 1(одну) вимогу немайнового характеру, вимоги ухвали суду від 02.02.2021 про залишення матеріалів без руху в частині сплати судового збору позивачем у повному обсязі виконано не було.

Щодо уточнення змісту позовних вимог, то суд зазначає що позивачем так і не було уточнено змісту позовних вимог.

Згідно з п.п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Натомість, під викладом обставин розуміється обґрунтування порушених прав та інтересів позивача оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача у сфері публічно-правових відносинах.

В той же час, суд звертає увагу, як позивача, так і його представника на те, що відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

У даному випадку, як вже зазначалося в ухвалі від 02.02.2021, заявник надав через засоби телекомунікаційного зв`язку звернення до суду з вимогами відносно "…дій чи бездіяльності органу державної влади, їх посадових та службових осіб".

Тобто, має місце невизначеність у формулюванні змісту позовних вимог, яку необхідно було усунути шляхом недвозначного формування категорії спору - чи то позивач оскаржує дії, чи то бездіяльність, при цьому - чи то органу, чи то службової особи, чи то посадової особи».

Разом з тим, вимоги ухвали суду від 02.02.2021 позивачем (представником позивача) в цій частині також не були виконані.

Крім іншого суд звертає увагу також на те, що представником позивача також не було надано оригіналу ордеру в паперовому вигляді, з якого можливо б було з`ясувати наявність у адвоката повноважень та з`ясування дійсної волі позивача (наприклад, засвідченої копії договору між адвокатом та позивачем).

При цьому, суд враховує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо захисту його прав та обов`язків. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за адміністративним позовом, однак це право не є абсолютним та може бути реалізовано лише у тому випадку, коли особою, яка звертається до суду, дотримано певні норма національного законодавства в частині вимог, передбачених для подання позовної заяви, у разі недотримання яких та не усунення недоліків такої позовної заяви, суд вправі повернути таку позовну заяву заявнику.

Допущення заявником суттєвих помилок в оформленні позовної заяви, а також їх не усунення після залишення позовної заяви без руху, є створенням для адміністративного суду перепон, які унеможливлюють відкриття провадження в адміністративній справі та відправлення належного правосуддя.

Тобто, при формуванні позовної заяви та доданих до неї матеріалів до суду, на позивача не покладено жодних додаткових обов`язків та тягаря відносно надання суду копії позовної заяви з копіями доданими до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, обов`язок надання яких вимагається КАС України (ч. 1 ст. 161).

Відтак, зважаючи на викладене, суддя дійшов висновку, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, оскільки не виконано вимоги ухвали суду від 02.02.2021.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду із позовом в порядку, встановленому законом, тобто після виконання вимог щодо позовної заяви, визначених ст. 160 КАС України.

Керуючись ст. 169, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Матеріали із назвою: «Позовна заява про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, їх посадових та службових осіб», що надійшли через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) повернути позивачу (вважати такими, що мають статус повернутих).

2. Копію ухвали про повернення матеріалів надіслати особі, яка звернулася із позовною заявою.

3. Роз`яснити заявнику, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін