Постанова № 95764134, 24.03.2021, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2390/20

Провадження № 1-кп/487/484/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2021 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді – Афоніної С.М., за участю секретаря судового засідання – Ященко В.В., прокурора – Царюка В.В. , обвинуваченого — ОСОБА_1 , захисника – Завадської Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 187 КК України

ВСТАНОВИВ:

До Заводського районного суду м. Миколаєва надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 187 КК України.

Ухвалою суду кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання від 3 до 7 років позбавлення волі та наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, які продовжують існувати, а саме: переховуватися від суду, з метою уникнення покарання, що також підтверджується поведінкою обвинуваченого безпосередньо після вчинення злочину, який втік з місця вчинення злочинів та намагався покинути межі м. Миколаєва, враховуючи відсутність міцних соціальних зв`язків, постійного місця реєстрації та фактичного місця проживання та офіційно не працюючого, крім того, може незаконно впливати на свідків та потерпілого, оскільки обізнаний про місце їхнього проживання, тому вищевказане свідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам та застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.

Захисник в судовому засіданні проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечувала, оскільки обвинувачений навчається в Надбузькому ліцеї, має місце реєстрації в гуртожитку, тому не має наміру переховуватися від суду та відсутній намір впливати на свідків та потерпілого.

Обвинувачений в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, підтримував думку захисника.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного:

Судом встановлено, що під час досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Під час досудового розслідування та судового розгляду запобіжний захід було продовжено.

Судовий розгляд по справі не розпочато, але у обвинуваченого 26.03.2021 закінчується строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України.

При вирішенні питання щодо продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються у їх сукупності та обґрунтованість підстав для продовження запобіжного заходу.

Положеннями статті 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виходячи з положень статті 199 КПК України, яка визначає порядок продовження строку тримання під вартою, суд, при розгляді клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою в ході судового розгляду, крім обставин зазначених у ст. 194 КПК України, повинен встановити: чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; - чи наявні обставини, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали.

В судовому засіданні встановлено, що обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень перевірялась під час вирішення питання слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.

Прокурором в судовому засіданні доведено, що заявлені при обранні запобіжного заходу ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду, з метою уникнення покарання, що також підтверджується поведінкою обвинуваченого безпосередньо після вчинення злочину, який втік з місця вчинення злочинів та намагався покинути межі м. Миколаєва, незаконно впливати на свідків та потерпілого, оскільки обізнаний про місце їхнього проживання, не зменшилися, враховуючи, що судовий розгляд не розпочався.

Крім того, суд враховує відомості про особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, не має стабільного джерела доходу, не одружений, дітей на утриманні немає, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків, раніше не судимий, без постійного місця реєстрації та проживання.

Доводи захисника та обвинуваченого про можливість застосування інших запобіжних заходів ніж тримання під вартою є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами, зокрема щодо зареєстрованого місця проживання обвинуваченого в гуртожитку .

З наведеного, суд приходить до висновку, що обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід, у виді тримання під вартою, з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку, кореспондується з характером суспільного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який.

На підставі викладеного суд приходить до переконання про наявність підстав для продовження ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, у зв`язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 314, 177, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утримання в ДУ «Миколаївській слідчий ізолятор» на 60 днів – до 22.05.2021 включно.

Копію ухвали надіслати начальнику ДУ «Миколаївській слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з дня отримання копії ухвали.

Суддя: С.М. Афоніна