Рішення № 95775867, 25.03.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/870/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Березівкаагрошляхбуд» до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

21.01.2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Березівкаагрошляхбуд» до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Одеській області № 221028 від 05.10.2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Одеській області № 221029 від 05.10.2020 року про застосування адміністративно- господарського штрафу в сумі 8500 грн.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ «Березівкаагрошляхбуд» не згодне з оскаржуваними постановами, адже в акті проведения перевірки не визначено, яку саме власну масу має автомобіль, та яка маса вантажу. Також, позивач стверджує, що транспортний засіб ТОВ «Березівкаагрошляхбуд» в момент проведення перевірок перебував в іншому місці, ніж вказано в акті перевірки. Крім того, суперечливим позивач вважає і той факт, що перевірка здійснювалась лише 5 хвилин. Позивач вважає, що відповідач мав заборонити подальший рух транспортних засобів при фіксації факту перевищення вагового нормативного параметру та повідомити власника про виявлення факту перевищення габаритно-вагових норм, проте відповідач дозволив подальший рух транспортних засобів, що, на переконання позивача, суперечить п. п. 21-24 Порядку № 879. п.2.4-2 Правил дорожнього руху. затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 із змінами та доповненнями.

25.01.2021 року ухвалою судді відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Вказану ухвалу судом направлено рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення за місцезнаходженням відповідача. Поштове відправлення вручене особисто відповідачу 05.02.2021 року.

Суд зазначає, що відповідачем до суду не подано відзиву на адміністративний позов.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Березівкаагрошляхбуд» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.06.2003 року № 15291200000000294. Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, одним із видів діяльності позивача є «Будівництво доріг і автострад (основний)» (код КВЕД 42.11) (а.с.8).

19.08.2020 року Управлінням Укртрансбезпеки у Миколаївській області проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом транспортного засобу VOLVO FM 04 номерний знак НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Березівкаагрошляхбуд», про що складено акт від 19.08.2020 року № 195587 (а.с.13).

Відповідно до вказаного акту під час перевірки виявлено порушення, а саме: перевезення вантажу згідно накладної на вантаж від 19.08.2020 року № 11 (щебінь 20/40) з перевищеннями встановлених п.22.5 ПДР України габаритно-вагових норм без відповідного дозволу на 6,69% (встановлено за результатами здійснення документального контролю). Відсутня, неоформлена товарно-транспортна накладна, маршрут руху записано зі слів водія та згідно інформації з накладної на вантаж.

Відповідальність за вказане порушення передбачена абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу; абз.3 ч. 1 надання послуг з перевезення вантажу без наявності оформлених документів, передбачених ст. 48 цього Закону, а саме: відсутня, неоформлена товарно-транспортна накладна.

21.09.2020 року виконуючим обов`язки начальника Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області Гончаром О., оформлено запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, в якому зазначено ТОВ «Березівкаагрошляхбуд» прибути до Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області для участі у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення по актам проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільні транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом зокрема акт від 19.08.2020 року № 195587 (а.с.12).

24.09.2020 року ТОВ «Березівкаагрошляхбуд» отримано запрошення на розгляд справи.

05.10.2020 року на підставі акту виконуючим обов`язки начальника Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області Гончаром О., прийнято:

- постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 221028 про стягнення з ТОВ «Березівкаагрошляхбуд» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700 грн, що передбачений абз.3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с.16);

- постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 221029 про стягнення з ТОВ «Березівкаагрошляхбуд» адміністративно-господарського штрафу у розмірі 8500 грн, що передбачений абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с.17).

28.10.2020 року позивач за супровідним листом від 07.10.2020 року № 78163/32-24-20 отримав від Управління Укртрансбезпеки в Одеській області вищезазначені постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).

Відповідно до п. 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Пунктом 4 Положення передбачено, що основним завданням Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.

У відповідності до абзацу першого п. 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 року № 592 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби, зокрема, Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення-перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Положеннями ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух».

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567), згідно з пунктами 3, 4 якого державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку № 1567 визначено виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється:

- наявність визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Пунктом 16 Порядку № 1567 передбачена можливість під час рейдової перевірки здійснення габаритно-вагового контролю.

Згідно з п.20-22 Порядку № 1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 року «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок № 879).

Відповідно до п. 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів (підпункт 4 п. 2 Порядку № 879).

Великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки (підпункт 3 п. 2 Порядку № 879).

В п. 6 Порядку № 879 зазначено, що габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до пунктів 12, 13, 14 зазначеного Порядку № 879, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані. Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю визначаються Мінінфраструктури.

Згідно з п. 20 Порядку № 879 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Пунктом 21 Порядку № 879 визначено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету (п. 26 Порядку № 879).

Згідно з абз. 1 п. 28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Отже, обов`язок внесення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів покладено саме на перевізника.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 затверджено Правил дорожнього руху.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м., за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11 т, здвоєні осі -18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-ІІІ автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Для виконання перевезень небезпечних вантажів автомобільний перевізник повинен одержати відповідну ліцензію.

Згідно ч. 1 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до абзаців 3, 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-ІІІ, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за:

- надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено судом, під час перевірки Управлінням Укртрансбезпеки у Миколаївській області транспортного засобу VOLVO FM 04 номерний знак НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Березівкаагрошляхбуд», відповідачем виявлено порушення, а саме: перевезення вантажу згідно накладної на вантаж від 19.08.2020 року № 11 (щебінь 20/40) з перевищеннями встановлених п. 22.5 ПДР України габаритно-вагових норм без відповідного дозволу на 6,69% (встановлено за результатами здійснення документального контролю). Відсутня, неоформлена товарно-транспортна накладна. Відповідальність за вказане порушення передбачена абз. 3 та 14 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

В спростування виявлених порушень позивач зазначає, що в акті перевірки не зазначено власну масу автомобіля та те, що транспортний засіб ТОВ «Березівкаагрошляхбуд» в момент проведення перевірки перебував в іншому місці. При цьому, зазначаючи про обов`язковість зазначення власної маси автомобіля в акті перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом позивач посилається на визначення поняття «документальний габаритно-ваговий контроль» наведене у п.п.5-1 п.2 Порядку № 879.

Суд зазначає, що Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567 від 08.11.2006 року визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Додатком 3 до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567 визначено зразок акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом з якого вбачається, що останній не має пункту про необхідність зазначення власної маси автомобіля.

Тобто, акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом не має містити відомості про масу автомобіля, який перевіряється, а тому посилання позивача на вказану обставину, як на підставу визнання протиправними оскаржуваних постанов є необґрунтованим та не спростовує факту встановленого відповідачем порушення.

Як вбачається зі звіту по відстеженню автомобіля VOLVO FM 04 номерний знак НОМЕР_1 , 19.08.2020 року о 09:06 год даний автомобіль перебував в м.Вознесенськ, Миколаївська обл., пров. Кравченка, протягом 54 хвилин, а о 09:44 год - м.Веселинове, Миколаївська обл., вул. Київська (а.с.20).

Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 195587 складений 19.08.2020 року о 09:30 год за адресою м.Вознесенськ, Миколаївська обл., вул. Київська, 289 (а.с.13).

Суд звертає увагу, що перебування 19.08.2020 року о 09:06 год автомобіля VOLVO FM 04 номерний знак НОМЕР_1 за адресою м.Вознесенськ, Миколаївська обл., пров. Кравченка, жодним чином не спростовує та не суперечить факту складення 19.08.2020 року о 09:30 год Акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 195587 за адресою м.Вознесенськ, Миколаївська обл., вул. Київська, 289.

Також суд не бере до уваги посилання позивача на те, що встановивши перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу, його подальший рух мав би бути заборонений посадовими особами Укртрансбезпеки, оскільки посадові особи Укртрансбезпеки, які згідно ст. 19 Конституції України повинні діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, чинним законодавством, та такими повноваженнями законом не наділені.

Отже, з урахуванням зазначеного, суд критично оцінює доводи позивача наведенні у позові та вважає, що вони не спростовують встановлених відповідачем порушень ТОВ «Березівкаагрошляхбуд» вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Інші доводи та аргументи, наведені позивачем, судом не оцінюються, позаяк не впливають на правомірність оскаржуваних рішення, а тому не мають значення для правильного вирішення судового спору по суті.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням того, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 72-73, 77, 90, 242-246, 250-251, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Березівкаагрошляхбуд" (вул. Паркова, 80, Березівка, Березівський район, Одеська область, 67300 код ЄДРПОУ 03579041) до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (вул. Успенська 4, Одеса, Одеська область, 65045, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя Л.М. Токмілова