Ухвала суду № 95770264, 22.03.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:753/20392/20

Провадження №: 2/755/2825/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" березня 2021 р. Суддя Дніпровського районного суду м. Києва САВЛУК Т.В., вивчивши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про зняття з реєстраційного обліку та визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,-

в с т а н о в и в:

23 грудня 2020 року Дарницьким районним судом м. Києва постановлено ухвалу про направлення позовної заяви Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про зняття з реєстраційного обліку та визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Києва.

12 березня 2021 року вказану позовну заяву, у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, було передано в провадження судді Савлук Т.В.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України)

Так, відповідно до ч. 1 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до прохальної частини позовної заяви, Акціонерне Товариство «Альфа-Банк» пред`явило позов до ОСОБА_1 який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з вимогами: «визнати громадян: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , такими які втратили право користування - двокімнатною квартирою, загальною площею: 59,5 кв.м., житловою площею: 33,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Зняти з реєстраційного обліку громадян: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з двокімнатної квартири, загальною площею: 59,5 кв.м., житловою площею: 33,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 »

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн.)

Згідно положень ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до предмету позову позивачем пред`явлено шість окремих вимог немайнового характеру, що зумовлює сплату судового збору за кожну позовну вимогу в розмірі 908,00 грн.

При зверненні до суду, позивачем Акціонерним товариством «Альфа-Банк» надано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 4 204,00 гривень, що не може слугувати належним доказом сплати судового збору, та зумовлює вирішення питання про надання позивачу строку для усунення недоліків для надання доказів сплати судового збору додатково.

Отже, на виконання ухвали суду, позивач має надати суду оригінал платіжного документа про доплату судового збору за шість вимог немайнового характеру в розмірі 840,80 грн.

Додатково роз`яснюю, що при зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Дніпровському районі м. Києва, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 38012871, банк отримувача Державне Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA478999980313141206000026005 , код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч. 8 ст. 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Так, відповідно до положень ч. 2, 4, 5 ст. 95 Цивільного процесуального кодексу, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.

Отже, суд наголошує, що копії документів подаються до суду належно завіреними.

Вказуючи на належність засвідчення копії суд зазначає, що ксерокопія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).

Додані до заяви документи, всупереч вимогам п.2 ст. 95 ЦПК України, не завірені належним чином.

Враховуючи, що подані до позову документи не є оригіналами та як копії належним чином не завірені, а саме не містять: відмітку «З оригіналом згідно»; особистого підпису особи, яка засвідчує копії; ініціали та прізвище, дату засвідчення копії, такі документи не можуть підтверджувати дійсні факти, зафіксовані в їх оригіналах, що нівелює їх доказову силу, а у разі відсутності у позивача оригіналів таких документів - зазначити про наявність у іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких долучено/має бути долучено до позовної заяви.

Свідоцтво про народження є документом, що підтверджує факт реєстрації народження дитини.

Відповідно до мотивувальної частини позову позивачем зазначено, що сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_2 , 2008 року народження, який зареєстрований у спірній квартирі, за адресою6АДРЕСА_1 , однак до позову не долучено свідоцтво про народження та/або витяг із актового запису про реєстрацію в органах РАГС.

Відповідно до вимог ч.4 та ч.5 ст. 19 Сімейного Кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Безпосереднє ведення справ щодо опіки і піклування покладається на відповідні відділи й управління місцевої державної адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчих комітетів міських чи районних у містах рад у межах їх компетенції.

Справами опіки і піклування у селищах і селах безпосередньо відають виконавчі комітети сільських і селищних рад (пункт 1.4 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 29 травня 1999 року № 34/166/131/88).

Висновок органу опіки та піклування має бути оформлений на бланку державних адміністрацій районів, районів міст Києва та Севастополя, виконавчих органів міських чи районних у містах, сільських селищних рад, підписаний головою (заступником голови) та скріплений печаткою. Також до висновку органу опіки та піклування повинні бути додані документи, які підтверджують викладені у ньому обставини.

Отже, виходячи з аналізу вказаних норм законодавства України, при розгляді позовних вимог про визнання неповнолітньої дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, обов`язковими є наявність письмового висновку органів опіки та піклування та їхня участь у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суд приходить до висновку, про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про зняття з реєстраційного обліку та визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, - залишити без руху.

Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більше ніж десять днів з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.

Попереджаю, що у разі невиконання вимог суду щодо усунення вказаних недоліків, ОСОБА_4 заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню.

С у д д я: