Рішення № 9576190, 13.04.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.10                                                                                           Справа№ 32/32

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Комунального підприємства „Дрогобичтеплоенерго”, м.Дрогобич Львівська область.

До відповідача: Комунального підприємства „Туристичний комплекс „Дрогобич”, м.Дрогобич Львівська область.

Про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 249 008,62 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Мелько Л.М. –юрисконсульт (довіреність вих. №01/183 від 01.03.2010р.).

Від відповідача: Готен І.П. –юрисконсульт (довіреність №55 від 01.03.2010р.).

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Комунальне підприємство „Дрогобичтеплоенерго”, м.Дрогобич Львівська область подало позов до Комунального підприємства „Туристичний комплекс „Дрогобич”, м.Дрогобич Львівська область про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 163518,91 грн. Згідно поданої позивачем заяви про збільшення позовних вимог до стягнення заявлено 249008,62 грн.

Ухвалою суду від 13.02.2010р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 02.03.2010р. Розгляд справи відкладався, з підстав наведених в ухвалах суду від 02.03.2010р. та 23.03.2010р. Справу розглянуто поза межами строку встановленого ст.69 ГПК України згідно клопотання сторін поданого в судовому засіданні 23.03.2010р. Рішення прийнято 13.04.2010р.

Представник позивача позовні вимоги з врахуванням клопотання (заяви) вих. №275 від 16.03.2010р. (вх. №5413 від 10.03.2010р.) про їх збільшення підтримав повністю.

Враховуючи приписи статті 22 ГПК України, якою позивачу до прийняття рішення по справі надано право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу за спожиту теплову енергію в сумі 249008,62 грн.

Представник відповідача подав відзив вх. №7200 від 13.04.2010р., в якому позовні вимоги в сумі 249008,62 грн. визнав повністю та просить суд розстрочити виконання рішення на 6 (шість) місяців, передбачивши виплату боргу рівними частинами помісячно. В підтвердження важкого фінансового становища представник відповідача надав показники ефективності діяльності підприємства за січень-лютий 2010р.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив:

Між Комунальним підприємством „Дрогобичтеплоенерго” (енергопостачальна організація) та Комунальним підприємством „Туристичний комплекс „Дрогобич” Дрогобицької міської ради, яке являється правонаступником Комунального підприємства готель „Тустань”, (споживач) було укладено договора про постачання теплової енергії №32 від 14.10.2002р., №32 від 25.11.2008р. та №32 від 10.06.2009р.

Згідно з цими договорами енергопостачальна організація бере на себе зобов’язання постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов’язується оплачувати спожиту теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, що зазначені в цих договорах.

Оплата наданих послуг з теплопостачання здійснюється споживачем (відповідно до п. 6.3. вказаних договорів) шляхом перерахування коштів на банківський рахунок енергопостачальної організації за поточний місяць до 5-того числа наступного календарного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконував в повному обсязі.

Однак, відповідач, всупереч умовам договорів про постачання теплової енергії №32 від 14.10.2002р., №32 від 25.11.2008р. та №32 від 10.06.2009р., здійснював оплату за спожиту теплоенергію частково, внаслідок чого станом 01.03.2010р. КП „Туристичний комплекс „Дрогобич” має заборгованість перед КП „Дрогобичтеплоенерго” в сумі 249 008,62 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач надіслав відповідачу претензію № 507/А від 19.07.2009р. у відповіді на яку КП „Туристичний комплекс „Дрогобич” просив дозволу здійснювати проплату наступним чином: липень 2009р. –25000,00 грн., серпень 2009р. – 25 000,00 грн., вересень 2009р. – 25 000,00 грн., жовтень 2009р. –17947,97 грн., листопад 2009р. –17947,94 грн., грудень 2009р. –17947,97 грн.

Відповідач здійснив проплату частково: у вересні 2009р. проплатив 14000,00 грн., в листопаді 2009р. –10000,00 грн.

Сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків згідно якого борг відповідача станом на 01.03.2010р. складає 249008,62 грн.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ГПК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

За умовами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт споживання відповідачем теплової енергії на суму 249008,62 грн. підтверджується матеріалами справи та не заперечується ним. Цю ж суму сторонами відображено в акті звірки взаєморозрахунків підписаному станом на 01.03.2010р. Період заборгованості з січня 2009р. по березень 2010р.

З вищенаведеного випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу за постачання теплової енергії в сумі 249 008,62 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення зазначає наступне:

Пунктом 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

При цьому під розстрочкою виконання рішення суду слід розуміти виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Підставою розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Оскільки надані відповідачем докази підтверджують факт перебування КП „Туристичний комплекс „Дрогобич” у важкому матеріальному становищі, клопотання останнього про розстрочення виконання рішення на 6 (шість) місяців, з виплатою боргу рівними частками помісячно, підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах

змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем визнані і підлягають до задоволення з врахуванням клопотання про розстрочку виконання рішення.

Представником позивача було подано клопотання про повернення зайво сплачених 190,00 грн. згідно платіжного доручення №398 від 16.03.2010р.

Згідно з ч. 1 ст. 47 ГПК України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.

Судом встановлено, що позивачем при оплаті держмита згідно заяви про збільшення позовних вимог помилково сплачено державне мито у розмірі, більшому за встановлений на 190,00 грн. Таким чином, клопотання КП „Дрогобичтеплоенерго” про повернення зайво сплаченого державного мита в сумі 190,00 грн. підлягає до задоволення.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача в доход бюджету, згідно вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 627, 629 ЦК України, ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 43 , 33, 34, 43, 49, 82-84, 115,116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов, згідно заяви про збільшення позовних вимог, задоволити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства „Туристичний комплекс „Дрогобич”, (82109, Львівська область, м.Дрогобич, майдан Шевченка, 1, р/р 2600832333 у ВАТ АКБ “Львів”, МФО 325268, ЄДРПОУ 36527548) на користь Комунального підприємства „Дрогобичтеплоенерго” (82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул. Індустріальна, 1А, р/р 26034625322541 в Дрогобицькому відділенні АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 325019, ЄДРПОУ 05445563) 249 008,62 грн. боргу, 2 490,09 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Розстрочити виконання рішення на 6 (шість) місяців, з виплатою боргу рівними частинами помісячно.

3. Наказ видати згідно вимог ст. 116 ГПК України.

4. Повернути Комунальному підприємству „Дрогобичтеплоенерго” (82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул. Індустріальна, 1А, р/р 26034625322541 в Дрогобицькому відділенні АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 325019, ЄДРПОУ 05445563) зайво сплачене згідно платіжного доручення №398 від 16.03.2010р. державне мито в сумі 190,00 грн., про що видати довідку.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя