Ухвала суду № 95765291, 23.03.2021, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/2332/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2021 року м. Теребовля

Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Мельник А.В., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Теребовлянського районного відділу державної виконавчої служби Південно – Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано- Франківськ) Пятковського Василя Івановича про визнання протиправними дій та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В :

Заявник (Боржник) ОСОБА_1 , звернулась до суду із скаргою на дії головного державного виконавця Теребовлянського районного відділу державної виконавчої служби Південно – Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано- Франківськ) Пятковського Василя Івановича про визнання протиправними дій та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.01.2021 у виконавчому провадженні № 64101469, постанови про стягнення виконавчого збору від 13.01.2021 року у виконавчому провадженні № 64101469 та постанови про розмір мінімальних витрат № 64101469.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддіми від 22.03.2020 справу було передано на розгляд судді Мельник А.В.

В обґрунтування скарги заявник зазначила, що 13.01.2021 державним виконавцем Теребовлянського районного відділу державної виконавчої служби Південно – Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано - Франківськ) Пятковським В. І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64101469, яка не була надіслана ні за попереднім ( АДРЕСА_1 ) місцем проживання боржника. Крім того, було винесено постанову №64101469 від 13.01.2021 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 12000 грн та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №64101469 від 13.01.2021 у розмірі 140 грн.

Про виконавче провадження і виконавчий збір в розмірі 12000 грн ОСОБА_1 стало відомо після встановлення додатку «Дія». Заявник вказує, що виконавцем перевірка виконання рішення суду не проводилась, відповідний акт не складався, постанова про накладення штрафу не виносилась, а тому постанова про стягнення виконавчого збору є неправомірною та безпідставною. Також виконавцем не проводилось жодних виконавчих дій щодо дослідження виконання боржником свого обов`язку, передбаченого судовим рішенням.

Ознайомившись, перевіривши та оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Суддею встановлено, що 13.01.2021 державним виконавцем Теребовлянського районного відділу державної виконавчої служби Південно – Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано- Франківськ) Пятковським В. І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 64101469 з примусового виконання виконавчого листа 606/2332/19, виданого 12.11.2020 року Теребовлянським районним судом Тернопільської області. Боржником у вказаному провадженні вказано ОСОБА_1 .

Крім цього, 13.01.2021 року державним виконавцем Теребовлянського районного відділу державної виконавчої служби Південно – Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано- Франківськ) Пятковським В. І. винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 12 000 грн та постанову від 13.01.2021 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою визначено ОСОБА_1 мінімальний розмір витрат - 140 грн.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України передбачено, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції»(далі Конвенція).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

За змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

Частиною другою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, імперативною нормою - частиною другою статті 74 Закону № 1404-VIII закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06 червня 2018 року у справах № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18) та № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18), від 13 березня 2019 року у справі № 545/2246/15-ц (провадження № 14-639цс18), від 03 та 10 квітня 2019 року у справах № 370/1288/15 (провадження № 14-612цс18) та № 766/740/17-ц (провадження № 14-664цс18), від 29 травня 2019 року у справі № 758/8095/15-ц (провадження № 14-134цс19).

Згідно пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Із змісту скарги вбачається, що боржником у виконавчому провадженні оскаржуються дії державного виконавця, пов`язані з визначенням розміру мінімальних витрат виконавчого провадження та виконавчого збору.

За таких обставин, суд вважає, що слід відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Теребовлянського районного відділу державної виконавчої служби Південно – Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано- Франківськ) Пятковського Василя Івановича в частині вимоги про скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 13.01.2021 року у виконавчому провадженні № 64101469 та постанови про розмір мінімальних витрат № 64101469 від 13.01.2021 року.

На підставі наведеного, керуючись статтями 186, 260, 261, 352-354, 447 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Теребовлянського районного відділу державної виконавчої служби Південно – Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано- Франківськ) Пятковського Василя Івановича в частині вимоги про скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 13.01.2021 року у виконавчому провадженні № 64101469 та постанови про розмір мінімальних витрат № 64101469 від 13.01.2021 року.

Роз`яснити заявнику право на звернення з відповідним позовом на загальних підставах в порядку адміністративного судочинства України до Тернопільського окружного адміністративного суду.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.

Суддя А.В.Мельник