Рішення № 95774204, 14.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 року Справа № 160/9181/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

07 серпня 2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком відповідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 19.02.2020;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи один місяць служби за три час проходження військової служби в особливий, а саме період безпосередньої участі в антитерористичній операції з 04.04.2016 по 29.06.2016, з 15.07.2016 по 19.10.2016;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії з 19.02.2020.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 19.02.2020 він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», однак отримав відмову в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Так, за розрахунком відповідача стаж, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах складає 24 роки 03 місяців 20 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено наявність 25 років пільгового стажу. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не зарахування до пільгового стажу період військової служби в період з 04.04.2016 по 29.06.2016 та з 15.07.2016 по 19.10.2016 із розрахунку - один місяць служби за три, позивач звернувся до суду із позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2020 р. справа прийнята до провадження, відкрито провадження та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені) в порядку статті 263 КАС України.

04.09.2020 р. до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому відповідач вказав на правомірність прийнятого рішення про відмову в призначенні пенсії, оскільки згідно ст.57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі, при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовців, а отже, на думку відповідача, період проходження військової служби позивача з 15.07.2016 по 19.10.2016 року під час часткової мобілізації в особливий період, зараховується до загального та пільгового стажу згідно ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в одинарному розмірі.

10.09.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає, що доводи відповідача є не обгрунтованими, у зв`язку із чим, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

19.02.2020 р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом за вих. № 2065/03.05-17 від 27.02.2020 року, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про відсутність підстав для призначення пенсії на пільгових умовах та зазначив, що відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років. Загальний (страховий) стаж позивача складає 24 роки 09 місяців 11днів, стаж, що дає право для призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» складає - 24 роки 03 місяці 20 днів, що є недостатнім, оскільки вказаним законом передбачено, що пенсія на пільгових умовах незалежно від віку може бути призначена лише у випадку, якщо такі особи були зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах - 25 років.

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин, що підтверджують наявність або відсутність правових підстав для відмови позивачу у зарахуванні до пільгового стажу, що надає право на пенсію за віком на пільгових умовах, періодів проходження військової служби в особливий період у кратному розмірі - один місяць служби за три.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (надалі - Закон №1058).

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058 ).

Частиною 3 статті 114 Закону № 1058 передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо - рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що рестроктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік встановлений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», знижується на 1 рік.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637), встановлено, що основним документом що підтверджує стаж роботи - є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи,служби, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

Зі змісту зазначених норм вбачається, що підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством на якому працювала особа.

Судом встановлено, що позивач працював з 15.09.1995 року по 11.03.1996 року - учнем електрослюсаря підземного; з 12.03.1996 року по дату звернення за призначенням пенсії (19.02.2020 року) - електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ».

Згідно матеріалів справи, зазначені обставини, підтверджені записами в трудовій книжці позивача, довідкою про підтвердження пільгового трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній від 19.02.2020 № 142, виданною ПАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», актом № 427/10.6-13 щодо дотримання умов законодавства у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування з питання обґрунтованості та достовірності документів, наданих для призначення (перерахунку) пенсії, визнаються сторонами та не є спірними.

Суд зазначає, робота по професії «електрослюсарь підземний», яку позивач займає з 1996 року, відноситься до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, та дає право на призначення пільгової пенсії при стажі роботи 25 років.

Статтею 2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992 року № 2232 - XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991 року (надалі - Закон №2011-ХІІ), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Абзацом другим частини 1 статті 8 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.57 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Порядок організації з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, передбачено наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014р. «Про затвердження Положення про організацію роботи з обчислення вислуги років», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2014 року за № 1294/26071. Так, пунктом 2.3 розділу 2 цього Порядку передбачено, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції, зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.

Аналогічна норма закріплена у постанові Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей».

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.

Наведена правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 05.06.2018 року у справі №348/347/17, від 30.07.2019 року у справі №346/1454/17, від 02.04.2020 року у справі № 185/4140/17, від 16.06.2020 року у справі №185/7049/16-а.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 20.07.2016 року, позивач має статус учасника бойових дій.

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_2 , позивач проходив військову службу при частковій мобілізації в період з 25.07.2015 року по 19.10.2016 року на підставі указу Президента України від 14.01.2015 року № 15/2015 про часткову мобілізацію із збереженням місця роботи та середнього заробітку. Згідно наказу № 147 від 7.07.2015 року був призваний на військову службу до частини №3024 з 25.07.2015 року, згідно витягу з наказу № 73 від 11.04.2016 року був виключений із списків особового складу частини №3024 та переміщений на підставі розпорядження командувача Національної гвардії України від 04.04.2016 року № 27/11-1955 для подальшого проходження служби до військової частини 3035 з 11.04.2016 року. Демобілізований 19.10.2016 року на підстави указу Президента України № 411 від 26.09.2016 року.

Згідно довідки від 19.10.2016 року № 3201, виданої Військовою частиною 3035, безпосередньо приймав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності суверенітету та територіальної цілісності України з 04.04.2016 року по 29.06.2016 року, з 15.07.2016 року по 19.10.2016 року.

Судом встановлено, що відповідно до розрахунку пільгового стажу, відповідачем період безпосередньої участі позивача в антитерористичній операції (06 місяців 01 день) врахований в одинарному розмірі до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Матеріалами справи також підтверджено, що в період проходження військової служби, військовими частинами позивачу виплачувалась заробітна плата, на всі виплати нараховувались страхові внески, про що свідчать довідки, видані: військовою частиною 3024 від 09.10.2019 р. № 114 за період з липня 2015 р. по квітень 2016 р.; військовою частиною 3035 від 21.10.2019 року № 598 за період з квітня 2016 р. по жовтень 2016 р., які долучені до матеріалів справи.

Відтак, з аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин, суд вважає, що час проходження військової служби в особливий період - у бойових діях в зоні АТО з 04.04.2016р. по 29.06.2016р. та з 15.07.2016р. по 19.10.2016р. має бути зарахований до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах у розмірі один місяць служби за три.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії від 19.02.2019 року, позивач мав достатній пільговий стаж, встановлений ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», для призначення пенсії, який був більшим ніж 25 років, а саме: 24 роки 3 місяці 20 днів (які відповідач визнає як пільговий таж) та 18 місяців (із розрахунку 1 місяць служби за 3).

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1) ч.1 ст.19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За загальним правилом, діями суб`єкта владних повноважень є сукупність вчинків здійснених у межах наданих чинним законодавством повноважень. Отже, під протиправними діями суб`єкта владних повноважень слід розуміти активну форму поведінки, пов`язану з виконанням дій, які такий суб`єкт не мав права вчинювати відповідно до його повноважень, за відсутності обставин, з якими пов`язана необхідність вчинення певної дії або з порушенням процедури.

До адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено, оскільки підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб`єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу саме позивача. При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та\або виникнення додаткового обов`язку.

В даному випадку, права позивача порушуються не діями Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , а фактично відмовою ГУ ПФУ в Дніпропетровській області у зарахуванні до пільгового стажу періоду військової служби з 04.04.2016р. по 29.06.2016р. та з 15.07.2016р. по 19.10.2016р., викладеною у листі «Про відмову в призначені пенсії» № 2065/03.05-17 від 27.02.2020, у зв`язку з чим суд вважає необхідним залишити вимоги про визнання протиправними дій без задоволення.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі зазначеного, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною відмову в призначені пенсії викладену у листі від 27.02.2020 року № 2065/03.05-17.

Частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Оскільки позивачем до пенсійного органу було подано всі необхідні документи для призначення пенсії, суд вважає, що належним способом захисту його прав та інтересів буде - зобов`язати відповідача вирішити питання щодо призначення пенсії ОСОБА_1 у відповідності до положень ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку:

1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. У разі якщо при відстрочці часу призначення пенсії за віком не здійснюється підвищення розміру пенсії за неповний місяць страхового стажу, пенсія, обчислена відповідно до статті 29 цього Закону, призначається з дня, що настає за останнім днем повного місяця відстрочки часу виходу на пенсію, який враховано до страхового стажу;

2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача вирішити питання щодо призначення позивачу пенсії згідно з ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з моменту подання заяви, а саме, з 19.02.2020 року.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI як учасник бойових дій та не сплачував його при поданні адміністративного позову, то судовий збір не підлягає компенсації на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги б. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у призначені пенсії ОСОБА_1 , викладену у листі від 27.02.2020 року № 2065/03.05-17.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи один місяць служби за три час проходження військової служби в особливий, а саме період безпосередньої участі ОСОБА_1 в антитерористичній операції з 04.04.2016 по 29.06.2016 та з 15.07.2016 по 19.10.2016.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вирішити питання про призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії, з 19.02.2020.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева