Рішення № 95770311, 17.02.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/41878/20-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Ільєвої Т.Г.,

при секретарі судових засідань - Ємець Д.О.,

розглянувши у закритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Банк Камбіо» про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю,-

В С Т А Н О В И В :

У травні 2020 року заявник звернувся до суду із заявою, у якій просив розкрити інформацію ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) та її представнику - адвокату Тарасову Сергію Олексійовичу ( АДРЕСА_2 , посвідчення адвоката № 000396 від 21.01.2019 року), яка містить банківську таємницю щодо Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» (ідентифікаційний код 26549700, адреса: 01001, м. Київ, вул. Заньковецької/Станіславського, 3/1), а саме: рух коштів за період з 03.07.2015 року по 28.02.2017 року по рахунку № НОМЕР_2 , що відкритий у Публічному акціонерному товаристві «Банк Камбіо» (ідентифікаційний код 26549700, адреса: 01001, м. Київ, вул. Заньковецької/Станіславського, 3/1).

Мотивуючи подану заяву ОСОБА_1 вказує, що заявник не може самостійно отримати інформацію про рух коштів по рахунку № НОМЕР_2 , що належить Третій особі - Публічному акціонерному товаристві «Банк Камбіо» (ідентифікаційний код 26549700, адреса: 01001, м. Київ, вул. Заньковецької/Станіславського, 3/1), а боржник таку інформацію не може повідомити ОСОБА_1 , і не сприяє в її отриманні, ухиляючись від виконання свого обов`язку.

Ухвалою судді від 02.10.2020 у справі відкрито провадження.

Представник заявника у судове засідання не з`явився, про судове засідання повідомлений належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, вимоги підтримав.

Представник заінтересованої особи ПАТ «Банк Камбіо» у судове засідання не з`явився, про час, дату і місце проведення якого повідомлений належним чином, про причини неявки до суду не повідомив.

За приписами частини 2 ст. 349 ЦПК України, неявка в судове засідання без поважних причин заявника та (або) особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, чи їх представників або представника банку не перешкоджає розгляду справи, якщо суд не визнав їхню участь обов`язковою.

Суд, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів у матеріалах справи, та оцінивши у сукупності, вважаючи за можливе розглянути справу за відсутності заявника та представника банку, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 1076 ЦК України, банк гарантує таємницю банківського рахунку, операцій за рахунком і відомостей про клієнта.

Частиною 1 ст. 60 Закону «Про банки і банківську діяльність» визначено, що банківською таємницею є інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту, якою зокрема, є відомості про банківські рахунки клієнтів, операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди

Порядок розкриття банківської таємниці визначено ст. 62 Закону «Про банки і банківську діяльність». Цією нормою визначено коло осіб, на вимогу яких розкривається банківська таємниця, підстави її розкриття та обсяг інформації, яка надається.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 62 Закону, підставами для розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, є: по-перше, письмовий запит або дозвіл власника інформації; по - друге, письмова вимога або рішення суду; по-третє, письмова вимога уповноважених державних органів, перелік яких визначено законом і є вичерпним.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що на вимогу відповідних уповноважених державних органів банк вправі надати інформацію, яка містить банківську інформацію, у межах і обсягах, визначених цим та іншими законами, тобто банки надають обмежену законом інформацію.

Проте, із матеріалів заяви вбачається, що заявник не входить до переліку осіб, на вимогу яких розкривається банківська таємниця, підстави її розкриття та обсяг інформації, яка надається.

За приписами ч. 1 ст. 1076 Цивільного кодексу України, відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.

Пунктами 4, 5 ст. 348 ЦПК України встановлено, що заява про розкриття банківської таємниці має містити, поміж іншого, обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено; обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, щодо особи та мету її використання.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що звертаючись до суду із заявою, заявник не обґрунтував необхідності розкриття інформації, що містить банківську таємницю, а також те, що заявник входить до переліку осіб, на вимогу яких розкривається банківська таємниця, і не надав документів, які підтверджують право на отримання вказаної інформації, а відтак заява не підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про розкриття банківської таємниці.

На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Закону України "Про банки та банківську таємницю", ст. 1076 Цивільного кодексу України, ст. ст. 347-350 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Банк Камбіо» про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю - залишити без задоволення.

Заявник: ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Банк Камбіо» (ідентифікаційний код 26549700, адреса: 01001, м. Київ, вул. Заньковецької/Станіславського, 3/1).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Заявник має право у п`ятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду в установленому порядку.

Повний текст судового рішення складено 17.02.2021

Суддя Т.Г. Ільєва