Рішення № 95775770, 24.03.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/14640/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовною заявою Фермерського господарства «Прогресагро» до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фермерського господарства «Прогресагро» до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування постанови відповідача №228169 від 30.11.2020 року про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу.

Позивач обґрунтовує позов тим, що 04.12.2020 року на адресу фермерського господарства надійшла копія постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №228169 від 30.11.2020 року, яка винесена на підставі Акту №242363 від 07.10.2020 року. Під час здійснення габаритно-вагового контролю 07.10.2020 року посадовим особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки виявлено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно, однак зі змісту Акту вбачається, що таке перевищення не підтверджено жодним доказом, не зазначено як саме виявлено правопорушення та який саме габаритно-ваговий контроль здійснювався відповідачем, не розраховано % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, відсутнє визначення посадовими особами загальної маси транспортного засобу, що унеможливлює встановлення наявності такого правопорушення. Додатково представник позивача вказує, що відповідач в Акті посилається на ТТН №237, як первинний документ здійснення господарської операції, проте згідно вказаного ТТН загальна маса транспортного засобу (брутто) не перевищувала норм визначених Правилами (44 т для контейнеровозів) та складала 43280 кг (17340 кг - маса транспортного засобу та 25940 кг - маса вантажу). Також, позивач зазначив, що довідка про здійснення габаритно-вагового контролю йому не видавалася. За таких обставин позивач вважає Постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, та просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі відзиви на позовну заяву не надали.

Ухвалою суду від 28.12.2020 року позов залишений без руху.

Ухвалою суду від 04.01.2021 року позивачу продовжено строк на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 25.01.2021 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Фермерське господарство «Прогресагро» (далі - ФГ «Прогресагро») (код ЄДРПОУ 37343050) зареєстроване юридичною особою з 02.12.2011 року, основним видом діяльності якого є 01.11 - Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний).

Позивач згідно товарно-транспортної накладної (далі - ТТН) №237 від 07.10.2020 року (а.с.14) (маса брутто транспортного засобу з вантажем у пункті навантаження 43 т 280 кг) здійснював автомобільне перевезення продукції (насіння соняшнику) за допомогою автомобіля MAN TGS 18.440, державний номер НОМЕР_1 , та напівпричепа спеціалізованого контейнеровоза, державний номер НОМЕР_2 (а.с.12-13), які належать ФГ «Прогресагро» на праві власності. Перевезення вантажу здійснювалось з с. Бендзарі, Одеської області до с. Визирка, Одеської області, 2-й кілометр автодороги на Морський торгівельний порт «Южний», 2 «Б».

07.10.2020 року посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №242363, за результатами проведення перевірки згідно направлення №026447 від 05.10.2020 року, на автомобільній дорозі М-05, Київ - Одеса, 452 км+811м (а.с.11).

В акті №242363 від 07.10.2020 року зазначено, що водій транспортного засобу марки MAN, державний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом марки VAN HOOL, державний номер НОМЕР_2 , що належать ФГ «Прогресагро», здійснював перевезення вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових параметрів від 5% до 10% включно без відповідного дозволу, що є порушенням ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за що передбачена відповідальність абз.14 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Також в Акті в графі про виявлене порушення міститься посилання на ТТН №237. Як вбачається з відмітки інспекторів безпосередньо в Акті, водій ОСОБА_1 від пояснень відмовився, з актом ознайомлений, від підпису відмовився.

За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки винесено Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №228169 від 30.11.2020 за порушення абз.14 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та у відношенні Позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 8500 грн. (а.с.8).

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Постановою КМУ від 11.02.2015 №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).

Відповідно до п.1 Положення, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністерство інфраструктури, яке реалізує державну політику з питань забезпечення безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 4 Положення передбачено, що основним з завдань Укртрансбезпеки, зокрема, є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Згідно пп.15, 27, 29 п.5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю, а також у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення

У відповідності до абз.1 п.8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 1 постанови КМУ від 03.03.2020 року №196-р «Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби, реорганізувавши шляхом злиття відповідні територіальні органи зазначеної Служби за переліком згідно з додатком, зокрема Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою КМУ №1567 від 08.11.2006 року (далі - Порядок №1567).

Відповідно до п.3 Порядку №1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органі.

З огляду на викладене, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) під час здійснення своїх повноважень діє як суб`єкт владних повноважень, а також є органом наділеним спеціальною компетенцією, якому надано повноваження щодо реалізації політики держави з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Частиною 2 ст.29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.4 Порядку №1567, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку №1567 вказано виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється наявність визначених ст.39, 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до п.20-22 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Тобто, суд зазначає, що кожне виявлене порушення фіксується у зазначеному акті. При цьому відсутня вимога до суб`єкта владних повноважень складати по кожному виявленому порушенню окремий акт.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності) (п.21 Порядку №1567).

Під час проведення рейдової перевірки можливе, зокрема, здійснення габаритно-вагового контролю (п.16 Порядку №1567).

Відповідно до п.3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідні машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою КМУ №879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних дорогами загального користування» (далі - Порядок №879), габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

За визначенням, наведеним у пп.4 п.2 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль - контроль проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявної дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов режиму руху транспортних засобів.

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. У разі пред`явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється (п.18 Порядку №879).

Крім того, відповідно до п.4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10 грудня 2013 року №1007/1207 посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю, зокрема: видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю; складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; при здійсненні габаритно-вагового контролю перевіряють у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку; у разі відсутності документів, визначених ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», застосовують до автомобільних перевізників адміністративно-господарські штрафи, визначені ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Згідно з п.21 Порядку №879, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Пунктом 26 Порядку №879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Крім того, згідно чинного законодавства жодним вітчизняним чи міжнародним нормативним документом не передбачені виключення з ПДР (пункти 2.3; 12.1) при перевезенні подільних (в тому числі сипучих) вантажів.

Переміщення вантажу під час руху не є припустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу. Вказані негативні переміщення вантажу під час руху можуть призвести до непередбачуваних аварійних наслідків та є загрозою для безпеки дорожнього руху.

Крім того, так, як зважування проводилося всього транспортного засобу, а не роздільно по осям, переміщення вантажу всередині кузова не впливає на загальну вагу такого транспортного засобу.

Відповідно до пунктів ПДР України:

2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

22.3. Перевезення вантажу дозволяється за умови, що він, зокрема:

а) не наражає на небезпеку учасників дорожнього руху;

б) не порушує стійкості транспортного засобу і не утруднює керування ним;

Таким чином, Водій зобов`язаний вибирати швидкість руху з огляду на дорожню обстановку та особливості вантажу.

Також згідно з п.12.5 Правил перевезень вантажів автомобільний транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен змішуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Відповідно до п.22.5 ПДР, рух транспортних засобів та їх составів фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - фактичною масою понад 44 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогими забороняється.

Згідно абз.8 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до п.4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Аналізуючи вищенаведені норми, можливо дійти висновку, що у разі якщо автомобільне перевезення здійснюється із допомогою напівпричепа-контейнеровоза (про що повинно бути вказано у Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу) загальна фактична маса не повинна перевищувати 44,880 тон (44 т контейнеровоз * 2%).

Відповідно до абз.14 ч.1 ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (п.25 Порядку №1567).

Як вбачається з Акту №242363 від 07.10.2020 року складеного за результатами виявленого порушення, а саме перевезення вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових параметрів від 5% до 10% включно без відповідного дозволу, у ньому міститься посилання на ТТН №237, з якого в свою чергу вбачається, що перевезення вантажу здійснювалося за допомогою автомобіля MAN TGS 18.440, державний номер НОМЕР_1 , та напівпричепа, державний номер НОМЕР_2 , та загальна фактична маса тари (транспортного засобу) та самого вантажу (насіння соняшника) складала 43 т 280 кг. Саме на вказані автомобіль та напівпричіп з відповідними державними номерами також міститься посилання в Акті №242363 від 07.10.2020 року.

Суд враховує, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу напівпричіп марки VAN HOOL, державний номер НОМЕР_2 , що належать ФГ «Прогресагро», є спеціалізованим контейнеровозом, а відтак, враховуючи положення п.22.5 ПДР, у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогими дозволяється рух транспортних засобів та їх составів фактичною масою до 44 т включно (+величина похибки).

Єдиним доказом, наявним в матеріалам справи, з якого суд може встановити наявність чи відсутність перевищення допустимих вагових норм при перевезенні вантажу, є саме ТТН №237 від 07.10.2020 року.

Суд враховує, що відповідачі відзиви на позовну заяву не надали, хоча ухвалу про відкриття провадження та позов з додатками отримано 02.02.2021 року Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки та 03.02.2021 року Державною службою України з безпеки на транспорті, так само не надано жодних доказів на підтвердження можливих заперечень щодо позовних вимог, та на підтвердження здійснення габаритно-вагового контролю, зокрема не надано довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю, розрахунків плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування. З урахуванням положень, ч.4 ст.159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Водночас, відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивач під час перевезення вантажу по маршруту а/д М-05 Київ-Одеса порушення щодо перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм не вчиняв.

Підсумовуючи вищенаведене та з урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку про не обґрунтованість постанови №228169 від 30.11.2020 року про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу, прийнятою Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки, а тому така є протиправною та підлягає скасуванню.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до суду надано платіжне доручення №1523 від 28.12.2020 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 2102,00 грн.

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог ФГ «Прогресагро», суд вважає за необхідне стягнути на його користь суму сплаченого ним судового збору у розмірі 2102,00 грн. з Державної служби України з безпеки на транспорті.

Керуючись ст.ст.9, 73, 77, 90, 139, 241-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Фермерського господарства «Прогресагро» до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Державної служби України з безпеки на транспорті - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №228169 від 30.11.2020 про застосування до Фермерського господарства «Прогресагро» адміністративно-господарського штрафу.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фермерського господарства «Прогресагро» (66133, Одеська область, Балтський район, с. Плоске, вул. Кудрявцева, 150, код ЄДРПОУ 37343050) витрати по сплаті судового збору у сумі 2102,00 грн. сплачені по платіжному дорученню №1523 від 28.12.2020 року.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання в порядку та строки, встановлені ст.ст.295, 297 та з урахуванням п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іванов Е.А.

.