Рішення № 95770112, 25.03.2021, Маньківський районний суд Черкаської області

Справа №701/236/21

Номер провадження2/701/163/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2021 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого - судді - В.Л. Маренюка

за участю секретаря - Н.В. Філіпчак

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до Маньківської селищної ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.

На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Поташ Маньківського району Черкаської області помер батько позивача ОСОБА_2 , спадкоємцем якого за законом є син ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно:

Селянське (фермерське) господарство "Нива", ідентифікаційний код 21375572, місцезнаходження: с. Поташ, Маньківський район, Черкаська область.

В процесі оформлення спадщини виявилось, що у позивача немає можливості оформити у спадщину в нотаріальному порядку вищевказане спадкове майно. Нотаріусом Завірюха О.В., позивачу надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.12.2020 № 1082/02-31, мотивовану тим, що відповідно до ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство» успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону. Згідно ст. 22 цього закону фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання. В ст. 19 закону вказано, що до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу. Спадкоємцем повідомлено, що документи на цілісний майновий комплекс фермерського господарства покійним власником не виготовлялися і тому надати їх нотаріусу для видачі свідоцтва право на спадщину не можливо, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Представник позивача та позивач до суду не з`явились, але в своїй позовній заяві просили справу слухати в їх відсутності, позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача в підготовче засідання не з`явився, але згідно письмової заяви позовні вимоги позивача визнає та просить справу слухати у його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи із того, що як дійсно встановлено в судовому засіданні, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Поташ Маньківського району Черкаської області у віці 82 роки помер батько позивача ОСОБА_2 , про що 27.09.2017р. складено відповідний актовий запис № 18, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 27.09.2017р. Потаською сільською радою Маньківського району Черкаської області.

Довідка Потаської сільської ради Маньківського району Черкаської області від 25.11.2020р. № 601, підтверджує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який проживав в АДРЕСА_1 . Також дана довідка підтверджує, що спадкоємцем померлого за законом є син ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно:

Селянське (фермерське) господарство "Нива", ідентифікаційний код 21375572, місцезнаходження: с. Поташ, Маньківський район, Черкаська область, яке належало покійному згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 110387 від 24.07.2008р., статуту зареєстрованого розпорядженням районної державної адміністрації від 12.06.1997р. № 69, довідки серія АБ № 164895 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) від 02.02.2009р., детальної інформації про юридичну особу. Разом з тим, в процесі оформлення спадщини виявилось, що у позивача немає можливості оформити у спадщину в нотаріальному порядку вищевказане спадкове майно.

Нотаріусом Завірюха О.В., позивачу надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.12.2020р. № 1082/02-31, мотивовану тим, що відповідно до ст.23 Закону України «Про фермерське господарство» успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону. Згідно ст. 22 цього закону фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання. В ст. 19 закону вказано, що до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Спадкоємцем повідомлено, що документи на цілісний майновий комплекс фермерського господарства покійним власником не виготовлялися і тому надати їх нотаріусу для видачі свідоцтва право на спадщину не можливо.

Згідно п.4.12 п.4 гл.10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012р. за № 295/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.02.2012р. за № 282/20595, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

У відповідності до пункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ вищевказаного Порядку, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Оскільки ОСОБА_1 , не було пред`явлено правовстановлюючі документи на майно, як це вимагає пункт 4.15 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, а саме: видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві, постановлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майнові права засновника селянського (фермерського) господарства «Нива», яке належало ОСОБА_2 , - відмовити.

Таким чином, за сукупності інформації, яка міститься у довідці Потаської сільської ради Маньківського району Черкаської області від 25.11.2020р. № 601, постанові нотаріуса від 22.12.2020 № 1082/02-31 вбачається, що єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 з кола спадкоємців, визначеного законом, є ОСОБА_1 .

Разом з тим, наявні документи підтверджують те, що спадкове майно - майнові права засновника селянського (фермерського) господарства «Нива» дійсно належали покійному, проте за життя він не зареєстрував їх як цілісний майновий комплекс селянського (фермерського) господарства.

ОСОБА_2 був єдиним засновником фермерського господарства, а тому і одноосібним кінцевим бенефіціарним власником (контролером). ОСОБА_1 , як спадкоємець, який прийняв спадщину, бажає продовжити діяльність СФГ «Нива», яке має основні фонди, необхідні для здійснення господарської діяльності (в тому числі сільськогосподарська техніка: трактор, комбайн), а також має у користуванні на праві постійного користування земельну ділянку державної власності для ведення фермерського господарства. Отже, СФГ «Нива» фактично є об`єктом цивільних прав та предметом цивільного обороту, а тому майнові права засновника входять до складу спадщини, право на яку має він як спадкоємець після смерті батька. Він як єдиний спадкоємець першої черги спадкування за законом, який прийняв спадщину, не може у позасудовому порядку переоформити спадщину на майнові права засновника СФГ «Нива».

Обираючи передбачений п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України спосіб захисту у вигляді - визнання права. Відсутність свідоцтва про право на спадщину за законом є перешкодою для проведення державної реєстрації з метою внесення змін до статуту СФГ «Нива», які пов`язані із зміною засновників вказаного фермерського господарства на підставі факту смерті фізичної особи - засновника юридичної особи.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство» успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Здійснення права на спадкування визначено Главою 87 ЦК України.

Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті

Разом з тим ст. 1219 ЦК України визначено права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Отже, спадкування частки учасника господарства допускається і не підпадає під заборону п. 1 ч. 1 ст. 1219 ЦК України.

В ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство» розкрито зміст поняття фермерського господарства, яке є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до ст. 4 вказаного Закону головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в Статуті особа. Голова фермерського господарства представляє фермерське господарство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об`єднаннями відповідно до закону. Голова фермерського господарства укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України. Голова фермерського господарства може письмово доручати виконання своїх обов`язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом Як вбачається зі змісту ст. 19 Закону України «Про фермерське господарство» до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу. Майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Майнові права, що входять до складеного капіталу фермерського господарства, передаються йому на визначений у Статуті термін. Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до його Статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом. Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства при його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються Статутом фермерського господарства (стаття 20 Закону).

На можливості спадкування частки у статутному капіталі не лише господарських товариств, а й інших юридичних осіб наголошує і Верховний Суд. Зокрема, у постанові від 03.10.2018р. у справі № 917/1887/17 суд зазначив, що лише у випадках якщо в установчих документах приватного підприємства є вказівка на наявність у нього статутного капіталу, можливе спадкування корпоративних прав на приватне підприємство. Спадкування частки учасника товариства не підпадає під заборону п. 2 ч. 1 ст. 1219 ЦК України. При цьому спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі. І хоча висновок ВС стосується приватного підприємства, він у повній мірі може бути застосований і до фермерського господарства.

Таким чином, склалась ситуація, що для оформлення прав власності на вказане майно в порядку спадкування необхідно отримати свідоцтво про право на спадщину, попередньо зареєструвавши майно. Зареєструвати ж право власності немає можливості, тому що власник мертвий, зареєструвати майно за померлим теж немає правових підстав. Тобто, у позивача як спадкоємця, немає можливості оформити право власності на майно в іншому порядку, ніж шляхом звернення до суду.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.

За ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті

За ч. 2 ст. 1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

За ч. 3 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 16 ЦК України надано право кожній особі звертатися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав може бути визнання права.

Частина 4 ст. 319 ЦК України визначає, що власність зобов`язує.

Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Вартість майна не встановлювалася, так як позов є немайнового характеру, а тому і відсутня ціна позову.

В даному випадку, відповідно до закону спадщина належить позивачу-спадкоємцю з часу відкриття спадщини в порядку спадкування, що зобов`язує утримувати майно, здійснити його державну реєстрацію, проте відсутня можливість здійснювати ці обов`язки у зв`язку з відсутністю документа, який засвідчує право власності та відсутністю можливості його отримати у зв`язку із смертю спадкодавця.

У зв`язку з такими обставинами позивач вимушений звертатись до суду з даним позовом про визнання права на майнові права засновника в порядку спадкування за законом, тому суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають до повного задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 141, 200, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 16, 319, 322, 328, 1216, 1218, 1220, 1223, 1268 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Поташ Маньківського району Черкаської області, майнові права засновника селянського (фермерського) господарства «Нива» (ідентифікаційний код юридичної особи 21375572, місцезнаходження юридичної особи: 20109, Черкаська область, Маньківський район, село Поташ).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Маньківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Суддя В.Л. Маренюк