Ухвала суду № 95776077, 24.03.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 березня 2021 року м. Рівне№460/2057/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою

ПП "УФОС ПРО"

до Головного управління ДПС у Рівненській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

ПП "УФОС ПРО" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Рівненської області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладиих/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9333503031 від 24.11.2020р., про відмову в реєстрації податкової накладної 24.11.2020 року № 19;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Рівненської області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахункі в коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9333526250 від 24.11.2020р., про відмову в реєстрації податкової накладної від 24.11.2020 року № 17;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Рівненської області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9333404946 від 23.11.2020р., про відмову в реєстрації податкової накладної від 23.11.2020 року № 23;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Рівненської області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9333371488 від 23.11.2020р., про відмову в реєстрації податкової накладної 23.11.2020 року № 16;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Рівненської області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9350469021 від 15.12.2020р., про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.12.2020 року № 5;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Рівненської області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладиих/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9366629691 від 17.12.2020р., про відмову в реєстрації податкової накладної від 17.12.2020 року № 13;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Рівненської області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладиих/розрахункі в коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №9350562766 від 11.12.2020р., про відмову в реєстрації податкової накладної від 11.12.2020 року № 3;

- зобов`язати Державну податкову службу України (04053, Львівська площа, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати приватному підприємстві «УФОС ПРО» (33023, м. Рівне, вул. Грушевського, буд.2В, код ЄДРПОУ: 34438118) податкові накладні від 24.11.2020 року № 19, від 24.11.2020 року № 17, від 23.11.2020 року № 23, від 23.11.2020 року № 16, від 15.12.2020 року № 5, від 17.12.2020 року № 13, від 11.12.2020 року № 3, в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем їх подання.

Згідно з п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161 цього Кодексу.

Перевіривши відповідність позовної заяви ст. 160, 161 КАС України, суддя встановив наступне.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Позивач подає позовну заяву, однак не зазначає всі необхідні відомості визначені п.2 ч.5 ст.160 КАС України (зокрема позивачем не вказано повної його назви відповідно до відомостей, які містить Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до пункту восьмого частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві має бути зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, що недотримано позивачем.

Також суд звертає увагу на те, що позовна заява сформована без врахування відступу для полів, що зробить її неможливою для читання після того, як вона буде підшита до матеріалів справи, тому позивачу необхідно сформувати позовну заяву належним чином з врахуванням відступів для полів.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон №3674-VI), з подальшими змінами та доповненнями.

Відповідно до ст. 2 Закону №3674-VI, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з абз.4 ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 №1082-IX з 01.01.2021 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2270,00 грн.

Зі змісту позовних вимог, судом встановлено, що позивачем заявлено 10 вимог немайнового характеру.

Згідно з абз.2 ч.3 Закону №3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, за подання даного позову позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 22700, 00 грн. ( з розрахунку: 2270,00 грн. х 10).

Проте, позивачем не сплачено судовий збір натомість подано заяву про відстрочення сплати судових витрат, в обґрунтування якого зазначено, що: майновий стан позивача не дозволяє сплатити вказаний розмір судового збору при поданні позову.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов, передбачених цією частиною статті.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Ця норма закону наказує варіант поведінки діям суду, але дозволяє визначати обов`язки в окремих випадках. При цьому Закон України "Про судовий збір" не відносить позивача до суб`єктів, що користуються пільгами зі сплати судового збору, а тому позивач повинен сплачувати судовий збір на загальних підставах. Натомість позивач не надав доказів сплати судового збору.

Суд вказує, що лише у виняткових випадках суд може відстрочити особі сплату судового збору не порушуючи принципу юридичної рівноваги та враховуючи скрутне матеріальне становище викликане об`єктивними обставинами, що підтверджуються відповідними доказами.

З цього приводу слід зазначити, що в подібних правовідносинах суддя жодного разу не відстрочував суб`єкту владних повноважень - податковому органу сплату судового збору, де останній виступав в якості позивача та відхиляв аналогічні клопотання які мотивувались відсутністю коштів бюджетного фінансування зазначаючи в ухвалах що такі обставини не є підставою для звільнення та безумовного відстрочення сплати збору. На думку суду звільнення однієї із сторін правовідносин за наявності неодноразових відмов іншій стороні може виглядати як прихильність до позивача, що не відповідатиме правовим позиціям Європейського Суду з прав людини, рішення якого є обов`язковими до виконання судами України. Так відповідно до практики Європейського суду з прав людини, об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: - забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається свідчить про неупередженість суду; судом створено достатні гарантії для усунення підстав і навіть потенційної можливості побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

Вирішуючи дане процесуальне клопотання суд наголошує на необхідності неухильного дотримання принципу рівності сторін. На думку суду така рівність повинна бути як в межах розглядуваної справи, так і не обмежуватись рамками конкретної справи. Європейський суд з прав людини досить часто посилається на принцип рівності перед законом і судом у своїх рішеннях, при тому, що засади рівності і змагальності у судовому процесі виведені ним із принципу верховенства права, якому підпорядкована вся Конвенція, та є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції. Принцип рівності сторін у процесі – у розумінні «справедливого балансу» між сторонами – вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рішення у справах «Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands» від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, п. 33, та «Ankerl v. Switzerland» від 23 жовтня 1996 року, заява № 17748/91 п. 38. Принцип рівності був неодноразово застосований ЄСПЛ і у справах щодо України. Наприклад, у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine, заява № 7460/03), рішення від 15 травня 2008 року.

Суд також бере до уваги, що принцип рівності сторін – один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду – передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом (див., серед інших рішень та mutatis mutandis, «Кресс проти Франції» (Kress v. France), [GC], заява № 39594/98, п. 72, ECHR 2001-VI; «Ф.С.Б. проти Італії» (F.C.B. v. Italy) від 28 серпня 1991 року, серія A № 208-B, п. 33; «Т. проти Італії» (Т. v. Italy) від 12 жовтня 1992 року, серія A № 245-C, п. 26; та «Кайя проти Австрії» (Kaya v. Austria), заява № 54698/00, п. 28, від 8 червня 2006 року).

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху.

Позивачу недоліки позовної заяви слід усунути у спосіб подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору на суму 22700 грн. або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, адміністративного позову сформованого з урахуванням відступу для полів (не менше 3х сантиметрів відступу від лівого берега аркуша при умові його роздрукування з однієї сторони для підшиття до матеріалів справи) складеного із дотриманням п.2 ч.5 ст.160 КАС України та обов`язковим зазначенням щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Керуючись статтями 169, 241, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ПП "УФОС ПРО" до Головного управління ДПС у Рівненській області , Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинення певних дій залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Д.Є. Махаринець