Рішення № 95775037, 25.03.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2021 року справа №320/1543/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хука Бразерс" до Виконавчого комітету Бучанської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення в частині.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Хука Бразерс" з позовом до Виконавчого комітету Бучанської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення в частині пункту 1 рішення Виконавчого комітету Бучанської міської ради Київської області №518 від 15.08.2017 щодо встановлення режимів роботи з 08:00 год. до 22:00 год. закладам громадського харчування, торгівельних закладів, сфери послуг та розваг приватної форм власності, які розташовані на території м. Бучі.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що пунктом 1 спірного рішення №518 від 15.08.2017 відповідач встановив режим роботи з 08:00 год. до 22:00 год. у закладах громадського харчування, торгівельних закладах, сфері послуг та розваг незалежно від форми власності, які розташовані у житлових будинках у м.Бучі, чим незаконно втрутився у господарську діяльність суб`єктів господарювання приватного сектору економіки.

Так, позивач стверджує, що нормами чинного законодавства виконавчий комітет органу місцевого самоврядування не наділено повноваженнями в імперативному порядку встановлювати режим роботи підприємств, установ та організацій, які належать до приватної форми власності, оскільки встановлення режиму роботи закладів приватної форми власності здійснюється виключно за погодженням з власниками таких закладів.

Позивач наголосив на тому, що пункт 1 спірного рішення протиправно обмежує господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "Хука Бразерс", а тому таке рішення має бути скасоване у відповідній частині.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання по справі.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що вимогами чинного законодавства передбачено право органу місцевого самоврядування встановлювати режим роботи підприємств, установ та організацій у сфері обслуговування населення, незалежно від форми власності.

Відповідач наголосив на тому, що діяльність кальян-бару "Хука Бразерс", розташованого за адресою: 08292, Київська обл., м.Буча, вул.Нове шосе, буд.14 , призводить до порушення тиші та спокою, виникненню та поширенню правопорушень серед населення м.Буча, поширенню задимленості житлових приміщень залишками продуктів горіння, у тому числі, хімічного походження від постійного вживання тютюнових виробів та сумішей кальяну, оскільки вказаний заклад розташований на першому поверсі багатоквартирного будинку. Відповідач звернув увагу на те, що вказані порушення були встановленні рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 18.10.2019 у справі №367/7327/18.

Вказане, на думку відповідача, надає йому право встановлювати режим роботи підприємств, установ та організацій у сфері обслуговування населення, незалежно від форми власності, з огляду на необхідність дотримання санітарних норм відповідно до статті 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення».

У зв`язку з цим, відповідач вважає, що спірне рішення було прийнято правомірно та обґрунтовано.

У відповіді на відзив позивач, серед іншого, вважає безпідставними посилання відповідача на прийняття спірного рішення з метою необхідності дотримання санітарних норм та зазначає, що позовні вимоги чітко визначені та стосуються саме встановлення відповідачем режиму роботи, а тому вважає безпідставними посилання відповідача на необхідність дотримання рівня шуму та забезпечення тиші.

Усною ухвалою суду від 23.06.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Присутній у судовому засіданні 18.08.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Присутній у судовому засіданні 18.08.2020 представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову.

При цьому представники сторін заявили клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи клопотання сторін, усною ухвалою суду від 18.08.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хука Бразерс" (ідентифікаційний код 41281891, місцезнаходження: 08292, Київська обл., м.Буча, вул.Нове шосе, буд.14, оф.258) 13.04.2017 зареєстровано в якості юридичної особи, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.31).

28.01.2019 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хука Бразерс" (Орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №258/88/2019, за умовами якого орендодавець зобов`язався передати орендарю у тимчасове платне користування нежитлове приміщення №258, площею 87,9 кв. м., яке розташоване за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Нове шосе, буд.14, а орендар прийняти передане орендодавцем нежитлове приміщення та сплачувати орендну плату за користування ним в строк та на умовах, які визначені договором.

Згідно з пунктом 6.1 договору визначено, що даний договір вважається укладеним, набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.09.2019 та не може бути продовжений (а.с.3-26).

30.09.2019 між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до договору №258/88/2019 оренди нежитлового приміщення від 28.01.2019, в якій сторони погодили внести зміни до пункту 6.1 договору та продовжити строк його дії до 31.12.2020 (а.с.28).

Відповідно до ліцензії Головного управління ДПС у Київській області №10380308201906666 позивач має право здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями. Термін дії ліцензії з 02.01.2020 по 02.01.2021 (а.с.29).

Відповідно до ліцензії Головного управління ДФС у Київській області №10380311201902469 позивач має право здійснювати роздрібну торгівлю тютюновими виробами. Термін дії ліцензії з 28.06.2019 по 28.06.2020 (а.с.30).

Судом встановлено, що 15.08.2017 виконавчим комітетом Бучансьої міської ради Київської області було прийнято рішення №518 "Про режим роботи закладів громадського харчування, торговельних закладів, сфери послуг та розваг, розміщених на території міста Буча", пунктом першим якого встановлено режим роботи закладів громадського харчування, торговельних закладів, сфери послуг та розваг незалежно від форм власності та виду об`єкта, розташованих в житлових будинках на території м.Буча, в межах часу з 08:00 до 22:00 години (за погодженням із мешканцями будинку, та балансоутримувачем.

Пунктом 2 вказаного рішення заборонено використання звуковідтворювальної апаратури та інших джерел побутового шуму у закладах громадського харчування, торговельних закладах, сфери послуг та розваг, визначених п.1 даного рішення, а також на літніх майданчиках, розташованих біля них, після 22:00 години.

Відповідно до пункту 3 рішення режим роботи до 23:00 встановлено для всіх інших, ніж визначені п.1 даного рішення, закладів громадського харчування, торговельних закладів, сфери послуг та розваг, які розташовані в нежитлових будинках та в прибудованих до житлових будинків об`єктах, за умови відсутності скарг від населення (а.с.21-22).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірного рішення в частині пункту 1, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправним та скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97, в редакції, яка була чинна на момент прийняття відповідачем спірного рішення) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з частинами першою-другою статті 11 Закону №280/97 виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до підпункту 2 пункту «б» частини першої статті 30 Закону №280/97 до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні та делеговані повноваження щодо здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, транспорту, зв`язку, за технічним станом, використанням та утриманням інших об`єктів нерухомого майна усіх форм власності, за належними, безпечними і здоровими умовами праці на цих підприємствах і об`єктах; прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію об`єктів у разі порушення нормативно-правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства.

Відповідно до підпункту 9 пункту "а" частини першої статті 30 Закону №280/97 до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: встановлення зручного для населення режиму роботи підприємств комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Відповідно до підпункту 4 пункту "б" частини першої статті 30 Закону №280/97 до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: встановлення за погодженням з власниками зручного для населення режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності.

Відповідно до пункту 13 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 №833, режим роботи торговельного об`єкта та закладу ресторанного господарства, що належать до комунальної власності, встановлюється органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства.

Для закладу ресторанного господарства, який обслуговує споживачів на підприємствах, в установах та організаціях, режим роботи встановлюється суб`єктом господарювання за домовленістю з їх адміністрацією.

Згідно з пунктом 1.7 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 24.07.2002 №219, режим роботи закладу ресторанного господарства встановлюється суб`єктом господарювання самостійно, а у випадках, передбачених законодавством, за погодженням з органами місцевого самоврядування.

Для закладу ресторанного господарства, який обслуговує споживачів на підприємствах, в установах та організаціях, режим роботи встановлюється суб`єктом господарювання за домовленістю з їх адміністрацією.

Отже, встановлення зручного для населення режиму роботи підприємств роздрібної торгівлі належить до компетенції виконавчого комітету.

Разом з тим, в силу вимог пп. 4 п. "б" частини першої статті 30 Закону №280/97 обов`язковою умовою для можливості виконавчого комітету ради змінити режим роботи підприємств, установ та організацій сфери обслуговування є наявність погодження власників цих організацій, без отримання якого виконавчий комітет не може реалізувати вказане повноваження.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 22.10.2018 у справі №804/1681/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 92385260), від 15.09.2020 у справі №305/987/16-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР -91663693) та від 26.08.2019 у справі №164/1666/16-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91159622).

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Отже, правовий висновок, викладений у вищевказаних постановах, підлягає обов`язковому врахуванню у спірних правовідносинах.

Суд зазначає, що зі змісту пункту 1 рішення виконавчого комітету Бучанської міської ради Київської області від 15.08.2017 №518 вбачається, що обмеження щодо режиму роботи (з 08:00 год. до 22:00 год.) поширюється на всі заклади харчування, торговельні заклади, сферу послуг та розваг, які розташовані в житлових будинках на території міста Буча, незалежно від форми власності

У зв`язку з цим, встановлення відповідачем на підставі спірного рішення відповідного режиму роботи є можливим виключно за умови наявності погодження з власниками закладів харчування, торговельних закладі та закладів сферу послуг та розваг, режим роботи яких обмежується таким рішенням.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів отримання відповідачем погодження від власників закладів харчування, торговельних закладів та закладів сферу послуг та розваг, які розташовані в житлових будинках на території м.Буча, на обмеження їх режиму роботи, що свідчить про те, що спірне рішення в частині першого пункту було прийнято відповідачем з порушення вимог Закону №280/97.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" від 24.02.1994 №4004-XII (далі-Закон №4004, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), на яку посилається відповідач в обґрунтування своєї правової позиції, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров`я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів зобов`язані:

здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами;

забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і розважальних заходів тощо рівні звучання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами;

вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об`єкти):

1) жилих будинків і прибудинкових територіях;

2) лікувальних, санаторно-курортних закладів, будинків-інтернатів, закладів освіти, культури;

3) готелів і гуртожитків;

4) розташованих у межах населених пунктів закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу;

5) інших будівель і споруд, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди;

6) парків, скверів, зон відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків.

Шум на захищених об`єктах при здійсненні будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби.

У нічний час, із двадцять другої до восьмої години на захищених об`єктах забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів.

Передбачені частинами другою, третьою та четвертою цієї статті вимоги щодо додержання тиші та обмежень певних видів діяльності, що супроводжуються шумом, не поширюються на випадки:

1) здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають проникнення шуму в прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди;

2) здійснення в закритих приміщеннях будь-яких видів діяльності, що супроводжуються шумом, за умов, що виключають проникнення шуму за межі таких приміщень;

3) попередження та/або ліквідації наслідків аварій, стихійного лиха, інших надзвичайних ситуацій;

4) надання невідкладної допомоги, попередження або припинення правопорушень;

5) попередження крадіжок, пожеж, а також виконання завдань цивільної оборони;

6) проведення зборів, мітингів, демонстрацій, походів, інших масових заходів, про які завчасно сповіщено органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування;

7) роботи обладнання і механізмів, що забезпечують життєдіяльність жилих і громадських будівель, за умов ужиття невідкладних заходів щодо максимального обмеження проникнення шуму в прилеглі приміщення, в яких постійно чи тимчасово перебувають люди;

8) відзначення встановлених законом святкових і неробочих днів, днів міст, інших свят відповідно до рішення місцевої ради, проведення спортивних змагань;

9) проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів у заборонений час за погодженням із уповноваженим органом місцевого самоврядування в порядку, передбаченому правилами додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях.

Сільські, селищні, міські ради затверджують правила додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, якими з урахуванням особливостей окремих територій (курортні, лікувально-оздоровчі, рекреаційні, заповідні тощо) установлюються заборони та обмеження щодо певних видів діяльності, що супроводжуються утворенням шуму, а також установлюється порядок проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів.

Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, встановлених законом, забезпечують контроль за додержанням керівниками та посадовими особами підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також громадянами санітарного та екологічного законодавства, правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, інших нормативно-правових актів у сфері захисту населення від шкідливого впливу шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів.

Однак, суд звертає увагу на те, що на дотримання законодавчо встановлених санітарних норм біля жилих будинків і на прибудинкових територіях в частині недопущення перевищень рівнів шуму направлені пункти 2 та 3 рішення Виконавчого комітету Бучанської міської ради Київської області №518 від 15.08.2017, у той час як в рамках цієї справи позивач оскаржує пункт 1 цього рішення, який є самостійним та встановлює часовий режим роботи закладів громадського харчування, торговельних закладів, сфери послуг та розваг незалежно від форм власності та виду об`єкта, розташованих в житлових будинках на території м.Буча, без прив`язки до санітарних норм.

При цьому суд вважає непереконливими посилання відповідача на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 18.10.2019 у справі №367/7327/18, як на доказ правомірності прийняття спірного рішення, з огляду на таке.

Так, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 18.10.2019 у справі №367/7327/18 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хука Бразерс», треті особи: ОСОБА_1 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Новий-14» про усунення порушення шляхом обмеження режиму роботи в нічний час та припинення дій, які порушують права співволодіння, позов задоволено.

Встановлено режим роботи кальян-бару «Хука-Бразерс» за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Нове Шосе, буд. 14 до 22 години 00 хвилин щоденно та зобов`язати ТОВ «Хука Бразерс» щоденно не пізніше 22 години 00 хвилин припиняти роботу кальян-бару «Хука-Бразерс» за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Нове Шосе, буд. 14 .

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2020 скасовано рішення Ірпінського міського суду Київської області від 18.10.2019 в частині задоволених позовних вимог та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.

Заборонено кальян-бару «Хука-Бразерс» за адресою: Київська обл., м.Буча, вул.Нове Шосе, буд.14 в нічний час з 22:00 і до 08:00 години ранку здійснювати розважальну діяльність в нежитловому приміщенні, розташованому в житловому будинку за адресою: Київська обл., м.Буча, вул.Нове Шосе, буд.14.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Суд звертає увагу відповідача, що вказані судові рішення ніяким чином не пов`язані зі спірними правовідносинами, оскільки вони були прийняті вже після прийняття виконавчим комітетом Бучанської міської ради Київської області рішення від 15.08.2017 №518, яке оскаржується в рамках цієї справи.

Згідно з положеннями статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, всупереч положенням статті 77 КАС України, під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність у нього повноважень на встановлення в імперативному порядку режиму роботи закладів громадського харчування, торговельних закладів, сфери послуг та розваг незалежно від форм власності та виду об`єкта, без погодження з власниками таких підприємств.

У свою чергу, відповідно до статті 6 Господарського кодексу України одним із загальних принципів господарювання в Україні є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Положеннями статті 23 Господарського кодексу України визначено, що органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження щодо суб`єктів господарювання виключно в межах, визначених Конституцією України, законами про місцеве самоврядування та іншими законами, що передбачають особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, іншими законами. Органи місцевого самоврядування можуть здійснювати щодо суб`єктів господарювання також окремі повноваження органів виконавчої влади, надані їм законом.

Незаконне втручання органів та посадових осіб місцевого самоврядування у господарську діяльність суб`єктів господарювання забороняється. Не допускається видання правових актів органів місцевого самоврядування, якими встановлюються не передбачені законом обмеження щодо обігу окремих видів товарів (послуг) на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

За таких обставин, суд погоджується з твердженнями позивача про те, що пункт 1 рішення Виконавчого комітету Бучанської міської ради Київської області №518 від 15.08.2017 є протиправним.

У позовній заяві позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення в частині пункту 1 рішення Виконавчого комітету Бучанської міської ради Київської області №518 від 15.08.2017.

Конституційний Суд України у рішенні від 16.04.2009 №7-рп/2009, проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

З огляду на викладене, суд вважає, що спірне рішення органу місцевого самоврядування щодо встановлення режиму роботи закладів громадського харчування, торговельних закладів, сфери послуг та розваг незалежно від форм власності та виду об`єкта, є нормативно-правовим актом місцевого значення, який має локальний характер, розрахований на широке коло осіб та застосовується неодноразово.

Відповідно до частин першої-другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною дев`ятою статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

Враховуючи, що спірне рішення за своєю правовою природою є нормативно-правовим актом, належним способом захисту порушеного права, згідно зі статтею 5 КАС України, є визнання пункту першого спірного рішення протиправним та нечинним. Застосування ж такого способу захисту як визнання протиправним та скасування рішення суб`єкта владних повноважень здійснюється щодо індивідуального акта чи окремих його положень. Наведене, однак, не спростовує правомірності вимог позивача та не перешкоджає можливості застосування судом належного способу захисту порушеного права.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2110,00 грн., що підтверджується квитанцією від 12.02.2020 №ПН103103 (а.с.5).

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 №294-IX встановлено, що у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 гривні.

Отже, сума судового збору, яка мала бути сплачена позивачем за звернення з позовною заявою до суду, становить 2102,00 грн.

Таким чином позивач під час звернення до суду з позовною заявою надмірно сплатив судовий збір у розмірі 8,00 грн. (2110,00 грн. - 2102,00 грн.).

Враховуючи задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 2102,00 грн. за рахунок суб`єкта владних повноважень - Виконавчого комітету Бучанської міської ради.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що надмірно сплачена сума судового збору може бути повернута позивачу на підставі його клопотання.

Відповідно до частини першої статті 265 КАС України резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 248, 250, 264-265 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та нечинним пункт 1 рішення Виконавчого комітету Бучанської міської ради Київської області від 15.08.2017 №518 "Про режим роботи закладів громадського харчування, торговельних закладів, сфери послуг та розваг розміщених на території міста Буча".

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хука Бразерс" (ідентифікаційний код 41281891, місцезнаходження: 08292, Київська обл., м.Буча, вул.Нове шосе, буд.14, оф.258) судовий збір у сумі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Виконавчого комітету Бучанської міської ради (місцезнаходження: 08292, Київська обл., м.Буча, вул.Енергетиків, буд.12).

4. Зобов`язати Виконавчий комітет Бучанської міської ради опублікувати резолютивну частину цього рішення про визнання нормативно-правового акта частково протиправним та нечинним у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, невідкладно після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.