Рішення № 95775948, 25.03.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/754/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бойко О.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправним рішення та зобов`язання скасувати рішення про відмову у наданні субсидії та призначити і сплатити субсидію з травня 2020 р., вирішив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

І. Суть спору:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, в якому позивач просив:

(1).Визнати протиправними рішення якими Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради відмовив ОСОБА_1 у призначенні житлової субсидії.

(2). Зобов`язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської скасувати рішення про відмову у наданні субсидії та призначити, обрахувати і сплатити ОСОБА_1 субсидію за період з травня 2020 р.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Позивач як отримувач субсидії на житлово-комунальні послуги призначеної з 01.10.2016 р. за особою справою №39607 був позбавлений субсидії з 17.10.2019 р. рішенням відповідача. Однак після звернення до Одеського окружного адміністративного суду, відповідач відновив виплату субсидії за минулий період.

Після сплати позивачу боргу, відповідач відмовив у призначенні субсидії з 01.02.2020 р., про що повідомив позивача листом та повідомлення від 22.07.2020 р.

В повідомленні відповідач зазначив, що позивачу не призначено житлову субсидію з 01.05.2020 р. з підстави, що його середньомісячний дохід менший від мінімальної зарплати встановленої на 01.07.2019 р., більше як на 10 відсотків з посиланням на абзац 3 пп.3 р.14 та абзац 3 п. 16 «Положення про порядок призначення житлових субсидій» затвердженого Постановою КПУ від 21.10.1995 №848.

Позивач зазначив, що повідомлення відповідача від 22.07.2020 р. не відповідає вимогам для повідомлення про відмову у призначенні субсидії.

Позивач вважає, що підставо для не призначення субсидії є умова не сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідачем вищезазначена умова не перевірялась, а якщо перевірялась би то не було б законних підстав позбавляти позивача субсидії.

Позивач зазначив, що його роботодавцем у період третього та четвертого кварталу 2019 р. за яких розраховуються доходи для призначення субсидії з травня 2020 р. було сплачено єдиний соціальний внесок у наступних періодах: за липень 2019 р. з заробітної плати 4599,14 грн., за серпень 2019 р. з заробітної плати 4629,60 грн., за вересень 2019 р. з заробітної плати 7768,28 грн., за жовтень не сплачено, за листопад не сплачено, за грудень 2019 р. з заробітної плати 4200 грн.

Оскільки ставка ЄСВ у 2019 р. становить 22% то за позивача його роботодавцем було сплачено з суми заробітної плати 21197,02 грн., всього за 6 місяців 4663,34 грн. Розмір мінімального ЄСВ у 2019 р. становить 918,06 грн.

Позивач вважає, що оскільки за нього у третьому та четвертому кварталі 2019 р. ЄСВ у розмірі мінімального більше ніж за 5 місяців, що не є такою умовою згідно з абзацом 4, пп.3 п.14 «Порядку» яка дає право відповідачу позбавляти позивача субсидії. Те що для позбавлення субсидії потрібно виконання двох абзаців третього та четвертого разом, а не окремо третього вказує сполучник «та» у кінці третього абзацу.

(б) Позиція відповідача

09.02.2021 р. відповідач до суду надав відзив на адміністративний позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимоги, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити з наступних підстав.

Позивач перебував на обліку управління соціального захисту населення в Суворовському районі департаменту, як отримувач житлової субсидії з жовтня 2016 по 30.04.2020 р.

На наступний термін отримання житлової субсидії з 01.05.2020 р. управління самостійно повинно здійснити призначення житлової субсидії для домогосподарства позивача, як такому, що отримував житлову субсидію у попередньому періоді.

Так, для призначення субсидії позивачу з 01.05.2020 р. управлінням були сформовані та направлені відповідні запити.

На підставі зазначеного управлінням було отримано довідку про завантажені доходи по справі позивача в електронному вигляді від Державної фіскальної служби України.

Відповідно до зазначеної довідки, протягом періоду з 01.07.2019 р. по 31.12.2019 р., який враховується при призначенні субсидії середньомісячна заробітна плата після сплати податку на доходи фізичних осіб склала 2896,63 грн. (3444,00 грн. (дохід за період з 10.19 по 12.19) +13937,55 грн. (дохід за період з 07.19 по 09.19)/6 місяців).

Отже , нарахований позивачу середньомісячний сукупний дохід позивача (заробітна плата) за ІІІ і ІV квартали 2019 року (2896,93 грн.) менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду (4173,00 грн.), за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії.

Таким чином, позивач не має права на отримання житлової субсидії з 01.05.2020 р. на загальних підставах.

22.07.2020 р. управлінням винесено рішення про призначення субсидії, яким не призначено житлову субсидію з 01.05.2020 р. з таких підстав: середньомісячний дохід менший від мінімальної заробітної плати.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

25.01.202р. суд ухвалою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

IV. Обставини, встановлені судом

Позивач перебував на обліку управління соціального захисту населення в Суворовському районі департаменту, як отримувач житлової субсидії з жовтня 2016 по 30.04.2020 р.

На наступний термін отримання житлової субсидії з 01.05.2020 р. управління самостійно повинно здійснити призначення житлової субсидії для домогосподарства позивача, як такому, що отримував житлову субсидію у попередньому періоді.

Так, для призначення субсидії позивачу з 01.05.2020 р. управлінням були сформованні та направлені відповідні запити.

На підставі зазначеного управлінням було отримано довідку про завантажені доходи по справі позивача в електронному вигляді від Державної фіскальної служби України.

Відповідно до зазначеної довідки, протягом періоду з 01.07.2019 р. по 31.12.2019 р., який враховується при призначенні субсидії середньомісячна заробітна плата після сплати податку на доходи фізичних осіб склала 2896,63 грн. (3444,00 грн. (дохід за період з 10.19 по 12.19) +13937,55 грн. (дохід за період з 07.19 по 09.19)/6 місяців).

22.07.2020 р. управлінням винесено рішення про призначення субсидії, яким не призначено житлову субсидію з 01.05.2020 р. з таких підстав: середньомісячний дохід менший від мінімальної заробітної плати.

Рішення відповідача обґрунтовано, тим, що нарахований позивачу середньомісячний сукупний дохід позивача менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії.

V. Джерела права та висновки суду.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначаються Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-III (далі - Закон України № 2017-III). Відповідно до статті 5 Закону України № 2017-III державні соціальні стандарти і нормативи формуються, встановлюються та затверджуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за участю та погодженням з іншими сторонами соціального партнерства, якщо інше не передбачено Конституцією України та законами України.

Згідно з Законом України № 2017-III до державних соціальних нормативів належать, в тому числі, соціальна норма житла та соціальні нормативи користування комунальними послугами, з оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії громадянам.

Приписами пункту 7 частини першої статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 19.11.2017 № 2189-VIII встановлено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належать, зокрема, встановлення порядку надання пільг та житлових субсидій населенню в частині забезпечення надання житлових субсидій як частки вартості житлово-комунальних послуг, у тому числі їх виплати у грошовій формі.

Умови призначення та порядок надання громадянам житлових субсидій встановлено Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 (далі - Положення № 848, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 807, чинній станом на дату звернення позивача із заявою про надання житлової субсидії).

Згідно з пунктом 3 Положення №848 житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком. Суми призначеної, але не виплаченої у зв`язку із смертю одержувача житлової субсидії виплачуються одному із членів домогосподарства, з урахуванням яких призначалася субсидія.

Отримання житлових субсидій не пов`язане і не тягне за собою зміни форми власності житла.

Підпунктом 3 пункту 14 Положення №848 встановлено, що житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо у складі домогосподарства або у складі сім`ї члена домогосподарства є особи, що досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (далі - особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії), і в цьому періоді:

- за інформацією ДПС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або

- нарахований середньомісячний сукупний дохід менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або

- ними або за них не сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім випадків, коли наявна заборгованість роботодавця із виплати заробітної плати та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за таких осіб).

Згідно з пунктом 15 вказаного Положення № 848 за наявності умов, зазначених у пункті 14 вказаного Положення, житлову субсидію може бути призначено за рішенням комісії з урахуванням конкретних обставин, що склалися, крім випадків, зазначених у підпункті 1 (за винятком житлових приміщень (будинків), на які оформлено два і більше окремі особові рахунки, за умови, що опалювана площа частини житлового приміщення кожного домогосподарства, на яку призначається субсидія, не перевищує 120 кв. метрів для квартири, 200 кв. метрів для індивідуального будинку, а також житлових приміщень, якими забезпечено за рахунок державного чи місцевого бюджету осіб з інвалідністю з ураженнями опорно-рухового апарату, які пересуваються на візках) і підпункті 7 пункту 14 зазначеного Положення (за винятком осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти).

Рішення про призначення (відмову в призначенні) житлової субсидії в таких випадках приймається комісією на підставі акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.

Відповідно до пункту 24 Положення № 848 житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку) (для орендарів, внутрішньо переміщених осіб - особи, які фактично проживають). На таких осіб розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і їх доходи враховуються під час призначення житлової субсидії.

Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім`ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (крім доходів батьків у разі призначення субсидії студентам, які зареєстровані у гуртожитку за місцем навчання, та доходів одного з батьків дитини у разі призначення субсидії другому з батьків з дитиною у разі, коли батьки розлучені або не перебували у шлюбі, а також осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти). При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються.

Під час призначення житлової субсидії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично в ньому не проживають у зв`язку з призовом на строкову військову службу. При цьому фактичні доходи таких осіб не враховуються в сукупний дохід домогосподарства.

Кількість членів домогосподарства визначається на початок місяця, з якого призначається житлова субсидія.

У пункті 25 Положення № 848 встановлено, що у разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), за рішенням комісії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за даною адресою членів домогосподарства. Рішення комісії в такому разі приймається з урахуванням норм, зазначених в абзаці першому пункту 20 такого Положення. За рішенням комісії доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за даною адресою не проживають, в сукупний дохід домогосподарства не враховуються. Рішення комісії в такому разі приймається з урахуванням норм, зазначених в абзаці першому пункту 20 вказаного Положення, і не може поширюватися на випадок, визначений в абзаці третьому пункту 24 зазначеного Положення (за винятком осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти).

Відповідно до пункту 20 Положення № 848 житлову субсидію за рішенням комісії не може бути призначено у разі, коли у члена домогосподарства або у члена сім`ї особи із складу домогосподарства доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії, були такими, що зазначені в абзацах другому - четвертому підпункту 3 пункту 14 зазначеного Положення, і такі особи перебували за кордоном сукупно більше 60 днів протягом періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім випадків, зазначених в абзацах другому - четвертому пункту 16 вказаного Положення, а також якщо працездатні особи в період, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії, документально підтвердили шляхом надання легалізованих в Україні документів набуття страхового стажу в інших країнах, з якими укладено договори про соціальне забезпечення, перелік яких розміщується на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики).

За правилами пункту 43 Положення №848 для призначення житлової субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання):

- заяву про призначення та надання житлової субсидії у грошовій формі за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - заява);

- декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація);

- довідки про доходи - у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня у ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у порядку, встановленому цим Положенням. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру;

- копію договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (у разі наявності);

- договір наймання (оренди) житла (у разі наявності).

У пункту 60 Положення № 848 передбачено, що структурним підрозділом з питань соціального захисту населення протягом 10 календарних днів з дня подання зазначених документів приймається рішення про:

- призначення житлової субсидії;

- не призначення житлової субсидії (у разі, коли за результатами розрахунку житлової субсидії її розмір має нульове або від`ємне значення);

- відмову в призначенні житлової субсидії;

- подання документів на розгляд комісії.

У разі прийняття рішення про відмову в призначенні житлової субсидії структурний підрозділ з питань соціального захисту населення повідомляє заявнику про прийняте рішення протягом трьох календарних днів з дня його прийняття. При цьому структурний підрозділ з питань соціального захисту населення інформує заявника про прийняте рішення в паперовому вигляді з врученням відповідного повідомлення під особистий підпис із зазначенням причин відмови і порядку оскарження прийнятого рішення (пункт 62 Положення № 848).

Згідно з п. 31 Положення №848, під час призначення житлової субсидії враховуються такі доходи, зокрема заробітна плата після сплати податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до п.35 Положення №848 передбачено, що для розрахунку житлової субсидії середньомісячний сукупний дохід осіб, зазначених у пунктах 24, 25, 27 і 28 цього Положення , враховується зокрема за ІІІ і ІV квартали попереднього календарного року - у разі, коли житлова субсидія призначається з початку неопалюваного сезону.

У такому ж порядку розраховується середньомісячний сукупний дохід під час призначення житлової субсидії без звернення на наступний строк, а також під час розрахунку житлової субсидії на опалювальний сезон домогосподарствам, яким призначено її в минулому неопалювальному сезоні.

Відповідно до п.50Положення №848 для призначення житлових субсидій на запит структурних підрозділів з питань соціального захисту населення у п`ятиденний строк з дня його отримання подаються відомості зокрема про:

-доходи осіб та сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійним фондом України у порядку, встановленому Пенсійним фондом України та Мінсоцполітики;

-доходи осіб з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, а також групу платників єдиного податку, до якої належить фізична особа - підприємець, що обрала спрощену систему оподаткування, - ДПС у порядку встановленому Мінсоцполітики та Мінфіном.

Для призначення субсидії позивачу з 01.05.2020 р. відповідач сформував та направив відповідні запити.

На підставі зазначеного управлінням отримано довідку про завантажені доходи позивача в електронному вигляді від Державної фіскальної служби України.

Відповідно до зазначеної довідки, протягом періоду з 01.07.2019 р. по 31.12.2019 р., який враховується при призначенні субсидії середньомісячна заробітна плата після сплати податку на доходи фізичних осіб склала 2896,93 грн. (3444,00 грн. (дохід за період з 10.19) +13937,55 грн. (дохід за період з 07.19 по 09.19)/6 місяців).

Згідно з ст.8 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 р.» у 2019 р. мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня складає 4173 грн.

Суд встановив, що нарахований середньомісячний сукупний дохід позивача (заробітна плата) за ІІІ і ІV квартали 2019 р. (2896,63 грн.) менший ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду (4173,00 грн.), за який враховувались доходи для призначення субсидії.

Таким чином, суд робить висновок, що на підставі вищевикладеного та абз.3 пп.3 п.4 Положення №848, позивач не має права на отримання житлової субсидії з 01.05.2020 р. на загальних підставах.

Щодо посилання позивача на невірне застосування правил граматики та орфографії української мови під час трактування відповідачем п.14 Порядку №848, суд зазначає наступне.

У підпункті 3 пункту 14 Порядку 848, умови, за яких субсидія не призначається згуртовані у абзаці, котрі відокремлені один від одного крапкою з комою. Оскільки сполучники «та» і «та/або» поставлені після розділового знаку крапка з комою, то у такому випадку обставини, викладені у абзацах другому - четвертому підпункту 3 пункту 14 Порядку можуть застосовуватися як окремо так і разом. Наявність лише однієї з умов не дає права на призначення субсидії.

Отже, суд вважає, що відповідач правомірно відмовив позивачу у призначенні житлової субсидії, відповідно до абз.3 пп.3 п.14 Положення №848.

Крім того, суд вважає, що процедурні порушення щодо строку направлення позивачу рішення та незазначення в ньому порядку оскарження є несуттєвими та не тягнуть за собою визнання рішення протиправним та його скасування.

Таким чином, рішення відповідача, яким відмовлено позивачу у призначенні субсидії є правомірне та прийняте на підставі чинного законодавства, а тому не належить до скасування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд робить про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач- ОСОБА_1 адреса: АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач - Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, адреса:65074, м. Одеса, вул. Косовська, 2Д, код ЄДРПОУ 36290160.

Суддя О.Я. Бойко

.