Рішення № 95776339, 25.03.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1101/20

25 березня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Тернопільській області, викладене в листі від 04.05.2020 №1900-0313-9/5165 про відмову ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку розміру пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" на підставі довідки прокуратури Тернопільської області від 31.03.2020 №18-83-20 про заробітну плату (грошового забезпечення) з розрахунку 90% від суми заробітної плати (грошового забезпечення);

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити ОСОБА_1 з 01.10.2017 перерахунок та виплату пенсії, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Тернопільської області від 31.03.2020 №18-83-20 про заробітну плату (грошове забезпечення) без обмеження граничного розміру з урахуванням раніше проведених виплат;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією здійснити разово та однією сумою без застосування Постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 2000 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області і отримує пенсію за вислугою років, відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 року, що діяла на час призначення пенсії, виходячи із максимального розміру 90 відсотків від чинної на той час заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури.

На підставі довідки прокуратури Тернопільської області від 31.03.2020 №18-83-20 (виданої відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р(ІІ)) позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії за вислугою років.

Однак, листом від 04.05.2020 №1900-0313-9/5165 позивача повідомлено, що він не має права на перерахунок пенсії за вислугою років відповідно до Закону України "Про прокуратуру", оскільки призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку із підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок, і таке право виникає за зверненнями, що надходять починаючи з 13.12.2019, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настає не раніше 13.12.2019.

З прийнятим рішенням відповідача та обґрунтуванням до нього позивач не згодний, що і слугувало підставою для звернення до суду. Також, позивач просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення.

Ухвалою судді від 14.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено розгляд справи провадити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадження).

Від відповідача на адресу суду 04.06.2020 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти позовних вимог, просив відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування, зокрема, зазначив, що оскільки відповідний перерахунок пенсії на підставі довідки Прокуратури Тернопільської області №18-83-20 від 31.03.2020 не проведено, то такі позовні вимоги є передчасними, адже спір в цій частині фактично не існує.

Ухвалою суду від 05.06.2020 провадження у адміністративній справі зупинено до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №560/2120/20 (№Пз/9901/9/20).

Ухвалою суду від 12.03.2021 року провадження у даній справі поновлено.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів прокуратури, що підтверджується посвідченням, виданим 22.03.2000 (аркуш справи 16).

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області і з 2000 року отримує пенсію за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991.

На виконання Рішення Конституційного суду України позивачу прокуратурою Тернопільської області 31.03.2020 видано довідку №18-83-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії (аркуш справи 13).

24 квітня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок розміру отримуваної нею пенсії відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-(ІІ) 2019 згідно з вказаною довідкою про розмір заробітної плати.

У відповідь на заяву відповідач листом від 04.05.2020 №1900-0313-9/5165 повідомив позивача, що права на перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" він не має, оскільки призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку із підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок, і таке право виникає за зверненнями, що надходять починаючи з 13.12.2019, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настає не раніше 13.12.2019 (аркуш справи 15).

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих станом на дату призначення позивачу пенсії визначалось статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачці) (далі - Закон №1789-ХІІ).

Частиною 12 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ передбачено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з частиною 17 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Отже, на момент призначення позивачу пенсії, порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у частинах 12 та 17 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ.

В подальшому до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року №3668-VI, внаслідок яких частина 17 статті 50-1 з 01 жовтня 2011 року стала 18, тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.

Законом України «Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VІІІ до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ внесено зміни, зокрема, частину 18 статті 501 Закону №1789-ХІІ викладено у наступній редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

14 жовтня 2014 року прийнято новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ, який набрав чинності 15 липня 2015 року (далі - Закон №1697-VІІ).

Частина 20 статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Отже, первісна редакція частини 20 статті 86 Закону №1697-VІІ та частина 17 (з 01 жовтня 2011 року - 18) статті 50-1 Закону №1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

Згідно з пунктом 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону №1697-VІІ, попередній Закон України «Про прокуратуру» із змінами частково втратив чинність, окрім, зокрема, частин 3, 4, 6 та 11 статті 50-1 Закону.

Законом України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2015 року, зокрема, внесено зміни:

- частину 18 Закону №1789-ХІІ викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»;

- частину 20 статті 86 Закону №1697-VІІ викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

Таким чином, починаючи з 01 січня 2015 року, жоден закон не визначав умов (підстав) та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру», адже законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.

Разом із тим, Конституційний Суд України 13 грудня 2019 року за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення №7-р(II)/2019, відповідно до якого визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Пунктом 3 Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:

- частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: « 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Таким чином, з 13 грудня 2019 року Закон №1697-VII не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.

Натомість, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Після прийняття рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р (ІІ)2019 у справі №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) у позивачки виникло право на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Доводи відповідача про те, що відсутні підстави для перерахунку пенсії, є помилковими та не доводять правомірності його дій, оскільки чинна з 13 грудня 2019 року норма частини 20 статті 86 Закон України «Про прокуратуру» №1697-VII визначає умовою перерахунку пенсії за вислугу років підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.

При цьому, слід звернути увагу, що Кабінетом Міністрів України 30 серпня 2017 року прийнята постанова від №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», яка є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування, оскільки ця постанова уряду є рішенням про «підвищення заробітної плати прокурорським працівникам».

Крім того, згідно з частиною 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, рішення Конституційного Суду України змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, та не може застосовуватись до правовідносин, які виникли до прийняття такого рішення.

В даному ж випадку, позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії уже після прийняття рішення Конституційним Судом України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з 13 грудня 2019 року відповідно до частини 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру №1697-VII з урахуванням рішення Конституційного Суду України 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019.

Аналогічні за змістом висновки за змістом висновки відображені в рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 за наслідками розгляду зразкової справи №560/2120/20.

Згідно з вимогами частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачкою вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо відмови у здійсненні перерахунку її пенсії.

Крім того, враховуючи те, що відповідачем протиправно відмовлено у здійсненні позивачу перерахунку його пенсії, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача здійснити такий перерахунок пенсії з 13.12.2019 на підставі довідки від 31.03.2020 №18-83-20.

Щодо вимоги позивача здійснити відповідний перерахунок з 01.10.2017 суд зазначає наступне.

Первинна редакція ч. 20 ст. 86 Закону № 1697 до 13.12.2019 не набирала чинності та не застосовувалася, оскільки Законом №76-VIII цю первинну редакцію з 01.01.2015 змінено на речення «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України», - тобто ці зміни було внесені в текст ст. 86 Закону №1697-VІІ ще до дати набрання нею чинності (15.07.2015).

З огляду на це частина 20 ст. 86 Закону №1697 (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 набрала чинності 13.12.2019 та підлягає застосуванню, починаючи з цієї дати.

Отже, пенсія позивача підлягає перерахунку саме з 13.12.2019.

Висновки суду повністю узгоджуються із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 20.01.2021 у зразковій справі №560/2120/20.

Водночас, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії, виходячи з розрахунку 90% від місячної заробітної плати та без обмеження її максимального розміру, з огляду на наступне.

У листі відповідача від 04.05.2020 №1900-0313-9/5165 не вказано про відсотковий розмір пенсії за вислугу років чи про обмеження пенсії позивача максимальним розміром.

Суд зауважує, що відповідач в листі від 04.05.2020 №1900-0313-9/5165 у відповідь на заяву позивача відмовив йому в перерахунку пенсії та спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивачки у цій справі до суду не існувало.

Також, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.

Таким чином, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

Відповідні висновки суду щодо обраного способу захисту порушених прав позивачки відповідають позиції Верховного Суду, яка відображена у рішенні 14.09.2020 за наслідками розгляду зразкової справи №560/2120/20.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача провести виплату пенсії без застосування положень Постанови КМУ від 22.08.2018 №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» та Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, то суд звертає увагу, що рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 12.11.2019 року у справі № 640/5248/19, зміненим постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, а тому з 22.07.2020 року, датою набуття рішення суду законної сили, зазначені судом Постанова КМУ №649 та Порядок не застосовуються.

Водночас суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За таких обставин, суд вважає, що в даному випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII на підставі довідки прокуратури Тернопільської області від 31.03.2020 №18-83-20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

За приписами вимог п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з нормами ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З наведеного слідує, що повноваження адміністративного суду накладати на суб`єкта владних повноважень зобов`язання подати звіт про виконання рішення суду є правом суду, а не його обов`язком, реалізація якого можлива у випадку доведення позивачем або встановлення судом під час розгляду справи, що за відсутності такого контролю рішення суду залишиться не виконаним, чи для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Будь-яких пояснень на обґрунтування необхідності покладення на відповідача додаткового обов`язку під час виконання судового рішення позивач у позовній заяві не зазначив. У свою чергу судом під час розгляду справи обставин, які б вимагали встановлення судового контролю, не встановлено.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про встановлення судового контролю задоволенню не підлягають.

При вирішенні питання про розподіл понесених позивачем судових витрат суд керується ч. 3 ст. 139 КАС України, в силу якої при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому, частина сплаченого позивачем судового збору у сумі 420,40 грн підлягає стягненню в його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області, викладене в листі від 04.05.2020 №1900-0313-9/5165 про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII на підставі довідки прокуратури Тернопільської області від 31.03.2020 №18-83-20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області частину сплаченого при зверненні до суду судового збору у сумі 420,40 грн (чотириста двадцять гривень сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001; код ЄДРПОУ: 14035769).

Головуючий суддя Баб`юк П.М.