Ухвала суду № 95765323, 13.03.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.03.2021 Справа №607/4493/21

провадження № 1-кс/607/1551/2021

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунець Н.Р., з участю: секретаря судового засідання Лобач І.В., прокурора Савельєва Ю.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Молиня Р.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Тернопільській області Романів О.М., погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Савельєвим Ю.В., в рамках кримінального провадження №12021211040000304 від 11 березня 2021 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Біла Тернопільського району Тернопільської області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого у ТОВ “Авакспроф”, раніше судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Тернопільській області Романів О.М. за погодженням прокурора Тернопільської місцевої прокуратури Савельєва Ю.В., звернулась до слідчого судді, в рамках кримінального провадження №12021211040000304 від 11 березня 2021 року, із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , терміном на 60 діб.

Клопотання мотивоване тим, що групою слідчих ГУНП в Тернопільській області розслідується кримінальне провадження №12021211040000304 від 11 березня 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України.

Як зазначає слідчий, 11 березня 2021 року близько 05:00 години у ОСОБА_1 , який перебував у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , спільно із ОСОБА_2 , виник злочинний умисел, спрямований на вчинення нападу з метою заволодіння майном ОСОБА_3 , поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу.

11 березня 2021 року відомості про даний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021211040000304 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.187 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 11 березня 2021 року близько 05:00 год., перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 , маючи на меті заволодіти чужим майном, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров`я по відношенню до потерпілого ОСОБА_3 , заломав останньому руки за спину в той час коли ОСОБА_2 зв`язав їх потерпілому мотузкою. В подальшому ОСОБА_2 спільно із ОСОБА_1 , погрожуючи ОСОБА_3 фізичною розправою, припідняв рукою голову ОСОБА_3 та почав руками стискати шию в той час, коли ОСОБА_1 утримував останнього за руки, які були зв`язані та зведені за спину потерпілого з метою отримання інформації щодо наявності в нього цінних речей, а також паролю до банківської картки АТ КБ «ПриватБанк», яка належить ОСОБА_3 . Отримавши пароль від банківської картки, ОСОБА_2 вийшов з квартири та направився до банкомату.

У цей же час ОСОБА_1 припідняв із підлоги ОСОБА_3 та посадив останнього на коліна при цьому, продовжував погрожувати розправою та демонстративно розмахувати ножем перед ОСОБА_3 до повернення ОСОБА_2 . В подальшому, частину отриманих коштів, які ОСОБА_2 зняв із банкомату з допомогою банківської картки ОСОБА_3 розділили між собою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Окрім того, встановлено що 11 березня 2021 року близько 08:30 год у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які перебували у приміщенні квартири АДРЕСА_2 виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна.

12 березня 2021 року відомості про даний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021211040000312 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 11 березня 2021 року близько 08:30 год, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_2 , погрожуючи застосуванням насильства, вийшли із зазначеної квартири разом з потерпілим ОСОБА_3 та о 09:00 год цього ж дня підійшли до ломбарду «Скарбниця», що знаходиться на бульварі Шевченка 14 в м. Тернопіль, де примусили ОСОБА_3 здати належні йому особисті речі, а саме гітару марки «Parkson SR-170» із чохлом чорного кольору загальною вартістю 2000 гривень, а також мобільний телефон марки «XIAOMI RedmiNote 9Pro» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 вартістю 7000 гривень із чохлом чорного кольору, виготовлений із пластмаси та з металевими вставками вартістю 250 гривень.

Отримавши у ломбарді грошові кошти, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розділили між собою та розпорядились ними на власний розсуд.

12 березня 2021 року відомості про даний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021211040000313 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України.

Також, 12 березня 2021 року кримінальні провадження №№12021211040000304, 12021211040000312, 12021211040000313 об`єднані в одне кримінальне провадження та присвоєно єдиний номер №12021211040000304 від 11 березня 2021 року.

З огляду на наведене слідчий вважає, що у кримінальному провадженні №12021211040000304 від 11 березня 2021 рокунаявна обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

12 березня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч. 2 ст.187 КК України, тобто унападі з метою заволодіння чужим майном, який поєднаний із погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб та відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб із погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

Слідчий зазначає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, передбаченого КПК України, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Зокрема, ризиком того, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду є те, що усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, зокрема, позбавлення волі від семи до десяти років, останній може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. Крім того він ніде не працює, офіційних доходів не отримує.

Ризик впливу на потерпілих у кримінальному провадженні підтверджується тим, що ОСОБА_1 відомо місце проживання потерпілих, під час вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень застосовував до потерпілих насильство, яке є небезпечним для життя та здоров`я останніх, у зв`язку із чим, підозрюваний може впливати на потерпілого у провадженні, чинити відповідний психологічний тиск, погрожувати фізичною розправою, а також схиляти потерпілих до дачі неправдивих показів на свою користь, відмови від участі у кримінальному провадженні або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування

Окрім цього, ОСОБА_1 є раніше судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, на шлях виправлення та перевиховання не став та продовжив свою злочинну діяльність, а тому є ризик, того що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

На думку слідчого, на даний час відсутні відомості, які б вказували на неможливість утримування ОСОБА_1 під вартою, а інший запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються підозрюваному, обсягу пред`явленої йому підозри. До того ж, не має беззаперечних доказів, які би свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, крім тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

З врахуванням наведеного, слідчий просить клопотання задовольнити, та застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб.

У судовому засіданні прокурор Савельєв Ю.В. клопотання підтримав з мотивів, у ньому наведених та просив його задовольнити. Окрім цього просив не визначати підозрюваному заставу, так як ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства.

Захисник підозрюваного – адвокат Молинь Р.П. судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання. Пояснив, що подане клопотання є необґрунтованим, а ризики не наведеними належними та достатніми доказами, а тому на думку сторони захисту жодний із зазначених у клопотанні ризиків не існує. Захисник також зазначив, що слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні не доведено не можливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу. Так, ОСОБА_1 має постійне місце роботи, а саме працює охоронцем на ТОВ «АВАКС - ПРОФ», проживає разом з бабусею ОСОБА_4 за якою здійснює постійний догляд, позитивно характеризується по місцю проживання, а тому з огляду на зазначені обставини, просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав доводи захисника.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання, додані до нього матеріали слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Нормами ч.1 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований, зокрема до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, у тому числі наявність в нього родини утриманців; наявність постійного місця проживання у підозрюваного; наявність судимостей; репутацію підозрюваного та майновий стан (ч. 1 ст. 178 КПК України).

Слідчим суддею встановлено, що групою слідчих ГУНП в Тернопільській області розслідується кримінальне провадження №12021211040000304 від 11 березня 2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України.

В ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні 11 березня 2021 року о 18 год. 30 хв. за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України.

12 березня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч. 2 ст.187 КК України, тобто у нападі з метою заволодіння чужим майном, який поєднаний із погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб та відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб із погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор - при розгляді клопотання, довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч. 2 ст.187 КК України.

На думку слідчого судді, обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_1 та його можливу причетність до вчинених кримінальних правопорушень свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, а саме:

-заяви про вчинення злочину ОСОБА_3 та ОСОБА_5 від 11 березня 2021 року;

-протоколи допитів потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_5 від 11 березня 2021 року;

-протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 11 березня 2021 року;

-протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 11 березня 2021 року;

-квитанції з ломбарду11 березня 2021 року;

-протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_3 від 12 березня 2021 року;

-протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_5 від 12 березня 2021 року

-протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_3 від 12 березня 2021 року;

-протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_5 від 12 березня 2021 року

-протокол обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 від 12 березня 2021 року.

Надаючи оцінку наведеним доказам про обґрунтованість підозри, слідчий суддя зважає на практику Європейського суду з прав людини, згідно якої, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Зокрема, слідчий суддя, бере до увагипозицію Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення».

Сторона захисту беззаперечними доказами не спростовує питання обґрунтованості підозри, а відтак слідчий суддя вважає, що на даний момент можлива причетність ОСОБА_1 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується наявними в матеріалах клопотаннями доказами.

При цьому необхідно відзначити, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті.

Слід зазначити, що слідчий суддя не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є запобіжний захід, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

З огляду на вищенаведене та те, що сторона захисту беззаперечними доказами не спростовує питання обґрунтованості підозри, а також беручи до уваги надане ОСОБА_1 повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч. 2 ст.187 КК України, слідчий суддя приходить до висновку, що наявна підозра у вчиненні ОСОБА_1 вказаних кримінальних правопорушень не є вочевидь необґрунтованою.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, на даний час існують ризики зазначенні у клопотанні слідчого, а саме: що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що виправдовує застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Так, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до десяти років. Слідчий суддя вважає, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Таке твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.07.2001), де Суд зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування..

Слідчий суддя вважає, доведеним і ризик того, що ОСОБА_1 перебуваючи під менш суворим запобіжним заходом може незаконно впливати на потерпілих у даному кримінальному провадженні, так як, ОСОБА_1 відомо місце проживання потерпілих, під час вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень застосовував до потерпілих насильство, яке є небезпечним для життя та здоров`я останніх, у зв`язку із чим, на думку слідчого судді підозрюваний може чинити відповідний психологічний тиск, погрожувати фізичною розправою, а також схиляти потерпілих до дачі неправдивих показів на свою користь, відмови від участі у кримінальному провадженні або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Так само слідчий суддя вважає, доведеним ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є раніше судимим за вчинення умисних корисливих злочинів. Останній на шлях виправлення та перевиховання не став та продовжив свою злочинну діяльність.Відтак, за таких обставин слідчий суддя вважає доведеним ризик того, що підозрюваний перебуваючи на волі продовжить свою злочинну діяльність, та може вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення.

Враховуючи вищенаведені обставини, у тому числі вагомість доказів, тяжкість покарання, обставини вчинення злочинів, слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку незастосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, існують ризики, що підозрюваний, зважаючи на санкції кримінальних правопорушень, у яких останній підозрюється, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, не з`являтися за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, належним чином виконувати процесуальні рішення у кримінальному провадженні, незаконно впливати на потерпілих, свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, та вчинити інше кримінальне правопорушення, а застосування менш суворого запобіжного заходу не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам, тому слід обрати підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Посилання сторони захисту на можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу слідчий суддя вважає безпідставним, оскільки характер вчинених кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 іншого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою не зможе попередити ризики, визначені у ст.177 КПК України.

Згідно з вимогами ст.198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Вивченням особи ОСОБА_1 встановлено, що останній має постійне місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , працює охоронцем у ТОВ “Авакспроф”, позитивно характеризується по місцю проживання, раніше судимий.

Незважаючи на наявність у підозрюваного соціальних зв`язків, постійного місця реєстрації, та праці, позитивних характеристик, слідчому судді не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, крім тримання під вартою, зможе належним чином усунути наведені ризики, які передбачені ст. 177 КПК України.

Окрім цього, слідчий суддя не бере до уваги подані в судовому засіданні медичні довідки, з приводу стану здоров`я бабусі підозрюваного ОСОБА_4 , як доказ необхідності постійного догляду за останньою, оскільки інформація зазначена в них станом на 2018 рік, та з моменту їх видачі пройшов тривалий період в три роки. Доказів того, що ОСОБА_4 станом на сьогоднішній день потребує постійного стороннього догляду слідчому судді не надано.

За встановлених обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обґрунтоване і доведене, а застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в даному випадку відповідатиме обставинам вчиненого кримінального правопорушення і на даному етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує таке втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

Згідно ч.4 ст.196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно вимогам, визначених ч. 1 та ч. 3 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження тримання під вартою, не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У зв`язку із наведеним, клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Тернопільській області Романів О.М., погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Савельєвим Ю.В. про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 слід задовольнити, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 (шістесят) днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч. 2 ст.187 КК України, тобто у нападі з метою заволодіння чужим майном, який поєднаний із погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб та відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб із погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, які відповідно до ст.12 КК України є тяжкими злочинами.

Згідно із п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Стороною обвинувачення не доведено виключності випадку не визначати розмір застави ОСОБА_1 , а відтак на думку слідчого судді, визначений п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо підозрюваного ОСОБА_1 зможе запобігти вищевказаним ризикам, а тому з огляду на наявність права визначення застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, слідчий суддя приходить до переконання про доцільність її визначення ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні.

Відтак враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч. 2 ст.187 КК України, його майновий стан, наявність позитивних характеристик за місцем проживання, і те, що застосування ч.4 ст.183 КПК України є правом, а не обов`язком, слідчий суддя вважає за доцільне визначити розмір застави відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.29 Конституції України, ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 198, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника Молиня Р.П., яке підтримане підозрюваним ОСОБА_1 , про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту – відмовити.

Клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Тернопільській області Романів О.М., погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Савельєвим Ю.В. про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 68100 (шістдесят вісім тисяч сто) гривень для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу – застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні №12021211040000304 за ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 березня 2021 року.

У випадку внесення застави, звільнити ОСОБА_1 з під варти та покласти на нього обов`язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України, зокрема:

-носити електронний засіб контролю;

-з`являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати органу досудового розслідування на зберігання закордонний паспорт та інші документи, що дають право на виїзд за кордон.

-утриматися від спілкування із потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному, що якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Встановити строк дії ухвали 23 год. 59 хв. 07 травня 2021 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_1 негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Н. Р. Кунець