Рішення № 95776207, 24.03.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2021 року Справа №480/578/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/578/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, і просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо відмови ОСОБА_1 провести перерахунок з 25.04.2019 та з 01.01.2020, та з 01.01.2021 перевести на пенсію по інвалідності відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року без застосування формули, зазначеної в Постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та провести її виплату без обмеження граничного розміру;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до положення ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»:

- з 25.04.2019, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2019 року, без обмеження граничного розміру, а саме, у щомісячному розмірі 5 х 4173,00 = 20865,00 грн без застосування формули, зазначеної в Постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та здійснити її виплату з урахуванням попередньо виплаченої суми;

- з 01.01.2020, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2020 року, без обмеження граничного розміру, а саме, у щомісячному розмірі 5 х 4723,00 = 23615,00 грн без застосування формули, зазначеної в Постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та здійснити її виплату з урахуванням попередньо виплаченої суми;

- з 01.01.2021 перевести ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності у відповідності до положення ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2021 року, а саме, у щомісячному розмірі 5 х 6000 = 30000,00 грн без застосування формули, зазначеної в Постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та провести її виплату без обмеження граничного розміру.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення на пенсію по інвалідності відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", проте, отримав відповідь у якій повідомлено, що за результатами розгляду заяви позивача перевірена доцільність обчислення пенсії по інвалідності 3 групи за Законом №796-ХІІ з урахуванням постанови КМУ від 26.06.2019 №543. Обчислений у такий спосіб розмір державної пенсії по інвалідності 3 групи, враховуючи 30 % втрати професійної працездатності, є меншим за основний розмір пенсії за вислугу років, який позивач отримує за Законом №2262-ХІІ. Зважаючи на зазначене, відповідач повідомив, що переведення на пенсію по інвалідності за нормами ч. 3 ст. 59 Закону №796-ХІІ є недоцільним.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 21.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 26.02.2021 зобов`язано ГУ ПФУ в Сумській області надати суду відзив на позовну заяву, а також копії матеріалів пенсійної справи позивача, що стосуються позовних вимог.

На виконання вимог ухвали суду відповідачем 09.03.2021 подано до суду відзив на позовну заяву, а також копії матеріалів пенсійної справи. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України №2262.

14.12.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо здійснення переведення його на пенсію по інвалідності. Листом від 12.01.2021 №124-9950/Б-02/8-1800/21, позивачу роз`яснено про недоцільність здійснення переведення на інший вид пенсії та повідомлено, що заяву про переведення необхідно подати згідно визначеною законодавством формою, та надавши додаткові документи.

Також звертає увагу, що позивачем не було подано до Головного управління заяву про переведення на пенсію по інвалідності відповідно до Закону №796 із визначеними законодавством необхідними додатковими документами, відтак, підстав для здійснення переведення з пенсії за вислугою років відповідно до Закону №2262 на пенсію по інвалідності відповідно до Закону №796 з 01.01.2021 немає.

Крім того, вважає вимоги позивача щодо здійснення перерахунку пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати з 25.04.2019, 01.01.2020, 01.01.2021 передчасними, оскільки не було здійснено переведення позивача з пенсії за вислугою років відповідно до Закону №2262 на пенсію по інвалідності відповідно до Закону №796 з 25.04.2019, 01.01.2020, 01.01.2021.

Також зазначає, що оскільки після 25.04.2019 - дати ухвалення Конституційним Судом України рішення, не прийнято нормативно-правового акту, який би встановлював інший порядок обчислення пенсій особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби, підстави для перерахунків їхньої пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відсутні.

12.03.2021 не погоджуючись із доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, позивачем подано до суду відповідь на відзив, у якій просить задовольнити позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, встановивши всі фактичні обставини справи та оцінивши подані учасниками справи докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України №2262-ХІІ.

Відповідно до посвідчення Серії НОМЕР_1 (категорія 1) від 24.10.2019 позивач є особою з інвалідністю і має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.9).

14.12.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення на пенсію по інвалідності відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.15-16).

Листом від 12.01.2021 відповідач повідомив позивача про те, що за результатами розгляду заяви позивача перевірена доцільність обчислення пенсії по інвалідності 3 групи за Законом №796-ХІІ з урахуванням постанови КМУ від 26.06.2019 №543. Обчислений у такий спосіб розмір державної пенсії по інвалідності 3 групи, враховуючи 30 % втрати професійної працездатності, є меншим за основний розмір пенсії за вислугу років, який позивач отримує за Законом №2262-ХІІ. Зважаючи на зазначене, відповідач повідомив, що переведення на пенсію по інвалідності за нормами ч. 3 ст. 59 Закону №796-ХІІ недоцільне (а.с.17).

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Порядок нарахування та виплати пенсії регламентовано Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV(далі - Закон № 1058-IV) та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що визначає основи соціального захисту такої пільгової категорії осіб як учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, наведено визначення осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а саме: учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з приміткою до цієї статті до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Згідно зі ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Порядок 22-1).

Згідно п.1.5 Порядку 22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України.

Згідно п.2.8 Порядку 22-1 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Пунктом 4.1 цього Порядку визначено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Згідно 4.3 Порядку 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Під час розгляду справи судом встановлено, що до відповідача про переведення з одного виду пенсії на інший позивач звернувся із заявою від 14.12.2020. Вказана заява містить особистий підпис заявника.

Разом з цим, за результатами розгляду заяви позивача про перехід на пенсію по інвалідності відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідачем не прийнято організаційно-розпорядчого документу у вигляді саме рішення суб`єкта владних повноважень, а лише листом від 12.01.2021 повідомлено про те, що переведення на пенсію по інвалідності за нормами ч. 3 ст. 59 Закону №796-ХІІ є недоцільним.

У листі відповідач також вказує на те, що для отримання пенсії по інвалідності за Законом №796-ХІІ, позивач має право подати заяву згідно з додатком 1 до пункту 7 Порядку та необхідні для її призначення документи.

Суд не погоджується з викладеним, та зазначає, що відповідач мав розглянути зазначену заяву з дотриманням вимог Порядку 22-1 та прийняти відповідне рішення за наслідком розгляду її по суті, а не надавати відповідь у формі листі.

Посилання відповідача на відсутність документів для отримання пенсії, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки ГУ ПФУ в Сумській області не було враховано те, що документи, які підтверджують статус позивача особи з інвалідністю, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи знаходяться в матеріалах пенсійної справи позивача, про що також зазначено позивачем у заяві від 14.12.2020.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про визнання протиправною відмови щодо переведення позивача на пенсію по інвалідності відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», викладеної у листі від 12.01.2021 №124-9950/Б-02/8-1800/21.

Відповідно до ч. 2ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до частини 2статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Обираючи належний спосіб захисту прав позивача, суд враховує, що відмовляючи позивачу у переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідач не аналізував наявність чи відсутність у позивача підстав для переведення на такий вид пенсії, тобто, не вирішував питання, які віднесенні до його компетенції та які підлягають з`ясуванню при розгляді заяви про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.

Суд зауважує, що встановлені обставини справи свідчать про те, що для прийняття рішення управлінням не було встановлено усіх обставин, які мають значення для його прийняття. Вказане свідчить про відсутність підстав для зобов`язання управління здійснити переведення на пенсію по інвалідності відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У даному випадку, належним способом захисту прав позивача, у спірних правовідносинах, є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву від 14.12.2020 та прийняти відповідне управлінське рішення, з урахуванням висновків суду.

Щодо посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на рішення у зразковій справі №520/1972/19, як на підставу для зупинення провадження у даній справі, суд зазначає, що питання про переведення позивача на пенсію по інвалідності відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на даний час ще не вирішено, рішення не прийнято, відтак, відносини у даній справі та у справі №520/1972/19 не є тотожними, а тому підстав для зупинення провадження немає.

Щодо вимоги позивача провести перерахунок пенсії у відповідності до положень ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2019 року, 1 січня 2020 року, 1 січня 2021 року, без обмеження граничного розміру, без застосування формули, зазначеної в Постанові Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та здійснити її виплату з урахуванням попередньо виплаченої суми, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Пунктом 9-1 цього Порядку передбачено, що за бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою:

П = Зс х Кзс х Кв/100% де

де П - розмір пенсії;

Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки;

Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії;

Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).

Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою:

Кзс = Зп (мін) х 5/Зс1

де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;

Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року.

Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи.

У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Як встановлено судом з матеріалів справи, розмір пенсії позивача обчислений із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що підтверджується листом ГУ ПФУ в Сумській області від 27.06.2019 №ВЕБ-18001-Ф-С-19-020746/146 і становить 3529, 56 грн (а.с.13).

Суд зазначає, що п`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, враховується при обчисленні пенсії для розрахунку значення "Кзс" - середньомісячного коефіцієнту заробітної плати.

Таким чином при розрахунку пенсії позивачу відповідачем враховується п`ятикратний розмір заробітної плати встановлений на 01 січня відповідного року.

Суд також зазначає, що у своєму позові позивач помилково посилається на п. 9 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та вказує на те, що за особи, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Суд звертає увагу позивача на те, що до позивача, як особи, що проходила військову службу, підлягає застосуванню інша норма, а саме порядок обчислення пенсій військовослужбовцям передбачений іншим пунктом, зокрема п. 9-1 Порядку, що було застосовано відповідачем при виплаті пенсії з дня встановлення 24.10.2019 інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Крім того, позивач наводить неповний зміст зазначеного пункту 9 Порядку, який передбачає, що пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року саме за формулою, яка наведена в зазначеному пункті Порядку.

Застосування відповідачем п. 9-1 Порядку не суперечить вимогам Закону України Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Так, частина 1 ст. 59 зазначеного Закону передбачає, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами, а ч. 2 ст. 59 передбачено, що військовослужбовцям пенсії по інвалідності призначаються на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків).

У даному випадку, розмір для відповідного розрахунку пенсії, а саме п`ятикратний розмір заробітної плати передбачений ч. 3 ст. 59 Закону, а сам порядок здійснення таких виплат передбачений іншим законодавчим актом для осіб, стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), зокрема Постановою КМУ від 23.11.2011 №1210, що не суперечить ч. 1-2 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які і було застосовано відповідачем.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, шляхом визнання протиправною відмови щодо переведення на пенсію по інвалідності відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», викладеної у листі від 12.01.2021 №124-9950/Б-02/8-1800/21 та зобов`язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.12.2020 про переведення на пенсію по інвалідності відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та прийняти рішення по даній заяві з урахуванням висновків суду.

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, слід зазначити наступне.

Частиною 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Вказані положення не є імперативними та передбачають диспозитивну поведінку суду. Тобто, це право суду, а не його обов`язок, суд має можливість самостійно на власний розсуд приймати рішення про необхідність чи відсутність потреби в зобов`язанні суб`єкта владних повноважень подати звіт.

При цьому, вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю, суд має врахувати надані позивачем докази, особливості покладених на суб`єкта владних повноважень обов`язків згідно із судовим рішенням та його можливості ці обов`язки виконувати в рамках законодавства.

Враховуючи те, що позивачем не наведено обґрунтованих аргументів необхідності застосування ч.1 ст. 382 КАС України та не надано жодного доказу на підтвердження того, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення у цій справі.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір" і такий ним не сплачувався. Відтак, підстави для компенсації витрат за сплату позивачем судового збору у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо переведення ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», викладену в листі від 12.01.2021 №124-9950/Б-02/8-1800/21.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 14.12.2020 про переведення на пенсію по інвалідності відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та прийняти рішення по даній заяві, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Савицька