Рішення № 95773828, 25.03.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

25 березня 2021 р. Справа № 120/3636/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Цимбала Михайла Андрійовича до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Цимбал Михайло Андрійович з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представником позивача зазначено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №905090180718 від 12.03.2020 року протиправно відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії по втраті годувальника за померлого працівника прокуратури відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру".

Ухвалою від 03.08.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.

21.08.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки надана позивачем довідка видана на підставі нормативних документів про підвищення заробітної плати працівникам прокуратури прийнятим до 13.12.2019 року, а після прийняття рішення Конституційним Судом України постанови чи інші нормативні акти про підвищення заробітної плати працівникам прокуратури не видавалися, а тому підстави для перерахунку пенсії згідно статтею 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14 жовтня 2014 року відсутні.

Ухвалою суду від 03.09.2020 року провадження у справі зупинено до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №560/2120/20.

Ухвалою від 25.03.2021 року провадження у справі поновлено.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 06.06.2019 року отримує пенсію по втраті годувальника за померлого працівника прокуратури ОСОБА_2 .

11.03.2020 року Прокуратурою Вінницької області видано довідку №18/76 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 про заробітну плату її померлого чоловіка ОСОБА_2

11.03.2020 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою щодо проведення перерахунку пенсії по втраті годувальника відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" на підставі вище зазначеної довідки.

Однак, 12.03.2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області прийнято рішення №905090180718 про відмову в перерахунку пенсії по втраті годувальника за померлого працівника прокуратури, відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" ОСОБА_1 .

Вважаючи таке рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулась з даним адміністративним позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Частини 19 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, було встановлено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї прокурора або слідчого, які були на його утриманні на момент смерті (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), за наявності у померлого годувальника стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім`ї, 70 відсотків - на двох і більше членів сім`ї.

Одночасно частиною 20 статті 86 Закону України №1697-VII зазначалося, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 визнане таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення закону, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Конституційний Суд України вирішив, що частина 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" підлягає застосуванню в первинній редакції, відповідно до якої працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Суд враховує, що, відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Вказані положення Основного Закону кореспондуються із приписами статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 року № 2136-VIII.

Отже, рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 змінило законодавче регулювання для правовідносин, що мають місце з дати його ухвалення.

За таких обставин справи, суд вважає, що у позивача виникло право на перерахунок раніше призначеної пенсії по втраті годувальника у зв`язку із підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчим працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури, а також у зв`язку із призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових заробітної плати як при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Твердження Пенсійного органу про той факт, що для реалізації пенсіонерами права на перерахунок пенсії, визначеного статтею 86 Закону №1697-VІІ (у редакції, що діє з 13.12.2019), обов`язковою умовою є прийняття урядом нової постанови про підвищення заробітної плати прокурорським працівникам, є хибним з огляду на те, що на момент прийняття Конституційним Судом України зазначеного рішення вже існувала суттєва різниця в оплаті праці діючих працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів. І така нерівність має усуватись Пенсійним Фондом України шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13.12.2019.

Крім того, слід звернути увагу, що постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування. Таке рішення уряду є рішенням про "підвищення заробітної плати прокурорським працівникам".

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII на підставі довідки прокуратури Вінницької області №18/76 від 11.03.2020 року.

Відповідач також вказує, що однією з підстав, відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивачу слугувала невідповідність довідки поданої позивачем.

11 березня 2020 року Прокуратурою Вінницької області позивачу видано довідку за №18-76 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, згідно якої розмір заробітної плати (грошового забезпечення) з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 06 вересня 2017 року за відповідною (прирівняною) посадою першого заступника прокурора області.

Згідно вказаної довідки, вона видана на підставі Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-(ІІ)/2019 та постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури".

Суд вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" затверджено у новій редакції схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, що призвело до підвищення заробітної плати прокурорських працівників.

Саме тому право на перерахунок пенсії виникло у ОСОБА_2 з моменту набрання чинності постанови КМУ від 30.08.2017 року № 657, а саме, з 06.09.2017 року, однак можливість реалізації цього права виникла лише з 13.12.2019 року, тобто з моменту набрання чинності рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року №7-р (ІІ)/2019.

Отже, дана постанова Кабінету Міністрів України №657, що набрала чинності 06 вересня 2017 року та довідка Прокуратури Вінницької області 18-76 від 11 березня 2020 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, є підставою для проведення позивачу перерахунок пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Аналогічного правового висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові № 240/10683/20 від 18 січня 2021 року.

Щодо того, у якому відсотковому розмірі відносно заробітної плати підлягають перерахунку пенсії, суд зазначає, що в даній справі виник спір про право позивача на перерахунок пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657.

Відповідно питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.

Суд зауважує, що відповідач у відповідь на заяву позивача відмовив їй у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відтак спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало.

Також, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії по втраті годувальника на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

Аналогічна правова позиція висловлена у рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 року за результатами розгляду зразкової справи № 560/2120/20.

Частиною 3 статті 291 КАС України встановлено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведеного та враховуючи встановлені обставини у справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено частково судові витрати зі сплати судового збору понесені позивачем у розмірі 840,80 грн. підлягають відшкодуванню в сумі 420,40 грн. тобто пропорційно розміру задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Що стосується відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 2 та 3 статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зазначає, що в підтвердження здійсненної правової допомоги необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, у тому числі їх вартість, та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічний правовий висновок щодо витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката міститься у постановах Верховного Суду від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17, від 16.09.2019 у справі № 755/6702/16-а та від 04.03.2021 року у справі № 280/429/19.

Судом встановлено, що в підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір № 3/20 від 20.07.2020 року про надання правової допомоги, квитанцію про оплату та отримання гонорару адвоката на загальну суму 2500 грн., ордер на надання правової допомоги та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Однак, суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутній розрахунок витрат на правову допомогу, акт приймання-передачі наданої правничої допомоги у справі відповідно до укладеного договору про надання правової допомоги.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази, які б достеменно підтверджували саме факт понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката, що, у силу наведеної судової практики, є підставою для відмови у стягненні з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, ст. 46, 58, 92, 152 Конституції України, ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №905090180718 від 12.03.2020 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії по втраті годувальника за померлого працівника прокуратури, відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок і виплату пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII від 14.10.2014 року, на підставі довідки прокуратури Вінницької області №18/76 від 11.03.2020 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ 13322403).

Суддя Свентух Віталій Михайлович