Рішення № 95766652, 22.03.2021, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/2235/20

Провадження № 2/682/124/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2021 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі: головуючого судді Шевчук В.В., за участю секретаря судового засідання Придачук Г.Л., розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Житомирського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса,

в с т а н о в и в:

17.11.2020 до суду надійшов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Житомирського нотаріального округу Горай О.С., приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Р.В. про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса Горай О.С. від 20.07.2020 № 13582.

В обґрунтування поданого позову позивач вказує, що 20.07.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис нотаріуса № 13582 про стягнення з ОСОБА_1 , за її словами, неіснуючого боргу в розмірі 30036 грн. на користь ТОВ «МІЛОАН». В подальшому 14.08.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименком Р.В. відкрито виконавче провадження № 62813911 з примусового виконання зазначеного вище виконавчого напису. У зв`язку з цим на зарплатний рахунок в ПАТ КБ «Приватбанк» накладено арешт та за місцем роботи ОСОБА_1 надіслано постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи, та якою зобов`язано роботодавця здійснювати відрахування із заробітної плати ОСОБА_1 у розмірі 20 %. ОСОБА_1 вважає, що виконавчий напис нотаріуса Горай О.С. № 13582 від 20.07.2020 видано безпідставно, за відсутності між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН» кредитних правовідносин і заборгованості по кредиту, незаконно та без дотримання належної правової процедури, а саме: оспорюваний виконавчий напис вчинено на розрахунку заборгованості, який не передбачено умовами кредитного договору, не є його невід`ємною частиною та первинним документом, а тому не може підтверджувати безспірність заборгованості. У зв`язку з наведеним позивач вважає що спірний виконавчий напис має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

22.12.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник ТОВ «МІЛОАН» заперечує проти задоволення позову. Вказує, що позов подано з порушенням правил територіальної підсудності, оскільки, на думку відповідача, примусове виконання виконавчого напису відбувається в м. Київ. Окрім того представник відповідача вказує на те, що між ТОВ «МІЛОАН» та позивачем було укладено договір фінансового кредиту у формі електронного правочину з дотриманням встановленої законом процедури, а тому кредитний договір є таким, що укладений у письмовій формі. Також представник відповідача вказує на те, що позивачеві направлялась претензія від 30.06.2020 з вимогою оплатити кредитну заборгованість та інформування позивача, що у випадку ухилення від оплати суми боргу у розмірі 300036 грн. товариство змушене буде звернутися до нотаріуса для вчинення виконавчого напису. Окрім цього, 20.04.2020 позивач була проінформована шляхом відправлення SMS на номер телефону про підготовку до передачі матеріалів по кредитному договору нотаріусу для вчинення виконавчого напису із зазначенням суми заборгованості. Відповідач вказує, що претензію, направлену поштовим відправленням, позивач отримала особисто 17.07.2020 о 20:00. За таких обставин представник відповідача вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Ухвалою Славутського міськрайонного суду від 03.11.2020 судом частково задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні АСВП № 62813911 від 14.08.2020 року на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. № 13582 від 20.07.2020 року, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 30036,00 грн. на користь ТОВ «МІЛОАН».

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та дату розгляду справи, до суду не з`явились та про причини неявки не повідомили.

Від позивача надійшла заява про підтримання позовних вимог та про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача надіслав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність. Проти задоволення позовних вимог заперечує.

Інші учасники справи, будучи належним чином повідомлені про час та дату розгляду справи, до суду не з`явились.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 18.02.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладено кредитний договір № 1072517, згідно з яким позикодавець зобов`язується надати позичальнику грошові кошти у сумі 12000 грн., а позичальник зобов`язується повернути кредит до 19.03.2020, а також сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом. (п.с. 1.1, 1.2, 1.4 Договору). Проценти за користування кредитом: 36 грн., які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. (а.с. 5).

22.07.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. було вчинено виконавчий напис № 13582 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «МІЛОАН» заборгованості у сумі 30036 грн., з яких 18036 грн. – заборгованість по несплаченим відсоткам, 12 000 грн. – заборгованість за сумою кредиту (а.с. 4).

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд враховує наступне.

Відповідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року.

Порядком встановлено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника – фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Згідно пункту 3 Порядку, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Окрім того суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» №2 від 31.01.1992, при вирішенні справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками – наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 5.07.2017 №6-887цс17.

Згідно ст. 89 Закону України «Про нотаріат», у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Як видно із матеріалів справи, нотаріус Горай О.С. видав спірний виконавчий напис керуючись пунктом 2 Переліку щодо стягнення заборгованості на підставі кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано нечинною.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що на момент вчинення виконавчого напису нотаріус Горай О.С. керувався нормами Переліку, які за рішенням суду були визнані нечинними.

Суд звертає уваги про наявність розбіжностей між позицією позивача та відповідача щодо правової природи укладеного між ними договору, яка висвітлена ними у відзиві та у позовній заяві, зокрема відповідач вважає, що укладення кредитного договору врегульовано положеннями Закону України «Про електронну комерцію», при цьому позивач з такими твердженнями відповідача не згідна, що видно із позовної заяви.

Таким чином, зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що при вчиненні оспорюваного виконавчого напису нотаріусом не було дотримано встановлену законом процедуру, а саме нотаріус не переконався у безспірності заборгованості та застосував норми законодавства, які на момент вчинення виконавчого напису на підставі рішення суду були визнані нечинними.

За встановлених обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача судових витрат у повному обсязі, суд враховує наступне.

22.03.2021 до суду надійшла заява відповідача, в якій представник ТОВ «Мілоан» вказує на необґрунтованість понесених позивачем судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Судом враховується, що згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В позовній заяві позивач вказує, що витрати на професійну правничу допомогу по справі складають 7397,4 грн. До матеріалів справи додано детальний та обґрунтований розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, які понесені позивачем.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог. Таким чином, враховуючи засади змагальності, позивачем підтверджено оплату послуг з правової допомоги у зазначені вище сумі. Відповідачем всупереч вимогам закону не підтверджено належним чином, що витрати, понесені позивачем, є меншими або неспівмірними.

Щодо стягнення з відповідача судового збору суд звертає увагу на те, що Ухвалою Славутського міськрайонного суду від 03.11.2020 судом частково задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні АСВП № 62813911 від 14.08.2020 року на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. № 13582 від 20.07.2020 року, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 30036,00 грн. на користь ТОВ «МІЛОАН», в задоволенні решти вимог було відмовлено. У зв`язку із наведеним з відповідача слід стягнути частково судовий збір за подання заяви про забезпечення позову пропорційно задоволеним вимогам у сумі 140,1 грн., а також 840,8 грн. судового збору за подання позовної заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 16, 18, 256, 257, 261 ЦК України, ст.ст. 12, 133, 137, 141, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий наспи приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, зареєстрований в реєстрі за № 13582 від 20.07.2020, про стягнення з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) заборгованість в розмірі 30036 грн. на користь ТОВ «МІЛОАН» (місцезнаходження: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська 17-21; код ЄДРПОУ 40484607).

Стягнути з ТОВ «МІЛОАН» (місцезнаходження: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська 17-21, код ЄДРПОУ: 40484607) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) 980 грн. 93 коп. судового збору.

Стягнути з ТОВ «МІЛОАН» (місцезнаходження: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська 17-21, код ЄДРПОУ: 40484607) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) 7650 грн. витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шевчук В. В.

Повний текст рішення складено 24.03.2021