Рішення № 95772214, 22.03.2021, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 373/1420/20

Провадження № 2-605/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

22 березня 2021 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Проць Т.В.

при секретарі Сокол О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» звернувся до суду з вказаним позовом 14 січня 2021 року обґрунтовуючи тим, що 16.11.2011 року між ПАТ «Державний Ощадний банк України» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетовим кредитом схемою №1457 та відкриття карткового рахунку № НОМЕР_1 в гривні для обліку по ньому коштів до запитання і операцій за платіжною карткою на умовах договору. Так, 23.09.2016 року між ПАТ «Державний Ощадний банк України» та ОСОБА_1 було укладено договір у вигляді заяви про приєднання №263301/230916 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки). Відповідно до даної заяви, позивач відкрив відповідачу поточний рахунок на умовах тарифного пакету «Зарплатний». Відповідно до заяви клієнт погодився що йому може бути встановлено бажаний розмір кредиту в сумі 16 000,00 грн. та максимальний розмір кредиту 100 000,00 грн. із строком кредитування 36 місяців з можливим продовженням на той самий строк. Таким чином, позивач виконав свої зобов`язання за Договором, надавши відповідачу кредит у встановленому договором розмірі. Проте, відповідач порушив умови Договору щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлені договором строки та порядку, у зв`язку з чим у нього виникла прострочена заборгованість. Загальна сума заборгованості становить 17419 грн. 82 коп., яка складається з 15987,93 грн. - заборгованості за основним боргом, 908,04 грн. - заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 6,00 грн. - комісії за розрахунково-касовим обслуговуванням, 2,68 грн. - суми пені за несвоєчасне погашення основного боргу та процентів за користування кредитом, 303,77 грн. - інфляційні витрати від простроченої суми заборгованості по основному боргу, 15, 62 грн. - інфляційні витрати від простроченої суми заборгованості по процентам за користування кредитом, 182, 66 грн. 3% річних від простроченої суми заборгованості по процентам за користування кредитом. Тому позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 17419 грн. 82 коп. та судові витрати по справі.

18 січня 2021 року судом постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином повідомлялася про час і місце слухання справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, враховуючи інтереси позивача, суд вважає за можливе вирішити справу за відсутності відповідача на підставі наявних матеріалів справи та постановити заочне рішення, що відповідає положенням ч.4 ст.223, ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 5,6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України).

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків ( ст. 11 ЦК України).

Судом встановлено, що 23.09.2016 року між ПАТ «Державний Ощадний банк України» та ОСОБА_1 було укладено договір у вигляді заяви про приєднання №263301/230916 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки). Відповідно до даної заяви, позивач відкрив відповідачу поточний рахунок на умовах тарифного пакету «Зарплатний». Відповідно до заяви клієнт погодився що йому може бути встановлено бажаний розмір кредиту в сумі 16 000,00 грн. та максимальний розмір кредиту 100 000,00 грн. із строком кредитування 36 місяців з можливим продовженням на той самий строк.

За ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що позивач в повному об`ємі виконав свої зобов`язання за вказаним кредитним договором та надав відповідачу кредит в сумі 16 000, 00 грн.

Разом із тим, відповідач не повернув отриманий кредит у встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки.

Судом також встановлено, що відповідач з умовами кредитного договору від 23.09.2016 року був ознайомлений при його укладенні, підписав вказаний договір і отримав кредит в обумовленій кредитним договором сумі, але вищевказані умови кредитного договору порушив.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Суд вважає, що згідно ст. 611 ЦК України підлягають до задоволення вимоги позивача про стягнення коштів, оскільки відповідачем були порушені умови зобов`язання, обумовлені договором.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 23.09.2016 року, яка складається з 15987,93 грн. - заборгованості за основним боргом, 908,04 грн. - заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 6,00 грн. - комісії за розрахунково-касовим обслуговуванням, 2,68 грн. - суми пені за несвоєчасне погашення основного боргу та процентів за користування кредитом, 303,77 грн. - інфляційні витрати від простроченої суми заборгованості по основному боргу, 15, 62 грн. - інфляційні витрати від простроченої суми заборгованості по процентам за користування кредитом, 182, 66 грн. 3% річних від простроченої суми заборгованості по процентам за користування кредитом, а всього на суму 17419 грн. 82 коп., оскільки відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, а також іншими витратами відповідно до умов Договору та положень ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, отже свої зобов`язання не виконав.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з вказаним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2102,00 грн., а тому на підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати по справі, а саме: сплачений позивачем судовий збір, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 509, 526, 610, 611, 634, 1054 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 279, 258-259, 265, 268, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ) на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ: 00032129) в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ: 09322277, місцезнаходження: вул. Володимирська, 27, м. Київ, 01001, Україна) - заборгованість в сумі 17419 (сімнадцять тисяч чотириста дев`ятнадцять) грн. 82 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ) на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ: 00032129) в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ: 09322277, місцезнаходження: вул. Володимирська, 27, м. Київ, 01001, Україна) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення також може бути переглянуто Обухівським районним судом Київської області у випадку подання відповідачем відповідної письмової заяви протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя: Проць Т.В.