Ухвала суду № 95773944, 25.03.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

м. Вінниця

25 березня 2021 р. Справа № 120/642/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

11.03.2021 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №380/5074/20 (провадження №К/9901/369/21), оскільки зазначена справа має аналогічний предмет доказування.

У судове засідання 25.03.2021 року позивач не з`явився, проте подав заяву про розгляд справи без його участі. Щодо задоволення клопотання про зупинення провадження у справі не заперечував.

Представник відповідача у судове засідання також не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до частини 1 статті 205 КАС України, неявка учасників справи у судове засідання за умови що їх належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає його проведенню.

Розглянувши подане представником відповідача клопотання про зупинення провадження у справі, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі, з огляду на наступне.

Як слідує з матеріалів справи, підставою для звернення з цим позовом до суду стало те, що відповідач при здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, застосував положення частини 3 статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1404-VIII від 02.06.2016 року та зменшив розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача з 90% суддівської винагороди до 68% суддівської винагороди.

Разом з тим, позивач вважає, що він має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи з розміру 90% суддівської винагороди, оскільки такий розмір щомісячного довічного грошового утримання визначений йому на момент виходу у відставку, відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI від 07.07.2010 року.

Відповідно до частини 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, в межах даної адміністративної справи підлягає вирішення питання щодо порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, а саме застосування до спірних правовідносин положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI від 07.07.2010 року та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1404-VIII від 02.06.2016 року.

Разом з тим, згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Верховного Суду від 21.01.2021 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Як на підставу касаційного оскарження рішення ОСОБА_1 вказує на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Зазначає, що висновок суду апеляційної інстанції у цій справі суперечить висновкам, наведеним у мотивувальній частині рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020, а також висновкам, викладеним Верховним Судом у рішенні від 16 червня 2020 року у зразковій справі № 620/1116/20, відповідно до яких встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності та суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

Отже, адміністративна справа №120/642/21-а має аналогічний предмет доказування у справі, що перебуває на розгляді у Верховного Суду, оскільки спір між сторонами у цій справі виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одним й тими ж нормами права.

Пунктом 5 частини 2 статті 236 КАС України встановлено, що суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Обґрунтовуючи підстави для зупинення провадження у справі, суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Одним із способів практичного втілення вказаної Конституційної норми є забезпечення ефективного судового захисту прав, свобод та інтересів особи за допомогою становлення єдності судової практики.

Відповідно до пункту 4 частини 4 статті 17 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, єдність системи судоустрою забезпечується, в тому числі єдністю судової практики.

Згідно з частиною 1 статті 36 Закону № 1402-VIII, Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Отже, з урахуванням положень пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України та беручи до уваги ту обставину, що формування відповідних правових позицій Верховного Суду у справі №380/5074/20, може вплинути на наслідки розгляду даної справи, суд дійшов висновку щодо необхідності зупинення провадження у справі №120/642/21-а до вирішення Верховним Судом справи №380/5074/20.

Аналогічного правового висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 02 березня 2021 року справа 120/7236/20-а.

Керуючись ст.ст. ч. 2 ст. 236, 248, 256 КАС України, суд -

у х в а л и в :

Клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі задовольнити.

Зупинити провадження у справі №120/642/21-а до вирішення Верховним Судом справи №380/5074/20 (провадження №К/9901/369/21).

Копії ухвали направити учасникам справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Свентух Віталій Михайлович