Рішення № 9577594, 26.05.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.10                                                                                           Справа№ 25/62

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю “Міхаель Хубер Україна” (м.Київ)

до відповідача:Приватного підприємства “Видавничий дім “АФІША” (м.Львів)

про :стягнення заборгованості в сумі 9 842,37 грн.

Суддя :В.М. Пазичев

При секретарі :І.Є.Башак

Представники сторін:

від позивача:Гущина М.О.-представник, довіреність від 13.11.2009 року

від відповідача :Не з”явився

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз’яснено їх права та обов’язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Міхаель Хубер Україна” (м.Київ) до Приватного підприємства “Видавничий дім “АФІША” (м.Львів) про стягнення заборгованості в сумі 9 842,37 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 16.04.2010 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 27.04.2010 року. Ухвалою від 27.04.2010 року розгляд справи відкладено до 13.05.2010 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 13.05.2010 року розгляд справи відкладено до 24.05.2010 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача. Листом від 17.05.2010 року по справі №25/62 сторін повідомлене, що судове засідання, призначене на 24.05.2010 року, переноситься на 26.05.2010 року, оскільки на 24.05.2010 року припадає державне свято і цей день, згідно Кодексу законів про працю, вважається вихідним.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 16.04.2010 року, про відкладення від 27.04.2010 року, від 13.05.2010 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

06.05.2010 року за вх.№8736 позивач надіслав на адресу суду клопотання по справі на виконання вимог ухвал суду.

06.05.2010 року за вх.№8735 позивач подав клопотання про здійснення технічної фіксації судового засідання.

06.05.2010 року за вх.№8740 позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача борг в розмірі 8 937,26 грн.

В судовому засіданні 26.05.2010 року позивач подав клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового засідання.

26.05.2010 року за вх.№9976 від позивача надійшло пояснення по справі.

Представник позивача позов підтримав повністю, просив позовні вимоги задоволити з підстав, наведених в уточненні до позовної заяви та клопотання.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 16.04.2010 року, про відкладення від 27.04.2010 року, від 13.05.2010 року не виконав, відзиву на позов не представив, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення №4635983 від 20.04.2010 року, №4657078 від 27.04.2010 року, а його явка була визнана судом та визначена в ухвалі суду обов”язковою.

Позов розглянуто в присутності представника позивача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 26.05.2010 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

03.01.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Міхаель Хубер Україна” (надалі –позивач) та Приватним підприємством “Видавничий дім “АФІША” (надалі –відповідач) укладено договір постачання №Л5-030108 (надалі –договір).

За умовами договору, позивач зобов”язаний передавати у власність відповідача поліграфічні фарби та витратні матеріали, а відповідач –прийняти та оплатити товар.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу за період з 01.07.2008 року по 28.07.2008 року товар на суму 7 292,21 грн.

Згідно п.2.1 договору, відповідач повинен оплатити товар протягом 30 днів з моменту отримання товару, згідно видаткових накладних. Однак, за твердженням позивача, відповідач не виконав цей обов”язок.

Згідно п.6.2 договору, у разі порушення термінів оплати, покупець оплачує постачальникові, відповідно до ст. 625 ЦК України, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, також 3% річних від простроченої суми, крім того покупець зобов”язаний сплатити постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості відвантаженого, але несплаченого в строк товару за кожен день прострочення.

Відповідно до розрахунку ціни позову, поданого позивачем, сума збитків від інфляції складає 1 433,51 грн., сума 3% річних –329,09 грн., сума пені –787,56 грн.

Отже, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 9 842,37 грн

06.05.2010 року за вх.№8740 позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача борг в розмірі 8 937,26 грн.

Відповідач не подав суду доказів погашення боргу станом на момент розгляду справи.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного :

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами –юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

У відповідності до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов”язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов’язань.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов”язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об”єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені сторонами докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз”яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судові рішення”, суд прийшов до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Міхаель Хубер Україна” (м.Київ) до Приватного підприємства “Видавничий дім “АФІША” (м.Львів) в частині стягнення суми боргу в розмірі 8 937,26 грн. є обгрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №356 від 01.04.2010 року на суму 98,50 грн. про сплату державного мита та платіжне доручення №357 від 01.04.2010 року на суму 236,00 грн. про сплату витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Уточнення позовних вимог - задоволити.

2.          Стягнути із Приватного підприємства “Видавничий дім “Афіша” (79000, м.Львів, вул.Зелена,105; код ЄДРПОУ 34461655, п/р 26000001000409 ЛФ ВАТ Банк “Біг Енергія”, МФО 325008) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Міхаель Хубер Україна” (04074, м.Київ, вул.Шахтарська,9-Г; код ЄДРПОУ 33496053, п/р 26002001305782 ЗАТ “ОТП Банк”, МФО 300528) –8 937 (вісім тисяч дев”ятсот тридцять сім) грн. 26 коп. –боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю “Міхаель Хубер Україна” (04074, м.Київ, вул.Шахтарська,9-Г; код ЄДРПОУ 33496053, п/р 26002001305782 ЗАТ “ОТП Банк”, МФО 300528) на користь Державного бюджету України (№ рахунку 31119095700006, МФО 825014, код ЄДПОУ одержувача 22389406, банк одержувача ГУДКУ у Львівській області, одержувач УДК у Личаківському районі м.Львова) - 3 (три) грн. 50 коп. – недоплаченого державного мита.

Накази видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя